- •Конспект лекцій
- •Теми лекцій
- •Лекція 1: загальне введення в комп'ютерну графіку
- •Предмет і область застосування комп'ютерної графіки
- •Коротка історія
- •Технічні засоби підтримки комп'ютерної графіки
- •Питання й вправи
- •Лекція 2 сучасні апаратні засоби растрової графіки
- •2.1.Основні поняття
- •2.2. Пристрою уведення Сканери
- •Цифрові фотоапарати й відеокамери
- •2.3. Пристрою виводу Дисплеї
- •Дисплеї на елт
- •Жидкокристаллические дисплеї
- •Інші типи дисплеїв
- •Проектори
- •Принтери
- •Матричні принтери
- •Струминні принтери
- •Лазерні принтери
- •2.4. Архітектура графічної підсистеми пк Архітектура
- •Подання зображень
- •Програмний інтерфейс
- •Питання й вправи
- •Лекція 2. Колір у комп'ютерній графіці
- •Про природу світла й кольору
- •Колірний графік мко
- •Колірні моделі rgb і cmy
- •Колірні моделі hsv і hls
- •Простір cie Luv
- •Питання й вправи
- •Лекція 3. Геометричні перетворення
- •Системи координат і вектори
- •Рівняння прямій і площині
- •Аналітичне подання кривих і поверхонь
- •Перетинання лучачи із площиною й сферою
- •Інтерполяція функцій однієї й двох змінних
- •Матриці
- •Геометричні перетворення (перенос, масштабування, обертання)
- •Перехід в іншу систему координат
- •Завдання обертання щодо довільної осі
- •Питання й вправи
- •Лекція 4. Подання геометричної інформації
- •Геометричні примітиви
- •Полігональні моделі
- •Воксельні моделі
- •Поверхні вільних форм (функціональні моделі)
- •Системи координат: світового, об'єктна, спостерігача й екранна
- •Однорідні координати. Завдання геометричних перетворень в однорідних координатах за допомогою матриць
- •Питання й вправи
- •Лекція 6 алгоритми растеризаЦії відрізків, окружностей і еліпсів
- •6.1. Введення в растеризацію кривих
- •6.2.Зображення відрізка із цілочисловими координатами кінців
- •Цифровий диференціальний аналізатор
- •Алгоритм Брезенхема
- •Алгоритм Кастла-Пітвея
- •6.3. Зображення відрізка з нецілочисловими координатами кінців
- •6.4. Зображення окружностей
- •Алгоритм Брезенхема
- •6.5. Зображення еліпсів
- •Побудова по неявній функції
- •Побудова шляхом стиску окружності
- •Лекція 7 відсікання (кЛіпування) геометричних примітивів
- •Алгоритм Сазерленда-Коена відсікання прямокутною областю
- •Відсікання опуклим багатокутником
- •Кліпування багатокутників
- •Питання й вправи
- •Лекція 8 видалення невидимих поверхонь і ліній
- •Видалення нелицьових граней багатогранника Алгоритм Робертса
- •Алгоритм Варнока
- •Алгоритм Вейлера-Азертона
- •Метод z-Буфера
- •Методи пріоритетів (художника, що плаває обрію)
- •Алгоритми порядкового сканування для криволінійних поверхонь
- •Метод двійкової розбивки простору
- •Метод трасування променів
- •Питання й вправи
- •Лекція 9 проектування просторових сцен
- •Основні типи проекцій
- •Паралельні проекції
- •Центральні проекції
- •Математичний апарат
- •Ортогональні проекції
- •Косокутні проекції
- •Центральні проекції
- •Спеціальні картографічні проекції. Екзотичні проекції земної сфери
- •Стереографическая проекція
- •Гномоническая проекція
- •Ортографическая проекція
- •Проекції на циліндр
- •Проекція Меркатора
- •Проекції на багатогранник
- •Незвичайні проекції
- •Питання й вправи
- •Лекція 10 растрове перетворення графічних примітивів
- •Алгоритм Брезенхема растрової дискретизації відрізка
- •Алгоритми Брезенхема растрової дискретизації окружності й еліпса
- •Алгоритми заповнення областей
- •Лекція 11 зафарбовування. Рендеринг полігональних моделей
- •Проста модель висвітлення
- •Питання й вправи
- •Зафарбування граней Плоске зафарбовування
- •Зафарбування методом Гуро
- •Зафарбування методом Фонга
- •Більше складні моделі висвітлення
- •Усунення ступінчастості (антиэлайзинг)
- •Питання й вправи
- •Лекція 12 візуалізація просторових реалістичних сцен
- •Свето- Тіньовий аналіз
- •Метод излучательности
- •Глобальна модель висвітлення із трасуванням променів
- •Текстури
- •Питання й вправи
- •Лекція 13 алгоритми стиску зображень без втрат
- •13.1. Необхідність стиску зображень
- •13.2. Неіснування ідеального алгоритму
- •13.3. Алгоритми кодування довжини повторення (rle)
- •13.4. Словникові алгоритми
- •Алгоритм lz77
- •Алгоритм lzw
- •13.5. Алгоритми статистичного кодування
- •Алгоритм Хаффмена
- •13.6. Арифметичне кодування
- •Лекція 14 стиск зображень із втратами
- •14.1. Необхідність стиску із втратами
- •14.2. Оцінка втрат
- •14.3. Зображення як функція
- •Дискретне Перетворення Фур'є
- •Дискретне косинусное перетворення
- •14.4. Алгоритм стиску зображень jpeg
- •14.5. Вейвлет-Перетворення
- •14.6. Фрактальное стиск
- •Список літератури
- •Лекція 15 алгоритми стиску відео
- •Введення
- •Основні поняття
- •Вимоги додатків до алгоритму
- •Визначення вимог
- •Огляд стандартів
- •Базові технології стиску відео Опис алгоритму компресії
- •Загальна схема алгоритму
- •Використання векторів зсувів блоків
- •Можливості по распараллеливанию
- •Інші шляхи підвищення ступеня стиску
- •Порівняння стандартів
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 16 основи видавничої справи
- •1. Вибір формату
- •1.1. Використання стандартних форматів
- •1.1.1. Стандартні розміри по iso
- •2. Підготовка тексту
- •2.1.2. Редагування матеріалу
- •Перевірка фактичної вірогідності матеріалу
- •Установлення власника авторських прав і одержання дозволу на видання
- •Вступна частина
- •Авантитул
- •Заключна частина
- •2.2. Оформлення книги
- •2.2.1. Принципи виміру й термінологія
- •2.2.2. Характеристики шрифту Загальні характеристики
- •Класифікація шрифтів
- •2.3. Розробка дизайну тексту
- •2.3.1. Вибір шрифту
- •2.3.2. Вибір розмірів смуги набору, полів і шрифту
- •Формати октаво.
- •2.3.3. Стилі заголовків
- •Заголовки усередині тексту
- •Постійні й змінні колонтитули
- •Колонцифри
- •Допоміжний текст і підписи до ілюстрацій
- •Вступна й заключна частини
- •Складання підсумкової специфікації
- •2.3.4. Переноси
- •2.3.5. Розділові знаки
- •2.3.6. Зауваження по розмітці сторінки
- •2.4. Підрахунок сторінок тексту
- •2.4.1. Етап 1
- •Гарний матеріал
- •Поганий матеріал
- •2.4.2. Етап 2
- •2.4.3. Етап 3
- •Лекція 17 цифрове фото
- •1. Історія фотографії
- •2. Від плівки до цифрового фото
- •3. Умовна класифікація цифрових фотоапаратів
- •4. Сенсори цифрових фотоапаратів
- •Лекція 18 подання сайту
- •Зменшення швидкості руху
- •Створення кліпу зі зменшенням швидкості руху
- •Додавання змінної швидкості руху
- •Ініціалізація руху клацанням миші
- •Додавання сліду від руху об'єкта
- •Зникнення сліду
- •Підвищення ефективності
- •Покадровое рух
- •Постійна швидкість
- •Коливальний рух
- •Зміна розмірів у русі
- •Керування рухом
- •Ковзання
- •Використання порожніх фільмів
- •Реалізація підходів на практиці
- •Оглядач зображень
Більше складні моделі висвітлення
Коли ми розглядали алгоритми видалення невидимих ліній, передбачалося, що сцена включає тільки непрозорі об'єкти. У простої моделі висвітлення теж мова йшла про непрозорі поверхні. Тепер можна ускладнити завдання, включивши в модель не тільки відбиття світла, але й переломлення.
Рис. 11.7. Переломлений і відбитий промені
Рис. 11.8. Переломлення в призмі
При переході лучачи з одного середовища в іншу його напрямок змінюється відповідно до закону Синеллиуса: переломлений промінь лежить у площині, утвореною нормаллю до площини й падаючим променем, а кути, утворені променями з нормаллю, зв'язані формулою
де
-
показники переломлення двох середовищ
(мал. 11.7). Пропущення світла також може
бути дифузійним (якщо частина енергії
світла розсіюється середовищем) або
спрямованим. У першому випадку ми маємо
справу з напівпрозорими тілами, які
змінюють фарбування видимих крізь них
об'єктів. У другому випадку тіло є
прозорим, і воно візуально виявляється
тільки завдяки перекручуванням об'єктів
за рахунок переломлення променів.
При наявності в просторовій сцені прозорих або напівпрозорих об'єктів треба враховувати, що зображення інших об'єктів буде відрізнятися від звичайної проекції на картинну площину (мал. 11.8). Ці ефекти добре знайомі всім, хто зіштовхувався з різними лінзами. Для побудови зображення таких сцен доцільно використовувати алгоритми зі зворотним трасуванням променів.
Для
зображення напівпрозорих поверхонь
без обліку переломлення можна ввести
так званий коефіцієнт прозорості
,
що дозволяє змішувати інтенсивності
для видимої поверхні й тієї, що розташовано
за нею:
При
поверхня
непрозора, при
-
повністю прозора. Для напівпрозорих
тіл необхідно враховувати їхню об'ємну
структуру.
Методи побудови зображень сцен із прозорими й напівпрозорими об'єктами будуть більш докладно розглянуті в наступній лекції.
Усунення ступінчастості (антиэлайзинг)
При побудові растрового образа ліній (див. лекцию 8) ми зіштовхуємося з ефектом ступінчастості, пов'язаним з дискретизацією безперервного об'єкта. Перекручування ідеального образа відбувається тому, що із усього безлічі крапок ми вибираємо тільки ті, які виявляються ближче всього до центра елемента растра, і инициализируем цей елемент.
Рис. 11.9. Розподіл ваг при збільшенні дозволу в 4 рази
Рис. 11.10. Розподіл ваг при збільшенні дозволу в 16 разів
Для запобігання сильних перекручувань у цьому випадку можна, в- перших, підвищувати дозвіл растра, що дозволяє відображати усе більше дрібні деталі об'єктів. Але в цього підходу є свої чисто фізичні обмеження. Другий підхід полягає в тім, що растр розраховується з більше високим дозволом, а зображується з більше низьким - шляхом усереднення атрибутів пикселей першого більше детального растра з певними вагами. Якщо ваги однакові, то ми одержуємо рівномірне усереднення, як показано на мал. 11.9. Кращих результатів можна досягти, якщо використовувати різні ваги в пикселей першого растра. На мал. 11.10 показаний розподіл ваг при деталізації пикселя екранного растра.
Інший метод усунення ступінчастості полягає в тому, щоб розглядати пиксель не як крапку, а як деяку кінцеву область. В алгоритмах побудови растрового розгорнення пиксель уважається приналежної області зафарбовування, якщо його центр перебував усередині ідеального образа області. Якщо малюнок чорно^-білий, то усунути ефект ступінчастості растра практично неможливо. Але при наявності відтінків півтонів можна задати інтенсивність кольору пикселя залежно від площі його перетинання з областю.
Розглянемо застосування цього методу на прикладі розфарбування багатокутника. Ребро багатокутника будується з використанням алгоритму Брезенхема, описаного в лекции 8. Тут у цей алгоритм будуть внесені зміни, що включають параметр максимального числа рівнів интенсивностей. Визначаючи приналежність пикселя багатокутнику, ми будемо використовувати як помилка e частку площі, що належить ідеальній фігурі (мал. 11.11).
Рис. 11.11. площа, Що Відтинається відрізком, пикселя
Розглянемо
знову випадок, коли відрізок спрямований
у позитивний квадрант координатної
площини під кутом, меншим
.
Ідеальний відрізок при заданому значенні
целочисленной координати
може
перетинати один або два пикселя. У
попередній версії алгоритму вибирався
пиксель, центр якого розташовувався
ближче до відрізка. Тепер інтенсивність
для обох пикселей буде задаватися
залежно від ступеня
близькості кожного з
них. Ініціалізація пикселя буде
використовувати інтенсивність як
параметр. Передбачається, що відрізок
починається з кута першого пикселя,
виходячи із чого й задається початкова
інтенсивність. Блок-схема алгоритму
наведена на мал. 11.12.
Усунення
ефекту ступінчастості з математичної
точки зору є завданням згладжування.
Наведений тут алгоритм, що використовує
площі перетинання растра й ідеального
образа, можна описати за допомогою
операції згортки функції. Спочатку дамо
необхідні визначення. Сверткой
функції
називається
інтеграл виду
|
(11.9) |
Функція
називається
ядром згортки.
Як ядро згортки звичайно використовується
або функція з кінцевим носієм (тобто
відмінна від нуля лише на деякому
кінцевому інтервалі), або швидко убутна
на нескінченності функція (це може бути
необхідною умовою існування інтеграла).
Розглянемо як свертываемой функція і ядра наступні функції:
Рис. 11.12. Блок-схема модифікованого алгоритму Брезенхема
Тоді, у
силу того, що подынтегральное вираження
звертається в нуль при
й
при
,
одержуємо
З огляду
на вид функції
,
одержуємо, що згортка буде відмінна від
нуля тільки на інтервалі
.
Значення згортки в деяких крапках
наведені в таблиці 11.1.
Таблиця 11.1. Значення згортки у вузлах |
|||||
|
0 |
1/2 |
1 |
3/2 |
2 |
|
0 |
1/8 |
1/2 |
3/8 |
0 |
Очевидно,
що наша згортка дає площа перетинання
трикутника, утвореного згортається
функцией, що, із квадратом, підстава
якого є відрізок
на
осі
.
Рис. 11.13. Фігури, що відповідають значенням згортки з таблиці 11.1
На мал.
11.13 наведений вид перетинання для всіх
п'яти випадків з таблиці 11.1. Якщо зрівняти
ці результати з мал. 11.11, те видно, що
значення згортки при
дають
площа тої частини пикселя, що перебуває
усередині багатокутника (якщо вважати
),
а при
-
суму площ двох пересічних пикселей.
На закінчення проілюструємо результат застосування алгоритму усунення ступінчастості на прикладі зображення, отриманого за допомогою програми Corel Draw. Ця програма являє собою розвитий графічний редактор, що дозволяє будувати об'єкти векторної графіки. На мал. 11.14 показане зображення простих графічних примітивів, попередньо переведене в растрову форму, на якому при великому збільшенні помітне згладжування із застосуванням відтінків сірого кольору.
Рис. 11.14. Згладжені зображення
