- •Передмова
- •Розділ I. Вступ
- •§ 1. Завдання опору матеріалів
- •§ 2. Короткі відомості з історії розвитку опору матеріалів
- •§ 3. Одиниці вимірювання фізичних та механічних величин в опорі матеріалів
- •§ 4. Поняття про пружні та пластичні деформації. Зовнішні сили (навантаження) та їх класифікація
- •§ 5. Основні гіпотези та припущення щодо властивостей матеріалів та характеру деформацій. Характеристика геометрії елементів конструкцій
- •Перенесення сили вздовж лінії її дії.
- •§ 6. Визначення внутрішніх сил. Основні види деформацій бруса
- •§ 7. Напруга
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іі. Осьовий розтяг та стиск
- •§8. Внутрішні сили при розтязі та стиску. Нормальна напруга в поперечному перерізі бруса. Принцип сен-венана
- •§9. Деформації при осьовому розтязі та стискові. Закон гука. Модуль поздовжньої пружності
- •§10. Поперечна деформація. Коефіцієнт поперечної деформації (коефіцієнт пуассона)
- •§11. Механічні випробування матеріалів
- •§12. Поняття про наклеп. Явище повзучості. Релаксація
- •§13. Потенційна енергія деформації при розтязі (стискові)
- •§14. Допустима напруга для матеріалу. Коефіцієнт запасу міцності
- •§.15. Розрахунки на міцність при розтязі та стискові
- •§16. Вплив власної ваги бруса на напругу
- •§17. Поняття про місцеві напруги (концентрація напруг)
- •§ 18. Поняття про статично невизначені системи при розтязі та стискові
- •§19. Температурні та монтажні (початкові) напруги в статично невизначених системах
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ III. Елементи теорії напруженого стану
- •§ 20. Напруги в похилих (косих) перерізах при одноосному розтязі (стискові). Закон парності дотичних напруг
- •§ 21. Поняття про головні напруги
- •§22. Напруги в похилих перерізах при двоосному розтязі (стискові)
- •§ 23. Деформації при плоскому та об’ємному напруженому станах. Узагальнений закон гука
- •§ 24. Питома потенційна енергія пружної деформації при складному напруженому стані
- •§ 25 . Поняття про теорії міцності
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ іv. Практичні розрахунки на зсув та зминання
- •§ 26. Деформація зсуву. Закон гука для зсуву
- •§ 27. Зминання. Допустимі напруги на зминання та розрахунок
- •§ 28. Приклади розрахунку заклепкових, зварних з’єднань та дерев’яних сполучень
- •З’єднання дерев’яних елементів
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ V. Геометричні характеристики плоских перерізів
- •§ 29. Осьовий, полярний та відцентровий моменти інерції
- •§30. Залежність між моментами інерції при повороті осей
- •§31. Моменти інерції найпростіших перерезів
- •Моменти інерції круга
- •Осьовий момент кругового кільця.
- •Осьовий момент інерції трикутника
- •§32. Головні осі інерції та головні моменти інерції. Залежність між осьовими моментами інерції відносно паралельних осей
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ vі. Згин прямого бруса
- •§33. Основні поняття та визначення
- •§34. Поперечна сила та згинальний момент
- •§35. Залежності між згинальним моментом, поперечною силою та інтенсивністю розподіленого навантаження (теорема д. І. Журавського)
- •§36. Побудова епюр поперечних сил та згинальних моментів для різних видів завантаження простих балок
- •§37 Застосування теореми д.І.Журавського та правила побудови і перевірки епюр поперечних сил та згинальних моментів
- •38. Нормальні напруги при згині. Жорсткість перерізу бруса при згині
- •§39. Дотичні напруги при згині
- •§40. Епюри дотичних напруг для прямокутного та двотаврового поперечних перерізів
- •§41 Розрахунки на міцність при згині.
- •§42. Напружений стан при поперечному згині. Головні площадки та головні напруги.
- •§43. Лінійні та кутові перемішення при згині.
- •§44. Визначення переміщень методом початкових параметрів.
- •§45. Потенційна енергія деформації при згині.
- •§46. Теорема про взаємність робіт.
- •§47. Формула Мора для знаходження переміщень при згині. Правило Верещагіна. Формула Сімпсона.
- •§48. Розрахунок балок на жорсткість.
- •Розділ VII . Кручення прямого бруса круглого перерізу
- •§ 49. Відомості про деформацію кручення прямого бруса круглого перерізу
- •§ 50 . Крутний момент. Побудова єпюри крутних моментів .
- •§ 51. Напруги та деформації кручення.
- •§ 52. Полярний момент опору для круга та кільця . Розрахунки валів на міцність та жорсткість.
- •Питання для самоконтролю :
- •Розділ VIII Складний опір
- •§53 Косий згин. Нормальні напруги при косому згині. Рівняння нульової лінії .
- •§54. Розрахунки на міцність при косому згині. Визначення прогинів.
- •§55. Позацентровий стиск (розтяг) бруса великої жорсткості
- •§56.Ядро перерізу. Положення нульової лінії
- •Питання для самоконтролю .
- •§57. Поняття про стійкість форми стиснених стержнів. Критична сила.
- •§58. Формула Ейлера. Вплив кінцевих закріплень на величину критичної сили.
- •§59. Критична напруга. Гнучкість стержня. Границі застосування формули Ейлера.
- •§60. Розрахунок центрально стиснених стержнів на міцність за допомогою коефіцієнта поздовжнього згину.
- •Питання для самоконтролю.
- •Розділ X Основи розрахунку на дію динамічних навантажень. Поняття про дію повторно-змінних навантажень.
- •§61 Поняття про дію динамічних навантажень.
- •§62. Розрахунки на міцність при динамічних навантаженнях.
- •§63 Поняття про дію повторно-змінних навантажень.
- •Розділ хі Основи розрахунку за граничним станом
- •§63 Основні поняття про методи розрахунку будівельних конструкцій
- •§64. Суть методу розрахунку за граничним станом.
- •Зсув (зріз, сколювання)
- •Поперечний згин.
- •Поздовжній згин.
- •Література
§9. Деформації при осьовому розтязі та стискові. Закон гука. Модуль поздовжньої пружності
Ми знаємо, що при розтязі довжина бруса збільшується, а його поперечні розміри зменшуються. При стискові відбувається протилежне явище – довжина бруса зменшується, а поперечні розміри збільшуються.
Рис. 10
Збільшення або зменшення довжини бруса в результаті розтягу або стиску називається абсолютною деформацією та позначається Δl і вимірюється в одиницях довжини (м) (рис. 10).
Величина абсолютного видовження або укорочування, що залежить від довжини бруса, не дає загальної уяви про значність поздовжньої деформації. Тому за характеристику деформацій розтягу або стиску приймається величина відносної деформації.
Відносним видовженням або укорочуванням називається відношення величини абсолютного видовження або укорочування до початкової довжини бруса:
=
(4)
Величина , отримана в результаті ділення двох величин, що мають розмірність довжини, є абстрактним числом. Її можна виразити також у відсотках :
%= 100100%.
Ми вияснили, що вільний кінець бруса в результаті розтягу або стиску отримує якесь переміщення Δl (рис.10). Тобто кожний поперечний переріз теж переміщується на якусь величину. Для подальшого вивчення теорії опору матеріалів та розв'язку практичних задач важливо встановити взаємний зв’язок між лінійними переміщеннями та силами, що їх викликають (навантаженнями).
Досліди над розтягом та стиском брусів, виготовлених із різних матеріалів, показують, що поки навантаження на брус не досягло відомої границі, видовження його зростає прямо пропорційно величині навантаження та довжині бруса і обернено пропорційно площі поперечного перерізу. Крім того, встановлено, що величина видовження (укорочування) бруса залежить від пружних властивостей матеріалу, з якого він виготовлений. Перелічені залежності виражаються формулою
(5)
де Е – модуль поздовжньої пружності, що характеризує ступінь опору матеріалу пружній деформації. Чим більше Е, тим менше пружна деформація, і навпаки. Добуток модуля поздовжньої пружності на площу поперечного перерізу ЕА називається жорсткістю перерізу бруса при розтязі (стискові).
Формула (5) – експериментальний вираз закону Гука і читається так:
абсолютне видовження (укорочування) прямо пропорційне величині навантаження та довжині бруса і обернено пропорційне модулю поздовжньої пружності та площі поперечного перерізу.
Тобто, чим більша розтягуюча або стискуюча сила та довжина бруса, тим більше його абсолютне видовження або укорочування. Але чим більша жорсткість перерізу, тим менше його абсолютне видовження або укорочування.
Якщо між двома перерізами брус має ступінчасту зміну поперечних перерізів або завантажений декількома зовнішніми поздовжніми зосередженими силами, то досліджувана ділянка ділиться на декілька, в межах яких постійні як внутрішня поздовжня сила, так і площа поперечного перерізу.
Переміщення визначається як алгебраїчна сума видовжень кожної окремої ділянки:
Результати розрахунку зображують у вигляді епюри поздовжніх переміщень перерізів бруса (приклад 4).
Зробимо деякі математичні перетворення. Розділивши обидві частини формули (5) на довжину бруса L, маємо
або
=
(5')
беручи
до уваги, що
=
та підставляючи в формулу (5'), отримаємо
інший, математичний, вираз закону Гука
=E, (6)
тобто, нормальна напруга прямо пропорційна відносній повздовжній деформації.
Із формули (6) маємо
(6')
тобто модуль поздовжньої пружності – це відношення нормальної напруги до відповідної їй відносного видовження (укорочування).
Наведемо значення модуля поздовжньої пружності для деяких матеріалів:
Таблиця 1
Найменування матерілів |
Модуль пружності E МПа |
Сталь |
2·105-2,2·105 |
Мідь |
1·105 |
Алюміній |
0,675·105 |
Алюмінієві сплави |
0,71·105 |
Чавун |
0,75·105-1,6·105 |
Дерево вздовж волокон |
1·104 |
Дерево поперек волокон |
5·102 |
Бетон |
1·104-3·104 |
Кам’яна кладка: з граніту |
9·103 |
з вапняку |
6·103 |
з цегли |
3·103 |
Склопластики |
0,18·105-0,4·105 |
Так як в формулі (6) величина – абстрактне число, то вимірність модуля поздовжньої пружності буде такою, як і напруга, тобто Е вимірюється в Н/м2 або МН/м2 (МПа). Величина модуля поздовжньої пружності визначається дослідним шляхом. Закон Гука можна виразити також графічно. Для цього по осі х відкладемо в деякому масштабі величину відносної деформації , а по осі y – відповідну їй напругу (рис.11).
Тоді
tg=
,
але згідно з формулою (6)
Е= маємо,
tg=E, тобто
тангенс кута нахилу прямої ОА до горизонту математично може бути представлений як модуль поздовжньої пружності.
Рис. 11
Як видно з рис.11, чим більше кут , тим більше модуль пружності Е. Таким чином пряма пропорційність між напругою та відносною деформацією зображається прямою лінією ОА, що графічно виражає закон Гука при лінійній деформації.
Але лінійна залежність між та Е зберігається тільки до деякого граничного значення напруги, що відповідає ординаті КА, яка називається границею пропорційності пц. Звідси робимо висновок, що закон Гука справедливий тільки до границі пропорційності.
Приклад 2. Визначити абсолютне та відносне видовження стержня стальної ферми із рівностороннього кута № 40×3 довжиною 3м., що розтягується силою F=40 kH. Границя пропорційності для сталі пц200 МПа. Модуль поздовжньої пружності Е=2105 МПа. Вагу стержня не враховувати.
Розв'язок: Спочатку з'ясуємо, чи можна застосовувати формулу (5) до даної умови задачі, тобто чи не перевищує дійсна напруга в поперечному перерізі стержня границі пропорційності матеріалу. Площу перерізу стержня беремо із таблиці сортаменту сталі.
А=2,35см2
Напруга в поперечному перерізі стержня
=
=17,02
=170,2
MПa<пц=200
MПa,
дійсна напруга не перевищує границі пропорційності. Тобто даний приклад можна розв'язувати за допомогою формули (5).
Визначаємо абсолютне видовження стержня:
де F=40 кH
l=3м=300
cм,
A=
2,35 cм
E=2105 MПa=2104 kH/cм2
Величина відносного видовження
=
0,00085
або у відсотках
= 0,00085100% = 0,085%,
тобто видовження бруса під дією заданого навантаження складає 0,085% його початкової довжини.
Приклад 3. Визначити нормальну напругу в поперечному перерізі розтягнутого стального стержня довжиною 4 м, якщо його абсолютне видовження Δl = 2мм, E=2105 MПa.
Розв'язок. Так як нам не відомі ні навантаження, ні площа перерізу стержня, то величину нормальної напруги визначаємо за формулою (6), для цього спочатку визначимо відносне видовження стержня
=
0,0005, де Δl = 2мм
= 0,2 см,
м=
400 см
Тоді величина нормальної напруги
=Е=21050,0005=100 МПа=10 кН/см2
Приклад 4. Для ступінчастого бруса (рис. 12, а) побудувати епюру переміщень.
Розв’язок. Для цього бруса (рис. 9, д, е) вже були обчислені поздовжні сили та побудовані епюри N і , тому перейдемо безпосередньо до побудови епюри поздовжніх переміщень.
В даному випадку ступінчастий брус має три ділянки в межах яких побудовані N і .
Так як нижній кінець бруса має жорстку опору і не має переміщень, то відносно нього і будемо визначати переміщення всіх перерізів бруса.
Спочатку розглянемо третю ділянку довжиною l3. В довільному перерізі ІIІ-ІІІ його переміщення від стиску нижньої частини дорівнює:
.
Із
цього виразу видно, що закон зміни
переміщень вздовж третьої ділянки буде
лінійним. При Z=0
l3=0;
при Z=l3,
м. Ділянка ІІІ стиснута. Переміщення
точки В
дорівнює l3.
Ділянка 2. Переміщення довільного перерізу ІІ-ІІ довжиною Z дорівнює:
.
Закон
зміни переміщень теж лінійний. При Z=0
l2=0;
при Z=l2
.
Але переміщення точки С дорівнює сумі переміщень третьої та другої ділянок:
.
Ділянка 1. Переміщення довільного перерізу І-І довжиною Z дорівнює
.
Закон
зміни переміщень – лінійний. При Z=0
l1=0,
при Z=l1
.
Переміщення точки Д, тобто вільного кінця бруса, дорівнює сумі переміщень всіх ділянок:
.
За отриманими даними будуємо епюру поздовжніх переміщень бруса (рис. 12, д).
Рис. 12
