Правила номенклатури

IUPAC (Міжнародної спілки теоретичної і прикладної хімії)

1. Визначити старшу функціональну групу і встановити суфікс в назві формули.

2. Визначити родоначальну структуру (головний ланцюг чи кільце).

3. Провести нумерацію родоначальної структури починаючи від старшої функціональної групи.

4. Встановити ступінь насиченості, використовуючи суфікси: для насичених –ан; алкенів - -ен, алкінів - -ін, вказуючи кількість цих груп латинським числівником 2 – ди-; 3 – три-; 4 – тетра- і т.д.

5. Визначити характер молодших функціональних груп та радикалів – замісників і розмістити їх в алфавітному порядку.

6. Утворити назву речовини за її складовими:

а) префіксом називаємо молодші функціональні групи та радикали в єдиному алфавітному порядку;

б) корінь слова відображає родоначальну структуру;

в) суфіксом показуємо ступінь ненасиченості;

г) закінченням називаємо старшу функціональну групу.

Номери атомів Карбону біля яких знаходяться замісники ставити перед префіксом, але після суфіксу.

Методична вказівка для студентів до практичного заняття з хімії Заняття №22.

Тема: Реакційна здатність алканів, алкенів, аренів.

Актуальність теми: Насичені, ненасичені і ароматичні вуглеводні є органічними речовинами, знання будови і властивостей яких допомагає зрозуміти будову і властивості органічних сполук із яких складаються живі організми.

Навчальні цілі:

Знати класифікацію органічних сполук, номенклатуру ІЮПАК, гібридизацію атома Карбона, типи хімічних зв’язків і типи хімічних реакцій, характерних для молекул алканів, алкенів,аренів.

Вміти: дати назву речовини, визначати клас органічної сполуки і відношення їх до реакцій заміщення, приєднання, окислення.

Самостійна позааудиторна робота:

1. Алкани. Гомологічний ряд.

2. Електронна будова насичених вуглеводнів. Гібридизація. σ-зв’язок.

3. Фізичні властивості акланів.

4. Хімічні властивості. Механізм реакцій заміщення (S_R).

5. Реакції відщеплення (Е).

6. Реакції окиснення. Горіння.

7. Алкени. Гомологічний ряд. Ізомерія. π-зв’язок.

8. Хімічні властивості. Механізм реакцій приєднання.

9. Правило Марковнікова.

10. Реакції окиснення.

11. Реакції полімеризації.

12. Будова молекули бензолу.

13. Механізм реакції заміщення в ароматичному ядрі.

14. Реакції окислення бензолу і толуолу.

15. Взаємний вплив атомів в молекулі толуолу.

Контрольні питання.

1.Які є типи розриву хімічних зв`язків.?

2. Що таке вільні радикали, нуклеофіли та електрофіли (визначення, приклади).

3. Як проходить радикальне заміщення біля насиченого атома карбону (SR); механізм реакції галогенування; біологічне значення вільних радикалів.

4. Як відбувається електрофільне приєднання до ненасичених сполук (АЕ); механізм реакції галогенування; значення цієї реакції.

5. Що таке електрофільне заміщення в ароматичних сполуках (SE); механізм реакції галогенування; значення реакції заміщення в бензольному ядрі. Вплив замісників на реакційну здатність аренів.

Підготувала : асистент кафедри Бабчук Л.Р.

Обговорено і затверджено

На засіданні кафедри протокол №1 від 28.08.2012р.

Зав. кафедрою біологічної та медичної хімії проф. А,М, Ерстенюк