- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методика викоhаhhя самостійної роботи
- •Основні задачі санітарно–епідеміологічної станції
- •Санітарно–епідеміологічна станція
- •Методика роботи з люксметром
- •Орієнтація вікон лікарняних приміщень у залежності від географічної широти
- •Гігієнічна оцінка штучного освітлення
- •Показники оптимальної освітленості робочих місць різних приміщень
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Об’єктивні методи оцінки мікроклімату:
- •1.Визначення охолоджуючої здатності і швидкості руху повітря, побудова рози вітрів.
- •Методика побудови “рози вітрів”
- •2.У випадку використання спеціальної таблиці (Швидкість руху повітря за його охолоджуючою здатністю), розраховують:
- •Швидкість руху повітря за його охолоджуючою здатністю
- •2. Визначення температурного режиму приміщень
- •3. Визначення вологості повітря
- •4.Об’єктивна оцінка фізіологічних реакцій організму за даних умов.
- •Максимальна вологість повітря при різних температурах
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Показники чистоти повітря закритих приміщень
- •Основні критерії бактеріальної чистоти повітря деяких приміщень аптечних закладів та підприємств фармацевтичної промисловості згідно діючих наказів моз України №59 та № 720
- •Критерії оцінки ефективності вентиляції
- •Методика оцінки ефективності природної вентиляції хімічним методом (за вмістом со2)
- •Методика оцінки ефективності штучної вентиляції за кратністю обміну повітря
- •Показники ефективності штучної вентиляції в аптечних приміщеннях
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Протокол читання аналізу питної води
- •Дані лабораторного дослідження води
- •Гігієнічний висновок
- •Санітарні вимоги до одержання, транспортування та зберігання очищеної води та води для ін'єкцій
- •Фізико-хімічні показники дистильованої води (дст 6709-72)
- •Методики контролю якості дистильованої води
- •Методика випробування на піроген води для ін’єкцій
- •Ситуаційні задач
- •Органолептичні показники якості питної води
- •Оцінка запаху, смаку або присмаку питної води
- •Мікробіологічні показники безпеки питної води
- •Паразитологічні показники безпеки питної води
- •Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води
- •Токсикологічні показники нешкідливості хімічного складу питної води
- •Показники радіаційної безпеки питної води
- •Гігієнічні вимоги до якості питної води шахтних криниць
- •Додаток 3
- •Тимчасові нормативи гранично допустимого вмісту непатогенних мікроорганізмів у лікарських формах аптеки
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Розрізняють географічну, будівельну та медичну класифікації клімату. За географічною класифікацією виділяють такі типи клімату:
- •Головними погодотвірними чинниками є чинники, що мають природну або антропогенну природу. До числа природних погодотвірних чинників відносять:
- •Медична класифікація погоди за г.П.Федоровим
- •Гдк деяких шкідливих речовин у повітрі населених місць, мг/м3
- •Ситуаційні задачі
- •Основні властивості грунту
- •Гігієнічна оцінка грунту
- •Задача 3
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Класифікація засобів індивідуального захисту
- •Інструкція Для роботи з приладом радиометр–рентгенометр дп–5а
- •Інструкція Для роботи з приладом
- •Вимірювання щільності потоку –випромінювання
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Розрахунок товщини захисного екрану за таблицями
- •Розрахунок товщини захисного екрану за числом шарів половинного послаблення
- •Ситуаційні задачі
- •Товщина захисту з свинцю (в мм.) в залежності від кратності послаблення та енергії випромінювання
- •Товщина захисту з заліза (в см.) в залежності від кратності послаблення та енергії випромінювання.
- •Товщина захисту з бетону (в см.) в залежності від кратності послаблення та енергії випромінювання
- •Додаток 4
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Види забруднення навколишнього природного середовища та основні напрямки його охорони
- •Моніторинг навколишнього природного середовища: основні завдання, структурні елементи, види та системи
- •Основні види моніторингу
- •Класифікація моніторингу
- •Організація служб охорони навколишнього природного середовища
- •Основні принципи, охорони навколишнього природного середовища
- •Методика викоhаhhя самостійної роботи
- •2. Методика визначення енерговитрат, зумовлених специфічно-динамічною дією їжі.
- •3. Методика визначення енерговитрат, що пов'язані з різними видами діяльності.
- •Витрати енергії при різних видах діяльності
- •Фізіологічна потреба в основних харчових речовинах
- •Методика оцінки харчового раціону
- •Оцінка добового раціону за меню-розкладкою
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Ступеhi якості харчових продуктів
- •Зразок гігієнічного висновку щодо якості харчового продукту
- •Санітарна експертиза молока та молочних продуктів Відбір проб для лабораторного аналізу
- •Органолептичне дослідження молока та молочних продуктів
- •Хімічне дослідження молока та молочних продуктів Визначення густини (питомої ваги) молока
- •Визначення кислотності молока
- •Визначення жирності молока
- •Визначення спроб фальсифікації молока
- •Радіологічний контроль молока та молочних продуктів
- •Санітарна експертиза борошна Відбір проб для лабораторного аналізу
- •Органолептичне дослідження борошна
- •Фізико–хімічне дослідження борошна Визначення кислотності борошна
- •Визначення клейковини борошна
- •Визначення металевих домішок
- •Санітарна експертиза хліба Відбір проб хліба
- •Органолептичне дослідження хліба
- •Фізико–хімічні дослідження хліба Визначення пористості хліба
- •Визначення борошняних шкідників
- •Визначення кислотності хліба
- •Санітарна експертиза м’яса та м’ясних продуктів
- •Відбір проб для лабораторного аналізу
- •Органолептичне та хімічне дослідження м’яса
- •Паразитологічне дослідження м’яса
- •Санітарна експертиза риби та рибних продуктів
- •Паразитологічне дослідження риби
- •Допустимий рівень вмісту радіонуклідів 137Сs і 90sr
- •Санітарна експертиза консервів
- •Дефекти зовнішнього вигляду консервів
- •Визначення герметичності консервів
- •Витримка консервів у термостаті
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методика гігієнічної оцінки режиму дня, розкладу занять та уроку
- •Методика гігієнічної оцінки шкільних меблів
- •Основні розміри парт, столів і стільців для школярів (за дст 11015, 1101677)
- •Лiнiйка Нiкiтiна–Флерова
- •Методика комплексної оцінки стану здоров’я
- •У середній школі дітей та підлітків прийнято поділяти на три групи фізичного виховання
- •Приблизні терміни поновлення занять фізичною культурою
- •Ситуаційні задачі
- •Дайте оцінку режиму дня школярки та, при необхідності, внесіть відповідні зміни.
- •Дайте гігієнічну оцінку розкладу уроків.
- •Дайте гігієнічну оцінку розкладу уроків.
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Основні гігієнічні вимоги до вибору земельної ділянки під будівництво аптечних закладів
- •Санітарно-гігієнічний режим експлуатації аптек
- •Санітарні вимоги до умов виготовлення ліків в аптеках в асептичних умовах
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Особливості організації та проведення поточної дезінфекції
- •Організація контролю за ефективністю дезинфекції
- •Приготування дезінфікуючих розчинів
- •Приготування робочих розчинів
- •Порядок контролю за дотриманням санітарно-протиепідемічного режиму в аптеках
- •Апарати для зниження мікробного мікроклімату забруднення повітря
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Методика дослідження вмісту пилу в повітрі
- •Санітарні норми вмісту лікарських препаратів в робочих зонах фармацевтичних підприємств
- •Санітарні норми вмісту токсичних хімічних речовин в робочих зонах фармацевтичних підприємств
- •Ситуаційні задачі Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 5
- •Задача 6
- •Укажіть найбільш Імовірний діагноз
- •Токсикологічна класифікація отрут
- •Додаток 2 Класифікація отрут згідно з "вибірковою токсичністю"
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Інженерно-екологічна експертиза проектів підприємств
- •Екологічна паспортизація підприємств фармацевтичної промисловості
- •Перелік законодавчих та нормативно-інструктивних документів, що регламентують діяльність у галузі державної екологічної експертизи та оцінки впливу на довкілля
- •Природоохоронна діяльність підприємств та її особливості
- •Визначення категорії небезпечності підприємств у залежності від маси, виду та складу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу
- •Безрозмірна константа для різних класів небезпечності речовин
- •Категорії небезпечності підприємств і граничні значення кнп
- •Поняття про замкнуті, відкриті та закриті екологічні системи
- •Екологічні, соціально-економічні та економічні ефекти природоохоронної діяльності
- •Ситуаційні задачі
- •Методика виконання самостійної роботи
- •Екологічна експертиза та екологічні паспорти
- •Інженерно-екологічна експертиза проектів підприємств
- •Екологічна паспортизація підприємств фармацевтичної промисловості
- •Перелік законодавчих та нормативно-інструктивних документів, що регламентують діяльність у галузі державної екологічної експертизи та оцінки впливу на довкілля
- •Природоохоронна діяльність підприємств та її особливості
- •Визначення категорії небезпечності підприємств у залежності від маси, виду та складу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу
- •Безрозмірна константа для різних класів небезпечності речовин
- •Категорії небезпечності підприємств і граничні значення кнп
- •Поняття про замкнуті, відкриті та закриті екологічні системи
- •Екологічні, соціально-економічні та економічні ефекти природоохоронної діяльності
- •Ситуаційні задачі
Класифікація засобів індивідуального захисту
Ізолюючі костюми:
а) шлангові:
б) з автономним джерелом повітряного живлення.
Засоби захисту органів дихання;
а) фільтруючі (респіратори, протигази):
б) ізолюючі (пневмошлеми, пневмокаски).
Спецодяг:
а) повсякденного призначення;
б) короткочасного використовування (рукавиці, одяг з плівки).
Спецвзуття:
а) основне (черевики, чоботи);
б) додаткове (бахіли, напівгалоші).
Допоміжні захисні засоби захисту:
а) окуляри;
б) ручні захвати;
в) щітки.
Роботи з джерелами іонізуючого випромінювання можуть здійснюватися тільки з дозволу і під контролем Державної санітарно-епідеміологічної служби, якій відповідні підприємства, установи та заклади зобов'язані передавати всю інформацію, необхідну для оцінки характеру робіт, а також можливої радіаційної загрози для персоналу населення та навколишнього середовища.
Використання приладів, конструкція яких містить джерело іонізуючого випромінювання, з навчальною метою в дитячих та підліткових установах забороняється.
Обладнання, контейнери, пакунки (упаковки), транспортні засоби, апарати, приміщення тощо, призначені для роботи з джерелом іонізуючого випромінювання, повинні мати знак радіаційної небезпеки (рис.1). Цей знак є застережним і призначений для привернення уваги до об'єктів потенційної або дійсної загрози впливу на людей іонізуючого випромінювання.
Рис. 1. Знак радіаційної небезпеки
До роботи з джерелом іонізуючого випромінювання установа може приступати тільки після одержання спеціального санітарного паспорта, що видається органами Держсанепіднагляду, і відповідного дозволу (ліцензії) Міністерства екології та природних ресурсів. Санітарний паспорт видається установі на термін від 3 до 5 років за умови обов'язкового щорічного радіаційного контролю.
Особи віком до 18 років до безпосередньої роботи з джерела іонізуючого випромінювання не допускаються.
Особи, які належать до категорії А (персонал), в обов'язковому порядку зобов'язані проходити медичний огляд під час зарахування на роботу та періодичні медичні огляди. До роботи, а також до вступу в навчальні заклади (на курси тощо) з підготовки відповідних фахівців (категорії А) допускаються тільки особи, які не мають медичних протипоказань.
У процесі використання і транспортування радіоактивних речовин, а також унаслідок радіаційних аварій різні поверхні та предмети можуть забруднюватися, що потребує відповідної дезактивації. Розрізняють часткову та повну дезактивацію.
Часткова дезактивація – це комплекс заходів, які забезпечують очищення поверхні від радіоактивного забруднення або таке її оброблення (захисне покриття), що дає змогу зменшити радіоактивне забруднення до рівня, який не становить безпеки для людей під час тимчасового виконання невідкладних робіт або пересування. Дезактивація подібного роду є тимчасовим заходом і за першої можливості має бути завершена повністю.
Повна дезактивація – це комплекс заходів, спрямованих на повне видалення радіоактивного забруднення та його ізоляцію (поховання) з метою виключення загрози зовнішнього опромінення або надходження радіонуклідів у біологічний ланцюжок.
Основні способи дезактивації: механічний (змивання, зскрібання, зрізання, всмоктування з використанням спеціальних електрореспіраторів), фізичний (осаджування, розведення) та хімічний (поєднання механічної та фізичної дезактивації з використанням різних хімічних засобів). Ще існує біологічний метод умовно-обмеженої дезактивації (використання різних мікро- та макроорганізмів, що кумулюють радіонуклід). Досить ефективним способом дезактивації води слід вважати використання катіоно- та аніонообмінних смол.
Основний спосіб дезактивації – змивання забруднень або зняття верхнього шару. Невеликі предмети і поверхні протирають мийними (дезактивуючими) розчинами. Для дезактивації деяких поверхонь (наприклад, покритих олійною плівкою) інколи використовують оброблення парою. Для ефективної дезактивації застосовують хімічні речовини – комплексоутворювачі. Взаємодіючи з радіоактивними речовинами, вони створюють хімічні комплексні сполуки, більшість з яких є розчинними у воді. Такими комплексоутворювачами є, наприклад, солі щавлевої, лимонної та деяких інших кислот, гексаметафосфат натрію тощо.
Одним із найдоступніших засобів для проведення дезактивації є розчин лимонної кислоти (25–30 г лимоннокислого натрію, розчиненого в 1 л води). Перед обробленням (змиванням) забрудненої поверхні водою розчин із комплексоутворювачем має контактувати із цією поверхнею протягом 20– 30 хв. Для зняття шару забрудненої фарби доцільно обробити її лужним крохмальним розчином (на 45 л 1–5 % розчину лугу слід узяти 300 г крохмального клейстеру).
Для оброблення поверхонь шкіри (зокрема, рук) крім звичайного господарського мила можна використовувати 2–3 % розчин лимонної кислоти, мийні засоби (на зволожені руки наносять 5–6 г порошку, розтирають до утворення так званої білої рукавички, яку через 2–3 хв. старанно змивають), комплексні розчини різних рецептур. Після оброблення шкіри і проведення дозиметричного контролю доцільно змастити її пом'якшувальною (ланоліновою) маззю. У разі значного забруднення волосся його по можливості слід зголити і після цього обробити шкіру голови.
Вода може бути дезактивована шляхом фільтрації через звичайні (краще іонообмінні) фільтри, відстоювання та дистиляції. Слід пам'ятати, що кип'ятіння води не дезактивує, її дезактивувальний ефект досягається лише після її перегонки (випаровування). Під час випаровування забрудненої води слід ураховувати імовірність високого накопичення радіонуклідів усередині перегінних апаратів і забезпечувати відповідну радіаційну безпеку персоналу. Це стосується й іонообмінних фільтрів, використання яких найдоцільніше і найефективніше в разі дезактивації великих кількостей рідини.
У разі дезактивації колодязів спочатку очищують оголовок і стінки зрубу, відкачують 2–3 об'єми води, після чого знімають шар мулу на дні й знову відкачують воду.
Способи дезактивації продуктів залежать від виду продукту, тари, а також характеру забруднення. Найбільш безпечними є герметично закриті продукти (баночні консерви), дезактивацію яких можна забезпечити простим обмиванням тари у воді, бажано проточній. М'ясо, рибу та овочі дезактивують у проточній воді, за необхідності (особливо під час оброблення м'ясних туш) знімають верхній шар, із ковбас знімають оболонку. Сипкі продукти обережно пересипають у чисту тару. Тверді жири дезактивують шляхом зняття верхнього шару, рослинні олії – тривалим відстоюванням. Максимальна герметизація у відповідній тарі є ефективним способом запобігання радіоактивному забрудненню продуктів і води.
