Тема 15. Фінансовий менеджмент. Лекція . Фінансовий менеджмент.

Мета лекції:

дослідити теоретичні основи фінансового менеджменту та визначити роль

фінансового менеджменту в розвитку економіки.

План лекції:

15.1. Теоретичні основи фінансового менеджменту.

15.2. Менеджмент державних фінансів.

15.3 Фінансовий менеджмент підприємницьких структур.

15.4. Податковий менеджмент.

15.5. Фінансовий менеджмент підприємницьких структур

15.1. Теоретичні основи фінансового менеджменту.

Ф і н а н с о в и й м е н е д ж м е н т – це управління формуванням і використанням фондів фінансових ресурсів на рівні держави, підприємницьких структур, інших господарських об'єднань і громадян, якщо вони здійснюють фінансові операції. Фінансовий менеджмент це також сукупність форм, методів і засобів, за допомогою яких здійснюється управління фінансовими ресурсами.

За економічним змістом фінансовий менеджмент не приведення в дію всіх складових фінансового механізму для досягнення високої ефективності фінансової діяльності.

Фінансовий менеджмент включає поняття "об'єкт" і "суб'єкт".

О б ' є к т о м управління є централізовані й децентралізовані фонди фінансових ресурсів, що створюються і використовуються в усіх ланках державних фінансів.

С у б ' є к т о м управління є фінансовий апарат, що зосереджений у фінансових службах міністерств, відомств, об'єднань, підприємств і організацій, апараті Міністерства фінансів і місцевих фінансових органах, податковій службі, контрольно-ревізійному апараті, інших фінансових інститутах. Усі зазначені підрозділи фінансового апарату мають свої функції і сферу впливу на фінансові відносини в державі. Суб'єкт фінансового менеджменту впливає на об'єкт через фінансовий механізм за допомогою фінансового планування, прогнозування, регулювання, стимулювання, фінансовий облік та контроль.

Центральне місце у фінансовому менеджменті посідає фінансове планування й прогнозування. У процесі планування й прогнозування проводиться оцінка стану фінансів у державі, в підприємницьких структурах, в установі чи організації, виявляються можливості щодо збільшення фінансових ресурсів, їхнього найефективнішого використання, скорочення непродуктивних витрат. При прогнозуванні використовується великий обсяг інформації, що дає змогу глибше дослідити ситуацію, що склалася, і на цій основі прийняти обґрунтовані рішення.

Фінансове регулювання як елемент менеджменту застосовується для підтримання оптимальної структури виробництва і розподілу. Воно засновується на використанні різноманітних інструментів впливу. Це податки, дотації, різні виплати, за допомогою яких держава досягає поставлених цілей і усуває ті явища при функціонуванні фінансів, котрі не можуть бути вирішені лише за допомогою ринкових механізмів.

Фінансове стимулювання в системі менеджменту покликане забезпечити розвиток тих явищ і процесів, що мають на цьому етапі пріоритетне значення або які за інших однакових умов мають недостатньо сприятливі умови для саморозвитку. Використовуючи фінансові методи, держава передусім за допомогою пільг щодо податків та пільгового кредитування створює сприятливі умови для їхнього розвитку.

Фінансовий облік та контроль як елементи менеджменту здійснюються в процесі прогнозування, регулювання і стимулювання. Вони дають змогу виявити відхилення фактичного використання фінансових ресурсів від передбачуваного програмами, бюджетом, іншими планами, виявити резерви до зростання фінансових ресурсів, спрямувати їхнє використання в раціональному напрямі.

Загалом фінансовий менеджмент включає такі основні складові:

1. менеджмент державних фінансів;

2. менеджмент в бюджетний менеджмент;

3. фінансовий менеджмент у підприємницьких структурах;

4. менеджмент у системі оподаткування.