- •Передмова
- •Розділ I. Вступ
- •§ 1. Завдання опору матеріалів
- •§ 2. Короткі відомості з історії розвитку опору матеріалів
- •§ 3. Одиниці вимірювання фізичних та механічних величин в опорі матеріалів
- •§ 4. Поняття про пружні та пластичні деформації. Зовнішні сили (навантаження) та їх класифікація
- •§ 5. Основні гіпотези та припущення щодо властивостей матеріалів та характеру деформацій. Характеристика геометрії елементів конструкцій
- •Перенесення сили вздовж лінії її дії.
- •§ 6. Визначення внутрішніх сил. Основні види деформацій бруса
- •§ 7. Напруга
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іі. Осьовий розтяг та стиск
- •§8. Внутрішні сили при розтязі та стиску. Нормальна напруга в поперечному перерізі бруса. Принцип сен-венана
- •§9. Деформації при осьовому розтязі та стискові. Закон гука. Модуль поздовжньої пружності
- •§10. Поперечна деформація. Коефіцієнт поперечної деформації (коефіцієнт пуассона)
- •§11. Механічні випробування матеріалів
- •§12. Поняття про наклеп. Явище повзучості. Релаксація
- •§13. Потенційна енергія деформації при розтязі (стискові)
- •§14. Допустима напруга для матеріалу. Коефіцієнт запасу міцності
- •§.15. Розрахунки на міцність при розтязі та стискові
- •§16. Вплив власної ваги бруса на напругу
- •§17. Поняття про місцеві напруги (концентрація напруг)
- •§ 18. Поняття про статично невизначені системи при розтязі та стискові
- •§19. Температурні та монтажні (початкові) напруги в статично невизначених системах
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ III. Елементи теорії напруженого стану
- •§ 20. Напруги в похилих (косих) перерізах при одноосному розтязі (стискові). Закон парності дотичних напруг
- •§ 21. Поняття про головні напруги
- •§22. Напруги в похилих перерізах при двоосному розтязі (стискові)
- •§ 23. Деформації при плоскому та об’ємному напруженому станах. Узагальнений закон гука
- •§ 24. Питома потенційна енергія пружної деформації при складному напруженому стані
- •§ 25 . Поняття про теорії міцності
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іv. Практичні розрахунки на зсув та зминання
- •§ 26. Деформація зсуву. Закон гука для зсуву
- •§ 27. Зминання. Допустимі напруги на зминання та розрахунок
- •§ 28. Приклади розрахунку заклепкових, зварних з’єднань та дерев’яних сполучень
- •З’єднання дерев’яних елементів
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ V. Геометричні характеристики плоских перерізів
- •§ 29. Осьовий, полярний та відцентровий моменти інерції
- •§30. Залежність між моментами інерції при повороті осей
- •§31. Моменти інерції найпростіших перерезів
- •Моменти інерції круга
- •Осьовий момент кругового кільця.
- •Осьовий момент інерції трикутника
- •§32. Головні осі інерції та головні моменти інерції. Залежність між осьовими моментами інерції відносно паралельних осей
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ vі. Згин прямого бруса
- •§33. Основні поняття та визначення
- •§34. Поперечна сила та згинальний момент
- •§35. Залежності між згинальним моментом, поперечною силою та інтенсивністю розподіленого навантаження (теорема д. І. Журавського)
- •§36. Побудова епюр поперечних сил та згинальних моментів для різних видів завантаження простих балок
- •§37 Застосування теореми д.І.Журавського та правила побудови і перевірки епюр поперечних сил та згинальних моментів
- •38. Нормальні напруги при згині. Жорсткість перерізу бруса при згині
- •§39. Дотичні напруги при згині
- •§40. Епюри дотичних напруг для прямокутного та двотаврового поперечних перерізів
- •§41 Розрахунки на міцність при згині.
- •§42. Напружений стан при поперечному згині. Головні площадки та головні напруги.
- •§43. Лінійні та кутові перемішення при згині.
- •§44. Визначення переміщень методом початкових параметрів.
- •§45. Потенційна енергія деформації при згині.
- •§46. Теорема про взаємність робіт.
- •§47. Формула Мора для знаходження переміщень при згині. Правило Верещагіна. Формула Сімпсона.
- •§48. Розрахунок балок на жорсткість.
- •Розділ VII . Кручення прямого бруса круглого перерізу
- •§ 49. Відомості про деформацію кручення прямого бруса круглого перерізу
- •§ 50 . Крутний момент. Побудова єпюри крутних моментів .
- •§ 51. Напруги та деформації кручення.
- •§ 52. Полярний момент опору для круга та кільця . Розрахунки валів на міцність та жорсткість.
- •Питання для самоконтролю :
- •Розділ VIII Складний опір
- •§53 Косий згин. Нормальні напруги при косому згині. Рівняння нульової лінії .
- •§54. Розрахунки на міцність при косому згині. Визначення прогинів.
- •§55. Позацентровий стиск (розтяг) бруса великої жорсткості
- •§56.Ядро перерізу. Положення нульової лінії
- •Питання для самоконтролю .
- •§57. Поняття про стійкість форми стиснених стержнів. Критична сила.
- •§58. Формула Ейлера. Вплив кінцевих закріплень на величину критичної сили.
- •§59. Критична напруга. Гнучкість стержня. Границі застосування формули Ейлера.
- •§60. Розрахунок центрально стиснених стержнів на міцність за допомогою коефіцієнта поздовжнього згину.
- •Питання для самоконтролю.
- •Розділ X Основи розрахунку на дію динамічних навантажень. Поняття про дію повторно-змінних навантажень.
- •§61 Поняття про дію динамічних навантажень.
- •§62. Розрахунки на міцність при динамічних навантаженнях.
- •§63 Поняття про дію повторно-змінних навантажень.
- •Розділ хі Основи розрахунку за граничним станом
- •§63 Основні поняття про методи розрахунку будівельних конструкцій
- •§64. Суть методу розрахунку за граничним станом.
- •Зсув (зріз, сколювання)
- •Поперечний згин.
- •Поздовжній згин.
- •Література
Питання для самоконтролю
Що називається деформацією зсуву?
Які внутрішні сили виникають при зсуві?
Які напруги виникають при зсуві?
Що називається деформацією зминання?
Які напруги виникають при зминанні?
Які бувають типи зварних з’єднань?
Яка різниця між однозрізною та двозрізною заклепками?
Які деформації виникають в сполученнях дерев’яних елементів конструкцій?
Розділ V. Геометричні характеристики плоских перерізів
§ 29. Осьовий, полярний та відцентровий моменти інерції
Вивчаючи розтяг, стиск та зсув, ми помітили, що міцність елементів конструкцій для якогось матеріалу залежить від площі поперечного перерізу. Тобто площа перерізу повністю визначає ступінь опору елемента конструкції деформації. При вивченні згину та кручення за цією величиною не можна робити висновок про ступінь опору матеріалу згину або крученню, так як одна і та ж балка залежно від положення осей поперечного перерізу до напрямку дії сил буде працювати, наприклад, на згин, по різному.
Рис. 48.
На рис. 48 зображена балка прямокутного перерізу, причому одна сторона її перерізу значно більша ніж інша. На рис. 48, а балка лежить на опорах меншою стороною, а на рис. 48, б – більшою стороною. Очевидно, що в першому положенні балка виявиться більш міцною та жорсткою, тобто витримає більше навантаження і менше прогнеться, ніж у другому положенні.
Прийнято називати балку жорсткою, якщо вона мало прогинається від прикладеного навантаження на відміну від гнучкої, що прогинається на значну величину.
Із сказаного виходить, що жорсткість балки характеризує її здатність чинити опір деформації. Такою геометричною характеристикою при згині балок в опорі матеріалів є момент інерції площі перерізу відносно осі, що позначається латинською буквою І. Як побачимо далі, момент інерції перерізу розглянутої вище балки відносно осі х для першого положення (рис. 48, а) буде значно більшим (іноді в декілька раз), ніж для другого положення.
Перш ніж перейти до визначення поняття моменту інерції, згадаємо із теоретичної механіки ще про одну геометричну характеристику поперечного перерізу – статичний момент площі плоского перерізу відносно осі.
Статичним моментом плоского перерізу відносно будь-якої осі, що лежить з ним в одній площині (рис. 49), називається сума добутків елементарних площадок dА всього перерізу на відстань їх до цієї осі, тобто
та
,
де А під інтегралом означає, що інтегрування розповсюджується на всю площу перерізу.
Рис. 49
Застосовуючи
теорему про момент рівнодіючої, можна
написати:
і
,
де А –
площа всього перерізу:
та
– координати центра ваги перерізу.
Звідси отримаємо формули для знаходження координат центра ваги перерізу:
і
Статичний момент може мати як додатні так і від'ємні значення залежно від знаку координат, тобто від розміщення осей, відносно яких він знаходиться.
Якщо вісь, відносно якої визначається статичний момент, проходить через центр ваги перерізу, тобто хс=0 або ус=0, то статичний момент відносно цієї осі дорівнює нулю.
Якщо переріз має вісь симетрії, то ця вісь завжди проходить через центр ваги. Тому статичний момент будь-якого перерізу відносно його осі симетрії завжди дорівнює нулю.
Осьовим (екваторіальним) моментом інерції плоского перерізу відносно осі називається сума добутків елементарних площадок dА на квадрати їх відстаней до цієї осі (рис. 49).
(60)
(61)
В цих формулах індекси х та у позначають вісь, відносно якої визначаються моменти інерції.
Полярним моментом інерції перерізу Ір відносно якоїсь точки (полюса), що лежить в площині перерізу, називається сума добутків елементарних площадок dА на квадрати їх відстаней р до полюса (рис. 49), тобто
(62)
Із рис.
33 видно, що
,
тоді
або
,
(63)
тобто полярний момент інерції відносно якоїсь точки (полюса) дорівнює сумі осьових моментів інерції відносно двох будь-яких взаємно перпендикулярних осей, що проходять через цей полюс.
Як видно із означення осьові та полярний моменти інерції завжди додатні і не можуть дорівнювати нулю. При повертанні осей відносно початку координат на будь-який кут сума осьових моментів інерції залишається сталою і дорівнює полярному моменту інерції.
Відцентровим моментом інерції плоского перерізу відносно осей х та у називається сума добутків елементарних площадок dА на їх координати х та у.
(64)
Відцентровий момент інерції може приймати як додатні, так і від'ємні значення, а значить і дорівнювати нулю.
Всі моменти інерції мають однакову одиницю виміру – м4, см4, мм4.
Чому моменти інерції є геометричними характеристиками перерізу і як вони впливають на ступінь опору елемента конструкції деформації ми побачимо нижче, коли розглянемо внутрішні сили при згині та крученні.
