- •Зауваження та рекомендації до навчального посібника надсилайте на електронну адресу авторського колективу: nt.Zntu@gmail.Com
- •Розділ I теоретичні аспекти соціальної роботи
- •1. Практична діяльність у соціальній роботі
- •1.1.Взаємозв`язок соціальної політики і соціальної роботи.
- •1.2.Професія - соціальна робота.
- •1.3.Об`єкти і суб’єкти соціальної роботи.
- •1.4.Функції, структура, рівні соціальної роботи.
- •1.5.Принципи соціальної роботи
- •2.1.Методи соціальної роботи.
- •2. Методи та форми соціальної роботи. Професійна компетентність
- •2.2.Організаційні форми соціальної роботи.
- •2.3.Зміст та структура професійної компетентності. Ключові групи компетентностей.
- •6.2.Групи клієнтів, що потребують медико-соціальної допомоги
- •6.3.Медико-соціальні заходи, що організуються в закладах соціального обслуговування населення
- •7. Соціально-психологічні методи в соціальній роботі
- •7.1.Галузі психологічної науки, знання яких використовуються в соціальній роботі
- •7.2.Психосоціальна робота - нова галузь практичної психології
- •8. Психологічні аспекти соціальної роботи
- •8.1.Психологічні основи методології соціальної роботи: внутрішня сторона (вигоряння, виснаження)
- •8.2.Соціально-психологічні методи в соціальній роботі
- •8.3.Психосоціальна робота
- •8.3.1.Контрольні питання до теми:
- •9. Правовий інструментарій в соціальній роботі
- •9.1.Державно-правові засади соціальної роботи
- •9.2.Основні нормативні акти щодо питань соціальної роботи
- •9.3. Основні напрямки розвитку законодавчо-правової бази соціальної роботи
- •10. Комунікативна техніка в соціальній роботі
- •10.1.Комунікативна техніка - основа професійної діяльності соціального працівника
- •10.2.Компоненти стилю професійної діяльності спеціаліста
- •10.3.Визначення та функції вербальної та невербальної комунікації в соціальній роботі
- •11. Соціальна адаптація та соціалізація як базові процеси
- •11.1.Сутність соціальної адаптації в соціальній роботі
- •11.2.Активний та пасивний типи адаптаційного процесу
- •11.3.Особливості соціальної адаптації клієнтів в закладах соціального обслуговування населення
- •11.4.Етапи адаптаційного процесу у клієнтів в закладах соціального обслуговування
- •12. Інновації в соціальній роботі
- •12.1.Загальне поняття про інноватику
- •12.2.Основні характеристики нововведення
- •12.3.Типи нововведень
- •Розділ II теоретико-методологічні основи технологій соціальної роботи
- •13. Соціальні технології, їх типологія
- •13.1.Поняття та сутність соціальних технологій
- •13.2.Структура та основні характеристики соціальних технологій
- •13.3.Класифікація соціальних технологій
- •14. Специфіка технологій соціальної роботи
- •14.1.Визначення соціальних технологій в соціальній роботі
- •14.2.Критерії ефективності процесу технологізації соціальної роботи
- •14.3.Умови реалізації соціальних технологій в соціальній роботі
- •15. Прогнозування в соціальній роботі шляхом діагностики
- •15.1.Поняття соціальної діагностики.
- •15.2.Загальна схема методики виконання соціальної діагностики.
- •15.3.Принципи та методи, що використовуються для дослідження соціального об’єкту.
- •16. Профілактичні дії, їх сутність та значення
- •16.1.Сутність соціальної профілактики.
- •16.2.Основні принципи та види соціальної профілактики
- •16.3.Напрямки розвитку соціальної профілактики
- •16.4.Форми профілактики соціальних відхилень. Методи корекції негативного впливу на особистість.
- •17. Соціальна діагностика
- •17.1.Поняття соціальної діагностики
- •17.2.Загальна схема методики виконання соціальної діагностики
- •17.3.Принципи та методи, що використовуються для дослідження соціального об'єкту
- •18. Соціальна реабілітація
- •18.1.Сутність соціальної реабілітації
- •18.2.Мета та завдання соціальної реабілітації
- •18.3.Напрямки соціальної реабілітації: соціально-середовищна орієнтація та соціально-побутова адаптація
- •19. Соціальна опіка та піклування
- •19.1.Поняття та сутність опіки та піклування
- •19.2.Категорії громадян, над якими може бути встановлено опіку.
- •19.3.Категорії громадян, над якими може бути встановлено піклування.
- •20. Соціальні консультування
- •20.1.Поняття та принципи соціального консультування
- •20.2.Види консультативної допомоги
- •20.3.Технології соціального консультування
- •20.4.Фактори успішності проведення соціального консультування
- •21. Соціальне прогнозування, проектування та моделювання
- •21.1.Основи прогнозування в соціальній роботі
- •21.2.Сутність соціального проектування
- •21.3.Сутність, види та функції моделей та моделювання
- •21.4.Сутність соціального проектування
- •Розділ III конкретні технології соціальної роботи із клієнтами різного віку
- •25.2.Типологія обдарованості
- •25.3.Особливості творчої обдарованості та її проблеми у дитини
- •29.2.Типологія сімей
- •29.3.Види соціальної допомоги сім'ям
- •29.4.Основні форми організації соціальної роботи з сім`ями.
- •29.5.Методи та засоби соціальної роботи з сімєю.
- •29.6.Конкретні технології соціальної роботи з сім`ями
- •29.7.Загальні та міждисциплінарні технології й методи у соціальній роботі з сімями.
- •29.8.Критерії ефективності технологій соціальной роботи з сімями
- •29.9.Сучасні тенденції розвитку соціальної роботи з сімєю.
- •29.10.Соціальна профілактика з дітьми, що зазнали сімейного насильства
- •29.11.Соціальна профілактика з дітьми, що зазнали сімейного насильства
- •30. Технології Соціальної роботи з малозабезпеченими та багатодітними сім’ями (Тарасюк)
- •Розділ III конкретні технології соціальної роботи із клієнтами груп соціального ризику
- •31. Професійна діяльність з групами ризику, типологія груп
- •31.1.Основні закономірності формування та чинники, що сприяють формуванню груп «соціально ризику»
- •31.2.Види груп, основні проблеми.
- •32.2.Діагностика стану дитячої інвалідності
- •32. Технології соціальної роботи із дітьми, які мають функціональні обмеження (Кочкіна, 320)
- •32.1.Поняття та моделі дитячої інвалідності
- •32.3.Проблеми інвалідів у різних сферах життя
- •33. Технології соціальної роботи з важковиховуваними дітьми (Козиряцька, 320)
- •33.1.Поняття та ознаки соціальної дезадаптації
- •33.2.Цілі та завдання закладів для дезадаптованих дітей та підлітків
- •33.3.Проблеми бездоглядності та безпритульності неповнолітніх
- •35. Технології соціальної роботи з «дітьми вулиці» (Пархоменко, 320)
- •35.1.«Діти вулиці» та їх шлях до вулиці
- •35.2.Соціально-правові основи захисту дітей, що потребують соціально-педагогічної допомоги
- •35.3.Причини виникнення соціального явища – «діти вулиці»
- •36. Технології соціальної роботи з дітьми-сиротами, позбавленими батьківського піклування, та особами з їх числа (як зразок)
- •36.1.Законодавче визначення сирітства в Україні
- •36.2.Орієнтовний перелік пільг та гарантій сиротам (на прикладі студентів-сиріт у внз)
- •36.3.Технологізація соціальної роботи із сиротами у вищій школі
- •36.4.Контрольні питання до теми
- •Розділ III конкретні технології роботи у різних закладах соціального обслуговування
- •44.2.Програма соціальної підтримки та допомоги військовослужбовцям
- •44.3.Форми соціальної роботи з військовослужбовцями та членами їх родин
- •46. Технології соціальної роботи у пенітенціарній системі (з неповнолтніми, Тимченко, 310)
- •47. Технології соціальної роботи в системі освіти (Савченко, 320)
- •47.1.Роль шкільної соціально-психологічної служби в роботі з сім`ями. Принципи функціонування шкільної соціально-психологічної служби
- •47.2.Напрямки роботи з сімями
- •Досвід впровадження технологій в закладах соціальної сфери україни
- •Закони України:
- •Укази Президента України
- •Розпорядження, доручення кму
- •Постанови Кабінету Міністрів України:
- •Накази Міністерства соціальної політики України
- •53.5.Перелік підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Департаменту
- •Проблеми студентів-сиріт в українських реаліях: спроба соціологічної розвідки
- •Подальша соціалізація випускників внз з числа сиріт у пост-навчальний період (при вході у доросле життя)
- •Додоток б - Питання для самоперевірки
- •Нормативно-правова база, яка регулює соціальну роботу в україні Основна література
- •Резервна література (можливо знадобиться)
19.3.Категорії громадян, над якими може бути встановлено піклування.
Над повнолітніми дієздатними особами, які за станом здоров'я не можуть самостійно захищати свої права і виконувати свої обов'язки, піклувальник може бути призначений лише на їх прохання. Опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування.
Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
20. Соціальні консультування
20.1.Поняття та принципи соціального консультування
Консультування як технологічний спосіб вирішення соціальних завдань - це процедура, що часто використовується у соціальній роботі, в медичній, юридичній практиці спеціалістами різних напрямів з метою орієнтації громадян, окремих осіб, сімей, груп, общин шляхом порад, вказівок і забезпечення необхідною інформацією.
Консультування - технологія соціальної роботи, яка полягає в дослідженні проблеми клієнта, находженні разом з ним позитивних шляхів її вирішення, наданні порад і рекомендацій щодо наявності для цього соціальних ресурсів.
У багатьох роботах, присвячених консультуванню в соціальній роботі, підкреслюється, що найбільш важливим у ньому є "дозвіл людям почути самих себе".
Консультування є процесом, в якому людина досягає більш високого рівня особистісної компетентності. М. Катц писав, що консультування займається не тим, щоб навчити людей приймати мудрі рішення, а тим, щоб навчити їх приймати рішення по-мудрому. Саме таким чином можна досягти дійсного само-посилення (тобто збільшення і більш широкого використання власного потенціалу) клієнта. У консультуванні не заохочуються пасивність і залежність клієнта. Навпаки, створюється ситуація, коли клієнт відчуває себе людиною, яку розуміють, чують, поважають. Це сприяє розвитку довіри клієнта до самого себе і зростанню його здатності приймати власні рішення.
Найбільш важливий результат консультування - перетворення внутрішнього світу клієнта. Основа цих змін - переосмислення життєвих цінностей. Інформація консультанта може реалізовувати різні функції консультування: бути каталізатором і фасилітатором, що прискорює і полегшує роботу, виступати засобом мобілізації ресурсів особистості, засобом, що формує мотивацію дій. У своїй більшості консультації допомагають особі, яка консультується, комплексно і об'єктивно оцінити проблеми, глибше їх усвідомити й здійснити оптимальний вибір варіанту дій, поведінки. Консультант сприяє ліквідації дефіциту інформації про об'єкт та предмет дослідження чи перетворення, озброює клієнта новими підходами, інноваційною інформацією.
Результатами консультування можуть бути: покращення розуміння (проблеми, себе, оточуючих); зміна емоційного стану; здатність до прийняття рішення; здатність до здійснення даного рішення; підтвердження своїх думок, почуттів, рішень; отримання підтримки; пристосування до ситуації, яку неможливо змінити; пошук і вивчення альтернатив; отримання практичної допомоги через прямі дії (консультанта й інших спеціалістів, яких залучив консультант); розвиток наявних умінь і навичок, набуття нових; отримання інформації; реагування на дії інших людей та ситуацію.
Основними принципами проведення консультацій є:
1. Доцільність і цілеспрямованість. Консультація повинна мати конкретну мету, чітко вирішувати поставлене завдання, проблему.
2. Добровільність і ненав'язливість. Той, кого консультують, може в будь-який момент відмовитися від допомоги консультанта. Ефективність консультації визначається цінністю ідей, а не статусом консультанта.
3. Методична грамотність і компетентність. Ядром технології процесу консультування є встановлення довірливих взаємин консультанта і того, кого консультують. Грамотний консультант повинен мати широку ерудицію і бути компетентним в галузі обговорюваної проблеми, вміти методично, грамотно, переконливо вести консультації.
Консультування здійснюється різними способами залежно від різноманітності умов діяльності і особистісних якостей клієнтів, від концепцій і методів втручання, що використовуються професіоналами. Згідно з моделлю організаційного розвитку успішна зміна складається із таких стадій: розблокування, зміна, заблокування. На першій стадії потрібно піддати сумніву попередні норми і цінності; «створити порожній простір для нових», розблокувавши існуючі установки. Зміни відбуваються лише за наявності ідентифікації і інтерналізації. Якщо клієнт ідентифікує себе з іншим, у кого є бажані установки, це може сприяти бажанню змінитися. Інтерналізація - процес апробації, адаптації й використання нових установок, цінностей. Заблокування - остаточне прийняття і інтеграція бажаних установок, коли нововведення стає стійкою частиною особистості чи процедур її діяльності. На цьому етапі необхідні час і підтримка, «негайно та постійно заохочувана поведінка».
Консультування не є одномоментною акцією, це - процес. Воно має протяжність у часі, тому в цьому процесі можна виділити декілька етапів.
Основні з них:
вияв причин, що спонукали клієнта звернутися за консультацією;
аналіз, оцінка і діагностика проблеми;
формулювання проблеми і визначення цілей консультації;
встановлення стратегії і плану дій;
здійснення відповідних дій;
оцінка результатів консультації і висновки.
Утвердження і суспільне визнання соціальної роботи як важливої підгалузі соціального захисту населення багато в чому визначається посиленням ролі спеціалістів соціальної роботи як консультантів.
