16.5. Митна політика України.

Митна справа - порядок переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, митне регулювання, пов'язане з установленням мита та митних зборів, процедури митного контролю та інші засоби проведення в життя митної політики.

Єдину митну територію становлять територію України, в тому числі території штучних островів, установок та споруд, що створюються в економічній (морській) зоні України, над якими Україна має виключну юрисдикцію щодо митної справи.

Митний кордон України становить межі митної території України. Він збігається з державним кордоном України, за винятком меж спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон є складовою митного кордону України.

На території України можуть створюватися спеціальні митні зони різного типу. Статус та територія зазначених зон визначається ВРУ відповідно до законів України про спеціальні митні зони.

Митне регулювання в Україні здійснюється на основі певних принципів

1. виключної юрисдикції України на її митній території

2. виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи

3. законності

4. єдиного порядку переміщення товарів і транспортних

5. засобів через митний кордон України

6. системності

7. гласності та прозорості

8. додержання прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, що охороняються законом

9. ефективності

Питання для самоконтролю:

• Назвіть основні нормативно-правові документи за допомогою яких відбувається регулювання мита.

• Які види мита ви знаєте?

• Які основні завдання виконують митні органи при реалізуванні митної політики?

• Назвіть основні принципи побудови системи оподаткування.

Тема 17. Фінансова безпека держави. Лекція. Фінансова безпека держави.

Мета лекції:

визначити основні аспекти фінансової безпеки держави, сутність та структуру. Розглянути показники фінансової безпеки та визначити основні аспекти загрози фінансової безпеки України.

План лекції:

17.1. Сутність і структура фінансової безпеки держави.

17.2. Показники фінансової безпеки.

17.3. Загрози фінансової безпеки України.

17.1. Сутність і структура фінансової безпеки держави.

Під фінансовою безпекою також слід розуміти цілеспрямований комплекс заходів фіскальної та монетарної політики з метою досягнення стабільності фінансової системи та створення сприятливого інвестиційного клімату. Вона насамперед досягається шляхом ефективного використання державних фінансів, створення сприятливого інвестиційного та податкового клімату в країні, що поки не властиве фінансовій системі України і робить її нестійкою до економічних загроз зсередини країни та ззовні.

У Концепції національної безпеки України серед основних загроз національній безпеці виділені й такі, які характеризують загрози для фінансової безпеки нашої країни. Серед них: велика боргова залежність держави, критичні обсяги державного зовнішнього і внутрішнього боргів, "тінізація" державної економіки тощо. Фінансову безпеку країни треба розглядати на кількох рівнях:

1. на рівні підприємства;

2. на рівні галузі;

3. на рівні країни;

4. на рівні світової економіки.

Без фінансової безпеки окремих підприємств і галузей не можна гарантувати фінансову безпеку країни. Водночас фінансова безпека країни в умовах глобалізації світової економіки є тісно пов'язаною з ситуацією на міжнародних валютних і фондових ринках.

Стан фінансової безпеки країни залежить від багатьох чинників. До них відносять: безпеку інвестицій; фактори міжнародного фінансового ринку; коливання попиту і пропозиції; стан грошово-кредитної системи країни; збалансованість (незбалансованість) державного бюджету; дефіцит бюджету; державний борг країни; бартеризацію економіки; податкові пільги; податкові недоїмки.

Розбалансованість державного бюджету є головним дестабілізуючим чинником фінансової системи, і, відповідно, фактором негативного впливу на фінансову безпеку країни. При формуванні та використанні Державного бюджету України, відповідно до вимог фінансової безпеки, слід враховувати такі критерії:

1. забезпечення інтересів держави;

2. пріоритет національних інтересів України;

3. відповідність цілей бюджетної політики фінансовим ресурсам держави;

4. забезпечення стабільності дохідної частини Державного бюджету України;

5. підтримання єдності бюджетної системи й узгодженість бюджетної політики країни з грошово-кредитною політикою Національного банку України.

Важливим напрямом підвищення фінансової безпеки України є протидія доларизації грошової сфери нашої країни. За різними оцінками поза банками у нас перебуває близько 14 20 млрд. дол. США, що є умовою функціонування і розвитку тіньової економіки. Причому щорічно ця сума збільшується.

Дестабілізує фінансову систему України і масовий вивіз українського капіталу за кордон, що також опосередковано свідчить про недовіру його власників до фінансово-банківської системи нашої країни. За експертними оцінками щорічний експорт капіталу за межі України становить близько 3 -5 млрд. дол. США, а загальна сума вивезеного за роки незалежності капіталу сягнула більше 20 млрд. дол. США. Джерелом такого капіталу переважно є перерозподіл державної власності, неповернення виручки за експортовану продукцію, ухилення від сплати податків, спекулятивні фінансові операції. Тому, з одного боку, треба посилювати відповідальність за приховування доходів за кордоном, а, з другого - створити законодавчі умови для легалізації в Україні вивезеного з неї капіталу некримінального характеру. Так робили і роблять багато країн, що дає певний позитивний результат.