Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpory_FZK.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
126 Кб
Скачать
☆

21. Методи оцінювання вартості корпорації.

 Порівняльний підхід до оцінки бізнесу передбачає, що цінність активів  визначається тим, за скільки вони можуть бути продані при наявності достатньо сформованого фінансового ринку. Іншими словами, найбільш  ймовірною  величиною вартості підприємства, що оцінюється, може бути реальна ціна продажу аналогічної фірми, зафіксована ринком. Основною перевагою порівняльного підходу є те, що оцінщик орієнтується на фактичні ціни купівлі - продажу аналогічних підприємств визначається ринком. Ще однією перевагою є реальне відображення попиту і пропозиції на даний об'єкт інвестування. Недоліком є те, що порівняльний аналіз можливий при наявності доступної фінансової інформації не тільки по підприємству, що оцінюється, але і по числу схожих фірм, відібраних оцінщиком у якості аналогів. Таким чином, можливість використання порівняльного аналізу залежить від наявності активного фінансового ринку, ринку об'єктів власності, що можуть бут співставленні, відкритості ринка чи доступності фінансової інформації.

  Методи порівняльного підходу базуються на ринковій вартості акцій аналогічних компаній, на аналізі цін придбання контрольних пакетів акцій аналогічних компаній, а також дають можливість розрахувати орієнтовну вартість бізнесу по формулам, виведеним на основі галузевої статистики. Сутність порівняльного методу (метод компанії-аналога) при визначенні вартості підприємства полягає в тому, що вибирається підприємство, аналогічне тому, що оцінюється, яке було нещодавно продане. Потім розраховується співвідношення між ціною продажу і яким-небудь фінансовим показником по підприємству-аналогу. Це співвідношення називається мультиплікатором. Помноживши величину мультиплікатора на той же базовий фінансовий показник компанії, що оцінюється, отримуємо її вартість.

Метод капіталізації прибутку є одним з варіантів доходного підходу до оцінки бізнесу діючого підприємства. Цей метод використовується в тих випадках, коли можна досить чітко спрогнозувати майбутні чисті доходи підприємства та грошові потоки, якщо темпи зростання їх будуть помірними і передбачуваними, коли очікується, що підприємство протягом тривалого часу буде отримувати приблизно однакові величини прибутку,  або темпи його росту будуть постійними. Показник чистого прибутку використовується у випадку, якщо в активах підприємства переважають швидко зношувані засоби. Якщо на підприємстві багато основних засобів - використовують грошовий потік, необхідна ще ставка капіталізації. Ставка капіталізації залежить від стабільності доходу підприємства. Якщо збільшення прибутку є стабільним, то беруть більш низьку ставку капіталізації, що приводить до збільшення ринкової ціни.

Метод дисконтованих грошових потоків: базується на прогнозуванні цих потоків від власного використання потенціалу підприємства, що відповідає ставці доходу, яка потрібна інвесторам. Визначення вартості бізнесу методом дисконтування грошового потоку базується на передбаченні про те, що потенційний інвестор не сплатить за даний бізнес суму, більшу, ніж поточна вартість майбутніх доходів від даного бізнесу. Даний метод оцінки вважається найбільш прийнятним з точки зору інвестиційних мотивів, оскільки інвестор купує не набір активів, а потік майбутніх доходів, який дозволяє йому окупити вкладені засоби і отримати прибуток.

Отже, вцілому всі три підходи взаємозв'язані. Кожний з них передбачає використання різних видів інформації, одержуваної на ринку. Наприклад, основними для витратного підходу є дані про поточні ринкові ціни на матеріали, робочу силу і інші елементи витрат. Дохідний підхід вимагає використання коефіцієнтів капіталізації, які також розраховуються за даними ринку.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]