Логічні і гносеологічні основи науки

1. Наукове пізнання як подолання омани (заблудження)

2. Заблудження (омана), відображення і істина в пізнавальному процесі

3. Знання, практика і заблудження / омана в пізнанні істини

4. Природа заблудження / омани в науковому пізнанні. Пізнання істини як подолання заблудження

5. Суб'єктивізм у визначенні істини

6. Наукова теорія, її мета і функції в науковому пізнанні

7. Основні типи наукових теорій і методи їх побудови

8. Наукова проблема і її роль у розвитку науки

9. Наукова ідея як теоретична форма пізнання, її значення для розвитку науки

10. Наукова гіпотеза, її методологічна роль в побудові наукової теорії

11. Взаємовідносини теорії і практики в науковому пізнанні

12. Поняття, судження і умовивід як форми пізнання та теоретичного мислення

13. Розуміння загального та одиничного, сутності та явища в логіці наукового мислення

14. Діалектика випадковості і необхідності в пізнанні причинності та закономірності дійсності

15. Поняття «науковий закон», роль законів у науковому дослідженні

16. Становлення поняття «закон» в історії науки

17. Гносеологічні і логічні засоби відкриття та формулювання законів наукою

18. Логічна, пізнавальна і практична роль наукових законів

19. Процес виникнення нового знання в розвитку наукового пізнання і його дослідження в роботі А.В. Славіна «Проблема виникнення нового знання»

20. Наукова теорія і способи її побудови

21. Позитивістські уявлення про науку

22. Єдність чуттєвого та логічного в пізнанні

Метод і методологія

1. Предмет і завдання методології наукового пізнання

2. Співвідношення метафізичного і діалектичного способів мислення в науковому пізнанні

3. Загальне та одиничне, діалектичне узагальнення і приватні методи наукового пізнання

4. Діалектична та формальна логіка як методи пізнання

5. Спостереження як науковий метод емпіричного дослідження

6. Експеримент, його можливості і функції в науковому дослідженні

7. Роль категорій сутність і явище в науковому пізнанні

8. Дедукція та індукція, аксіоматики-дедуктивний та гіпотетико-дедуктивний методи в науковому пізнанні

9. Індукція і дедукція у науковому пізнанні

10. Аналогія та метод моделювання у науковому пізнанні

11. Формалізація та математична логіка в науковому дослідженні

12. Єдність аналізу і синтезу в науковому пізнанні

13. Тотожність і відмінність історичного і логічного як метод пізнання

14. Проблема взаємозв'язку логіки розвитку математичної теорії з її історією (можна взяти на матеріалі будь-якій області наукового знання)

15. Єдність абстрактного і конкретного як методологічний принцип наукового пізнання

Історія науки

1. Історіографія науки (виникнення, напрямки, основні ідеї та концепції, представники)

2. Сторінки розвитку історико-наукової думки

3. Природознавство і філософія, історія і людина

4. Історія науки як наука: побудова теорій розвитку науки

5. Альфонс Декандоль і його історія науки і вчених

6. В.І. Вернадський як історик науки

7. Проблеми історії та теорії розвитку науки в працях Т.І. Райнова

8. Про концепцію науки Джеральда Холтотта

9. Основи класифікації наук: різноманіття принципів і концепцій. Її значення для вивчення наук у системі освіти.

10. Взаємозв'язок розвитку техніки і знання в історії науки

11. Історичний взаємозв'язок історії освіти і науки

12. Виникнення, причини та основні етапи розвитку хімії як науки (замість хімії можна розглянути будь-яку науку на вибір).

13. Джерела, початкові форми і рушійні сили виникнення науки

14. Предмет науки про суспільство та її розвиток

15. Наступність наукового знання і нелінійність його розвитку

16. Наукова істина і доля вченого. Або: Розвиток науки в особах (взяти внесок у розвиток науки та наукову діяльність будь-кого з учених)

(З історії науки можна взяти на вибір будь-який період, епоху, країну, наукову область, відкриття в історичному аспекті та сформулювати тему, затвердивши у викладача)