- •1.Сутність, мета та функції фінансів корпорацій
- •2.Управління фінансами корпорації: сутність, принципи, функції.
- •3.Фінансові аспекти корпоративного управління.
- •4.Фінансова звітність корпорації: зміст, склад та особливості
- •5. Форми фінансової звітності корпорації.
- •6. Методи аналізу фінансової звітності корпорації.
- •7. Порядок і особливості формування власного капіталу корпорації.
- •8. Акціонерний капітал корпорації: його складові та механізм формування.
- •9. Оцінка окремих елементів власного капіталу корпорації
- •10. Етапи формування емісійної політики корпорації.
- •11. Поняття та теорії структури капіталу корпорації.
- •12. Структура капіталу корпорації і оцінювання ризику.
- •13. Поняття оптимальної структури капіталу корпорації та чинники, що впливають на неї.
- •14.Сутність і особливості дивідендної політики корпорації.
- •15. Теорії дивідендної політики.
- •17. Коефіцієнтний метод оцінки результатів дивідендної політики корпорації
- •18. Методичний інструментарій оцінювання вартості грошей з урахуванням фактору часу.
- •19. Механізм оцінювання корпоративних цінних паперів.
- •20. Оцінювання вартості капіталу корпорації.
- •21. Методи оцінювання вартості корпорації.
- •22. Корпорації на ринку капіталів: роль і можливості.
- •23. Використання корпораціями комерційних і похідних цінних паперів.
- •24. Державне регулювання випуску і обігу корпоративних цінних паперів в різних країнах.
- •25.Зовнішнє фінансове середовище і його вплив на управління корпоративними фінансами.
- •26. Зарубіжний досвід розвитку фінансових відносин в корпораціях.
- •27. Власний капітал корпорації.
- •29. Оцінка окремих елементів власного капіталу корпорації.
- •30. Етапи формування емісійної політики корпорації.
- •31.Методичні підходи до вимірювання структури капіталу корпорації.
- •Коефіцієнт покриття процентних платежів прибутком.
- •32. Політика корпорації щодо оптимізації структури капіталу.
- •Етапи оптимізації структури капіталу.
- •33.Юридичні і фінансові обмеження, інвестиційні можливості корпорації.
- •34.Форми дивідендних виплат.
- •35.Порядок і терміни виплати дивідендів.
- •36.Планування зовнішніх джерел фінансування корпорації.
- •37.Планування внутрішніх джерел фінансування залежно від дивідендної політики корпорації.
- •38. Ціна капіталу та ризик.
- •39.Способи збільшення і зменшення статутного капіталу ат
32. Політика корпорації щодо оптимізації структури капіталу.
Політика корпорації щодо оптимізації структури капіталу: за найнижчої ціни капіталу — найвища оцінка його ринкової вартості. Корпорація має прагнути досягти цілі оптимізації капіталу, яка полягає в тому, щоб співвідношення між запозиченими коштами та акціонерним капіталом забезпечувало найнижчу ціну капіталу за найвищої ринкової оцінки її вартості.
Оптимізація структури капіталу є одним із найбільш важливих і складних завдань, які вирішуються у процесі фінансового управління підприємством. Оптимальна структура капіталу являє собою таке співвідношення використання власних і позичених коштів, при якому забезпечується ефективна пропорційність між
коефіцієнтом фінансової рентабельності і коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.
Етапи оптимізації структури капіталу.
Аналіз капіталу підприємства. Основною метою цього аналізу є виявлення тенденцій динаміки обсягу і складу капіталу в передплановому періоді, їх вплив на фінансову стійкість і ефективність використання капіталу. На першій стадії аналізу розглядається динаміка загального обсягу й основних складових елементів капіталу порівняно з динамікою обсягу виробництва і реалізації продукції; визначається співвідношення власного і позиченого капіталу, його тенденції; у складі позиченого капіталу вивчається співвідношення довго- та короткострокових фінансових зобов'язань; визначається розмір термінових фінансових зобов'язань та винесення причин протермінування.
На другій стадії аналізу розглядається система коефіцієнтів фінансової стійкості підприємства, яка визначається структурою його капіталу. У процесі проведення такого аналізу розраховуються і вивчаються в динаміці такі коефіцієнти: а) коефіцієнт автономії; б) коефіцієнт фінансового леверіджу (коефіцієнт фінансування); в) коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності; г) коефіцієнт співвідношення довго- та короткострокової заборгованості.
Аналіз фінансової стійкості підприємства дозволяє оцінити ступінь стабільності його фінансового розвитку і рівень фінансових ризиків, які генерують загрозу банкрутства.
На третій стадії аналізу оцінюється ефективність використання окремих елементів капіталу в цілому. У процесі проведення такого аналізу розраховуються в динаміці такі показники: а) період обороту капіталу; б) коефіцієнт рентабельності власного використаного капіталу; в) коефіцієнт рентабельності власного капіталу; г) капіталовіддача; ґ) капіталоємність реалізації продукції.
Оцінка основних факторів, які визначають формування структури капіталу. Практика показує, що не існує єдиних рецептів ефективного співвідношення власного і позиченого капіталу не тільки для однотипних підприємств, але і для одного підприємства на різних стадіях його розвитку і при різній кон'юнктурі товарного і фінансового ринків. Разом з цим, існує ряд об'єктивних та суб'єктивних факторів, урахування яких дозволяє цілеспрямовано формувати структуру капіталу, забезпечуючи умови найбільш ефективного його використання на кожному конкретному підприємстві.
Оптимізація структури капіталу за критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності. Для проведення таких оптимізаційних розрахунків використовується механізм фінансового леверіджу.
Оптимізація капіталу за критерієм мінімізації його вартості. Процес цієї оптимізації базується на попередній оцінці вартості власного та залученого капіталу при різних умовах його залучення і здійснення багатоваріантних розрахунків середньозваженої вартості капіталу.
Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків. Цей метод оптимізації структури капіталу пов'язаний з процесом диференційного вибору фінансування різних складових частин активів підприємства. З цією метою всі активи підприємства поділяють на три групи: а) необоротні активи; б) постійна частина оборотних активів; в) змінна частина оборотних активів.
Існує три принципових підходи для фінансування різних груп активів підприємства, а саме: 1) консервативний підхід; 2) компромісний підхід; 3) агресивний підхід.
Залежно від свого ставлення до фінансових ризиків власники або менеджери підприємства вибирають один із вищепере-лічених варіантів фінансування активів.
Формування показника цільової структури капіталу. Граничні межі максимально рентабельної та мінімально ризикованої структури капіталу дозволяють визначити поле вибору конкретних його значень на певний період. У процесі його вибору враховуються раніше розглянуті фактори, які характеризують індивідуальні особливості діяльності певного підприємства.
