36. Нові тенденції в системі публічного адміністрування.

Сформувалися такі нові тенденції в системі публічного адміністрування:

-- під впливом інформаційних технологій об'єктивно змінюється природа держави - найважливішого соціально-політичного інституту сучасності; відбувається перерозподіл функцій держави на наднаціональний і субнаціональними рівні; активно йде пошук нової моделі державного пристрою;

-- стає все більш багатоплановий світовий політичний процес; формується глобальна (транснаціональна) політична система, що включає загальносвітові інститути та утворення, міжурядові та неурядові організації; зростає роль організацій-посередників, активно видозмінюється роль і призначення ООН;

-- інтенсивно перетворюється інституціональне середовище бізнесу, політики, людської життєдіяльності; активно формуються нові ніші економічної, політичної, релігійної, соціальної та особистісної ідентичності; змінюється життєвий стиль, йдуть процеси "виготовлення публічної сфери", формуються нові інтернет-спільноти людей;

-- йде активний пошук нових моделей демократії, пов'язаних з прямою демократичною участю громадян у відповідь на "перенапруження ринку", посилюються тенденції до соціальної нерівності та прямому дерегулюванні економіки;

-- посилюються амбівалентні процеси: соціальної фрагментації і централізації, автономізації та інтеграції; в бізнесі ця тенденція сформульована в "парадоксі Нейсбіта ": чим вище рівень глобальної економіки, тим сильніше повинні бути її найдрібніші учасники; в галузі публічного управління аналогічна тенденція проявляється в підсилюється дисперсії владної вертикалі і передачі ряду функцій місцевим (муніципальним) і регіональним органам;

-- зростає роль інформаційної сфери, як невід'ємного параметра глобалізації; посилюється потреба у зростанні знань, освіти, інтелектуального капіталу, але в той же час "ексформація", або "надлишкова інформація" загрожує виникненням нових форм "символічного насильства", маніпуляції та програмування свідомості людини; інформаційно-технологічний рівень розвитку стрімко випереджає ціннісно-нормативну регуляцію поведінки;

-- відбуваються фундаментальні зміни в культурно-ціннісних орієнтаціях людини; сімейних відносинах, міжгенераціонних зв'язках; виникають нові форми асоціального існування у віртуальному середовищі; переміщаючись у віртуальне середовище, людина все більше відривається від природного середовища свого проживання;

-- за всіма параметрами соціального життя зростає ступінь непередбачуваності і ризику, що вимагає оптимальних заходів контролю і реагування з боку громадськості, влади, експертів, засобів масової комунікації; проблеми управління ризиками відносяться до числа найбільш злободенних; загрозу соціальної безпеки, людського життя представляє не тільки світовий тероризм, розпалюють вогнища війни і соціальної кризи в найвіддаленіших куточках нашої планети, а й невідомі раніше епідемії, екологічні кризи, локальні війни, деградуюча бідність, психічні захворювання та страхи;

-- формуються потреби в нових моделях, принципах управління: децентралізованих, мобільних, інноваційних, що поєднують принципи державного та ринкового регулювання, індивідуальної свободи і нових форм колективної та особистої відповідальності.