4.Фінансова звітність корпорації: зміст, склад та особливості

Звітність - це система узагальнених і взаємопов'язаних економічних показників поточного обліку, які характеризують результати діяльності підприємства за звітний період. Існують такі групи коефіцієнтів: 1) Коефіцієнти ліквідності, на підставі яких оцінюється здатність корпорації платити за короткостроковими зобов’язаннями у визначені строки. 2) Коефіцієнти управління активами дають змогу оцінити ефективність вкладення коштів у активи [як у загальну суму, так і за окремими статтями (товарно-матеріальні запаси, дебіторська заборгованість, основні фонди)]. 3) Коефіцієнти управління акціонерним капіталом дають можливість акціонерам оцінити дохідність вкладеного в дану корпорацію капіталу. Акціонера цікавить прибутковість акції, дохід на акцію, співвідношення поточної ціни акції та доходу на акцію (Р/Е), співвідношення ринкової та балансової цін на акцію.

4)Коефіцієнти прибутковості розкривають спільний вплив ліквідності, управління активами, пасивами і акціонерного капіталу на результати господарської діяльності. Можна виділити показники прибутковості вкладень у корпорацію та показники прибутковості продажу.

Найважливішим показником прибутковості є коефіцієнт «чистий прибуток / загальна сума активів», який визначає, наскільки ефективно корпорація використовує свої активи..

Окрім коефіцієнтів застосовуються ще спеціальні методи. Потрібно знати формулу (метод) Дюпона (вперше її було застосовано фінансовими аналітиками американської корпорації «Дюпон Корпорейшн»). Сутність цього методу полягає в тому, що обчислюється показник ефективного використання активів та віддачі акціонерного капіталу.

Індекс Альтмана є функцією від названих показників, які характеризують економічний потенціал підприємства та результати його роботи за минулий період. Загальний вигляд цього індексу (індексу кредитоспроможності) такий:

Слід уявляти цілі, що ставлять перед собою аналітики різних сфер, обчислюючи коефіцієнти. Аналітики із кредиторів визначають насамперед коефіцієнти платоспроможності. Інвестори в цінні папери корпорації цікавляться кількістю показників. Для оцінювання акцій належить знати як загальний фінансовий стан корпорації, так і рух прибутку, рівень ринкових цін на акції. Менеджери у відділах корпорацій аналізують коефіцієнти, зважаючи на свої проблеми. Після цього складається спільний аналітичний документ, на основі якого оцінюється загальний фінансовий стан корпорації, виявляються вразливі сторони, пропонуються основні напрями розвитку на найближчу перспективу.

5. Форми фінансової звітності корпорації.

Основним джерелом інформації про економічну і фінансову діяльність корпорації є її щорічна (а також поквартальна чи щомісячна) звітність. Інформацією користуються менеджери корпорацій, її акціонери, численні контрагенти, державні органи регулювання, статистики і контролю, податкової адміністрації. Кожний з користувачів має свої специфічні цілі і напрями аналізу отриманих даних. Фінансова звітність заснована на управлінській звітності. Проте між ними є принципова різниця:

1)управлінську звітність корпорація веде «для себе», тому вона конфіденційна. Фінансову звітність корпорація складає «для всіх», тому вона відкрита. Річні фінансові звіти, публікуються в пресі, Інтернеті, інших засобах масової інформації. Корпорація щорічно видає красиво оформлені книги з річною звітністю, що водночас є рекламою товарів, які вона виробляє, та послуг, що вона надає;

2)управлінську звітність корпорація складає традиційними засобами і методами, які для неї більш зручні і прийнятні. Фінансова звітність регламентується національними і міжнародними стандартами. Регламентація фінансової звітності дає змогу порівнювати показники корпорації в динаміці, визначати перспек­тиви її розвитку. Національні органи статистики за показниками фінансової звітності корпорацій одержують основу для розрахунку галузевих даних. Національні і міжнародні інвестиційні й інформаційні інститути на підставі фінансової звітності публікують аналітичні огляди економічного розвитку по країнах, регіонах, інтегрованих співтовариствах. Корпорація отримує право на публікацію фінансової звітності тільки за умови одержання звіту незалежного аудитора.

Усі форми фінансової звітності між собою пов’язані і доповнюють одна одну.

У звіті докладно викладено зміст окремих форм звітності, дається роз’яснення до них, інформація про продаж корпорації по континентах і країнах з аналізом відповідних змін. Показано струк­туру доходів, отриманих від реалізації продукції і послуг, операційні доходи й операційну маржу, грошові потоки, короткострокові і довгострокові активи, дана інформація про емісію акцій, похідних цінних паперів, зобов’язань та інші важливі відомості, необхідні для проведення аналізу. Кваліфікований фінансовий аналітик може «витягти» для аналізу необхідну інформацію. У літературі відзначається, що фінансовий аналітик, як детектив, повинен помічати будь-яку дрібницю у звіті для визначення справжнього фінансового стану корпорації.