4. Облік податку на прибуток і розподілу прибутків корпорації

Податкову систему визначає та регулює законодавство країни. Ефективність її оцінюється двома чинниками: забезпечення надходження доходів до державного бюджету на загальнодержав­ні цілі й стимулювання виробництва та інших видів діяльності підприємств, організацій, установ, галузей.

Важливим питанням є визначення об’єкта оподаткування, тобто яка сума прибутку оподатковується. Міжнародна практика свідчить, що завжди є різниця між сумою прибутку підприємства, що випливає з даних бухгалтерського обліку та відображається у фінансовій звітності, та сумою прибутку для цілей оподаткування. Бухгалтерський облік не залежить і не повинен залежати від податкової системи. Його організовано на основі загальноприйнятих засад обліку, які є постійними, й саме за ними відбувається формування фінансових результатів. Податкова політика може періодично змінюватись і залежати від багатьох чинників: рівня соціально-економічного розвитку, мети, яку ставить держава перед податковою системою, тощо. І це цілком нор­мальне явище.

Досвід інших країн свідчить, що це питання може вирішуватися коректно — через позасистемне коригування суми прибутку, одержаного за даними фінансового обліку, до суми для цілей оподаткування згідно з вимогами чинного податкового законодавства.

В усіх країнах застосовують авансову систему виплат податку на прибуток у державний і місцевий бюджети, яку встановлює держава і яка зазвичай є релевантною. Наведено для прикладу практику, яка існує у Франції.

Французькі акціонерні товариства здійснюють упродовж року чотири авансові виплати податку на прибуток.

Їх відображають в обліку таким бухгалтерським записом:

Д-т рах. «Розрахунки з бюджетом» (Субрахунок «Розрахунок з бюджетом з податку на прибуток») 76 000

К-т рах. «Рахунок у банку» 76 000

Наприкінці звітного періоду (рік N) на підставі фактичної суми одержаного прибутку, скоригованого для цілей оподаткування, визначають реальну суму податку на прибуток. У нашому прикладі сума податку за рік: 102 000 євро. Було сплачено впродовж року 76 000 євро. Залишилося сплатити: 102 000 – 76 000 = = 26 000 євро.

Наприкінці року на річну суму податку на прибуток підприємство зробить такий запис:

Д-т рах. «Витрати з податку на прибуток» 102 000

К-т рах. «Розрахунки з бюджетом (з податку на прибуток)» 102 000

Сума прибутку після сплати податку становить чистий прибуток корпорації, що залишається в її розпорядженні. Його викорис­товують на виплату дивідендів та інші цілі, передбачені статутом корпорації та законодавством країни. Серед них — створення спеціальних резервів: фінансового (легального), статутного, деяких факультативних резервів.

Розмір фінансового (легального) резерву регулює держава. У Франції, наприклад, акціонерні товариства зобов’язані відраховувати в цей резерв щороку 5 % чистого прибутку, доки він не досягне 10 % статутного капіталу. Інші резерви створюють згідно зі статутом і за рішенням загальних зборів акціонерів. Невикорис­таний прибуток перераховують на рахунок «Нерозподілений прибуток», він становить частину власного (акціонерного) капіталу.

Продовжимо приклад. Акціонерне товариства одержало прибутку за рік 300 000 євро, у тому числі чистого прибутку — 198 000 євро (300 000 – 102 000). Капітал товариства становить 1 000 000 євро (10 000 простих акцій номіналом 100 євро кожна). Чистий прибуток підлягає розподілу в такому порядку:

• фінансовий (легальний) резерв — 5 % чистого прибутку;

• дивіденди акціонерам — 6 % статутного капіталу;

• статутний резерв — 20 % чистого прибутку після відрахувань у легальний резерв і на дивіденди;

• загальні збори акціонерів вирішили виділити додатко- ву суму прибутку на дивіденди, щоб вони досягли 20 євро на акцію, а також створити факультативний резерв розміром 20 000 євро;

• решту чистого прибутку залишили нерозподіленим.

За результатом розподілу чистого прибутку звітного періоду буде зроблено такий бухгалтерський запис:

Д-т рах. «Фінансові результати звітного періоду» 198 000

К-т рах. «Легальний резерв» 9900

К-т рах. «Статутний резерв» 25 620

К-т рах. «Інші резерви» 20 000

К-т рах. «Акціонери — Дивіденди до сплати» 100 000

К-т рах. «Нерозподілений прибуток» 42 480

Можливі випадки, коли корпорація може реінвестувати всю суму чистого прибутку з метою розширення господарської та фінансової діяльності.