- •Конспект лекцій
- •Теми лекцій
- •Лекція 1: загальне введення в комп'ютерну графіку
- •Предмет і область застосування комп'ютерної графіки
- •Коротка історія
- •Технічні засоби підтримки комп'ютерної графіки
- •Питання й вправи
- •Лекція 2 сучасні апаратні засоби растрової графіки
- •2.1.Основні поняття
- •2.2. Пристрою уведення Сканери
- •Цифрові фотоапарати й відеокамери
- •2.3. Пристрою виводу Дисплеї
- •Дисплеї на елт
- •Жидкокристаллические дисплеї
- •Інші типи дисплеїв
- •Проектори
- •Принтери
- •Матричні принтери
- •Струминні принтери
- •Лазерні принтери
- •2.4. Архітектура графічної підсистеми пк Архітектура
- •Подання зображень
- •Програмний інтерфейс
- •Питання й вправи
- •Лекція 2. Колір у комп'ютерній графіці
- •Про природу світла й кольору
- •Колірний графік мко
- •Колірні моделі rgb і cmy
- •Колірні моделі hsv і hls
- •Простір cie Luv
- •Питання й вправи
- •Лекція 3. Геометричні перетворення
- •Системи координат і вектори
- •Рівняння прямій і площині
- •Аналітичне подання кривих і поверхонь
- •Перетинання лучачи із площиною й сферою
- •Інтерполяція функцій однієї й двох змінних
- •Матриці
- •Геометричні перетворення (перенос, масштабування, обертання)
- •Перехід в іншу систему координат
- •Завдання обертання щодо довільної осі
- •Питання й вправи
- •Лекція 4. Подання геометричної інформації
- •Геометричні примітиви
- •Полігональні моделі
- •Воксельні моделі
- •Поверхні вільних форм (функціональні моделі)
- •Системи координат: світового, об'єктна, спостерігача й екранна
- •Однорідні координати. Завдання геометричних перетворень в однорідних координатах за допомогою матриць
- •Питання й вправи
- •Лекція 6 алгоритми растеризаЦії відрізків, окружностей і еліпсів
- •6.1. Введення в растеризацію кривих
- •6.2.Зображення відрізка із цілочисловими координатами кінців
- •Цифровий диференціальний аналізатор
- •Алгоритм Брезенхема
- •Алгоритм Кастла-Пітвея
- •6.3. Зображення відрізка з нецілочисловими координатами кінців
- •6.4. Зображення окружностей
- •Алгоритм Брезенхема
- •6.5. Зображення еліпсів
- •Побудова по неявній функції
- •Побудова шляхом стиску окружності
- •Лекція 7 відсікання (кЛіпування) геометричних примітивів
- •Алгоритм Сазерленда-Коена відсікання прямокутною областю
- •Відсікання опуклим багатокутником
- •Кліпування багатокутників
- •Питання й вправи
- •Лекція 8 видалення невидимих поверхонь і ліній
- •Видалення нелицьових граней багатогранника Алгоритм Робертса
- •Алгоритм Варнока
- •Алгоритм Вейлера-Азертона
- •Метод z-Буфера
- •Методи пріоритетів (художника, що плаває обрію)
- •Алгоритми порядкового сканування для криволінійних поверхонь
- •Метод двійкової розбивки простору
- •Метод трасування променів
- •Питання й вправи
- •Лекція 9 проектування просторових сцен
- •Основні типи проекцій
- •Паралельні проекції
- •Центральні проекції
- •Математичний апарат
- •Ортогональні проекції
- •Косокутні проекції
- •Центральні проекції
- •Спеціальні картографічні проекції. Екзотичні проекції земної сфери
- •Стереографическая проекція
- •Гномоническая проекція
- •Ортографическая проекція
- •Проекції на циліндр
- •Проекція Меркатора
- •Проекції на багатогранник
- •Незвичайні проекції
- •Питання й вправи
- •Лекція 10 растрове перетворення графічних примітивів
- •Алгоритм Брезенхема растрової дискретизації відрізка
- •Алгоритми Брезенхема растрової дискретизації окружності й еліпса
- •Алгоритми заповнення областей
- •Лекція 11 зафарбовування. Рендеринг полігональних моделей
- •Проста модель висвітлення
- •Питання й вправи
- •Зафарбування граней Плоске зафарбовування
- •Зафарбування методом Гуро
- •Зафарбування методом Фонга
- •Більше складні моделі висвітлення
- •Усунення ступінчастості (антиэлайзинг)
- •Питання й вправи
- •Лекція 12 візуалізація просторових реалістичних сцен
- •Свето- Тіньовий аналіз
- •Метод излучательности
- •Глобальна модель висвітлення із трасуванням променів
- •Текстури
- •Питання й вправи
- •Лекція 13 алгоритми стиску зображень без втрат
- •13.1. Необхідність стиску зображень
- •13.2. Неіснування ідеального алгоритму
- •13.3. Алгоритми кодування довжини повторення (rle)
- •13.4. Словникові алгоритми
- •Алгоритм lz77
- •Алгоритм lzw
- •13.5. Алгоритми статистичного кодування
- •Алгоритм Хаффмена
- •13.6. Арифметичне кодування
- •Лекція 14 стиск зображень із втратами
- •14.1. Необхідність стиску із втратами
- •14.2. Оцінка втрат
- •14.3. Зображення як функція
- •Дискретне Перетворення Фур'є
- •Дискретне косинусное перетворення
- •14.4. Алгоритм стиску зображень jpeg
- •14.5. Вейвлет-Перетворення
- •14.6. Фрактальное стиск
- •Список літератури
- •Лекція 15 алгоритми стиску відео
- •Введення
- •Основні поняття
- •Вимоги додатків до алгоритму
- •Визначення вимог
- •Огляд стандартів
- •Базові технології стиску відео Опис алгоритму компресії
- •Загальна схема алгоритму
- •Використання векторів зсувів блоків
- •Можливості по распараллеливанию
- •Інші шляхи підвищення ступеня стиску
- •Порівняння стандартів
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 16 основи видавничої справи
- •1. Вибір формату
- •1.1. Використання стандартних форматів
- •1.1.1. Стандартні розміри по iso
- •2. Підготовка тексту
- •2.1.2. Редагування матеріалу
- •Перевірка фактичної вірогідності матеріалу
- •Установлення власника авторських прав і одержання дозволу на видання
- •Вступна частина
- •Авантитул
- •Заключна частина
- •2.2. Оформлення книги
- •2.2.1. Принципи виміру й термінологія
- •2.2.2. Характеристики шрифту Загальні характеристики
- •Класифікація шрифтів
- •2.3. Розробка дизайну тексту
- •2.3.1. Вибір шрифту
- •2.3.2. Вибір розмірів смуги набору, полів і шрифту
- •Формати октаво.
- •2.3.3. Стилі заголовків
- •Заголовки усередині тексту
- •Постійні й змінні колонтитули
- •Колонцифри
- •Допоміжний текст і підписи до ілюстрацій
- •Вступна й заключна частини
- •Складання підсумкової специфікації
- •2.3.4. Переноси
- •2.3.5. Розділові знаки
- •2.3.6. Зауваження по розмітці сторінки
- •2.4. Підрахунок сторінок тексту
- •2.4.1. Етап 1
- •Гарний матеріал
- •Поганий матеріал
- •2.4.2. Етап 2
- •2.4.3. Етап 3
- •Лекція 17 цифрове фото
- •1. Історія фотографії
- •2. Від плівки до цифрового фото
- •3. Умовна класифікація цифрових фотоапаратів
- •4. Сенсори цифрових фотоапаратів
- •Лекція 18 подання сайту
- •Зменшення швидкості руху
- •Створення кліпу зі зменшенням швидкості руху
- •Додавання змінної швидкості руху
- •Ініціалізація руху клацанням миші
- •Додавання сліду від руху об'єкта
- •Зникнення сліду
- •Підвищення ефективності
- •Покадровое рух
- •Постійна швидкість
- •Коливальний рух
- •Зміна розмірів у русі
- •Керування рухом
- •Ковзання
- •Використання порожніх фільмів
- •Реалізація підходів на практиці
- •Оглядач зображень
Паралельні проекції
Паралельні проекції розділяються на два типи залежно від співвідношення між напрямком проектування й нормаллю до проекційної площини. Якщо ці напрямки збігаються, тобто напрямок проектування є нормаллю до проекційної площини, то проекція називається ортографической. Якщо ж проектори не ортогональны до проекційної площини, то проекція називається косокутної.
Рис. 9.3. Ортографические проекції
В інженерній графіці найбільше широко використовуваними видами ортографических проекцій є вид попереду, вид зверху (план) і вид збоку, у яких проекційна площина перпендикулярна головним координатним осям, що збігаються внаслідок цього з напрямком проектування (мал. 9.3). Оскільки кожна проекція відображає лише одну сторону об'єкта, часто зовсім непросто уявити собі просторову структуру проецируемого об'єкта, навіть якщо розглядати відразу кілька проекцій того самого об'єкта. Але проте такі креслення дозволяють визначати реальні розміри об'єкта.
У випадку аксонометричних ортографических проекцій використовуються проекційні площини, не перпендикулярні головним координатним осям, тому на них зображується відразу кілька сторін об'єкта, так само як і при центральному проектуванні, однак в аксонометрії укорочування постійно, тоді як у випадку центральної проекції воно пов'язане з відстанню від центра проекції. При аксонометричному проектуванні зберігається паралельність прямих, а кути змінюються; відстані ж можна виміряти уздовж кожної з головних координатних осей (у загальному випадку з різними масштабними коефіцієнтами).
Рис. 9.4. Ізометрична проекція
Аксонометричні проекції підрозділяються на три групи відповідно до розташування проекційної площини стосовно осей координат. Якщо нормаль до проекційної площини утворить три різних кути з осями, то проекція називається триметрической (триметрией). Якщо два із цих кутів однакові, то одержуємо диметрическую проекцію (диметрию). І, нарешті, якщо всі три кути рівні між собою, то проекція називається ізометричної (ізометрією). Ізометрична проекція володіє тим властивістю, що всі три головні координатні осі однаково коротшають. Тому можна проводити виміру уздовж напрямку осей з тим самим масштабом (звідси назва: "з", що означає "дорівнює", і "метрия" - "вимір"). Крім того, головні координатні осі проектуються так, що їхньої проекції становлять рівні кути один з одним (мал. 9.4).
Косокутні проекції також є паралельними, причому проекційна площина перпендикулярна головної координатної осі. Сторона об'єкта, паралельна цієї площини, проектується так, що можна вимірювати кути й відстані. Проектування інших сторін об'єкта також допускає проведення лінійних вимірів (але не кутових) уздовж головних осей. Ми торкнемося тільки двох найбільше часто використовуваних косокутних проекцій: проекції кавалье (cavalier) і кабіні (cabinet). У вітчизняній практиці ці проекції називають горизонтальною косокутною ізометрією й кабінетною проекцією.
Рис. 9.5. Горизонтальна косокутна ізометрія (а) і кабінетна проекція (б)
У проекції
горизонтальної косокутної ізометрії
напрямок проектування становить із
площиною кут 45°. У результаті проекція
відрізка, перпендикулярного проекційної
площини, має ту ж довжину, що й сам
відрізок, тобто укорочування відсутнє
(мал. 9.5a). Кабінетна проекція має напрямок
проектування, що становить із проекційною
площиною кут
.
При цьому відрізки, перпендикулярні
проекційної площини, після проектування
становлять 1/2 їхньої дійсної довжини,
що більше відповідає нашому візуальному
досвіду, тому зображення виглядає більш
реалистично (мал. 9.5b).
