- •Предмет психології, її завдання та методи
- •Література:
- •Загальне поняття про психологію та психіку.
- •2. Етапи становлення психології як науки.
- •Етапи становлення психології:
- •3. Значення та завдання психології.
- •4. Методи психології.
- •С пеціальна психологія
- •Питання для бесіди:
- •Галузі психології
- •Інструктивна картка
- •Прочитайте матеріал на ст. 31 -32.
- •Галузі психології:
- •Загальна психологія
- •Галузі психології.
- •Загальна психологія
- •С пеціальна психологія
- •Питання для самоконтролю:
- •Мозок і психіка
- •Література:
- •1. Будова нервової системи.
- •2. Кора великих півкуль.
- •3. Робота нервової системи людини.
- •Питання для бесіди:
- •Розвиток психіки і свідомості
- •Інструктивна картка
- •1. Прочитайте текст підручника на ст. 21 – 23.
- •2. Складіть опорний конспект за планом, використавши поданий нижче матеріал: Розвиток психіки і свідомості
- •Питання для самоконтролю:
- •Психологія діяльності
- •Література:
- •1. Поняття про діяльність.
- •2. Мета і мотиви діяльності.
- •3. Структура діяльності.
- •4. Засоби діяльності, процес їх засвоєння.
- •5.Перенесення та інтерференція навичок.
- •6. Основні різновиди діяльності.
- •Творча діяльність.
- •Питання для бесіди:
- •Види діяльності
- •Інструктивна картка
- •1. Прочитайте текст підручника на ст. 413 -419.
- •2. Складіть опорний конспект за планом:
- •Питання для самоконтролю:
- •Психологія особистості
- •Література:
- •Поняття про особистість та їх суспільну природу.
- •Теорії особистості.
- •Id (воно)
- •Вітчизняні теорії:
- •3. Структура особистості.
- •Питання для бесіди:
- •Особистість і колектив
- •Література:
- •1. Поняття про групи та колективи.
- •2. Рівні розвитку групи.
- •3. Взаємовідношення у групах та колективах. Поняття про психологічну сумісність.
- •Питання для бесіди:
- •Особистість і колектив
- •Література:
- •Особистість і колектив
- •Література:
- •Питання для фронтального опитування:
- •Альтернативно-тестові завдання:
- •Завдання та проблемні ситуації:
- •Психологія спілкування
- •Література:
- •Поняття про спілкування.
- •2. Засоби спілкування.
- •3. Функції спілкування.
- •4. Різновиди спілкування.
- •Питання для бесіди:
- •Відчуття. Види відчуттів
- •Література:
- •Загальна характеристика пізнавальних процесів. Поняття про відчуття.
- •2. Фізіологічне підґрунтя відчуттів.
- •3. Класифікація і різновиди відчуттів.
- •4. Основні властивості відчуттів.
- •Питання для бесіди:
- •Сприймання і його фізіологічні основи
- •Література:
- •1. Поняття про сприймання.
- •2. Фізіологічні основи сприймання.
- •Види сприймання:
- •4. Властивості сприймання:
- •5.Спостереження і спостережливість.
- •Питання для бесіди:
- •Література:
- •Тематика повідомлень:
- •Поняття про пам'ять як психічний процес. Значення пам’яті у житті людини.
- •Фізіологічні основи пам’яті.
- •Сутність асоціацій.
- •Види асоціацій:
- •Види пам’яті:
- •Процеси пам’яті.
- •Умови успішного запам’ятовування:
- •Мислення. Операції мислення
- •Форми відтворення:
- •6.Індивідуальні відмінності пам’яті:
- •Питання для бесіди:
- •1. Поняття про мислення.
- •2. Види мислення:
- •3. Операції мислення:
- •4. Форми мислення:
- •Умовивід може бути:
- •5. Індивідуальні особливості мислення:
- •Питання для бесіди:
- •Основні форми мислення
- •Інструктивна картка
- •1. Прочитайте текст підручника на ст. 284 - 287.
- •2. Складіть опорний конспект за планом, використавши поданий нижче матеріал: План
- •Форми мислення:
- •Умовивід може бути:
- •Питання для самоконтролю:
- •Уява. Види уяви.
- •Література:
- •Функції уяви:
- •Характерні риси уяви:
- •2.Види уяви:
- •3. Процеси створення образів уяви:
- •Розвиток уяви у дітей та їх індивідуальні особливості.
- •Функції уяви у дітей:
- •Умови розвитку уяви:
- •Індивідуальні особливості уяви дітей:
- •1. Прочитайте текст підручника на ст. 318 - 322.
- •2. Виконайте практичні завдання за планом:
- •Література:
- •Питання для фронтального опитування:
- •Альтернативно - тестові завдання:
- •Завдання та проблемні ситуації:
- •Увага і її фізіологічні основи
- •Література:
- •Увага і її фізіологічні основи
- •Література:
- •1. Поняття про увагу та її фізіологічні основи.
- •Увага відіграє важливу роль в житті людини:
- •2. Види уваги:
- •3. Властивості уваги:
- •Неуважність та її причини.
- •Розвиток уваги у дітей.
- •Питання для бесіди:
- •Емоції та почуття
- •Література:
- •1. Поняття про емоції та почуття.
- •Значення почуттів та емоцій:
- •3. Види емоцій:
- •У залежності від сили, тривалості і стійкості емоції та почуття поділяють на:
- •4. Вищі почуття.
- •За змістом є:
- •Питання для бесіди:
- •Види почуттів
- •1. Прочитайте текст підручника на ст. 335 - 340.
- •2. Складіть опорний конспект за планом, використавши поданий нижче матеріал:
- •Питання для самоконтролю:
- •Воля. Загальне поняття про волю
- •Література:
- •Воля і вольові дії людини.
- •Особливості волі:
- •Функції волі:
- •2. Структура волі:
- •Аналіз вольової дії:
- •3. Вольові якості особистості.
- •Виділяють:
- •Питання для бесіди:
- •Вольові якості особистості
- •Прочитайте текст підручника на ст.. 358 – 360.
- •Складіть опорний конспект за планом, використавши поданий нижче матеріал:
- •Питання для самоконтролю:
- •Фізіологічні основи темпераменту
- •Прочитайте текст підручника на ст. 370 - 371.
- •Складіть опорний конспект за планом:
- •Інструктивна картка
- •Прочитайте текст підручника на ст. 367 - 368.
- •2. Складіть опорний конспект за планом План
- •Питання для самоконтролю:
- •Характер
- •Інструктивна картка
- •Прочитайте текст підручника на ст. 388 - 398.
- •2. Складіть опорний конспект за планом, використавши подану нижче лекцію: План
- •1. Поняття про характер.
- •2. Структура характеру
- •3. Головні риси характеру.
- •Види акцентуацій:
- •4. Формування характеру.
- •Питання для самоконтролю:
- •Здібності
- •Література:
- •3. Структура та види здібностей.
- •Рівні здібностей:
- •До педагогічних здібностей відносять:
- •4.Здібності і особистість.
- •Прочитайте текст підручника на ст. 381 – 384.
- •Складіть опорний конспект за планом, використавши поданий нижче матеріал:
- •Предмет, завдання і методи вікової психології
- •Основні поняття вікової психології.
- •Вікова періодизація.
- •4. Методи вікової психології.
- •Питання для бесіди:
- •Сучасні теоретичні концепції вікової психології
- •Прочитайте текст підручника на ст. 30 - 38.
- •Складіть опорний конспект за планом:
- •2. Розвиток немовляти від 2 місяців до 1 року.
- •3. Соціальна ситуація розвитку
- •4. Особливості розвитку немовляти.
- •Криза першого року.
- •Питання для бесіди:
- •Початковий розвиток особистості на етапі раннього дитинства
- •Інструктивна картка
- •Прочитайте текст підручника на ст. 134 – 141.
- •Складіть опорний конспект лекції за планом:
- •1. Фізичний розвиток
- •2. Соціальна ситуація розвитку
- •3. Розвиток психічних функцій
- •4. Емоційний розвиток
- •5. Криза трирічного віку
- •2. Соціальна ситуація розвитку.
- •3. Трудова діяльність
- •4. Особливості навчання
- •5. Сенсорний розвиток.
- •6. Інтелектуальний розвиток
- •7. Психологічні особливості розвитку особистості дошкільника
- •Питання для бесіди:
- •Роль гри у розвитку дитини
- •Інструктивна картка
- •Прочитайте текст підручника на ст. 141 - 142.
- •Складіть опорний конспект лекції за планом: План
- •Психологічна готовність дитини до школи
- •Рівні психологічної готовності дитини до навчання у школі.
- •3. Проблема шестирічних дітей.
- •Питання для бесіди:
- •Визначення психологічної готовності дитини до навчання у школі
- •1. Прочитайте текст підручника на ст. 328 - 332.
- •2. Виконайте практичні завдання за планом:
- •2. Навчальна діяльність молодшого школяра
- •3. Розвиток пізнавальних процесів
- •4. Формування особистості в молодшому шкільному віці
- •Питання для бесіди:
- •Написання психолого – педагогічної характеристики на молодшогошколяра
- •Інструктивна картка
- •2. Стосунки з однолітками та дорослими.
- •3. Розвиток пізнавальних процесів.
- •4. Формування особистості підлітка
- •Питання для бесіди:
- •2. Взаємини з дорослими та однолітками
- •3. Пізнавальні процеси і розумовий розвиток
- •4. Формування особистості в період ранньої юності
- •Питання для бесіди:
- •Написання психолого – педагогічної характеристики на колектив старших школярів
- •Інструктивна картка
- •Предмет, завдання та методи педагогічної психології
- •2. Історія розвитку педагогічної психології.
- •Зв'язок педагогічної психології з іншими науками.
- •Методи педагогічної психології.
- •Питання для бесіди:
- •Психологія навчання
- •Інструктивна картка до опрацювання підручника
- •Прочитайте текст підручника на ст. 65 – 74.
- •Складіть опорний конспект за планом, використавши подану лекцію: План
- •Зміст і сутність категорії навчання
- •Навчання як умова розвитку
- •Основні лінії психічного розвитку в процесі навчання й виховання
- •2. Позиція особистості як психологічний об'єкт виховання
- •3. Методологічні й методичні принципи виховання
- •4. Поняття виховного впливу
- •5. Класифікація виховних впливів
- •Питання для бесіди:
- •Психологія педагогічної діяльності і особистості вчителя
- •Література:
- •Психологія педагогічної діяльності і особистості вчителя
- •Література:
- •Питання для фронтального опитування:
1. Прочитайте текст підручника на ст. 328 - 332.
2. Виконайте практичні завдання за планом:
ЛЕКЦІЯ № 18 ( 91 - 92 год ):
ПСИХОЛОГІЯ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА
МЕТА: Розглянути особливості психічного розвитку молодшого школяра. Визначити соціальну ситуацію розвитку, провідну діяльність молодших школярів. Виховувати у студентів стійке прагнення до розвитку педагогічних здібностей як основи майбутньої професії.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТЕМИ: навчання, гра, трудова діяльність, провідна діяльність, психологічна готовність дитини до школи.
ПЛАН
1. Загальна психологічна характеристика ситуації розвитку молодшого школяра
2. Навчальна діяльність молодшого школяра
3. Розвиток пізнавальних процесів
4. Формування особистості в молодшому шкільному віці
ЛІТЕРАТУРА:
1. М.Заброцький. Основи вікової психології. К.: «Вища школа», 2000.
2. Кутішенко В.П. Вікова та педагогічна психологія: Навчальний посібник. – К., 2005.
3. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2005.
Загальна психологічна характеристика ситуації розвитку молодшого школяра
Поява в житті суспільства системи загальної обов'язкової середньої освіти зумовила виділення особливого періоду в розвитку дитини —молодшого шкільного віку. Він відсутній у дітей, які взагалі не вчились у школі, або освіта яких завершилася на цій початковій ланці.
Фізичний розвиток. У цей період відбувається активне анатомо-фізіологічне дозрівання організму. До семи років завершується морфологічне формування лобного відділу великих півкуль, що створює сприятливі можливості для здійснення довільної поведінки, планування й виконання певної програми дій.
До шести - семи років підвищується рухливість нервових процесів, дещо збільшується врівноваженість процесів збудження й гальмування (хоча перші ще продовжують домінувати, що зумовлює непосидючість та посилену емоційність молодших школярів).
Зростає роль другої сигнальної системи в аналізі та синтезі вражень зовнішнього світу, утворенні тимчасових зв'язків, формуванні нових дій і операцій, засвоєнні динамічних стереотипів.
Узагальнюючи вищесказане, можна зробити висновок, що у дітей семи -десяти років основні властивості нервової системи за своїми характеристиками наближаються до властивостей нервової системи дорослих, хоча ці характеристики ще не стійкі.
У цьому віці також відбуваються істотні зміни в органах та тканинах тіла, що підвищує фізичну витривалість дитини. Однак варто зазначити, що дрібні м'язи розвиваються досить повільно, внаслідок чого дітям важко виконувати рухи, які вимагають чіткої координації.
Криза семи років
Криза семи років є перехідним періодом, що відділяє дошкільне дитинство від молодшого шкільного віку. Це криза саморегуляції, яка нагадує кризу першого року. її основні
симптоми, втрата безпосередності поведінки (між бажанням і вчинком вклинюються внутрішні переживання щодо правомірності чи доцільності власних дій); манірність поведінки (намагаючись виправдати сподівання дорослих, дитина відверто демонструє навіть ті позитивні якості, які їй не властиві); симптом "'гіркої цукерки" (дитині погано, але вона намагається це приховати).
Семирічна дитина не може стримувати свої почуття, не вміє керувати ними. Утративши одні форми поведінки, вона ще не оволоділа іншими. Виникають труднощі у вихованні, дитина замикається в собі і часто стає некерованою.
В основі цих симптомів лежить узагальнення переживань. У дитини виникло нове для неї внутрішнє життя, безпосередньо не пов'язане з оточуючим. Як наслідок, змінюється структура її поведінки, формується смислова орієнтувальна основа вчинку. За словами Д.Б. Ельконіна, коли з'являється орієнтація на смисл учинку, дитина переходить у новий вік.
Якщо криза трьох років була пов'язана з усвідомленням себе як активного суб'єкта у світі предметів, то тепер дитина починає усвідомлювати своє місце у світі суспільних відносин, що докорінно змінює її самосвідомість. Як вважає Л.І. Божович, криза 7 років — це період зародження соціального "Я" дитини.
Зміна самосвідомості зумовлює переоцінку цінностей. Те, що було важливе раніше, стає другорядним. Колишні інтереси, мотиви втрачають свою спонукальну силу, їм на зміну приходять нові.
Криза вимагає переходу до нової соціальної ситуації. Дитині потрібно вступити у стосунки з суспільством як із сукупністю людей, котрі здійснюють обов'язкову, суспільно необхідну й корисну діяльність. У сучасних умовах це виражається насамперед у прагненні1 дитини піти до школи, стати учнем. Усе, що стосується навчання, виходить на перший план, а те, що пов'язане з грою, стає менш важливим. Маленький школяр продовжує із захопленням гратися ще довго, але гра вже перестає бути основним змістом його життя.
Основною особливістю цього віку є зміна соціальної позиції особистості: вчорашній дошкільник стає учнем, членом шкільного та класного колективів, де слід дотримувати нових норм поведінки, вміти узгоджувати свої бажання з новим розпорядком тощо. Усе це дитина сприймає як певний переломний момент у житті, що супроводжується до того ж перебудовою системи взаємин з дорослими, найавторитетнішою фігурою серед яких стає вчитель.
Варто зауважити, що цілі та зміст освіти не є чимось остаточним, раз і назавжди визначеним, тому і специфічні особливості молодшого шкільного віку як особливої ланки шкільного життя також не можна вважати остаточними. На сьогодні доцільно говорити лише про найхарактерніші та відносно сталі риси цього віку, враховуючи, що переосмислення суспільством цілей та ролі початкової освіти призведе і до зміни його місця та значення у психічному й особистісному розвитку дитини.
Нагадаємо, що розвиток психіки здійснюється передусім на основі провідної для певного вікового періоду діяльності. Такою діяльністю для молодших школярів є навчання, яке суттєво змінює мотиви їхньої поведінки та відкриває нові джерела розвитку пізнавального та особистісного потенціалу.
Включаючись у нову для них навчальну діяльність, діти поступово звикають до її вимог, а дотримання останніх, у свою чергу, зумовлює розвиток нових якостей особистості, відсутніх у дошкільному віці. Такі якості (новоутворення) виникають і розвиваються у молодших школярів відповідно до формування навчальної діяльності.
Основними новоутвореннями психіки дитини молодшого шкільного віку є довільність як особлива якість психічних процесів, внутрішній план дій арефлексія. Саме завдяки їм психіка молодшого школяра досягає рівня розвитку, необхідного для подальшого навчання у середніх класах, переходу до підліткового віку з його особливими вимогами та можливостями.
Розвиток молодшого школяра у процесі-навчання забезпечується передусім змістом останнього. Однак той же зміст по-різному засвоюється дітьми і по-різному, залежно від методу навчання, впливає на їхній розвиток. Методи покликані забезпечувати створення на кожному етапі навчання систем навчальних завдань для кожного предмета, формування необхідних для їх розв'язання дій (мислительних, мовних, перцептивних тощо), трансформацію останніх у складніші дії, формування узагальнень та їх використання у нових конкретних ситуаціях.
Варто зазначити, що, ставлячи перед учнями нові пізнавальні і практичні завдання, озброюючи їх способами розв'язання цих завдань, навчання має передувати розвитку, спиратися не лише на його актуальні досягнення, а й на потенційні можливості.
На розвиток молодших школярів впливає і організація навчання, оскільки саме вона визначає форми колективного співжиття, спілкування дітей між собою та з учителем.