- •Основні підходи до розуміння публічного адміністрування та його еволюція.
- •2.Предметна сфера публічного адміністрування. Методологічна основа.
- •3.Співвідношення управління та адміністрування.
- •4.Публічне адміністрування як напрям наукових досліджень, сукупність знань, сфера діяльності та навчальна дисципліна.
- •5.Джерела ідей управління суспільством і країною. Формування та розвиток теорій управління суспільством і країною.
- •6.Основні теорії та школи управління суспільством і країною другої половини XX століття.
- •7.Японський варіант людських відносин. Соціально-інженерний та гуманітарний підходи.
- •8.Концепція раціонального вибору та «новий менеджеризм».
- •9.Публічне управління в контексті неокласичної теорії.
- •10.Взаємозв’язок економічної науки, соціології і політології.
- •11.Співвідношення економіки та політичної економії. Особливості поведінки людей в економічній та політичній сферах.
- •12.Соціальна сфера, публічне адміністрування та людина; публічне адміністрування та колектив; публічне адміністрування та суспільство.
- •13. Дія ринкових принципів у політичній сфері. Публічна сфера і публічна політика.
- •14. Основні етапи формування та еволюції громадянського суспільства.
- •15. Сутнісні характеристики громадянського суспільства. Громадянське суспільство як сфера формування єдиного комплексу цінностей та відносин.
- •16. Місце і роль громадських організацій у публічному адмініструванні.
- •17. Автономність і органічна єдність громадянського суспільства та держави.
- •18.Феномен влади.
- •19. Публічна влада та публічне адміністрування. Влада як основний засіб публічного адміністрування.
- •20.Держава як суб'єкт політичної влади.
- •21.Механізм взаємодії влади та публічного адміністрування.
- •22.Економічна влада. Взаємозв'язок і взаємозалежність політичної та економічної влади. Лобізм.
- •23. Поняття муніципальної публічної влади і місцевого самоврядування. Місцеве самоврядування - демократична основа управління в державі. Основні фактори формування місцевого самоврядування.
- •24. Роль місцевого самоврядування в контексті децентралізації влади та публічного адміністрування. Сфери управління та компетенції місцевого самоврядування.
- •25.Представницькі та виконавчі органи місцевого самоврядування. Посадові особи місцевого самоврядування. Інститути безпосередньої демократії в місцевому самоврядуванні.
- •26. Вибори органів місцевого самоврядування. Місцевий референдум. Загальні збори громадян. Органи самоорганізації населення.
- •27. Управління суспільством - головне призначення публічного адміністрування. Закони соціального управління
- •29. Управління як визначальна функція публічного адміністрування.
- •30.Управлінське рішення як наукова категорія.
- •31.Пріоритетність політичного вибору цінностей та цілей. Визначення цінностей та цілей - визначальна ланка ухвалення рішень.
- •32. Роль конкуренції у процесі ухвалення рішень. Взаємовідношення суб'єкта та об'єкта ухвалення рішень.
- •33. Послідовність етапів ухвалення рішень. Динаміка виконання рішень.
- •34. Цінності та цілі суспільства і держави. Формування «дерева» цілей. Юридичне забезпечення цілей публічного адміністрування.
- •35. Фактори, що визначають складність інституту публічного адміністрування.
- •36. Нові тенденції в системі публічного адміністрування.
- •37. Структура механізму та органів публічного адміністрування. Типологізація органів публічного адміністрування.
- •Принципи організації діяльності органів публічного адміністрування.
- •Територіально-адміністративний аспект публічного адміністрування. Проблеми вибору найкращої форми правління.
- •Методи публічного адміністрування. Застосування демократичних методів
- •Бюрократія як наукова категорія. Основні ознаки та атрибути бюрократії
- •Теорія бюрократії м. Вебера.
- •Сучасні підходи в оцінці бюрократії. Політизація вищого чиновництва
- •Публічна служба
- •Поняття корупції та корупційних дій.
- •Нормативно-правова база антикорупційної діяльності. Зони «підвищеного» ризику проявів корупції.
- •48.Чинники запобігання проявам корупції: політичний, нормативно-правовий чинник, організаційний, економічний, кадровий, морально-психологічний
- •49 Поняття результативності та ефективності публічного адміністрування. Чинники результативності та ефективності публічного адміністрування.
- •Вимір продуктивності, результативності та ефективності публічного адміністрування. Критерії результативності та ефективності публічного адміністрування.
- •Чинники підвищення ефективності публічного адміністрування. Контрактна система та неокорпоративізм.
- •52. Формування підходів до соціальної політики
- •53. Держава як гарант соціальної спрямованості ринкової економіки. Публічне адміністрування в забезпеченні населення суспільними благами.
- •54. Основні види соціальної допомоги держави. Зростання ролі позаекономічних чинників.
- •56. Забезпечення державою соціальної безпеки людини, громадянина та населення.
- •57. Забезпечення державою безпеки прав і інтересів споживачів.
- •58. Принципи оцінки ефективності реалізації соціальної політики.
- •59. Основні напрями формування та розвитку сучасної економічної системи. Основні ознаки ринкової соціально орієнтованої економіки.
- •Від економіки індустріального типу до постіндустріальної економіки та економіки знань. Основні характеристики сучасної економічної системи.
- •Основні напрями державного регулювання економікою. Керуюча система в період криз і спадів. Основні напрямки державного регулювання економіки
- •Загальна характеристика взаємовідносин суспільства та економіки. Етапи формування та еволюції публічного адміністрування у сфері економіки. Механізми взаємодії суспільства та економіки.
- •Держава як гарант забезпечення умов для підприємницької діяльності. Нові тенденції у взаємовідносинах суспільства та бізнесу.
- •Управління власністю в умовах демократичної, правової держави. Законодавче та нормативно-правове забезпечення конкурентного середовища.
- •Антимонопольна діяльність. Забезпечення цивілізованих засад конкуренції
- •66. Поняття та види добровільних об'єднань. Загальні принципи управління в добровільних об'єднаннях.
- •67. Управління в громадських обєднаннях. Управління в суспільно-господарських об'єднаннях.
- •68. Управління в господарських товариствах, що мають на меті отримання прибутку.
- •69. Управління в релігійних об'єднаннях.
- •71. Відповідальність недержавних організацій, органів і осіб, які не знаходяться на державній службі чи службі в органах місцевого самоврядування, за правопорушення у сфері публічного адміністрування.
- •72. Правопорушення та відповідальність при здійсненні міжнародної публічної діяльності.
37. Структура механізму та органів публічного адміністрування. Типологізація органів публічного адміністрування.
Влада ж публічна спрямована на вирішення суспільних справ, розповсюджується за територіальним принципом, їй підкоряються всі, хто знаходиться на певній «підвладній» території. Вона здійснюється особливим прошарком людей, які професійно займаються управлінням і складають апарат влади. Публічна влада виступає у двох формах: 1) державна влада, 2) влада місцевого самоврядування (муніципальна влада). Для обох форм публічної влади притаманна низка спільних ознак:
– спрямованість на виконання суспільних завдань і функцій;
– інституційний характер, тобто функціонування через відповідні публічні інститути (органи публічної влади);
– легітимність;
– відособленість апарату, що здійснює цю владу, від населення;
– об’єднання підвладних за територіальною ознакою;
– загальність, тобто охоплення владою всіх осіб на відповідній території;
– безперервність функціонування (за наявності окремих тимчасових органів);
– універсальність, тобто спрямованість на вирішення усіх справ суспільного значення;
– обов’язковість владних рішень для всіх суб’єктів на відповідній території;
– функціонування у правових формах (нормотворчій, установчій, правозастосовчій, контрольній та інтерпретаційній), тобто діяльність за законодавчо встановленою процедурою і оформлення владних рішень правовими актами;
– можливість використання передбачених законодавством засобів примусу для реалізації своїх рішень;
– право встановлювати і стягувати загальнообов’язкові податки і збори з населення; самостійне формування бюджету.
Публічне адміністрування – діяльність суб'єкта публічної адміністрації на виконання владних повноважень публічного змісту (управління, надання адміністративних послуг, застосування адміністративних стягнень тощо).
Отже, публічне адміністрування здійснюється через систему органів публічної влади.
поділяється на наступні ланки:
І. Система органів державної влади:
1. Глава держави – Президент України.
2. Єдиний орган законодавчої влади (парламент) – Верховна Рада України.
3. Система державних органів виконавчої влади: а) Кабінет Міністрів України – вищий орган у системі органів державної виконавчої влади; б) міністерства, державні комітети, центральні органи зі спеціальним статусом – центральні органи виконавчої влади; в) місцеві державні адміністрації – місцеві органи державної виконавчої влади;
4. Система державних органів судової влади.
II. Система органів влади Автономної Республіки Крим:
1. Єдиний представницький орган автономії – Верховна Рада Автономної Республіки Крим.
2. Система органів виконавчої влади автономії:
а) Рада міністрів Автономної Республіки Крим – вищий виконавчий орган автономії;
б) міністерства і республіканські комітети – центральні виконавчі органи автономії.
IІІ. Система органів місцевого самоврядування:
1. Представницькі органи місцевого самоврядування: а) сільські, селищні, міські ради б) районні й обласні ради в) районні в містах ради
2. Виконавчі органи місцевого самоврядування
3. Органи самоорганізації населення
Таким чином Конституція України чітко розмежує дві системи органів публічної влади – органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
