- •Конспект лекцій
- •Теми лекцій
- •Лекція 1: загальне введення в комп'ютерну графіку
- •Предмет і область застосування комп'ютерної графіки
- •Коротка історія
- •Технічні засоби підтримки комп'ютерної графіки
- •Питання й вправи
- •Лекція 2 сучасні апаратні засоби растрової графіки
- •2.1.Основні поняття
- •2.2. Пристрою уведення Сканери
- •Цифрові фотоапарати й відеокамери
- •2.3. Пристрою виводу Дисплеї
- •Дисплеї на елт
- •Жидкокристаллические дисплеї
- •Інші типи дисплеїв
- •Проектори
- •Принтери
- •Матричні принтери
- •Струминні принтери
- •Лазерні принтери
- •2.4. Архітектура графічної підсистеми пк Архітектура
- •Подання зображень
- •Програмний інтерфейс
- •Питання й вправи
- •Лекція 2. Колір у комп'ютерній графіці
- •Про природу світла й кольору
- •Колірний графік мко
- •Колірні моделі rgb і cmy
- •Колірні моделі hsv і hls
- •Простір cie Luv
- •Питання й вправи
- •Лекція 3. Геометричні перетворення
- •Системи координат і вектори
- •Рівняння прямій і площині
- •Аналітичне подання кривих і поверхонь
- •Перетинання лучачи із площиною й сферою
- •Інтерполяція функцій однієї й двох змінних
- •Матриці
- •Геометричні перетворення (перенос, масштабування, обертання)
- •Перехід в іншу систему координат
- •Завдання обертання щодо довільної осі
- •Питання й вправи
- •Лекція 4. Подання геометричної інформації
- •Геометричні примітиви
- •Полігональні моделі
- •Воксельні моделі
- •Поверхні вільних форм (функціональні моделі)
- •Системи координат: світового, об'єктна, спостерігача й екранна
- •Однорідні координати. Завдання геометричних перетворень в однорідних координатах за допомогою матриць
- •Питання й вправи
- •Лекція 6 алгоритми растеризаЦії відрізків, окружностей і еліпсів
- •6.1. Введення в растеризацію кривих
- •6.2.Зображення відрізка із цілочисловими координатами кінців
- •Цифровий диференціальний аналізатор
- •Алгоритм Брезенхема
- •Алгоритм Кастла-Пітвея
- •6.3. Зображення відрізка з нецілочисловими координатами кінців
- •6.4. Зображення окружностей
- •Алгоритм Брезенхема
- •6.5. Зображення еліпсів
- •Побудова по неявній функції
- •Побудова шляхом стиску окружності
- •Лекція 7 відсікання (кЛіпування) геометричних примітивів
- •Алгоритм Сазерленда-Коена відсікання прямокутною областю
- •Відсікання опуклим багатокутником
- •Кліпування багатокутників
- •Питання й вправи
- •Лекція 8 видалення невидимих поверхонь і ліній
- •Видалення нелицьових граней багатогранника Алгоритм Робертса
- •Алгоритм Варнока
- •Алгоритм Вейлера-Азертона
- •Метод z-Буфера
- •Методи пріоритетів (художника, що плаває обрію)
- •Алгоритми порядкового сканування для криволінійних поверхонь
- •Метод двійкової розбивки простору
- •Метод трасування променів
- •Питання й вправи
- •Лекція 9 проектування просторових сцен
- •Основні типи проекцій
- •Паралельні проекції
- •Центральні проекції
- •Математичний апарат
- •Ортогональні проекції
- •Косокутні проекції
- •Центральні проекції
- •Спеціальні картографічні проекції. Екзотичні проекції земної сфери
- •Стереографическая проекція
- •Гномоническая проекція
- •Ортографическая проекція
- •Проекції на циліндр
- •Проекція Меркатора
- •Проекції на багатогранник
- •Незвичайні проекції
- •Питання й вправи
- •Лекція 10 растрове перетворення графічних примітивів
- •Алгоритм Брезенхема растрової дискретизації відрізка
- •Алгоритми Брезенхема растрової дискретизації окружності й еліпса
- •Алгоритми заповнення областей
- •Лекція 11 зафарбовування. Рендеринг полігональних моделей
- •Проста модель висвітлення
- •Питання й вправи
- •Зафарбування граней Плоске зафарбовування
- •Зафарбування методом Гуро
- •Зафарбування методом Фонга
- •Більше складні моделі висвітлення
- •Усунення ступінчастості (антиэлайзинг)
- •Питання й вправи
- •Лекція 12 візуалізація просторових реалістичних сцен
- •Свето- Тіньовий аналіз
- •Метод излучательности
- •Глобальна модель висвітлення із трасуванням променів
- •Текстури
- •Питання й вправи
- •Лекція 13 алгоритми стиску зображень без втрат
- •13.1. Необхідність стиску зображень
- •13.2. Неіснування ідеального алгоритму
- •13.3. Алгоритми кодування довжини повторення (rle)
- •13.4. Словникові алгоритми
- •Алгоритм lz77
- •Алгоритм lzw
- •13.5. Алгоритми статистичного кодування
- •Алгоритм Хаффмена
- •13.6. Арифметичне кодування
- •Лекція 14 стиск зображень із втратами
- •14.1. Необхідність стиску із втратами
- •14.2. Оцінка втрат
- •14.3. Зображення як функція
- •Дискретне Перетворення Фур'є
- •Дискретне косинусное перетворення
- •14.4. Алгоритм стиску зображень jpeg
- •14.5. Вейвлет-Перетворення
- •14.6. Фрактальное стиск
- •Список літератури
- •Лекція 15 алгоритми стиску відео
- •Введення
- •Основні поняття
- •Вимоги додатків до алгоритму
- •Визначення вимог
- •Огляд стандартів
- •Базові технології стиску відео Опис алгоритму компресії
- •Загальна схема алгоритму
- •Використання векторів зсувів блоків
- •Можливості по распараллеливанию
- •Інші шляхи підвищення ступеня стиску
- •Порівняння стандартів
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 16 основи видавничої справи
- •1. Вибір формату
- •1.1. Використання стандартних форматів
- •1.1.1. Стандартні розміри по iso
- •2. Підготовка тексту
- •2.1.2. Редагування матеріалу
- •Перевірка фактичної вірогідності матеріалу
- •Установлення власника авторських прав і одержання дозволу на видання
- •Вступна частина
- •Авантитул
- •Заключна частина
- •2.2. Оформлення книги
- •2.2.1. Принципи виміру й термінологія
- •2.2.2. Характеристики шрифту Загальні характеристики
- •Класифікація шрифтів
- •2.3. Розробка дизайну тексту
- •2.3.1. Вибір шрифту
- •2.3.2. Вибір розмірів смуги набору, полів і шрифту
- •Формати октаво.
- •2.3.3. Стилі заголовків
- •Заголовки усередині тексту
- •Постійні й змінні колонтитули
- •Колонцифри
- •Допоміжний текст і підписи до ілюстрацій
- •Вступна й заключна частини
- •Складання підсумкової специфікації
- •2.3.4. Переноси
- •2.3.5. Розділові знаки
- •2.3.6. Зауваження по розмітці сторінки
- •2.4. Підрахунок сторінок тексту
- •2.4.1. Етап 1
- •Гарний матеріал
- •Поганий матеріал
- •2.4.2. Етап 2
- •2.4.3. Етап 3
- •Лекція 17 цифрове фото
- •1. Історія фотографії
- •2. Від плівки до цифрового фото
- •3. Умовна класифікація цифрових фотоапаратів
- •4. Сенсори цифрових фотоапаратів
- •Лекція 18 подання сайту
- •Зменшення швидкості руху
- •Створення кліпу зі зменшенням швидкості руху
- •Додавання змінної швидкості руху
- •Ініціалізація руху клацанням миші
- •Додавання сліду від руху об'єкта
- •Зникнення сліду
- •Підвищення ефективності
- •Покадровое рух
- •Постійна швидкість
- •Коливальний рух
- •Зміна розмірів у русі
- •Керування рухом
- •Ковзання
- •Використання порожніх фільмів
- •Реалізація підходів на практиці
- •Оглядач зображень
2.3.3. Стилі заголовків
Визначивши параметри основного тексту, варто вибрати стилі для заголовків. Проставлені редактором тэги A, B, C і т.д. визначають рівень їхньої ієрархії, але тепер прийшов час вирішити, яким образом буде виражений той або інший рівень заголовків.
Найбільш просте рішення часто буває кращим. Використання аналогічних з основним текстом шрифтів з мінімальними розходженнями в розмірах не тільки добре з эстетической точки зору, але зручно й із практичної сторони, оскільки полегшує роботу із заголовками при наборі.
Заголовки усередині тексту
Основні заголовки, або заголовки "першого рівня", як їх іноді називають, якщо вони є першими в ієрархічній серії заголовків, звичайно є назвами частин, розділів, глав і т.п.
Дизайну заголовків частин варто надавати те ж значення, що й оформленню титульних сторінок. Як правило, заголовки виграють від застосування різних типографських ефектів (використання курсиву, напівжирного накреслення й т.д.). Звичайне правило припускає повідомляти частині з нового аркуша (із правої смуги), залишаючи оборотну його сторону порожньої.
Розділи або глави звичайно починаються з нових сторінок, причому або тільки із правих смуг (непарних), або не роблячи розходження для парних і непарних сторінок. Идущие підряд ("у підбор") глави звичайно використовуються для художньої літератури й масових видань в обкладинці, де економія місця досить бажана.
Звичайно заголовок розділу або глави опускається долілиць від верхньої частини сторінки, залишаючи вільний простір, що підкреслює їхня значимість. Варто прагнути в міру можливості опускати заголовки розділів або глав або на ціле число рядків тексту заголовка, або на число рядків основного тексту, що випливає за заголовком на сторінці, або ж уводити інтервал над першим рядком тексту, що відокремлював би текст від заголовка. У противному випадку, якщо ви будете задавати спуск від заголовка на сторінці в піках, вам доведеться виконати перерахування на розміщення тексту на сторінці, що супроводжується ймовірністю виникнення помилок.
Для заголовків можна задавати центрування, вирівнювання вліво або відступ ліворуч на трохи пік. На практиці найкраще буде прийняти на самому початку якусь загальну схему й дотримуватися її при оформленні щонайменше для двох або трьох перших рівнів заголовків - центрування або вирівнювання вліво, але не те й інше.
Стиль "центрування", однак, досить важко застосовувати при великій кількості рівнів заголовків; для нижніх рівнів заголовків, як правило, застосовується вирівнювання вліво, тому з метою однаковості дизайну цей спосіб вирівнювання краще застосувати для всіх рівнів заголовків.
Центровані заголовки звичайно використовуються для заголовків першого або другого рівня, можливо тому, що заголовок, що відстоїть від основного блоку тексту, більше обертає на себе увага, чим заголовок, притиснута до краю.
Центровані заголовки, що поміщаються в розрив основного тексту, виглядають більше збалансовано, якщо простір, що залишається над ними, приблизно в три рази більше, ніж простір під ними.
Якщо для основного тексту обраний розмір " на-12", заголовок з кеглем 12 пт буде досить збалансованим, якщо залишити інтервал в 27 пт над ним і 9 пт під ним.
Заголовки з выключкой уліво можуть бути двох видів: виступаючі заголовки (shoulder heads), вирівняні вліво в окремій відведеній для них рядку й имеющие інтервалу зверху й менший інтервал знизу, що відокремлює їх від першого рядка розташованого нижче тексту; і врізані заголовки (side heads), вирівняні вліво, але для яких текст триває на цьому ж рядку.
Виступаючі заголовки звичайно служать як заголовки другого або третього рівня. Для них також бажано виділяти інтервал зверху, у три рази перевищуючий інтервал знизу. Так, наприклад, для заголовка другого рівня з кеглем на-12 пт варто застосувати напівжирне накреслення й виділити інтервал над ним в 9 пт, а під ним - в 3 пт.
Врізані заголовки звичайно мають той же кегль, що й текст, і, як правило, використовуються для заголовків, що випливають за рівнем важливості за виступаючими заголовками. Для них найчастіше використовуються рядкові або прописні букви з курсивним або напівжирним накресленням, а також інтервал зверху в один рядок. Для заголовків будь-якого рівня можна сміло рекомендувати використання капітелі.
