Лекція 1. Концепція вартості грошей у часі
Сутність та основні поняття концепції вартості грошей у часі.
Методичний інструментарій оцінки вартості грошей на основі використання простого відсотку.
Методичний інструментарій оцінки вартості грошей на основі використання складного відсотку.
Поняття ануїтету. Методичний інструментарій оцінки вартості ануїтету.
1.Сутність та основні поняття концепції вартості грошей у часі
Фінансове управління на підприємстві пов’язане із здійсненням операцій, більшість з яких генерує грошові потоки. І тому практично всі фінансові рішення пов’язані з оцінкою грошових потоків, що прогнозуються. Процес такої оцінки називається аналізом дисконтованого грошового потоку. Базою для здійснення такого аналізу є концепція часової вартості грошей. Основне положення цієї концепції полягає в тому, що вартість грошей з плином часу змінюється з урахуванням норми прибутку на фінансовому ринку, в якості якої може розглядатися ставка позичкового відсотка. Тобто, вартість 1 долара (гривні) на поточний момент завжди має більшу цінність, ніж 1 долар (гривня), який має бути отриманий через певний проміжок часу, оскільки він може бути інвестований у інші види активів (фінансові, майнові) з перспективою отримання в майбутньому додаткового доходу. Оскільки предметом фінансового управління є управлінські рішення по інвестуванню та фінансуванню, то в більшості випадків виникає необхідність в порівнянні грошових сум на початку періоду їх інвестування з вартістю грошей при їх поверненні у вигляді майбутніх надходжень грошових коштів. Саме в зв’язку з цим необхідно зупинитись на деяких основних поняттях, на яких грунтується власне концепція вартості грошей у часі:
Майбутня вартість грошових коштів(FV) – представляє собою суму інвестованих на сучасний момент грошових коштів, в яку вони перетворюються через певний проміжок часу з урахуванням певної процентної ставки (проценту). Якщо говорити про зміст поняття процентної ставки(проценту), то можна сказати, що вона є показником, який характеризує темп приросту вкладених грошових сум і формульно може визначатися в узагальненому вигляді так:
Основою формування процентної ставки є безризикова норма дохідності. Крім того, до її складу можуть включатися премія за ризик вкладення грошових коштів в певні проекти та розмір інфляційної премії.
Визначення майбутньої вартості грошей пов’язано з процесом нарощування вартості.
Нарощування вартості (процес компаундирування)– представляє собою процес поетапного збільшення суми вкладу шляхом приєднання до первісного вкладу суми відсотка. Наглядно процес нарощування може бути зображено наступним чином:
Теперішня вартість грошових коштів(PV) – представляє собою суму майбутніх грошових коштів, приведених з урахуванням певної ставки відсотка (дисконту) до теперішнього моменту. Економічний зміст поняття ставки дисконту полягає в тому, що цей показник характеризує темп зниження вартості грошей в часі (d(t)), тобто щорічний процент повернення грошей, який хоче або може мати інвестор на інвестований ним капітал і формульно може бути зображений так:
Визначення теперішньої вартості грошей пов’язано з процесом дисконтування.
Дисконтування вартості – представляє собою процес приведення майбутньої вартості грошових коштів до теперішньої вартості шляхом вирахування із кінцевої суми (FV) певної суми відсотка (дисконту). Економічний зміст дисконтування полягає в часовому упорядкуванні грошових потоків різних часових періодів. Наглядно цей процес може бути зображено наступним чином:
Період нарахування – представляє собою період часу, впродовж якого здійснюється процес нарощування або дисконтування вартості грошових коштів (наприклад, загальний період інвестування коштів).
Інтервал нарахування – представляє собою відрізок часу (в межах загального періоду нарахування), в рамках якого здійснюється окремий платіж відсотка (наприклад, відсоток може нараховуватись щомісячно, щоквартально, кожного півріччя в межах загального періоду нарахування). Стандартним інтервалом нарахування вважається при здійсненні фінансових операцій один рік.
На практиці при здійсненні фінансових операцій використовуються дві принципові схеми нарощування капіталу:
Схема простих відсотків
Схема складних відсотків.
Розглянемо сутність, основні поняття та методичний інструментарій кожної з них більш детально.