- •Конспект лекцій
- •Теми лекцій
- •Лекція 1: загальне введення в комп'ютерну графіку
- •Предмет і область застосування комп'ютерної графіки
- •Коротка історія
- •Технічні засоби підтримки комп'ютерної графіки
- •Питання й вправи
- •Лекція 2 сучасні апаратні засоби растрової графіки
- •2.1.Основні поняття
- •2.2. Пристрою уведення Сканери
- •Цифрові фотоапарати й відеокамери
- •2.3. Пристрою виводу Дисплеї
- •Дисплеї на елт
- •Жидкокристаллические дисплеї
- •Інші типи дисплеїв
- •Проектори
- •Принтери
- •Матричні принтери
- •Струминні принтери
- •Лазерні принтери
- •2.4. Архітектура графічної підсистеми пк Архітектура
- •Подання зображень
- •Програмний інтерфейс
- •Питання й вправи
- •Лекція 2. Колір у комп'ютерній графіці
- •Про природу світла й кольору
- •Колірний графік мко
- •Колірні моделі rgb і cmy
- •Колірні моделі hsv і hls
- •Простір cie Luv
- •Питання й вправи
- •Лекція 3. Геометричні перетворення
- •Системи координат і вектори
- •Рівняння прямій і площині
- •Аналітичне подання кривих і поверхонь
- •Перетинання лучачи із площиною й сферою
- •Інтерполяція функцій однієї й двох змінних
- •Матриці
- •Геометричні перетворення (перенос, масштабування, обертання)
- •Перехід в іншу систему координат
- •Завдання обертання щодо довільної осі
- •Питання й вправи
- •Лекція 4. Подання геометричної інформації
- •Геометричні примітиви
- •Полігональні моделі
- •Воксельні моделі
- •Поверхні вільних форм (функціональні моделі)
- •Системи координат: світового, об'єктна, спостерігача й екранна
- •Однорідні координати. Завдання геометричних перетворень в однорідних координатах за допомогою матриць
- •Питання й вправи
- •Лекція 6 алгоритми растеризаЦії відрізків, окружностей і еліпсів
- •6.1. Введення в растеризацію кривих
- •6.2.Зображення відрізка із цілочисловими координатами кінців
- •Цифровий диференціальний аналізатор
- •Алгоритм Брезенхема
- •Алгоритм Кастла-Пітвея
- •6.3. Зображення відрізка з нецілочисловими координатами кінців
- •6.4. Зображення окружностей
- •Алгоритм Брезенхема
- •6.5. Зображення еліпсів
- •Побудова по неявній функції
- •Побудова шляхом стиску окружності
- •Лекція 7 відсікання (кЛіпування) геометричних примітивів
- •Алгоритм Сазерленда-Коена відсікання прямокутною областю
- •Відсікання опуклим багатокутником
- •Кліпування багатокутників
- •Питання й вправи
- •Лекція 8 видалення невидимих поверхонь і ліній
- •Видалення нелицьових граней багатогранника Алгоритм Робертса
- •Алгоритм Варнока
- •Алгоритм Вейлера-Азертона
- •Метод z-Буфера
- •Методи пріоритетів (художника, що плаває обрію)
- •Алгоритми порядкового сканування для криволінійних поверхонь
- •Метод двійкової розбивки простору
- •Метод трасування променів
- •Питання й вправи
- •Лекція 9 проектування просторових сцен
- •Основні типи проекцій
- •Паралельні проекції
- •Центральні проекції
- •Математичний апарат
- •Ортогональні проекції
- •Косокутні проекції
- •Центральні проекції
- •Спеціальні картографічні проекції. Екзотичні проекції земної сфери
- •Стереографическая проекція
- •Гномоническая проекція
- •Ортографическая проекція
- •Проекції на циліндр
- •Проекція Меркатора
- •Проекції на багатогранник
- •Незвичайні проекції
- •Питання й вправи
- •Лекція 10 растрове перетворення графічних примітивів
- •Алгоритм Брезенхема растрової дискретизації відрізка
- •Алгоритми Брезенхема растрової дискретизації окружності й еліпса
- •Алгоритми заповнення областей
- •Лекція 11 зафарбовування. Рендеринг полігональних моделей
- •Проста модель висвітлення
- •Питання й вправи
- •Зафарбування граней Плоске зафарбовування
- •Зафарбування методом Гуро
- •Зафарбування методом Фонга
- •Більше складні моделі висвітлення
- •Усунення ступінчастості (антиэлайзинг)
- •Питання й вправи
- •Лекція 12 візуалізація просторових реалістичних сцен
- •Свето- Тіньовий аналіз
- •Метод излучательности
- •Глобальна модель висвітлення із трасуванням променів
- •Текстури
- •Питання й вправи
- •Лекція 13 алгоритми стиску зображень без втрат
- •13.1. Необхідність стиску зображень
- •13.2. Неіснування ідеального алгоритму
- •13.3. Алгоритми кодування довжини повторення (rle)
- •13.4. Словникові алгоритми
- •Алгоритм lz77
- •Алгоритм lzw
- •13.5. Алгоритми статистичного кодування
- •Алгоритм Хаффмена
- •13.6. Арифметичне кодування
- •Лекція 14 стиск зображень із втратами
- •14.1. Необхідність стиску із втратами
- •14.2. Оцінка втрат
- •14.3. Зображення як функція
- •Дискретне Перетворення Фур'є
- •Дискретне косинусное перетворення
- •14.4. Алгоритм стиску зображень jpeg
- •14.5. Вейвлет-Перетворення
- •14.6. Фрактальное стиск
- •Список літератури
- •Лекція 15 алгоритми стиску відео
- •Введення
- •Основні поняття
- •Вимоги додатків до алгоритму
- •Визначення вимог
- •Огляд стандартів
- •Базові технології стиску відео Опис алгоритму компресії
- •Загальна схема алгоритму
- •Використання векторів зсувів блоків
- •Можливості по распараллеливанию
- •Інші шляхи підвищення ступеня стиску
- •Порівняння стандартів
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 16 основи видавничої справи
- •1. Вибір формату
- •1.1. Використання стандартних форматів
- •1.1.1. Стандартні розміри по iso
- •2. Підготовка тексту
- •2.1.2. Редагування матеріалу
- •Перевірка фактичної вірогідності матеріалу
- •Установлення власника авторських прав і одержання дозволу на видання
- •Вступна частина
- •Авантитул
- •Заключна частина
- •2.2. Оформлення книги
- •2.2.1. Принципи виміру й термінологія
- •2.2.2. Характеристики шрифту Загальні характеристики
- •Класифікація шрифтів
- •2.3. Розробка дизайну тексту
- •2.3.1. Вибір шрифту
- •2.3.2. Вибір розмірів смуги набору, полів і шрифту
- •Формати октаво.
- •2.3.3. Стилі заголовків
- •Заголовки усередині тексту
- •Постійні й змінні колонтитули
- •Колонцифри
- •Допоміжний текст і підписи до ілюстрацій
- •Вступна й заключна частини
- •Складання підсумкової специфікації
- •2.3.4. Переноси
- •2.3.5. Розділові знаки
- •2.3.6. Зауваження по розмітці сторінки
- •2.4. Підрахунок сторінок тексту
- •2.4.1. Етап 1
- •Гарний матеріал
- •Поганий матеріал
- •2.4.2. Етап 2
- •2.4.3. Етап 3
- •Лекція 17 цифрове фото
- •1. Історія фотографії
- •2. Від плівки до цифрового фото
- •3. Умовна класифікація цифрових фотоапаратів
- •4. Сенсори цифрових фотоапаратів
- •Лекція 18 подання сайту
- •Зменшення швидкості руху
- •Створення кліпу зі зменшенням швидкості руху
- •Додавання змінної швидкості руху
- •Ініціалізація руху клацанням миші
- •Додавання сліду від руху об'єкта
- •Зникнення сліду
- •Підвищення ефективності
- •Покадровое рух
- •Постійна швидкість
- •Коливальний рух
- •Зміна розмірів у русі
- •Керування рухом
- •Ковзання
- •Використання порожніх фільмів
- •Реалізація підходів на практиці
- •Оглядач зображень
Питання й вправи
Що таке кліпування?
Якщо кінці відрізків мають коди 1000 і 0100, скільки сторін вікна він може перетинати?
При якому значенні коду одного з кінців відрізка він обов'язково буде частково видимим?
Якщо обидва кінці відрізка лежать поза вікном, то при яких кодах кінців він може проходити уздовж діагоналі вікна?
Який з алгоритмів відсікання відрізків ефективніше: наведений у блок-схемі 7.3 або заснований на розподілі відрізка навпіл?
За допомогою якої умови можна визначити приналежність крапки опуклому багатокутнику?
Чи буде ця умова застосовна у випадку довільного багатокутника? (підтвердите свою відповідь прикладами).
Які випадки розташування ребра щодо вікна розглядаються в алгоритмі клішування довільного багатокутника?
Лекція 8 видалення невидимих поверхонь і ліній
Історичний екскурс. Методи переборного типу. Метод Z-Буфера. Методи видалення нелицьових граней багатогранника. Алгоритми Варнака й Вейлера - Азертона. Методи пріоритетів (художника, що плаває обрію). Метод двійкової розбивки простору. Алгоритми порядкового сканування для криволінійних поверхонь. Алгоритм визначення видимих поверхонь шляхом трасування променів
Завдання видалення невидимих ліній і поверхонь є однієї з найцікавіших і складних у комп'ютерній графіці. Алгоритми видалення полягають у визначенні ліній ребер, поверхонь або обсягів, які видимі або невидимі для спостерігача, що перебуває в заданій крапці простору.
Необхідність видалення невидимих ліній, ребер, поверхонь або обсягів проілюстрована на мал. 8.1. Малюнок наочно демонструє, що зображення без видалення невидимих ліній сприймається неоднозначно.
Рис. 8.1. Неоднозначність сприйняття зображення куба
Складність завдання видалення невидимих ліній і поверхонь привела до появи великої кількості різних способів її рішення. Багато хто з них орієнтовані на спеціалізовані додатки. Єдиного (загального) рішення цього завдання, придатного для різних випадків, природно, не існує: для кожного випадку вибирається найбільш підходящий метод. Наприклад, для моделювання процесів у реальному часі потрібні швидкі алгоритми, у той час як для формування складного реалістичного зображення, у якому представлені тіні, прозорість і фактура, що враховують ефекти відбиття й переломлення кольору в дрібних відтінках, фактор часу виконання вже не так существенен. Подібні алгоритми працюють повільно, і найчастіше на обчислення потрібно кілька мінут або навіть годин. Існує тісний взаємозв'язок між швидкістю роботи алгоритму й детальністю його результату. Жоден з алгоритмів не може досягти гарних оцінок для цих двох показників одночасно. У міру створення усе більше швидких алгоритмів можна будувати усе більше детальні зображення. Реальні завдання, однак, завжди будуть вимагати обліку ще більшої кількості деталей.
Всі алгоритми такого роду так чи інакше містять у собі сортування, причому головне сортування ведеться по геометричній відстані від тіла, поверхні, ребра або крапки до крапки спостереження або картинної площини. Основна ідея, покладена в основу сортування по відстані, полягає в тім, що чим далі розташовано об'єкт від крапки спостереження, тим більше ймовірність, що він буде повністю або частково закритий одним з об'єктів, більше близьких до крапки спостереження. Після визначення відстаней або пріоритетів по глибині залишається провести сортування по горизонталі й по вертикалі, щоб з'ясувати, чи буде розглянутий об'єкт дійсно закритий об'єктом, розташованим ближче до крапки спостереження. Ефективність будь-якого алгоритму видалення значною мірою залежить від ефективності процесу сортування.
Алгоритми видалення невидимих ліній або поверхонь можна класифікувати по способі вибору системи координат або простору, у якому вони працюють. Алгоритми, що працюють в об'єктному просторі, мають справа зі світовою системою координат, у якій описані ці об'єкти. При цьому виходять досить точні результати, обмежені, загалом кажучи, лише погрішністю обчислень. Отримані зображення можна вільно масштабувати. Алгоритми, що працюють в об'єктному просторі, особливо корисні в тих додатках, де необхідна висока точність. Алгоритми ж, що працюють у просторі зображення, мають справа із системою координат того екрана, на якому об'єкти визуализируются. При цьому точність обчислень обмежена розв'язною здатністю екрана.
Ми приведемо деякі з алгоритмів, що працюють як в об'єктному просторі, так і в просторі зображення, кожний з яких ілюструє одну або кілька основних ідей теорії алгоритмів видалення невидимих ліній і поверхонь.
