1. Аналіз капіталу підприємства.
На першій стадії такого аналізу розглядається динаміка загального обсягу та основних складових елементів капіталу підприємства в порівнянні з динамікою обсягу виробництва та реалізації продукції.
На другій стадії оцінюється система коефіцієнтів фінансової стійкості підприємства, які визначаються структурою капіталу: коефіцієнт автономії, коефіцієнт фінансового леверіджу, коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності, коефіцієнт співвідношення довго- та короткострокової заборгованості.
На третій стадії оцінюється ефективність використання капіталу в цілому та по окремих його складових. Основними показниками при цьому є: період обороту капіталу, коефіцієнт рентабельності капіталу, коефіцієнт рентабельності власного капіталу, капіталовіддача, капіталомісткість реалізованої продукції.
2. Оцінка основних факторів, що визначають структуру капіталу.
Оптимальна структура капіталу для кожного конкретного підприємства має бути своя, оскільки кожне підприємство функціонує в специфічних умовах з урахуванням стадії розвитку підприємства і тому оптимальне співвідношення між власним та позиковим капіталом визначається великою кількістю різноманітних факторів, а саме:
Галузеві особливості операційної діяльності підприємства. Вони впливають на структуру активів, їх ліквідність, тривалість операційного циклу, тривалість фінансового циклу, фондомісткість виробництва продукції.
Стадія життєвого циклу підприємства. Знаходження підприємства на ранніх стадіях розвитку обумовлює залучення більшої частки позикового капіталу для розвитку, а підприємства, що знаходяться на стадії зрілості, використовують в більшій мірі власний капітал.
Кон”юнктура товарного ринку. Механізм впливу цього фактору може відбиватися наступним логічним взаємозв”язком:
Кон”юнктура фінансового ринку. Цей фактор в значній мірі впливає на вартість капіталу, що залучається підприємством. А це, в свою чергу, відбивається на показнику рентабельності власного капіталу підприємства через механізм фінансового леверіджу.
Рівень рентабельності операційної діяльності. Цей показник (за умов його достатньо високого значення) створює передумови для зростання кредитного рейтингу підприємства з точки зору кредиторів. Але цей потенціал не завжди використовується, оскільки високий рівень показника рентабельності операційної діяльності свідчить про генерування значних обсягів прибутку і можливості капіталізації більшої його частки.
Коефіцієнт операційного леверіджу. Чим нижче значення цього показника, тим більшу частку позикових коштів (за умов зростання обсягів реалізації продукції) може використовувати підприємство.
Відношення кредиторів до підприємства.
Рівень оподаткування прибутку. Цей фактор впливає наступним чином:
= якщо ставки оподаткування прибутку високі, то більш вигідним для підприємства є залучення позикового капіталу, оскільки підвищується ефективність його залучення
= якщо ставки оподаткування прибутку достатньо низькі, то більш вигідним є поповнення капіталу за рахунок емісії акцій.
Фінансовий менталітет менеджерів та власників підприємства.
Рівень концентрації власного капіталу. Цей фактор впливає на ступінь контролю за підприємством і є своєрідним обмеженням для надмірного зростання частки позикового капіталу в загальному його обсязі.
3. Оптимізація структури капіталу по критерію максимізації рівня фінансової рентабельності. Зміст цього етапу базується на використанні механізму фінансового леверіджу, сутність якого вже була розглянута.