- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методика викоhаhhя самостійної роботи
- •Основні задачі санітарно–епідеміологічної станції
- •Санітарно–епідеміологічна станція
- •Методика роботи з люксметром
- •Орієнтація вікон лікарняних приміщень у залежності від географічної широти
- •Гігієнічна оцінка штучного освітлення
- •Показники оптимальної освітленості робочих місць різних приміщень
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Об’єктивні методи оцінки мікроклімату:
- •1.Визначення охолоджуючої здатності і швидкості руху повітря, побудова рози вітрів.
- •Методика побудови “рози вітрів”
- •2.У випадку використання спеціальної таблиці (Швидкість руху повітря за його охолоджуючою здатністю), розраховують:
- •Швидкість руху повітря за його охолоджуючою здатністю
- •2. Визначення температурного режиму приміщень
- •3. Визначення вологості повітря
- •4.Об’єктивна оцінка фізіологічних реакцій організму за даних умов.
- •Максимальна вологість повітря при різних температурах
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Показники чистоти повітря закритих приміщень
- •Основні критерії бактеріальної чистоти повітря деяких приміщень аптечних закладів та підприємств фармацевтичної промисловості згідно діючих наказів моз України №59 та № 720
- •Критерії оцінки ефективності вентиляції
- •Методика оцінки ефективності природної вентиляції хімічним методом (за вмістом со2)
- •Методика оцінки ефективності штучної вентиляції за кратністю обміну повітря
- •Показники ефективності штучної вентиляції в аптечних приміщеннях
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Протокол читання аналізу питної води
- •Дані лабораторного дослідження води
- •Гігієнічний висновок
- •Санітарні вимоги до одержання, транспортування та зберігання очищеної води та води для ін'єкцій
- •Фізико-хімічні показники дистильованої води (дст 6709-72)
- •Методики контролю якості дистильованої води
- •Методика випробування на піроген води для ін’єкцій
- •Ситуаційні задач
- •Органолептичні показники якості питної води
- •Оцінка запаху, смаку або присмаку питної води
- •Мікробіологічні показники безпеки питної води
- •Паразитологічні показники безпеки питної води
- •Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води
- •Токсикологічні показники нешкідливості хімічного складу питної води
- •Показники радіаційної безпеки питної води
- •Гігієнічні вимоги до якості питної води шахтних криниць
- •Додаток 3
- •Тимчасові нормативи гранично допустимого вмісту непатогенних мікроорганізмів у лікарських формах аптеки
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Розрізняють географічну, будівельну та медичну класифікації клімату. За географічною класифікацією виділяють такі типи клімату:
- •Головними погодотвірними чинниками є чинники, що мають природну або антропогенну природу. До числа природних погодотвірних чинників відносять:
- •Медична класифікація погоди за г.П.Федоровим
- •Гдк деяких шкідливих речовин у повітрі населених місць, мг/м3
- •Ситуаційні задачі
- •Основні властивості грунту
- •Гігієнічна оцінка грунту
- •Задача 3
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Класифікація засобів індивідуального захисту
- •Інструкція Для роботи з приладом радиометр–рентгенометр дп–5а
- •Інструкція Для роботи з приладом
- •Вимірювання щільності потоку –випромінювання
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Розрахунок товщини захисного екрану за таблицями
- •Розрахунок товщини захисного екрану за числом шарів половинного послаблення
- •Ситуаційні задачі
- •Товщина захисту з свинцю (в мм.) в залежності від кратності послаблення та енергії випромінювання
- •Товщина захисту з заліза (в см.) в залежності від кратності послаблення та енергії випромінювання.
- •Товщина захисту з бетону (в см.) в залежності від кратності послаблення та енергії випромінювання
- •Додаток 4
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Види забруднення навколишнього природного середовища та основні напрямки його охорони
- •Моніторинг навколишнього природного середовища: основні завдання, структурні елементи, види та системи
- •Основні види моніторингу
- •Класифікація моніторингу
- •Організація служб охорони навколишнього природного середовища
- •Основні принципи, охорони навколишнього природного середовища
- •Методика викоhаhhя самостійної роботи
- •2. Методика визначення енерговитрат, зумовлених специфічно-динамічною дією їжі.
- •3. Методика визначення енерговитрат, що пов'язані з різними видами діяльності.
- •Витрати енергії при різних видах діяльності
- •Фізіологічна потреба в основних харчових речовинах
- •Методика оцінки харчового раціону
- •Оцінка добового раціону за меню-розкладкою
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Ступеhi якості харчових продуктів
- •Зразок гігієнічного висновку щодо якості харчового продукту
- •Санітарна експертиза молока та молочних продуктів Відбір проб для лабораторного аналізу
- •Органолептичне дослідження молока та молочних продуктів
- •Хімічне дослідження молока та молочних продуктів Визначення густини (питомої ваги) молока
- •Визначення кислотності молока
- •Визначення жирності молока
- •Визначення спроб фальсифікації молока
- •Радіологічний контроль молока та молочних продуктів
- •Санітарна експертиза борошна Відбір проб для лабораторного аналізу
- •Органолептичне дослідження борошна
- •Фізико–хімічне дослідження борошна Визначення кислотності борошна
- •Визначення клейковини борошна
- •Визначення металевих домішок
- •Санітарна експертиза хліба Відбір проб хліба
- •Органолептичне дослідження хліба
- •Фізико–хімічні дослідження хліба Визначення пористості хліба
- •Визначення борошняних шкідників
- •Визначення кислотності хліба
- •Санітарна експертиза м’яса та м’ясних продуктів
- •Відбір проб для лабораторного аналізу
- •Органолептичне та хімічне дослідження м’яса
- •Паразитологічне дослідження м’яса
- •Санітарна експертиза риби та рибних продуктів
- •Паразитологічне дослідження риби
- •Допустимий рівень вмісту радіонуклідів 137Сs і 90sr
- •Санітарна експертиза консервів
- •Дефекти зовнішнього вигляду консервів
- •Визначення герметичності консервів
- •Витримка консервів у термостаті
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методика гігієнічної оцінки режиму дня, розкладу занять та уроку
- •Методика гігієнічної оцінки шкільних меблів
- •Основні розміри парт, столів і стільців для школярів (за дст 11015, 1101677)
- •Лiнiйка Нiкiтiна–Флерова
- •Методика комплексної оцінки стану здоров’я
- •У середній школі дітей та підлітків прийнято поділяти на три групи фізичного виховання
- •Приблизні терміни поновлення занять фізичною культурою
- •Ситуаційні задачі
- •Дайте оцінку режиму дня школярки та, при необхідності, внесіть відповідні зміни.
- •Дайте гігієнічну оцінку розкладу уроків.
- •Дайте гігієнічну оцінку розкладу уроків.
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Основні гігієнічні вимоги до вибору земельної ділянки під будівництво аптечних закладів
- •Санітарно-гігієнічний режим експлуатації аптек
- •Санітарні вимоги до умов виготовлення ліків в аптеках в асептичних умовах
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Особливості організації та проведення поточної дезінфекції
- •Організація контролю за ефективністю дезинфекції
- •Приготування дезінфікуючих розчинів
- •Приготування робочих розчинів
- •Порядок контролю за дотриманням санітарно-протиепідемічного режиму в аптеках
- •Апарати для зниження мікробного мікроклімату забруднення повітря
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методика дослідження вмісту пилу в повітрі
- •Санітарні норми вмісту лікарських препаратів в робочих зонах фармацевтичних підприємств
- •Санітарні норми вмісту токсичних хімічних речовин в робочих зонах фармацевтичних підприємств
- •Ситуаційні задачі Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Укажіть найбільш Імовірний діагноз
- •Токсикологічна класифікація отрут
- •Додаток 2 Класифікація отрут згідно з "вибірковою токсичністю"
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Інженерно-екологічна експертиза проектів підприємств
- •Екологічна паспортизація підприємств фармацевтичної промисловості
- •Перелік законодавчих та нормативно-інструктивних документів, що регламентують діяльність у галузі державної екологічної експертизи та оцінки впливу на довкілля
- •Природоохоронна діяльність підприємств та її особливості
- •Визначення категорії небезпечності підприємств у залежності від маси, виду та складу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу
- •Безрозмірна константа для різних класів небезпечності речовин
- •Категорії небезпечності підприємств і граничні значення кнп
- •Поняття про замкнуті, відкриті та закриті екологічні системи
- •Екологічні, соціально-економічні та економічні ефекти природоохоронної діяльності
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Екологічна експертиза та екологічні паспорти
- •Інженерно-екологічна експертиза проектів підприємств
- •Екологічна паспортизація підприємств фармацевтичної промисловості
- •Перелік законодавчих та нормативно-інструктивних документів, що регламентують діяльність у галузі державної екологічної експертизи та оцінки впливу на довкілля
- •Природоохоронна діяльність підприємств та її особливості
- •Визначення категорії небезпечності підприємств у залежності від маси, виду та складу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу
- •Безрозмірна константа для різних класів небезпечності речовин
- •Категорії небезпечності підприємств і граничні значення кнп
- •Поняття про замкнуті, відкриті та закриті екологічні системи
- •Екологічні, соціально-економічні та економічні ефекти природоохоронної діяльності
- •Ситуаційні задачі
Ситуаційні задачі
Задача 1
За даними місцевої метеостанції погодна ситуація в населеному пункті К. Вінницької області характеризувалась такими даними: протягом 15 діб з 10 по 25 листопада спостерігалась малохмарна (2 бали), антициклонічна погода, без опадів. Антициклон малорухомий, без атмосферних фронтів. Число днів з різкою зміною погоди становило 3. Атмосферний тиск – 785 мм рт. ст. Міждобовий перепад атмосферного тиску – 3 мм.рт.ст. Градієнт падіння атмосферного тиску за 3 години – 0,5 мм.рт.ст. Температура повітря – 12С. Добовий перепад температури повітря – 1С. Відносна вологість повітря – 60%. Швидкість вітру – 2 м/с.
Визначіть тип погоди відповідно до вищезазначеної медичної класифікації та ступінь мінливості погоди .
Задача 2
За даними місцевої метеостанції погодна ситуація в населеному пункті С. Хмельницької області характеризувалась наступними даними: протягом 15 діб з 1 по 15 липня спостерігалась змінна хмарність (6 балів), короткочасні опади (9 мм/добу). Число днів з різкою зміною погоди складало 4. Атмосферний тиск – 757 мм рт. ст. градієнт падіння атмосферного тиску – 2 мм.рт.ст. Температура повітря – 18С. Добовий перепад температури повітря – 4С. Відносна вологість повітря – 80%. Швидкість вітру – 6 м/с. За прогнозами метеостанції наближається холодний фронт і погода найближчим часом має змінитися.
Визначіть тип погоди відповідно до вищезазначеної медичної класифікації та ступінь мінливості погоди .
Задача 3
За даними місцевої метеостанції погодна ситуація у населеному пункті Д. Житомирської області характеризувалась такими даними: протягом 20 діб з 5 по 25 вересня спостерігалась хмарна (8 балів) погода, зумовлена глибоким циклоном з грозами та інтенсивними опадами (25 мм/добу). За цей час спостерігалось 8 діб з різкою зміною погоди. Атмосферний тиск становив 740 мм рт. ст. Міждобовий перепад атмосферного тиску – 15 мм. рт. ст. Градієнт падіння атмосферного тиску за 3 години – 4 мм. рт.ст. Температура повітря – 14С. Добовий перепад температури повітря – 6С. Відносна вологість повітря – 90%. Швидкість вітру – 11 м/с.
Синоптична ситуація: встановлення сідловини, циклону, безградієнтної області зниженого тиску.
Визначіть тип погоди відповідно до вищезазначеної медичної класифікації та ступінь мінливості погоди .
Задача 4
Клімато–погодні умови місцевості характеризуються наступними даними: протягом 10 діб з 3 по 13 липня над Вінницькою областю повільно просувався руйнуючий циклон. Оцінка погодних умов проводилась впродовж 30 діб. Число днів з різкою зміною погоди складало 10. Середньодобова температура – +16–23С. Середньомісячна температура – +17–20С. Відносна мінімальна вологість – 41–45%. Відносна максимальна вологість – 75–87%. Кількість днів з опадами 7. Атмосферний тиск мінімальний – 734 мм.рт.ст, максимальний – 768 мм.рт.ст. мінімальна швидкість руху вітру – 0,5 м/с. Максимальна швидкість руху вітру – 23,8 м/с.
Визначіть тип погоди відповідно до вищезазначеної медичної класифікації та ступінь мінливості погоди .
Задача 5
За даними місцевої метеостанції погодна ситуація у населеному пункті В. Київської області характеризувалась такими даними: з 10 по 20 листопада спостерігалась антициклонічна, малохмарна погода, без опадів. Оцінка погодних умов проводилась впродовж 25 діб. Атмосферний тиск становив 760 мм.рт.ст. Температура повітря – 12С. Добовий перепад температури – 3С. Добовий перепад атмосферного тиску – 4 гПа. Відносна вологість повітря – 60%. Швидкість вітру – 1,5 м/с.
За синоптичним прогнозом подібна погода буде тривати ще 3–4 дні, після чого станеться переміщення циклону та проходження теплого фронту.
Визначіть тип погоди відповідно до вищезазначеної медичної класифікації та ступінь мінливості погоди .
ТЕМА№7. ТЕМА: МЕТОДИ ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ ГРУНТУ. САНІТАРНА ОЧИСТКА НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ. ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНОГО СТУПЕНЯ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД НА ХІМІКО-ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ.
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Закріпити та систематизувати знання про гігієнічне, епідеміологічне та екологічне значення грунту, оволодіти методикою гігієнічної оцінки грунту. Ознайомитися з технологією проведення та методиками контролю якості санітарної очистки стічних вод.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:
1. Грунт та його гігієнічне значення.
2. Основні фізичні властивості та природний хімічний склад грунтів. Процеси самоочищення грунту.
3. Захворювання, виникнення яких пов’язане із забрудненням грунту.
4. Методика санітарного обстеження території та відбору проб грунту для фізико–хімічного, бактеріологічного, гельмінтологічного, радіометричного та токсико–хімічного досліджень.
5. Схема санітарної оцінки та показники санітарного стану грунту. Основні етапи нормування екзогенних хімічних речовин у грунті. Показники шкідливості грунту.
6. Основні системи, методи та способи збирання, транспортування, знезараження, знешкодження і утилізації твердих та рідких відходів.
7. Заходи щодо санітарної охорони води, відкритих водоймищ та грунту. Методика контролю якості проведення санітарної очистки стічних вод.
ЗАВДАННЯ:
1. Оволодіти методикою санітарно–гігієнічного дослідження грунту та скласти гігієнічний висновок щодо санітарного стану грунту за даними ситуаційних задач.
2. Ознайомитися з методами, способами та засобами збирання, транспортування, знезараження, знешкодження та утилізації стічних вод.
3. Занести у протокольний зошит схему станції біологічної очистки стічних вод м. Вінниці, а також перелік заходів щодо організації контролю за якістю очистки та знезараження рідких відходів.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. – К.: Здоров’я, 2004. – С. 205–231.
2. Гончарук Є.Г. Комунальна гігієна. – К.: Здоров’я, 2003. – С. 206-316, 327–419.
1. Габович Р.Д., Шахбазян Г.Х., Познанский С.С. Гигиена. – К.: Вища школа, 1983. – С. 156–163.
2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. – К.: Здоров’я, 1995. – С. 93–106, 114–122.
3. Общая гигиена // Румянцев Г.И., Воронцов М.П., Гончарук Е.И. и др. – М.: Медицина, 1990. – С.130–140.
4. Учбовий посібник до практичних занять з загальної гігієни. // За ред. В.Г.Бардова, І.І.Швайко – К.; 1994. – ч. 2. – С. 123–134.
5. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни // Гончарук Є.Г., Кундієв Ю.І., Бардов В.Г. та ін.; За ред. Є.Г.Гончарука – К.: Вища школа. 1995. – С.127–130.
6. Гурова А. И., Горлова О.Е. Практикум по общей гигиене. – М.: Изд. Университета Дружбы Народов, 1991. – С. 90–96, 100–103.
7. Пивоваров Ю.П. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене. –М.: Медицина, 1983. – С. 32–34.
8. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина. – 1971. – С. 215–232.
9. І.В.Сергета. Практичні навички з загальної гігієни. – Вінниця, 1997. – С. 28 – 30. 86.
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
В ході заняття студенти знайомляться з основами гігієнічного, епідеміологічного та екологічного значення грунту, оволодівають методикою гігієнічної оцінки грунту за результатами лабораторного аналізу, використовуючи, при цьому, схему санітарної оцінки грунту, самостійно розв’язують задачі за темою практичного заняття. Використовуючи наведену в методичній розробці схему станції біологічної очистки стічних вод м. Вінниці, розбирають основні системи, методи та способи збирання, транспортування, знезараження, знешкодження і утилізації твердих та рідких відходів. Схему заносять у протокольний зошит.
Грунтом називають пухкий поверхневий шар земної кори, якому властива родючість. багатокомпонентну малодинамічну дисперсну систему, в якій дисперсне середовище представлене мінеральними речовинами (кристалічним кварцем, алюмосилікатами, глинистими мінералами, природними макро- й мікроелементами), а дисперсними фазами є органічні речовини, всі види грунтової вологи (гігроскопічної, плівкової, капілярної, вільної гравітаційної), повітря, мікро- та макроорганізми.
Гігієнічне значення грунту
Грунт має важливе гігієнічне значення для здоров’я населення та благоустрою населених місць і є:
― головним чинником формування природних і штучних біогеохімічних провінцій, які відіграють провідну роль у виникненні й профілактиці ендемічних захворювань серед населення;
― середовищем, яке забезпечує циркуляцію у системі «навколишнє середовище – людина» хімічних та радіоактивних речовин, що використовується в народному господарстві, а також екзогенних хімічних речовин, які потрапляють у грунт з викидами промислових підприємств, авіа- та автотранспорту, стічними водами, а отже, чинником, що впливає на здоров’я населення;
― одним із джерел хімічного та біологічного забруднення атмосферного повітря, підземних і поверхневих вод, а також рослин, що ними людина харчується;
― чинником поширення інфекційних хвороб та інвазій;
― природнім найпридатнішим для знешкодження рідких і твердих відходів середовищем.
Ендемічне значення грунту:
Грунт є середовищем, в якому відбуваються процеси трансформації сонячної енергії.
Грунт є тим елементом біосфери Землі, який формує хімічний склад харчових продуктів, питної води і частково – атмосферного повітря.
Грунт – це провідна ланка кругообігу речовин у природі, середовище, в якому безперервно перебігають різноманітні складні процеси руйнування та синтезу органічних речовин та міграції хімічних речовин на нашій планеті. До того ж у процеси міграції включаються речовини як природного, так і антропогенного (техногенного) походження.
Грунт, як провідний елемент біосфери Землі відіграє важливу роль у формуванні якості води джерел господарсько-питного водопостачання, до яких належать насамперед підземні води (грунтові, міжпластові напірні та ненапірні), а також поверхневі водойми (річки, озера, водосховища).
Грунт впливає на якісний склад атмосфери
Епідеміологічне значення грунту (чинник передачі збудників інфекційних хвороб та інвазій людей) полягає в тому, що в ньому, попри антагонізм грунтової сапрофітної мікрофлори, збудники інфекційних захворювань можуть досить тривалий час зберігати в грунті життєдіяльність, вірулентність та патогенність.
Тривалий час можуть зберігатися в грунті не лише бактерії, а й патогенні віруси. Ще довше, протягом 20-25 років, зберігаються в грунті спори анаеробних мікроорганізмів, які постійно зустрічаються в грунті населених місць. Це спори палички правця, злоякісного набряку, збудника газової гангрени, клостридії ботулізму, сибірки. тривале перебування в грунті зазначених патогенних мікроорганізмів і їхніх спор є причиною виникнення відповідних інфекційних захворювань у разі потрапляння в рану забрудненого грунту, вживання забруднених харчових продуктів.
Забруднений грунт може виконувати роль чинника передачі збудників як антропонозних, так і зооантропонозних інфекцій. Серед перших – кишкові інфекції бактеріальної природи (черевний тиф, паратифи А і В, бактеріальна й амебна дизентерія, холера, сальмонельози, ешерихіоз), вірусної етіології (гепатит А, ентеровірусні інфекції – поліомієліт, Коксакі, ЕСНО) та протозойної природи (амебіаз, лямбліоз). Із зооантропонозів через грунт можуть поширюватись лептоспіроз, інфекційна жовтяниця, бруцельоз, туляремія, сибірка. Через грунт також можуть передаватись мікобактерії туберкульозу. Забруднений грунт є чинником передачі гельмінтозів (аскаридозу, трихоцефальозу, дифілоботріозу, опісторхозу). Зазначеним інфекціям і інвазіям притаманний фекально-оральний механізм передачі, який для кишкових інфекцій є провідним, а для інших – одним із можливих.
