Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Gigiena-3farm-farm-metod-u.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Ситуаційні задачі

Задача 1

За даними місцевої метеостанції погодна ситуація в населеному пункті К. Вінницької області характеризувалась такими даними: протягом 15 діб з 10 по 25 листопада спостерігалась малохмарна (2 бали), антициклонічна погода, без опадів. Антициклон малорухомий, без атмосферних фронтів. Число днів з різкою зміною погоди становило 3. Атмосферний тиск – 785 мм рт. ст. Міждобовий перепад атмосферного тиску – 3 мм.рт.ст. Градієнт падіння атмосферного тиску за 3 години – 0,5 мм.рт.ст. Температура повітря – 12С. Добовий перепад температури повітря – 1С. Відносна вологість повітря – 60%. Швидкість вітру – 2 м/с.

Визначіть тип погоди відповідно до вищезазначеної медичної класифікації та ступінь мінливості погоди .

Задача 2

За даними місцевої метеостанції погодна ситуація в населеному пункті С. Хмельницької області характеризувалась наступними даними: протягом 15 діб з 1 по 15 липня спостерігалась змінна хмарність (6 балів), короткочасні опади (9 мм/добу). Число днів з різкою зміною погоди складало 4. Атмосферний тиск – 757 мм рт. ст. градієнт падіння атмосферного тиску – 2 мм.рт.ст. Температура повітря – 18С. Добовий перепад температури повітря – 4С. Відносна вологість повітря – 80%. Швидкість вітру – 6 м/с. За прогнозами метеостанції наближається холодний фронт і погода найближчим часом має змінитися.

Визначіть тип погоди відповідно до вищезазначеної медичної класифікації та ступінь мінливості погоди .

Задача 3

За даними місцевої метеостанції погодна ситуація у населеному пункті Д. Житомирської області характеризувалась такими даними: протягом 20 діб з 5 по 25 вересня спостерігалась хмарна (8 балів) погода, зумовлена глибоким циклоном з грозами та інтенсивними опадами (25 мм/добу). За цей час спостерігалось 8 діб з різкою зміною погоди. Атмосферний тиск становив 740 мм рт. ст. Міждобовий перепад атмосферного тиску – 15 мм. рт. ст. Градієнт падіння атмосферного тиску за 3 години – 4 мм. рт.ст. Температура повітря – 14С. Добовий перепад температури повітря – 6С. Відносна вологість повітря – 90%. Швидкість вітру – 11 м/с.

Синоптична ситуація: встановлення сідловини, циклону, безградієнтної області зниженого тиску.

Визначіть тип погоди відповідно до вищезазначеної медичної класифікації та ступінь мінливості погоди .

Задача 4

Клімато–погодні умови місцевості характеризуються наступними даними: протягом 10 діб з 3 по 13 липня над Вінницькою областю повільно просувався руйнуючий циклон. Оцінка погодних умов проводилась впродовж 30 діб. Число днів з різкою зміною погоди складало 10. Середньодобова температура – +16–23С. Середньомісячна температура – +17–20С. Відносна мінімальна вологість – 41–45%. Відносна максимальна вологість – 75–87%. Кількість днів з опадами  7. Атмосферний тиск мінімальний – 734 мм.рт.ст, максимальний – 768 мм.рт.ст. мінімальна швидкість руху вітру – 0,5 м/с. Максимальна швидкість руху вітру – 23,8 м/с.

Визначіть тип погоди відповідно до вищезазначеної медичної класифікації та ступінь мінливості погоди .

Задача 5

За даними місцевої метеостанції погодна ситуація у населеному пункті В. Київської області характеризувалась такими даними: з 10 по 20 листопада спостерігалась антициклонічна, малохмарна погода, без опадів. Оцінка погодних умов проводилась впродовж 25 діб. Атмосферний тиск становив 760 мм.рт.ст. Температура повітря – 12С. Добовий перепад температури – 3С. Добовий перепад атмосферного тиску – 4 гПа. Відносна вологість повітря – 60%. Швидкість вітру – 1,5 м/с.

За синоптичним прогнозом подібна погода буде тривати ще 3–4 дні, після чого станеться переміщення циклону та проходження теплого фронту.

Визначіть тип погоди відповідно до вищезазначеної медичної класифікації та ступінь мінливості погоди .

ТЕМА№7. ТЕМА: МЕТОДИ ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ ГРУНТУ. САНІТАРНА ОЧИСТКА НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ. ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНОГО СТУПЕНЯ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД НА ХІМІКО-ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ.

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Закріпити та систематизувати знання про гігієнічне, епідеміологічне та екологічне значення грунту, оволодіти методикою гігієнічної оцінки грунту. Ознайомитися з технологією проведення та методиками контролю якості санітарної очистки стічних вод.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Грунт та його гігієнічне значення.

2. Основні фізичні властивості та природний хімічний склад грунтів. Процеси самоочищення грунту.

3. Захворювання, виникнення яких пов’язане із забрудненням грунту.

4. Методика санітарного обстеження території та відбору проб грунту для фізико–хімічного, бактеріологічного, гельмінтологічного, радіометричного та токсико–хімічного досліджень.

5. Схема санітарної оцінки та показники санітарного стану грунту. Основні етапи нормування екзогенних хімічних речовин у грунті. Показники шкідливості грунту.

6. Основні системи, методи та способи збирання, транспортування, знезараження, знешкодження і утилізації твердих та рідких відходів.

7. Заходи щодо санітарної охорони води, відкритих водоймищ та грунту. Методика контролю якості проведення санітарної очистки стічних вод.

ЗАВДАННЯ:

1. Оволодіти методикою санітарно–гігієнічного дослідження грунту та скласти гігієнічний висновок щодо санітарного стану грунту за даними ситуаційних задач.

2. Ознайомитися з методами, способами та засобами збирання, транспортування, знезараження, знешкодження та утилізації стічних вод.

3. Занести у протокольний зошит схему станції біологічної очистки стічних вод м. Вінниці, а також перелік заходів щодо організації контролю за якістю очистки та знезараження рідких відходів.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. – К.: Здоров’я, 2004. – С. 205–231.

2. Гончарук Є.Г. Комунальна гігієна. – К.: Здоров’я, 2003. – С. 206-316, 327–419.

1. Габович Р.Д., Шахбазян Г.Х., Познанский С.С. Гигиена. – К.: Вища школа, 1983. – С. 156–163.

2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. – К.: Здоров’я, 1995. – С. 93–106, 114–122.

3. Общая гигиена // Румянцев Г.И., Воронцов М.П., Гончарук Е.И. и др. – М.: Медицина, 1990. – С.130–140.

4. Учбовий посібник до практичних занять з загальної гігієни. // За ред. В.Г.Бардова, І.І.Швайко – К.; 1994. – ч. 2. – С. 123–134.

5. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни // Гончарук Є.Г., Кундієв Ю.І., Бардов В.Г. та ін.; За ред. Є.Г.Гончарука – К.: Вища школа. 1995. – С.127–130.

6. Гурова А. И., Горлова О.Е. Практикум по общей гигиене. – М.: Изд. Университета Дружбы Народов, 1991. – С. 90–96, 100–103.

7. Пивоваров Ю.П. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене. –М.: Медицина, 1983. – С. 32–34.

8. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина. – 1971. – С. 215–232.

9. І.В.Сергета. Практичні навички з загальної гігієни. – Вінниця, 1997. – С. 28 – 30. 86.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

В ході заняття студенти знайомляться з основами гігієнічного, епідеміологічного та екологічного значення грунту, оволодівають методикою гігієнічної оцінки грунту за результатами лабораторного аналізу, використовуючи, при цьому, схему санітарної оцінки грунту, самостійно розв’язують задачі за темою практичного заняття. Використовуючи наведену в методичній розробці схему станції біологічної очистки стічних вод м. Вінниці, розбирають основні системи, методи та способи збирання, транспортування, знезараження, знешкодження і утилізації твердих та рідких відходів. Схему заносять у протокольний зошит.

Грунтом називають пухкий поверхневий шар земної кори, якому властива родючість. багатокомпонентну малодинамічну дисперсну систему, в якій дисперсне середовище представлене мінеральними речовинами (кристалічним кварцем, алюмосилікатами, глинистими мінералами, природними макро- й мікроелементами), а дисперсними фазами є органічні речовини, всі види грунтової вологи (гігроскопічної, плівкової, капілярної, вільної гравітаційної), повітря, мікро- та макроорганізми.

Гігієнічне значення грунту

Грунт має важливе гігієнічне значення для здоров’я населення та благоустрою населених місць і є:

― головним чинником формування природних і штучних біогеохімічних провінцій, які відіграють провідну роль у виникненні й профілактиці ендемічних захворювань серед населення;

― середовищем, яке забезпечує циркуляцію у системі «навколишнє середовище – людина» хімічних та радіоактивних речовин, що використовується в народному господарстві, а також екзогенних хімічних речовин, які потрапляють у грунт з викидами промислових підприємств, авіа- та автотранспорту, стічними водами, а отже, чинником, що впливає на здоров’я населення;

― одним із джерел хімічного та біологічного забруднення атмосферного повітря, підземних і поверхневих вод, а також рослин, що ними людина харчується;

― чинником поширення інфекційних хвороб та інвазій;

― природнім найпридатнішим для знешкодження рідких і твердих відходів середовищем.

Ендемічне значення грунту:

  1. Грунт є середовищем, в якому відбуваються процеси трансформації сонячної енергії.

  2. Грунт є тим елементом біосфери Землі, який формує хімічний склад харчових продуктів, питної води і частково – атмосферного повітря.

  3. Грунт – це провідна ланка кругообігу речовин у природі, середовище, в якому безперервно перебігають різноманітні складні процеси руйнування та синтезу органічних речовин та міграції хімічних речовин на нашій планеті. До того ж у процеси міграції включаються речовини як природного, так і антропогенного (техногенного) походження.

  4. Грунт, як провідний елемент біосфери Землі відіграє важливу роль у формуванні якості води джерел господарсько-питного водопостачання, до яких належать насамперед підземні води (грунтові, міжпластові напірні та ненапірні), а також поверхневі водойми (річки, озера, водосховища).

  5. Грунт впливає на якісний склад атмосфери

Епідеміологічне значення грунту (чинник передачі збудників інфекційних хвороб та інвазій людей) полягає в тому, що в ньому, попри антагонізм грунтової сапрофітної мікрофлори, збудники інфекційних захворювань можуть досить тривалий час зберігати в грунті життєдіяльність, вірулентність та патогенність.

Тривалий час можуть зберігатися в грунті не лише бактерії, а й патогенні віруси. Ще довше, протягом 20-25 років, зберігаються в грунті спори анаеробних мікроорганізмів, які постійно зустрічаються в грунті населених місць. Це спори палички правця, злоякісного набряку, збудника газової гангрени, клостридії ботулізму, сибірки. тривале перебування в грунті зазначених патогенних мікроорганізмів і їхніх спор є причиною виникнення відповідних інфекційних захворювань у разі потрапляння в рану забрудненого грунту, вживання забруднених харчових продуктів.

Забруднений грунт може виконувати роль чинника передачі збудників як антропонозних, так і зооантропонозних інфекцій. Серед перших – кишкові інфекції бактеріальної природи (черевний тиф, паратифи А і В, бактеріальна й амебна дизентерія, холера, сальмонельози, ешерихіоз), вірусної етіології (гепатит А, ентеровірусні інфекції – поліомієліт, Коксакі, ЕСНО) та протозойної природи (амебіаз, лямбліоз). Із зооантропонозів через грунт можуть поширюватись лептоспіроз, інфекційна жовтяниця, бруцельоз, туляремія, сибірка. Через грунт також можуть передаватись мікобактерії туберкульозу. Забруднений грунт є чинником передачі гельмінтозів (аскаридозу, трихоцефальозу, дифілоботріозу, опісторхозу). Зазначеним інфекціям і інвазіям притаманний фекально-оральний механізм передачі, який для кишкових інфекцій є провідним, а для інших – одним із можливих.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]