Література:

1. Ю.І. Губський. Біоорганічна хімія. Київ, «Вища школа», 1997, с.62-76, 253-256.

1. Тюковкіна Н.А., Бауков Ю.И., «Биоорганическая химия» - М., Медицина, 1991, с. 16-28.

2. Черних В.П., Зименковський Б.С., Гриценко І.С. Органічна хімія. Харків. «Основи», 1996. Книга1.

Підготувала : асистент кафедри Бабчук Л.Р.

Обговорено і затверджено

На засіданні кафедри протокол №1 від 28.08.2012р.

Завідувач кафедрою біологічної та медичної хімії проф. д.б.н. Ерстенюк А.М.

Методична вказівка для студентів до практичного заняття з хімії Заняття 25

Тема: Дослідження хімічних властивостей карбонових кислот. Ліпіди.

Актуальність теми: Кислотні властивості сполук, які містять різні електронодонорні чи електроакцепторні замісники сильно залежить від взаємного впливу атомів в молекулі. Карбонові кислоти відіграють важливу роль в організмі завдяки їх здатності вступати в хімічні реакції і утворювати велику кількість похідних. Естери (складні ефіри) вищих жирних кислот і трьохатомного спирту гліцерину відомі як жири (ліпіди) відіграють важливу роль в процесах життєдіяльності живих організмів.

Навчальні цілі:

Знати: будову функціональних груп карбонових кислот і складних ефірів. Типи хімічних реакцій характерних для кожного із класів сполук в залежності від будови функціональної групи. Застосування в медицині найважливіших представників цих класів сполук.

Вміти: визначати клас органічної сполуки за функціональними групами, їх здатність вступати в реакції. Проводити якісні реакції визначення найважливіших представників карбонових кислот.

Самостійна позааудиторна робота

1. Визначення і класифікація карбонових кислот.

2. Електронна будова карбонільної групи.

3. Хімічні властивості кислот.

а) кислотні властивості;

б) реакції заміщення, етерифікації;

в) декарбоксилування.

4. Найважливіші представники карбонових кислот.

5. Жири як складні ефіри вищих жирних кислот і багатоатомного спирту гліцерину.

6. Насичені і ненасичені жири.

7. Реакції ліпідів (жирів).

Контрольні питання.

1. Написати структурну формулу

2-метилпропанової кислоти

Який тип гібридизації атомів С і тип хімічного зв’язку в даній сполуці. Написати реакції даної кислоти з Na, NaOH, СН₃ОН.

2. Написати структурну формулу

тристеаратгліцерину

Написати реакцію гідролізу даної сполуки і вказати назву одержаних продуктів.

3. Написати структурну формулу

Триолеатугліцерину

Написати реакцію гідролізу даної сполуки та гідрогенізації.

Методика виконання роботи

Робота 1. Виявлення оцтової кислоти.

В пробірку внесіть декілька кристалів солі, оцтової кислоти ацетату натрію. Переконайтесь, що ця сіль не має запаху, додайте у пробірку 3 краплі води і 2 краплі 0,1Н розчину заліза (ІІІ). З’являється жовто-червоне забарвлення від утворення залізної солі оцтової кислоти. Підігрійте розчин до кипіння. Виділяється червоно-бурий осад нерозчинного у воді діацетату заліза.

Робота 2. Виявлення щавлевої кислоти.

В пробірку внесіть щіпку щавлевої кислоти і 4-5 крапель води. Піпеткою візьміть 1 краплю одержаного розчину щавлевої кислоти і нанесіть на предметне скло. Додайте до неї 1 краплю розчину хлориду кальцію і розгляньте кристали одержаного осаду (оксалату кальцію) під мікроскопом. Вони мають форму поштових конвертів. Замалюйте ваші спостереження. Напишіть рівняння реакції.

Робота 3. Розчинність олії в різних розчинниках.

В шість сухих пробірок внесіть по 8 крапель різних розчинників: спирту, бензолу, ацетону, хлороформу, дистильованої води та капніть по одній краплі в кожну соняшникової олії і старанно перемішайте. Спостерігайте за розчинністю олії у різних розчинниках.

В яких розчинниках олія розчиняється добре, в яких погано, в яких зовсім не розчиняється? Де можна використати дану властивість олії?