- •Розділ і. Знання і розвиток Тема I. Специфіка філософських проблем наукового пізнання /2 год./
- •Тема 2. Пізнання і знання як предмет філософської рефлексії /2 год./
- •Тема 3. Наука в сучасному суспільстві. Специфіка наукового пізнання /2 год./
- •Тема 4. Почуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне у пізнанні /2 год./
- •Тема 5. Закономірності розвитку науки і еволюційні моделі зростання знання /3 год./
- •Тема 6. Логіко-методологічні основи науки /3 год./
- •Тема 7. Істина і омана в науковому пізнанні /2 год./
- •Тема: Історія становлення і загальні закони розвитку науки
- •Тема: Практичні основи і логічні форми розвитку наукових теорій
- •Тема: Проблеми наукового методу і методології
- •Тема: Істина як процес і результат пізнання
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Додаток 2. Тематика рефератів знання та розвиток. Стратегічне значення наукового знання для сталого розвитку суспільства
- •Логічні і гносеологічні основи науки
- •Метод і методологія
- •Історія науки
- •Закони розвитку науки
- •Сучасні філософські проблеми природних, технічних та соціально-гуманітарних наук
- •Наукова інтуїція в діяльності вченого і проблема наукової творчості
- •Проблема знання та його динаміки в сучасній епістемології
- •Список літератури
- •Додаток 3.
- •5. Ознакою, за якою вчені відрізняють наукову проблему від будь-якого питання, є
- •Виберіть відповідь «так» чи «ні» відносно наступних тверджень:
- •Підкресліть 1 поняття, науковий зміст якого визначено таким чином:
- •Визначте, якому методу пізнання відповідає таке визначення:
- •Виберіть відповідь «так» чи «ні» щодо наступних гносеологічних тверджень:
- •Виберіть 1 варіант відповіді.
- •Доповніть характеристику емпіризму необхідним поняттям:
- •Виберіть відповідь «так» чи «ні» щодо наступних тверджень:
- •Виберіть відповідне визначення поняття: Моделювання – це
- •5. Ознакою, за якою вчені відрізняють наукову проблему від будь-якого питання, є
- •Виберіть відповідне визначення поняття: Наукова проблема – це…
- •Виберіть відповідь «так» чи «ні» щодо наступних гносеологічних тверджень:
- •Виберіть 1 варіант відповіді.
- •Виберіть 1 варіант відповіді.
- •Виберіть відповідне визначення поняття: Наукова ідея – це
- •Підкресліть поняття, якому дається таке визначення:
- •Виберіть 1 положення, що відноситься до об'єктивної істини:
- •Виберіть відповідне методу визначення: Аналогія – це…
- •Виберіть три гносеологічних положення, на які спирається теорія розвитку науки.
- •Виберіть 2 положення, які треба добавити у визначення елементів наукової проблеми.
Виберіть 1 варіант відповіді.
Наукові дослідження, спрямовані на стратегічний пошук принципово нових шляхів і методів пізнання і розуміння дійсності, що ведуть до розробки гіпотез, ідей і теорій, відкриття законів, критичного подолання кордонів досягнутого знання – це дослідження:
а) цільові, б) довгострокові, в) фундаментальні, г) договірні, д) прикладні.
Підкресліть, який логічний метод пізнання визначається таким чином:
Метод узагальнення фактів, розкриття загального в одиничному через рух знання про окремі явища (від одиничного) через віднесення їх до виду (через особливе) і до знання про весь рід (до загального). При цьому вихідним є припущення про те, що множина однорідних фактів, про які робиться висновок, підпорядковується певній закономірності. Це дозволяє встановлювати в пізнанні причинну залежність окремих явищ, необхідність їх взаємозв'язку.
Варіанти відповіді: дедукція; індукція; абстрагування; ідеалізація.
Варіант 6.
Оберіть 1 твердження, яке найточніше визначає об’єкт пізнання:
те, що протистоїть суспільному суб’єкту в його предметно-практичній і пізнавальній діяльності;
те, на що спрямована увага дослідника в процесі наукового пошуку;
навколишній матеріальний світ, який існує незалежно від свідомості.
Виберіть 1 найбільш точне визначення. Відносність істини означає
заперечення об'єктивності знання, визначення його як умовного і довільного для суб'єкта;
історичну обмеженість відображення об'єктивної реальності у людських знаннях, яка долається у процесі розвитку науки;
особисте ставлення до неї суб'єкта пізнання – прийняття чи неприйняття, довіру чи недовіру, згоду або незгоду.
Вставте кожне з понять «науковий принцип» і «наукова теорія» у визначення, яке йому відповідає:
В. Логічна форма вираження об'єктивної закономірності, що діє в універсальному масштабі та дає основу наукової галузі або науки в цілому – це _____________________.
С. Вища форма логічного узагальнення й організації наукового знання, що дає цілісне розуміння закономірностей та суттєвих зв'язків певної предметної області дійсності – це ___________________.
Виберіть 1 положення, що визначає науковий зміст поняття гіпотеза:
узагальнення фактичного матеріалу, яке необхідно для подальшого розвитку знання і переходу від емпіричного пізнання окремих фактів до теоретичного пізнання законів
відкриття якого-небудь нового факту, що робить неможливим колишній спосіб пояснення фактів, що відносяться до тієї ж самої групи;
спосіб пояснення явища або процесу, що спирається спершу тільки на обмежену кількість фактів і спостережень.
Визначте, в якому з фрагментів викладено погляди на науку Фрідріха Енгельса.
Наука у вигляді дослідницької програми представляє собою складну і структуровану систему, що складається з таких елементів: "жорсткого ядра" – сукупності неспростовних суджень, які є теоретичною основою даного стилю мислення; "захисного пояса" – суджень, які зв'язують дослідницьку програму з емпіричними даними; "негативної евристики" – вказує, які шляхи дослідження треба уникати," позитивною евристики" – рекомендує найкращі шляхи дослідження. "Захисний пояс" охороняє "жорстке ядро" від спростування, але змінюється і вдосконалюється, завдяки правилам "позитивної евристики", а також за допомогою процедур фальсифікації і верифікації.
З'єднання плюралізму теорій з тезою про їх несумірність породжує епістемологічний анархізм. Кожен вчений може винаходити і розробляти свої власні теорії, не звертаючи уваги на невідповідності, протиріччя і критику. Діяльність вченого не підпорядковується жодним раціональним нормам, тому розвиток науки ірраціональний процес. Альтернативні теорії, що змінюють одна одну, є несумірними, тому отримують визнання ті теорії, які перемагають у конкуренції завдяки пропагандистській перевазі їхніх прихильників.
Вся історія науки складається з висунення вченими сміливих припущень і їх спростувань. Усунення помилок – фальсифікація гіпотез або теорій є критичним раціоналізмом у науці. Інтелектуальна боротьба, суперництво ідей і раціональна критика є рушієм заміни наукових теорій. Об'єктивних законів розвитку науки, як і суспільної історії, не існує.
Головним об'єднуючим початком співтовариства вчених є єдиний стиль мислення, визнання ними певних фундаментальних теорій і методів дослідження. Історія науки є революційний процес зміни парадигм. Криза основних вихідних понять у даній науці визначається змістовним фактором (невідповідність нових методик старим) і емоційно-вольовим (втрата довіри до вихідних принципів діючої парадигми з боку значної частини наукового співтовариства). Причому важливіше вольові чинники – переконання і віра.
Пізнання рухомої матерії – це пізнання взаємного зв'язку окремих рухів окремих тіл між собою, їх взаємозумовленість. За відомим рухом слідує інший рух і люди самі в змозі викликати певний рух, створивши ті умови, при яких він відбувається в природі; люди в змозі викликати такі рухи, які зовсім не зустрічаються в природі, але виробляються в промисловості, – принаймні, не зустрічаються в природі в такому ж вигляді, – і можуть надати цим рухам заздалегідь визначений напрям і розміри. Завдяки цьому, тобто діяльності людини, пізнається причинність, виникає уявлення про те, що один рух є причиною іншого. Цим об'єктивно зумовлено як закони розвитку людського суспільства, так і історії науки.
Оберіть визначення наукової теорії:
Центральна думка, що виражає фундаментальну закономірність певного кола явищ і синтезує в цілісну систему всі поняття і судження, створюючи з окремих положень єдине знання, розкриває можливість її практичного застосування.
Вища форма відображення дійсності, що дає систематичне об’єктивне знання про істотні зв'язки і закономірності дійсності, обґрунтовує і програмує способи практичної діяльності людей.
Логічна форма пізнання, яка є виразом універсальних взаємозв’язків і закономірностей, в яких знаходяться об’єкти кількох або усіх наук – об’єкт наукового пізнання в цілому.
Відображення в логіці понять об'єктивної, причинної, необхідної залежності між явищами.
