7. Функції грошей:а) Міри вартості;б) Засобу обігу;в) Засобу платежу;г) Засобу нагромадження;д) Світові гроші

Міра вар-ті — це ф-ція, в якій Г забезп-ють вираження і вимірювання вар-ті товарів, надаючи їй форму ціни. Масштаб цін як вагова кількість благородного металу, прийнятого за грош. одиницю, є складовою ф-ції міри вар-ті, доповнює її призначення виражати вар-ть товарів. Ф-цію міри вартості гроші виконують ідеально. Виробник заздалегідь, до появи з товаром на ринку, визначає ціну, за якою вигідно продати його. Але й при зустрічі з покупцем на ринку, де остаточно вирішується ціна товарів, наявність грошей у будь-якій формі (золоті монети, банкноти, чеки, кредитні картки та ін.) не обов’язкова. Продаж взагалі може відбуватися в борг, під майбутні гроші, але ціна визначається в момент операції купівлі-продажу. Тим більше не потрібна наявність реальних Г у разі встановлення товарних цін держ. органами. Проте ці органи повинні мати чітке уявлення про мінову вар-ть Г, яка фактично склалася і діє на ринку,щоб установити ціну, адекватну вартості товару. Г як міра вартості широко використ-ся як рахункові, як одиниця рахування. За їх допомогою можна надати кількісного виразу всім економічним процесам і явищам на мікро- і макрорівнях, на всіх стадіях процесу суспільного відтворення.

Засіб обігу — це ф-ція, в якій Г є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.Обмін товарів за доп. грошей у цій ф-ції здій-ся за схемою Т—Г—Т на відміну від бартерного обміну товарів за схемою Т—Т. Участь в обміні грошей надає товарному метаморфозу принципово нову якість: він розпадається на 2 самостійні акти — продаж (Т—Г) і купівля (Г—Т), які можуть відокрем-ся в просторі і в часі. Важливою ознакою Г як засобу обігу є те, що вони являють собою реальне втілення мінової вартості: продавець віддає свій Т покупцеві і взамін одержує Г. При цьому зовсім не має значення, в якій формі вони виступають — повноцінних Г (золотої чи срібної монети), розмінних чи нерозмінних знаків грошей (готівка), чи просто у вигляді записів на банківських рах-ах (депозитні Г). Важливо лише те, що Г як засіб обігу забезпечують перебіг товарів від виробника до споживача, після чого Т виходять зі сфери обігу. Проте самі Г залишаються в обігу, переходячи від одного суб’єкта до інш.

Засіб платежу — це ф-ція, в якій Г обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’яз. між суб’єктами ек-их відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення. Г як засіб платежу, подібно до засобу обігу, передаються від одного суб’єкта відносин до інш, тобто здійснюють обіг. Сфера їх застосув. дуже широка й охоплює: платежі між підпр-вами, госп організаціями та установами за взаємними борг. зобов’язаннями;платежі підп.-ств,госп. організацій та установ своїм працівникам, пов’яз. з оплатою праці; платежі юр. та фіз. осіб у централізовані фін-ві фонди, одержання грош. коштів із цих фондів; внесення юр. та фіз. особами своїх Г у банки, отрим-ня ними грош.позичок у банках і погаш-ня їх у встанов. строки; різноманіт. платежі, пов’язані зі страхув. діял-ті та майна юр і фіз осіб; інші платежі-адміністративно-судові, виплата спадщини, дарування тощо.

Засіб нагромадження — це ф-ція, в якій Г обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі в процесі розширеного відтворення.

Світові гроші — це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами. Гроші на світовому ринку виконують функції загального платіжного засобу, загального купівельного засобу і засобу перенесення багатства з однієї країни в іншу.