2. Виберіть відповідь «так» чи «ні» щодо наступних тверджень:

а) Проблема омани/заблудження – це тільки і суто теоретична, а не соціально-історична проблема людей, що живуть у конкретних умовах обмежених відносин і форм практики.

б) Заблудження/омана виникають в результаті логічних помилок у міркуванні та нестачі формально-логічної культури вченого.

в) Наукові заблудження/омани мають свою причину в недосконалості природних мов, а тому їх можливо подолати за допомогою штучної мови, де суворо регламентовані всі значення термінів і способи з'єднання термінів у мовні конструкції (в теорії).

г) При певних умовах істина стає помилкою, а заблудження/омана – істиною.

2. Виберіть відповідне визначення поняття: Моделювання – це

(А) Висновок про схожість об'єктів в певному відношенні на основі їх схожості у ряді інших відносин.

(Б) Форма пізнання і наукового дослідження, що відображає таку закономірність, яка складає фундамент певної наукової теорії, синтезує знання в єдину систему, дає цілісне розуміння предмету, що вивчається, і зв'язок з практикою, реалізацію даної теорії в практичній діяльності.

(С) Логічна форма теоретичного пізнання, що виражає рух наукового знання, перехід від знання до незнання в розвитку нового знання, що визначає спрямованість наукового пошуку, логіку дослідження.

(Д) Метод дослідження кола явищ, процесів або систем об'єктів шляхом побудови і вивчення їх штучно сконструйованих аналогів – заступників оригінала – з метою встановлення або поліпшення їх характеристик, раціоналізації способів їх побудови, управління ними тощо.

2. Визначте, в якому з фрагментів викладено погляди на науку Пола Фейєрабендта.

1. Наука у вигляді дослідницької програми представляє собою складну і структуровану систему, що складається з таких елементів: "жорсткого ядра" – сукупності неспростовних суджень, які є теоретичною основою даного стилю мислення; "захисного пояса" – суджень, які зв'язують дослідницьку програму з емпіричними даними; "негативної евристики" – вказує, які шляхи дослідження треба уникати," позитивною евристики" – рекомендує найкращі шляхи дослідження. "Захисний пояс" охороняє "жорстке ядро" від спростування, але змінюється і вдосконалюється, завдяки правилам "позитивної евристики", а також за допомогою процедур фальсифікації і верифікації.

2. З'єднання плюралізму теорій з тезою про їх несумірність породжує епістемологічний анархізм. Кожен вчений може винаходити і розробляти свої власні теорії, не звертаючи уваги на невідповідності, протиріччя і критику. Діяльність вченого не підпорядковується жодним раціональним нормам, тому розвиток науки – ірраціональний процес. Альтернативні теорії, що змінюють одна одну, є несумірними, тому отримують визнання ті теорії, які перемагають у конкуренції завдяки пропагандистській перевазі їхніх прихильників.

3. Вся історія науки складається з висунення вченими сміливих припущень і їх спростувань. Усунення помилок – фальсифікація гіпотез або теорій є критичним раціоналізмом у науці. Інтелектуальна боротьба, суперництво ідей і раціональна критика є рушієм заміни наукових теорій. Об'єктивних законів розвитку науки, як і суспільної історії, не існує.

4. Головним об'єднуючим початком співтовариства вчених є єдиний стиль мислення, визнання даним суспільством певних фундаментальних теорій і методів дослідження. Історія науки є революційний процес зміни парадигм. Криза основних вихідних понять у даній науці визначається змістовним фактором (невідповідність нових методик старим) і емоційно-вольовим (втрата довіри до вихідних принципів діючої парадигми з боку значної частини наукового співтовариства). Причому важливіше вольові чинники – переконання і віра.

5. Пізнання рухомої матерії – це пізнання взаємного зв'язку окремих рухів окремих тіл між собою, їх взаємозумовленість. За відомим рухом слідує інший рух і люди самі в змозі викликати певний рух, створивши ті умови, при яких він відбувається в природі; люди в змозі викликати такі рухи, які зовсім не зустрічаються в природі, але виробляються в промисловості, – принаймні, не зустрічаються в природі в такому ж вигляді, – і можуть надати цим рухам заздалегідь визначений напрям і розміри. Завдяки цьому, тобто діяльності людини, пізнається причинність, виникає уявлення про те, що один рух є причиною іншого. Цим об'єктивно зумовлено як закони розвитку людського суспільства, так і історії науки.

2. Продовжте міркування, обравши для нього необхідне завершення.

Ознакою, за якою можна відрізнити наукове питання від наукової проблеми, є різний характер припущення, що міститься в запитанні. Якщо закладене в питанні знання про незнання перетворюється в результаті наукового пошуку на знання про те, що невідоме явище підпорядковується вже відомому (вивченому) закону, то питання не оцінюється як наукова проблема, а розглядається просто як наукове питання. Про постановку наукової проблеми говорять в тому випадку, якщо поставлене питання містить у собі припущення про можливість _____{(чого ?)_____________.} Підкресліть один обраний варіант: Відкриття ще невідомої закономірності. Наукової революції. Спростування існуючої наукової теорії.

2. Виберіть один варіант відповіді. Заблудження/омана – це

1. результат логічної помилки у міркуванні;

2. момент істини, який заперечується розвитком пізнання;

3. уявлення, яке нічого не відображає у реальності, наукова фікція;

4. неможливість істини у науковому знанні.

2. Виберіть один варіант відповіді. Об'єктивна істина – це

1. безсумнівна, ясна і чітка ідея речі, яка викликає впевненість і переконаність;

2. згода окремого вченого з офіційно визнаною науковою теорією;

3. теорія, що виражає в логічній формі закони матеріального світу;

4. загальноприйняті погляди на певний предмет чи процес.

2. Назвіть, якому науковому методу дано визначення:

… – метод теоретичного дослідження та викладу, що складається в русі наукової думки від вихідного поняття, що містить однобічне, неповне знання, і виконує тому роль "початку" або вихідного пункту, від якого рухається пізнання через послідовні етапи поглиблення і розширення знання про досліджуване явище до такого результату, що дає цілісне, всебічне відтворення в теорії досліджуваного предмета.

Варіанти відповіді: системний метод; метод сходження від абстрактного до конкретного; аксіоматичний метод.

10. Виберіть 3 твердження. Визначення поняття наукового факту вимагає вважати фактом:

1) будь-який фрагмент реальності, реальну подію або річ;

2) образи явищ в наших відчуттях і сприйняттях;

3) форму знання з об'єктивним і достовірним вмістом;

4) узагальнення різних одиничних явищ у вигляді абстракції;

5) логічні вислови, які є базисом теорії;

6) підготовчий етап постановки наукової проблеми;

7) не пов'язані з теорією емпіричні дані.

Варіант 8.

1. Впишіть у визначення необхідне поняття:

Соціокультурний феномен, продукт діяльності відображення, яка історично розвивається і тою чи іншою мірою властива усім формам практичного і духовного освоєння світу.

Варіанти відповіді: науковий метод, знання, верифікація.

2. Поставте дані поняття у відповідність до їх визначень.

а) ПІЗНАННЯ b) НАУКА

1. сфера діяльності людей, основною функцією якої є вироблення і теоретичний вираз об’єктивних знань про дійсність в її закономірності та єдиному зв’язку.

2. цілеспрямований процес активного відтворення дійсності та її відображення в свідомості людей, зумовлений розвитком суспільно-історичної практики.

3. Підкресліть 1 поняття, науковий зміст якого розкрито у наступному визначенні:

– світоглядна позиція, яка ґрунтується на переконанні в принциповій обмеженості науки в рішенні докорінних проблем соціального буття і особистості, а в своїх крайніх проявах оцінює науку і наукову раціональність як ворожу людині силу, яка чинить руйнівний вплив на культуру.

антисцієнтизм, інтуїтивізм, сцієнтизм, перфекціонізм

4. Визначте, в якому з фрагментів представлено пізнавальна позиція агностицизму.

A. Об'єктивна реальність не існує, а існують лише наші думки, ідеї, бажання і т. ін., і в процесі пізнання ми маємо справу не з об'єктивною реальністю, а з нашими ідеями, уявленнями. Процес пізнання є розумовий процес, абсолютно незалежний від матеріального світу. Кожне нове наукове відкриття — це не результат тривалого вивчення самих матеріальних предметів, а продукт чисто логічного, абстрактно-теоретичного виведення одних ідей, думок, теоретичних положень з інших ідей, думок, теоретичних положень.

B. Об'єктивно існуючий матеріальний світ є єдиним джерелом всіх наших знань. Всі наші сприйняття, уявлення, поняття, знання, теорії є образами, відображеннями предметів зовнішнього світу; об'єктивний світ, матерія, природа є єдине джерело відчуттів, свідомості, мислення. Не свідомість людини, не її розумова діяльність породжує зовнішній світ, а навпаки, наша свідомість, мислення виникає як відображення предметів, явищ матеріального світу в розвитку пізнання. Закони діалектики об'єктивного світу є законами діалектики пізнання. Пізнання — це суперечливий нескінчений процес руху від незнання до знання, від неповних і неточних знань — до знань усе більш повних і точних.

C. Наші думки не можуть вважатися відображенням матеріальних предметів в свідомості людей тому, що у відчуттях люди сприймають лише поверхневе в речах, але не в змозі відобразити їх сутність, закон. У свідомості не може бути жодної копії, наприклад, принципу роботи годинникового механізму. У наших уявленнях можуть бути «копії» циферблату або інші частини та зовнішні ознаки годинника, але не спосіб його роботи.