Додаток 3.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ МАГІСТРІВ

Варіант 1

1. Впишіть у визначення необхідне поняття:

Розділ філософії, що вивчає природу і можливості пізнання, його закони, форми і методи, істину як мету пізнання називається ________________________ .

2. Допишіть дане твердження: Корінна зміна функцій науки в суспільстві полягає в тому, що наукові знання застосовуються у виробництві, зумовлюють появу принципово нових виробництв і технологій, що перетворює науку на _________________________________ .

3. Виберіть відповідь «так» чи «ні» відносно наступних тверджень:

(a) Наука – констатація, опис, систематизація і пояснення фактів дійсності.

(b) Предмет науки — сфера об'єктивної реальності, яка стає на даному етапі історії практичною потребою суспільного суб'єкта.

(c) Суб'єктом пізнання є будь-який індивід, що займається науковою діяльністю, отримавши для цього професійну підготовку.

(d) Наукове знання — практичне і теоретичне відображення об’єктивної реальності в її закономірності.

4. Визначте, в якому з фрагментів представлена діалектико-матеріалістична пізнавальна позиція.

A. Об'єктивна реальність не існує, а існують лише наші думки, ідеї, бажання і т. ін., і в процесі пізнання ми маємо справу не з об'єктивною реальністю, а з нашими ідеями, уявленнями. Процес пізнання є розумовий процес, абсолютно незалежний від матеріального світу. Кожне нове наукове відкриття — це не результат тривалого вивчення самих матеріальних предметів, а продукт чисто логічного, абстрактно-теоретичного виведення одних ідей, думок, теоретичних положень з інших ідей, думок, теоретичних положень.

B. Об'єктивно існуючий матеріальний світ є єдиним джерелом всіх наших знань. Всі наші сприйняття, уявлення, поняття, знання, теорії є образами, відображеннями предметів зовнішнього світу; об'єктивний світ, матерія, природа є єдине джерело відчуттів, свідомості, мислення. Не свідомість людини, не її розумова діяльність породжує зовнішній світ, а навпаки, наша свідомість, мислення виникає як відображення предметів, явищ матеріального світу в історії пізнання. Закони руху об'єктивного світу є водночас законами розвтку пізнання. Пізнання — це суперечливий нескінчений процес руху від незнання до знання, від неповних і неточних знань — до знань дедалі повніших і точніших.

C. Наші думки не можуть вважатися відображенням матеріальних предметів в свідомості людей тому, що у відчуттях люди сприймають лише поверхневе в речах, але вони не в змозі відобразити їх сутність, закон. У свідомості не може бути жодної копії, наприклад, принципу роботи годинникового механізму. У наших уявленнях можуть бути «копії» циферблату або інші частини та зовнішні ознаки годинника, але не спосіб його роботи.

5. Ознакою, за якою вчені відрізняють наукову проблему від будь-якого питання, є

а) невизначеність результатів наукового пошуку;

b) усвідомлення незнання в науці та потреби відповідного розвитку існуючого знання;

с) труднощі, які виникли підчас наукового дослідження.

6. Підкресліть 1 поняття, науковий зміст якого визначають 3 наведені положення:

• таке накопичення, вивчення і узагальнення фактичного матеріалу, яке приводить до постановки питання про закономірності розвитку предмету і побудови теорії, ідея якої обґрунтована лише до рівня вірогідного наукового припущення;

• висловлене на основі вивчених фактів припущення про закономірний зв'язок між ними;

• обґрунтування здогадки, тобто встановлення вірогідності, можливості саме такого пояснення кола досліджуваних явищ.

а. науковий факт, b. гіпотеза, с. метод

7. Оберіть одне відповідне визначення. Заблудження (омана) – це

1) результат помилки в логічному міркуванні про предмет або його зв'язки з іншими предметами;

2) порушення логічних правил мислення при побудові висновків умовиводів;

3) результат дослідження, проведеного з порушенням норм і правил наукової методики;

4) невідповідність знання його предмету, розбіжність суб’єктивного образу дійсності з його об’єктивним прообразом.

8. Виберіть 1 найбільш точний варіант твердження. Наукова істина – це

а) Вирішення проблеми людиною у згоді зі своєю совістю і переконаннями.

b) Система знання, яку людина визнає згідно зі своїми інтересами.

с) Розуміння предмету таким, яким він є об’єктивно, незалежно від свідомості суб’єкту пізнання.

d) Згода мислення суб'єкта з самим собою, з власними правилами і думками.

9. Виберіть три варіанти тверджень, які є найбільш відповідними. Для сучасного експерименту характерні три основні особливості:

A. зростання ролі теоретичної бази експерименту і його планування

B. створення спеціальних установок і пристроїв

C. складність технічного оснащення експерименту, його автоматизація

D. широке використання операції спостереження

E. промисловий масштаб експерименту

F. облік основних і неосновних чинників, що впливають на досліджуваний об'єкт

10. Визначте, яка з наведених позицій виражає погляди Карла Поппера на розвиток науки.

А. Концепція або методологія науково-дослідних програм є основною структурно-динамічною одиницею моделі науки. Тому розвиток науки йде не як чергування окремих наукових теорій, а як історія народження, життя і загибелі дослідницьких програм. Дослідницькі програми є найбільшими науковими досягненнями і їх можна оцінювати на основі прогресивного або регресивного зрушення проблем. Прогресивне зрушення проблем означає наукову революцію.

В. Оскільки при зіткненні наукової теорії з деяким фактом для її спростування потрібна ще одна теорія (що надає цьому факту значення свідоцтва спростування), то в ході зміни науки необхідний методологічний принцип проліферації (розмноження) теорій: вчені повинні прагнути створювати якнайбільше теорій, несумісних з існуючими і визнаними теоріями. Створення таких альтернативних теорій сприяє їх взаємній критиці і прискорює розвиток науки.

С. Дисциплінарна матриця складається з наступних елементів: (1) символічні узагальнення або формалізовані конструкції, використовувані членами співтовариствами вчених без розбіжності; (2) метафізичні загальнометодологічні уяви, концептуальні моделі; (3) цінності, що цементують дане наукове співтовариство; (4) зразки – визнані приклади. Вони дисциплінарні, тому що змушують вчених до певної поведінки, стилю мислення, а матриці – тому що стоять з впорядкованих елементів різного роду.

D. Наука є рух знання від незнання до знання по лінії поглиблення пізнання від явища до суті, від неточного, менш розвиненого знання до точнішого, повнішого. Завдання науки полягає в тому, щоб видимий, лише виступаючий в явищі рух звести до дійсного внутрішнього руху в його закономірності. Уявлення про закони – це лише вираження в свідомості того, яким рух здається, але справа науки полягає в тому, щоб зрозуміти закон, тобто логічно виразити його у внутрішньому зв'язку, таким, яким він є як діючий в об’єктивній реальності.

Е. Розвиток наукового знання – це безперервний процес відкидання одних наукових теорій і заміни їх іншими, більш задовільними. Наукові теорії незалежні одна від одної, їх зміна не є прогресивний, кумулятивний процес. Не верифікованість, а фальсифікованість системи слід розглядати як критерій демаркації науки від ненауки. Наука розвивається завдяки висуненню сміливих припущень і їх подальшій нещадній критиці. Не існує об'єктивних законів історії і розвитку науки.

Варіант 2.

1. Впишіть у визначення необхідне поняття:

Розділ гносеології, що вивчає стандарти, норми і принципи наукового знання, називається _____________________ .

2. Допишіть дане твердження:

Цілеспрямована, свідома організація відносин професійно зайнятих науковою діяльністю людей, організація матеріальних умов та засобів здійснення цієї діяльності у формі системи інституцій і установ для виконання функцій керування і контролю в науково-дослідницькій сфері перетворює науку на _________________________ .

3. Оберіть відповідь «так» чи «ні» відносно наступних тверджень:

A) Наука — сукупність всіх уявлень людини про зовнішній світ, впорядкованих в систему.

B) Суб'єктом пізнання є та соціальна сила, від якої виходить активна дія — суб'єкт суспільної практики, творчий елемент історії, який в своїй діяльності втілює потреби і вимоги суспільного прогресу.

C) Об'єктом пізнання для науки виступає весь об'єктивний світ — природний і історичний, а також сама свідомість і пізнання, його закони (тобто і суб'єктивна реальність).

D) Наука залежить від волі та свідомості людей, тому вона не здатна давати об'єктивного знання, в її силах — дати лише ймовірнісне або ілюзорне знання.

4. Підкресліть 1 поняття, науковий зміст якого розкрито у наступному визначенні:

… – це світоглядна позиція, в основі якої лежить уявлення про наукове знання як найвищу культурну цінність і достатню умову орієнтації людини в світі, сполучена з абсолютизацією способу мислення і методів так званих «точних наук», тобто природничих і технічних, взятих як зразок і еталон для побудови наук про людину і суспільство.

гедонізм, сцієнтизм, перфекціонізм, антисцієнтизм

5. Поставте поняття у відповідність до його визначення

1. Науковий принцип	А. Вища форма відображення дійсності, що дає систематичне об’єктивне знання про істотні зв'язки і закономірності дійсності, обґрунтовує і програмує способи практичної діяльності людей.
2. Закон науки	В. Центральна думка, що виражає фундаментальну закономірність певного кола явищ і синтезує в цілісну систему всі поняття і судження, створюючи з окремих положень єдину наукову теорію, розкриває можливість її практичного застосування.
3. Наукова ідея	С. Логічна форма пізнання, яка є виразом універсальних взаємозв’язків і закономірностей, в яких знаходяться об’єкти кількох або усіх наук – об’єкт наукового пізнання в цілому.
4. Наукова теорія	Д. Відображення в логіці понять об'єктивної, причинної, необхідної залежності між явищами.

6. Впишіть поняття, якому дається таке визначення:

Рівень наукового пізнання, на якому об'єкт відображається з боку зовнішніх зв'язків і відношень окремих явищ, які доступні спостереженню в їх безпосередній чуттєвій достовірності, піддаються опису і порівнянню, знання про які узагальнюються у вигляді образів, уявлень і фактів – це __________________________.

7. Назвіть метод, якому дається таке визначення:

Метод здобуття нового знання і побудови наукової теорії, суть якого полягає в процесі логічного виводу, тобто переходу за певними правилами логіки від деяких висунутих теоретичних припущень (посилок) до їх наслідків (висновків), чим забезпечується рух в процесі пізнання від загального до часткового (одиничного), виведення останнього з першого.

Варіанти відповідей: метод моделювання, гіпотетико-дедуктивний, праксеологічний.

8. Виберіть 1 найточніший варіант твердження. Абсолютна істина – це

1. ірраціональна властивість буття, що осягається людиною інтуїтивно у знанні, що вичерпує його зміст;

2. ідея, яка відповідна інтересам і прагненням особи, сприяє її успіху в справах;

3. недосяжне знання, якого лише прагнуть у пізнанні;

4. об'єктивний зміст наукового знання, який відображається у відносних (релятивних) межах і розвивається, збагачується, а не спростовується або відкидається, із зміною цих відносних границь;

5. особливий рід надчуттєвого, справжнього, а не уявного буття, що розкривається не будь-якій людині, а лише присвяченим у його таємницю.

9. Визначте, яка з наведених позицій виражає погляди Імре Лакатоса на розвиток науки.

1. Визначальними в динаміці наукових теорій є соціокультурні та психологічні чинники діяльності як окремих учених, так і дослідницьких колективів. Теорії, що існують в рамках різних парадигм, не порівнянні, тому при їх зміні неможливо здійснити спадкоємність теорій. Криза нормальної науки відбувається, коли емоційно-вольові і раціональні підстави нового стилю і методу мислення заглиблюються, і нова парадигма завойовує в співтоваристві вчених всю більшу кількість прихильників, допоки не відбудеться зміна наукової парадигми.

2. Вплив діяльності людини на його мислення має враховуватися при дослідженні законів розвитку науки. Найістотнішою і найближчою основою людського пізнання і мислення є якраз перетворення природи людиною, а не одна природа як така, і розум людини розвивався відповідно тому, як людина навчалася змінювати природу. Доказ причинності та необхідності полягає в людській діяльності, в експерименті та промисловості: якщо людина може відтворити, викликати певну послідовність явищ, то це доводить їх необхідний причинний зв'язок, дає розуміння цього зв'язку в науці.

3. Дослідницька програма вважається такою, що прогресує тоді, коли її теоретичне зростання передбачає її емпіричне зростання, тобто коли вона може передбачати нові факти. Регрес настає тоді, коли вона із запізненням дає пояснення наукових відкриттів або фактів, що передбачаються і відкриваються конкуруючою дослідницькою програмою. Якщо дана дослідницька програма пояснює більше, ніж та що з нею конкурує, то вона витісняє останню із обігу в співтоваристві учених, що означає наукову революцію.

4. Потреба, можливість і необхідність критики і постійного перегляду своїх положень є основними і визначаючими ознаками науки, суттєвим критерієм наукової раціональності. Кожна теорія уразлива для критики, інакше вона не може розглядатися як наукова. Наукові закони не верифікуються, а фальсифікуються.

5. Теорії змінюються шляхом створення альтернативних наукових теорій. Теорії не можна порівнювати як у відношенні до загального емпіричного базису, так і з точки зору логіко-методологічніх стандартів і норм. Значення наукових термінів детермінуються тією теорією, в яку вони входять, тому під час переходу терміну з однієї теорії в іншу його значення повністю змінюється; кожна теорія створює свою власну мову для опису фактів. Немає і не може бути єдиної мови науки. Звідси слідує висновок про несумірність конкуруючих і змінюючих одна одну альтернативних теорій.

10. Оберіть визначення, відповідне методу спостереження.

1. Процес співставлення предметів або явищ дійсності з метою встановлення схожості чи відмінності між ними, а також знаходження спільних ознак, що можуть бути властивими двом чи кільком об’єктам дослідження.

2. Це систематичне, цілеспрямоване, спеціально організоване сприймання предметів і явищ об’єктивної дійсності, які виступають об’єктами дослідження.

3. Метод визначення числового значення деякої величини за допомогою обраної одиниці, спеціальних засобів і пізнавальних процедур.

Варіант 3.

1. Впишіть у визначення необхідне поняття:

Наука як організація наукової діяльності професійно зайнятих у ній людей за допомогою матеріальних засобів її здійснення у вигляді системи закладів для виконання функцій свідомого і цілеспрямованого керування науковою діяльністю та контролю над нею є ... (чим?)

2. Визначте, в якому з фрагментів представлено пізнавальну позицію об’єктивного ідеалізму.

А. Якщо всі наші знання походять із чуттєвого сприйняття матеріального світу, якщо навколишній світ є єдиним джерелом пізнання, то звідси безпосередньо випливає, що можливості пізнаваності предметів, явищ матеріального світу, досить обмежені, бо органи почуттів здатні безпосередньо сприйняти далеко не всі предмети, явища матеріального світу, а наші чуттєві сприйняття обмежені фізіологічно. Наприклад, людина не може бачити хімічний склад речовин, рентгенівські промені, елементарні частинки, позбавлена можливості безпосередньо сприймати давно минулі події, приховані від нас закономірності і т. п. А раз так, то виходить, що не всі наші знання походять із чуттєвого сприйняття, що матеріальний світ – не єдине і навіть не головне джерело людського пізнання. Тому гносеологія не має нічого спільного з об'єктивним світом. Логіка ніяк не пов'язана з матеріальним світом, вона існує і розвивається зовсім незалежно від нього. Логіка – це наука, яка нічого не викладає і нічого не доводить, крім формальних правил будь-якого мислення; логіка є наука розуму не по матерії, а тільки за формою.

В. Мислення дає нам можливість вивчати ті явища, які безпосередньо нами не сприймаються, з тих дій, які вони здійснюють на інші явища. Вчені не могли бачити орбіти руху планет навколо Сонця, бо безпосередньо вони не сприймаються. Просте спостереження за планетами дає нам можливість бачити лише позірний хаотичний рух цих світил, їх невпорядковане блукання по небосхилу. Логіка наукового мислення допомогла людям впорядкувати цей рух планет і розкрити його закономірності. Логіка є не тільки наука про закони і форми мислення, а й наука про буття, основу якої становить єдність законів буття і законів людського мислення, тобто тотожність мислення і буття, суб'єкта та об'єкта. Логічна ідея є «абсолютна субстанція як духу, так і природи, загальне, всі проникаюче собою». А це означає, що єдність онтології і гносеології досягається в логіці, в процесі логічного самопізнання абсолютної ідеї.

С. Істинність знання полягає у відповідності ідей і вчинків з прагненнями суб'єкта, з його користю. Істинність – це стан нашої свідомості, коли ми довіряємо якійсь ідеї або впевнені в ній. Істинами ми звикаємо вважати угоди людей, загальноприйняті і умовні. При цьому зміст наших ідей не може бути незалежним від свідомості людини і людства, тому що за даними свідомості стоїть людина, яка складає їх собі.

3. Оберіть 1 найвідповідніше визначення. Наукова проблема – це …

a. непізнане, те, що належить ще пізнати в науці;

b. сфера непізнаваного, неприступного для наукового знання;

c. щось невідоме науці на відміну від відомого;

d. знання про незнання, межі, які визначають можливий науковий пошук;

e. логічний висновок з існуючого накопиченого знання;

f. предмет дослідження, про яке вченим хотілося б щось дізнатися.