13.2 Класифікація страхування.

Страхування виступає у формі:

1. Обов’язкове – здійснюється у силу закону, означає обов’язковість внесення відповідним колам страхувальників фінансових страхових платежів і поширюється на випадки, коли відшкодування збитку зачіпає інтереси не тільки конкретної особи, але й суспільні інтереси. Приклад: медичне страхування, особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

2. Добровільне – здійснюється на основі договору між страхувальниками і страховиками відповідно до вимог закону про страхування(страхування життя, майна, транспортних засобів, які належать громадянам)

В основі розподілу страхування на галузі лежать принципові рас ходження об’єкта страхування:

1. майнове– об’єкт страхування – рухоме та нерухоме майно юридичних та фізичних осіб.

2. особисте– об’єкт страхування –життя і здоров’я громадян;

3. відповідальності - об’єкт страхування –зобов’язання застрахованої особи виплатити відшкодування за завданими збитки 3-м особами;

4. підприємницьких ризиків - об’єкт страхування –недоотримання прибуток чи збитки під час здійснення певних господарських і фізичних операцій, який притаманний відчутний ризик;

Види особистого страхування:

1. страхування життя;

2. страхування від нещасних випадків;

3. медичне страхування;

13.3 Перестрахування та співстрахування.

Перестрахування –страхування одним страховиком(перестрахувальник), на визначених договорам умовах ризику виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником у іншого страховика(перестраховик).

В договорі перестрахування беруть участь:

1. страхове товариство, що передає ризик;

2. страхове товариство, що приймає ризик на свою відповідальність;

3. посередник(необов’язково);

Цедування ризику(цесією) – процес, пов'язаний з передаванням ризику.

1. цемент - страховик(перестрахувальник), що віддає ризик;

2. цесионарій – страховик(перестраховика), що приймає ризик.

Співстрахування – страхування, при якому 2 та більше страховиків беруть участь визначними частками у страхуванні одного й того самого ризику, видаючи спеціальні чи окремі поліси, кожний на страхову суму у своїй частці. При цьому договір має містити умови визначають права та обов’язки кожного страховика.

13.4. Інфраструктура страхового ринку.

На регіональному ринку України діють Харківський, Львівський союзи страховиків, Асоціація страховиків в аграрному секторі економіки. Слід згадати також про:

1. морське страхове бюро України, яке є юридичною особою і діє на підставі положення та установчого договору, погодженого в установленому законодавством порядку.

2. асоціацію "українське медичне страхове бюро" зареєстроване в березні 1999 року;

3. державна комісія з регулювання ринків страхових послуг - представник держави на страховому ринку;

Об'єкт страхового ринку -майнові інтереси, пов'язані з життям, здоров’ям, працездатнітю, володінням, користуванням, а також із-з відшкодування шкоди, заподіяної страхувальником третьої особи.

Cтрахове поле - максимальна кількість об'єктів, котрі може застрахувати на договірних засадах. На кожний вид страхування страховиком розробляються правила страхування і погоджуються з уповноваженим органом з нагляду за страховою діяльністю. Ці правила містять такі елементи:

1. перелік об'єктів страхування;

2. порядок визначення страхових сум;

3. перелік страхових ризиків;

4. терміни і місце дії договору страхування;

5. порядок його укладання;

6. права й обов'язки сторін;

7. порядок і умови сплати страхових сум;

8. умови припинення дії договору;

9. порядок вирішення суперечок;