3. Основна мета, задачі та функції фінансового менеджменту

Роль фінансової служби на підприємстві полягає в реалізації цілей, що поставлені перед підприємством. Неважко сформулювати цілу систему цілей:

1. Виживання підприємства в умовах конкурентної боротьби;

2. Досягнення певних темпів росту економічного потенціалу фірми;

3. Зростання обсягів виробництва та реалізації;

4. Максимізація прибутку;

5. Мінімізація витрат;

6. Максимізація ринкової вартості підприємства;

7. Уникнення банкрутства та фінансових невдач.

Пріоритетність тієї чи іншої мети визначалася в рамках існуючих теорій організації бізнесу. Зупинимося на основних з них.

Так, класична економічна модель визнавала тільки одну мету – максимізацію прибутку. Але проблема полягає в тому, що в даній теорії не уточнювалось, який саме прибуток повинен максимізуватись -= короткостроковий або довгостроковий. Така постановка мети була допустима для умов монополії. В реальності (коли існує ринок з умовами недосконалої конкуренції) досягти такого максимуму неможливо, тому мова може йти не про максимізацію прибутку, а про отримання деякого “нормального” прибутку, який влаштовує власників даного бізнесу. Крім того, при постановці такої мети не враховувались фактори невизначеності та ризику.

Надалі багатьма економістами висувались інші формулювання цілей фінансового управління на підприємстві:

• Досягнення достатньої норми прибутку, що дозволяє керівництву зберігати фінансовий контроль за підприємством (Е. Г. Пенроуз);

• Максимізація обороту при умові забезпечення мінімального прибутку (В.Ж.Бомоль)

• Максимізація функції корисності для керівництва, яка визначалась такими факторами, як заробітна плата, можливість керівництва здійснювати інвестиції (О.Вільямсон).

• Прагнення до нарощування обсягів діяльності підприємства та збуту продукції.

Однак найбільшого поширення в останні роки набула “теорія максимізації “ціни” підприємства”. Розробляючи цю теорію, виходили з передумов, що жоден з існуючих критеріїв – прибуток, рентабельність, обсяг виробництва – не може розглядатись в якості узагальнюючого критерію ефективності прийнятих рішень фінансового характеру. Таким критерієм може бути критерій максимізації власного капіталу, тобто ринкової вартості. Тобто, керівництво підприємства повинно приймати такі фінансові рішення, які сприяють максимальному збільшенню вартості підприємства. З позицій інвесторів в основі такого підходу лежить те, що підвищення добробуту власників полягає не в зростанні поточних прибутків, а в підвищенні ринкової їх вартості. Отже, на даний момент в якості основної мети фінансового менеджменту на підприємстві визнається максимізація добробуту власників підприємства шляхом підвищення ринкової ціни підприємства. Слід зазначити, що такому трактуванню основної мети фінансового менеджменту також властиві певні недоліки:

• По-перше, він грунтується на ймовірних оцінках майбутніх доходів, витрат, грошових надходжень та ризику;

• По-друге, не всі підприємства мають однозначну ринкову ціну (це стосується тих підприємств, акції яких не котуються на біржі, тому визначення ринкової вартості таких підприємств досить ускладнене).

В процесі реалізації своєї головної мети фінансовий менеджмент спрямований на вирішення наступних задач:

1. Забезпечення формування фінансових ресурсів в достатньому обсязі у відповідності із задачами розвитку підприємства в наступному періоді. Реалізація цієї задачі можлива шляхом визначення загальної потреби у фінансових ресурсах підприємства, максимізації обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел, визначення доцільності формування фінансових ресурсів за рахунок зовнішніх джерел, оптимізації структури джерел коштів.

2. Забезпечення найбільш ефективного використання сформованого обсягу фінансових ресурсів в розрізі основних напрямків діяльності підприємства. Вирішення цієї задачі передбачає встановлення певних пропорцій у використанні фінансових ресурсів на цілі накопичення (виробничий розвиток) та споживання (соціальний розвиток, виплата дивідендів власникам).

3. Оптимізація грошового обороту підприємства. Реалізація цієї задачі на практиці пов’язана з підвищенням ефективності управління грошовими потоками, забезпеченням їх синхронізації за обсягами та в часі.

4. Забезпечення максимізації прибутку підприємства при певному рівні фінансового ризику. Вирішення цієї задачі пов’язане з максимізацією чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства шляхом здійснення ефективної податкової політики, амортизаційної політики та дивідендної політики. Але, максимізуючи прибуток, не слід забувати пряму залежність від рівня фінансових ризиків. Максимізацію прибутку слід забезпечувати в рамках допустимого рівня фінансового ризику.

5. Забезпечення постійної фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку. Для вирішення цієї задачі слід забезпечити достатній рівень фінансової стійкості та платоспроможності підприємства на всіх етапах його розвитку.

Значення фінансового менеджменту на підприємстві підтверджується і його функціями. Всі вони поділяються на дві групи: функції фінансового менеджменту як керуючої системи та функції фінансового менеджменту як спеціальної сфери управління підприємством.

До першої групи функцій належать:

1. Розробка фінансової стратегії підприємства. Реалізація цієї функції пов’язана з формуванням системи цілей та цільових показників фінансової діяльності на довгостроковий період, визначенням приоритетних напрямків розвитку підприємства.

2. Створення організаційної системи підтримки прийняття управлінських рішень, пов’язаних з фінансовою діяльністю підприємства. Реалізація цієї функції передбачає створення організаційної структури фінансового менеджменту, визначення принципів її побудови (ієрархічного або функціонального), а також забезпечення інтеграції цієї структури в загальну організаційну структуру управління підприємством.

3. Створення ефективного інформаційного забезпечення фінансового менеджменту. Реалізація цієї функції пов’язана зі створенням інформаційної системи підтримки прийняття фінансових управлінських рішень. Ця система повинна враховувати інформаційні потреби фінансового менеджменту, містити внутрішню та зовнішню інформацію.

4. Здійснення планування фінансової діяльності по основних її напрямках. Сутність цієї функції полягає в розробці системи поточних та оперативних планів.

5. Здійснення ефективного контролю за реалізацією прийнятих управлінських рішень в області фінансової діяльності. Реалізація цієї функції пов’язана зі створенням систем внутрішнього контролю на підприємстві, визначенням показників для контролю та контрольних періодів.

До другої групи функцій відносяться:

1. Управління активами підприємства. Сутністю цієї функції є обгрунтування реальної потреби по окремих видах активів, оптимізація їх складу, забезпечення ліквідності окремих видів активів.

2. Управління капіталом підприємства. Реалізація цієї функції передбачає визначення загальної потреби в обсязі фінансування сукупності активів, обгрунтування фінансування за рахунок власних та позикових коштів, оптимізацію структури капіталу підприємства.

3. Управління грошовими потоками підприємства. Сутність цієї функції полягає у формуванні вхідних та вихідних грошових потоків, їх оптимізації та ефективному використанні залишків грошових активів.

4. Управління інвестиціями. Реалізація цієї функції полягає в оцінці інвестиційних проектів та доцільності здійснення фінансових інвестицій, формуванні інвестиційного портфелю, виборі найбільш вигідних для підприємства джерел та форм фінансування інвестиційних проектів.

5. Управління фінансовими ризиками та запобігання банкрутству. Сутність цієї функції полягає у виявленні основних видів фінансових ризиків, ймовірності їх настання, обсягу фінансових втрат, можливості нейтралізації та види страхування таких ризиків.