- •Передмова
- •Розділ I. Вступ
- •§ 1. Завдання опору матеріалів
- •§ 2. Короткі відомості з історії розвитку опору матеріалів
- •§ 3. Одиниці вимірювання фізичних та механічних величин в опорі матеріалів
- •§ 4. Поняття про пружні та пластичні деформації. Зовнішні сили (навантаження) та їх класифікація
- •§ 5. Основні гіпотези та припущення щодо властивостей матеріалів та характеру деформацій. Характеристика геометрії елементів конструкцій
- •Перенесення сили вздовж лінії її дії.
- •§ 6. Визначення внутрішніх сил. Основні види деформацій бруса
- •§ 7. Напруга
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іі. Осьовий розтяг та стиск
- •§8. Внутрішні сили при розтязі та стиску. Нормальна напруга в поперечному перерізі бруса. Принцип сен-венана
- •§9. Деформації при осьовому розтязі та стискові. Закон гука. Модуль поздовжньої пружності
- •§10. Поперечна деформація. Коефіцієнт поперечної деформації (коефіцієнт пуассона)
- •§11. Механічні випробування матеріалів
- •§12. Поняття про наклеп. Явище повзучості. Релаксація
- •§13. Потенційна енергія деформації при розтязі (стискові)
- •§14. Допустима напруга для матеріалу. Коефіцієнт запасу міцності
- •§.15. Розрахунки на міцність при розтязі та стискові
- •§16. Вплив власної ваги бруса на напругу
- •§17. Поняття про місцеві напруги (концентрація напруг)
- •§ 18. Поняття про статично невизначені системи при розтязі та стискові
- •§19. Температурні та монтажні (початкові) напруги в статично невизначених системах
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ III. Елементи теорії напруженого стану
- •§ 20. Напруги в похилих (косих) перерізах при одноосному розтязі (стискові). Закон парності дотичних напруг
- •§ 21. Поняття про головні напруги
- •§22. Напруги в похилих перерізах при двоосному розтязі (стискові)
- •§ 23. Деформації при плоскому та об’ємному напруженому станах. Узагальнений закон гука
- •§ 24. Питома потенційна енергія пружної деформації при складному напруженому стані
- •§ 25 . Поняття про теорії міцності
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іv. Практичні розрахунки на зсув та зминання
- •§ 26. Деформація зсуву. Закон гука для зсуву
- •§ 27. Зминання. Допустимі напруги на зминання та розрахунок
- •§ 28. Приклади розрахунку заклепкових, зварних з’єднань та дерев’яних сполучень
- •З’єднання дерев’яних елементів
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ V. Геометричні характеристики плоских перерізів
- •§ 29. Осьовий, полярний та відцентровий моменти інерції
- •§30. Залежність між моментами інерції при повороті осей
- •§31. Моменти інерції найпростіших перерезів
- •Моменти інерції круга
- •Осьовий момент кругового кільця.
- •Осьовий момент інерції трикутника
- •§32. Головні осі інерції та головні моменти інерції. Залежність між осьовими моментами інерції відносно паралельних осей
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ vі. Згин прямого бруса
- •§33. Основні поняття та визначення
- •§34. Поперечна сила та згинальний момент
- •§35. Залежності між згинальним моментом, поперечною силою та інтенсивністю розподіленого навантаження (теорема д. І. Журавського)
- •§36. Побудова епюр поперечних сил та згинальних моментів для різних видів завантаження простих балок
- •§37 Застосування теореми д.І.Журавського та правила побудови і перевірки епюр поперечних сил та згинальних моментів
- •38. Нормальні напруги при згині. Жорсткість перерізу бруса при згині
- •§39. Дотичні напруги при згині
- •§40. Епюри дотичних напруг для прямокутного та двотаврового поперечних перерізів
- •§41 Розрахунки на міцність при згині.
- •§42. Напружений стан при поперечному згині. Головні площадки та головні напруги.
- •§43. Лінійні та кутові перемішення при згині.
- •§44. Визначення переміщень методом початкових параметрів.
- •§45. Потенційна енергія деформації при згині.
- •§46. Теорема про взаємність робіт.
- •§47. Формула Мора для знаходження переміщень при згині. Правило Верещагіна. Формула Сімпсона.
- •§48. Розрахунок балок на жорсткість.
- •Розділ VII . Кручення прямого бруса круглого перерізу
- •§ 49. Відомості про деформацію кручення прямого бруса круглого перерізу
- •§ 50 . Крутний момент. Побудова єпюри крутних моментів .
- •§ 51. Напруги та деформації кручення.
- •§ 52. Полярний момент опору для круга та кільця . Розрахунки валів на міцність та жорсткість.
- •Питання для самоконтролю :
- •Розділ VIII Складний опір
- •§53 Косий згин. Нормальні напруги при косому згині. Рівняння нульової лінії .
- •§54. Розрахунки на міцність при косому згині. Визначення прогинів.
- •§55. Позацентровий стиск (розтяг) бруса великої жорсткості
- •§56.Ядро перерізу. Положення нульової лінії
- •Питання для самоконтролю .
- •§57. Поняття про стійкість форми стиснених стержнів. Критична сила.
- •§58. Формула Ейлера. Вплив кінцевих закріплень на величину критичної сили.
- •§59. Критична напруга. Гнучкість стержня. Границі застосування формули Ейлера.
- •§60. Розрахунок центрально стиснених стержнів на міцність за допомогою коефіцієнта поздовжнього згину.
- •Питання для самоконтролю.
- •Розділ X Основи розрахунку на дію динамічних навантажень. Поняття про дію повторно-змінних навантажень.
- •§61 Поняття про дію динамічних навантажень.
- •§62. Розрахунки на міцність при динамічних навантаженнях.
- •§63 Поняття про дію повторно-змінних навантажень.
- •Розділ хі Основи розрахунку за граничним станом
- •§63 Основні поняття про методи розрахунку будівельних конструкцій
- •§64. Суть методу розрахунку за граничним станом.
- •Зсув (зріз, сколювання)
- •Поперечний згин.
- •Поздовжній згин.
- •Література
Осьовий момент кругового кільця.
Осьовий момент кругового кільця визначається як різниця осьових моментів інерції великого круга діаметром D та малого круга діаметром d (Рис.53)
Рис. 53
остаточно
(73')
Осьовий момент інерції трикутника
Розбиваємо площу трикутника на нескінченно вузькі смужки шириною dу та виділимо одну з них, що знаходиться на відстані у від осі х1 (рис. 54). Із подібності трикутників АВС та аВс визначаємо х:
;
площа елементарної смужки:
Тоді осьовий момент інерції площі трикутника відносно осі х1:
остаточно:
(74)
Таким же чином знаходять моменти
Рис. 54
інерції трикутника відносно осі х2, що співпадає з його основою, і відносно центральної осі х.
74')
(74")
§32. Головні осі інерції та головні моменти інерції. Залежність між осьовими моментами інерції відносно паралельних осей
В цьому
курсі ми будемо розглядати тільки ті
перерізи, що мають вісь симетрії. Якщо
в перерізі вісь симетрії прийнята за
вісь х або
у, то
відцентровий момент інерції відносно
цієї осі дорівнює нулю, так як в цьому
випадку кожному елементу dА
з додатним у
відповідає рівний і симетрично розміщений
елемент dА'
з від'ємним у.
Елементарні добутки х·у·dА
взаємно знищуються і інтеграл
перетворюється в нуль.
Покажемо, що для будь-якої точки довільного плоского перерізу можна знайти такі дві взаємно перпендикулярні осі, відносно яких відцентровий момент інерції буде дорівнювати нулю. Нехай для довільного перерізу координатні осі повернені на 90°, тоді вони займуть положення х' та у' (рис. 55).
Якщо тепер виразити нові координати через старі, отримаємо
;
Тоді відцентровий момент інерції відносно нового положення осей
Тобто ми бачимо, що при повертанні осей на 90° відцентровий момент інерції змінює знак. Тому завжди буде і таке положення осей, відносно яких величина відцентрового моменту інерції дорівнює нулю.
Рис. 55
Осі, відносно яких відцентровий момент інерції плоского перерізу дорівнює нулю, називаються головними осями інерції.
Якщо початок координат головних осей співпадає з центром ваги перерізу, то такі осі називаються головними центральними осями інерції, а моменти інерції відносно таких осей називаються головними центральними моментами інерції.
В подальшому, для простоти, будемо називати їх головними осями та головними моментами.
Головні моменти інерції мають граничні (екстремальні) значення: один з них Imax, а другий Іmin.
Осі симетрії будь-якого перерізу є головними осями інерції. У таких перерізів як тавр, швелер тощо, вісь симетрії є головною віссю інерції. Другою головною віссю є перпендикулярна до неї вісь, що проходить через центр ваги перерізу.
Щоб визначити момент інерції якогось перерізу відносно будь-якої осі, необхідно знати залежність між моментами інерції цього перерізу відносно двох паралельних осей, із яких одна є центральною віссю.
Нехай у якомусь довільному перерізі площею А (рис. 56) вісь х буде центральною, а вісь х1 – паралельною їй на відстані а. Виділимо в перерізі елементарну площадку dА на відстані у від осі х. Тоді момент інерції відносно цієї осі дорівнює:
Знайдемо момент інерції відносно осі х1.
Відстань y1 елементарної площадки до осі х1 буде дорівнювати у + а, тобто
Тоді
В
отриманому виразі перший інтеграл є
осьовим моментом інерції відносно осі
х, що проходить через центр ваги перерізу,
тобто
:
другий інтеграл є статичним моментом
всієї площі перерізу відносно осі х,
тобто
.
А так як статичний момент площі плоскої
фігури відносно центральної осі дорівнює
нулю, то другий доданок дорівнює нулю.
Останній інтеграл
виражає собою площу всього перерізу А.
Таким чином, момент інерції перерізу відносно осі х1 дорівнює
(75)
Рис. 56
Ця формула читається так: момент інерції площі перерізу відносно любої осі дорівнює моменту інерції відносно осі, їй паралельний, що проходить через центр ваги перерізу, плюс добуток площі цього перерізу на квадрат відстані між осями.
За допомогою цієї формули можна знаходити моменти інерції будь-якого складного перерізу, так як момент інерції всього перерізу, відносно якоїсь осі, дорівнює сумі моментів інерції частин перерізу відносно цієї ж осі.
Приклад 19. Визначити момент інерції поперечного перерізу (рис. 57) збірної плити перекриття відносно центральної осі х.
Рис. 57 (рис. 2.97, Збірник Утіліт, с. 153)
Розв'язок. Плита перекриття має форму прямокутника. Момент інерції цього перерізу відносно осі х (вона є головного віссю) знаходимо за формулою (71).
Але переріз ослаблений п'ятьма отворами, моменти інерції яких ми повинні виключити. Моменти інерції круглого отвору знаходимо за формулою (73), тобто
Тоді момент інерції всього перерізу дорівнює:
Приклад 20. Визначити головні центральні моменти інерції перерізу (рис. 58).
Рис. 58
Розв'язок. Знайдемо положення головних осей інерції перерізу. Переріз має вісь симетрії, вона співпадає з власною віссю двотавра у1. Позначимо головну вісь великою буквою У. Друга головна вісь буде перпендикулярна осі У та проходити через центр ваги перерізу. Знайдемо положення центру ваги перерізу. Для цього проведемо та позначимо власні осі кожного елемента перерізу. За допоміжні осі, для знаходження центра ваги, приймемо власні осі двотавра х1 та у1, так як власна вісь двотавра у1 є віссю симетрії перерізу Y. Координати центра ваги знаходимо за формулами:
Координата хс= 0, так як центр ваги лежить на осі симетрії, тобто на осі у1. Необхідні дані для знаходження координати yс зведемо в таблицю.
№ |
Ескіз |
|
|
|
|
1 |
|
26,8 |
0 |
|
|
2 |
Π |
20,7 |
-11,94 |
|
=
– 5,2 см
Покажемо центр ваги на схемі та проведемо другу головну вісь Х. Використовуючи зв'язок між моментами інерції відносно паралельних осей, знайдемо головний момент інерції відносно осі Х.
де
–
момент інерції двотавра відносно власної
осі х1,
– момент
інерції швелера відносно власної осі
у2.
Головний момент інерції відносно осі У знаходимо як суму моментів інерції двотавра і швелера, так як їх власні осі співпадають з головною віссю У.
,
де
– момент інерції двотавра відносно
власної осі y1,
–
момент
інерції швелера відносно власної осі
х2.
Остаточно:
