- •Зауваження та рекомендації до навчального посібника надсилайте на електронну адресу авторського колективу: nt.Zntu@gmail.Com
- •Розділ I теоретичні аспекти соціальної роботи
- •1. Практична діяльність у соціальній роботі
- •1.1.Взаємозв`язок соціальної політики і соціальної роботи.
- •1.2.Професія - соціальна робота.
- •1.3.Об`єкти і суб’єкти соціальної роботи.
- •1.4.Функції, структура, рівні соціальної роботи.
- •1.5.Принципи соціальної роботи
- •2.1.Методи соціальної роботи.
- •2. Методи та форми соціальної роботи. Професійна компетентність
- •2.2.Організаційні форми соціальної роботи.
- •2.3.Зміст та структура професійної компетентності. Ключові групи компетентностей.
- •6.2.Групи клієнтів, що потребують медико-соціальної допомоги
- •6.3.Медико-соціальні заходи, що організуються в закладах соціального обслуговування населення
- •7. Соціально-психологічні методи в соціальній роботі
- •7.1.Галузі психологічної науки, знання яких використовуються в соціальній роботі
- •7.2.Психосоціальна робота - нова галузь практичної психології
- •8. Психологічні аспекти соціальної роботи
- •8.1.Психологічні основи методології соціальної роботи: внутрішня сторона (вигоряння, виснаження)
- •8.2.Соціально-психологічні методи в соціальній роботі
- •8.3.Психосоціальна робота
- •8.3.1.Контрольні питання до теми:
- •9. Правовий інструментарій в соціальній роботі
- •9.1.Державно-правові засади соціальної роботи
- •9.2.Основні нормативні акти щодо питань соціальної роботи
- •9.3. Основні напрямки розвитку законодавчо-правової бази соціальної роботи
- •10. Комунікативна техніка в соціальній роботі
- •10.1.Комунікативна техніка - основа професійної діяльності соціального працівника
- •10.2.Компоненти стилю професійної діяльності спеціаліста
- •10.3.Визначення та функції вербальної та невербальної комунікації в соціальній роботі
- •11. Соціальна адаптація та соціалізація як базові процеси
- •11.1.Сутність соціальної адаптації в соціальній роботі
- •11.2.Активний та пасивний типи адаптаційного процесу
- •11.3.Особливості соціальної адаптації клієнтів в закладах соціального обслуговування населення
- •11.4.Етапи адаптаційного процесу у клієнтів в закладах соціального обслуговування
- •12. Інновації в соціальній роботі
- •12.1.Загальне поняття про інноватику
- •12.2.Основні характеристики нововведення
- •12.3.Типи нововведень
- •Розділ II теоретико-методологічні основи технологій соціальної роботи
- •13. Соціальні технології, їх типологія
- •13.1.Поняття та сутність соціальних технологій
- •13.2.Структура та основні характеристики соціальних технологій
- •13.3.Класифікація соціальних технологій
- •14. Специфіка технологій соціальної роботи
- •14.1.Визначення соціальних технологій в соціальній роботі
- •14.2.Критерії ефективності процесу технологізації соціальної роботи
- •14.3.Умови реалізації соціальних технологій в соціальній роботі
- •15. Прогнозування в соціальній роботі шляхом діагностики
- •15.1.Поняття соціальної діагностики.
- •15.2.Загальна схема методики виконання соціальної діагностики.
- •15.3.Принципи та методи, що використовуються для дослідження соціального об’єкту.
- •16. Профілактичні дії, їх сутність та значення
- •16.1.Сутність соціальної профілактики.
- •16.2.Основні принципи та види соціальної профілактики
- •16.3.Напрямки розвитку соціальної профілактики
- •16.4.Форми профілактики соціальних відхилень. Методи корекції негативного впливу на особистість.
- •17. Соціальна діагностика
- •17.1.Поняття соціальної діагностики
- •17.2.Загальна схема методики виконання соціальної діагностики
- •17.3.Принципи та методи, що використовуються для дослідження соціального об'єкту
- •18. Соціальна реабілітація
- •18.1.Сутність соціальної реабілітації
- •18.2.Мета та завдання соціальної реабілітації
- •18.3.Напрямки соціальної реабілітації: соціально-середовищна орієнтація та соціально-побутова адаптація
- •19. Соціальна опіка та піклування
- •19.1.Поняття та сутність опіки та піклування
- •19.2.Категорії громадян, над якими може бути встановлено опіку.
- •19.3.Категорії громадян, над якими може бути встановлено піклування.
- •20. Соціальні консультування
- •20.1.Поняття та принципи соціального консультування
- •20.2.Види консультативної допомоги
- •20.3.Технології соціального консультування
- •20.4.Фактори успішності проведення соціального консультування
- •21. Соціальне прогнозування, проектування та моделювання
- •21.1.Основи прогнозування в соціальній роботі
- •21.2.Сутність соціального проектування
- •21.3.Сутність, види та функції моделей та моделювання
- •21.4.Сутність соціального проектування
- •Розділ III конкретні технології соціальної роботи із клієнтами різного віку
- •25.2.Типологія обдарованості
- •25.3.Особливості творчої обдарованості та її проблеми у дитини
- •29.2.Типологія сімей
- •29.3.Види соціальної допомоги сім'ям
- •29.4.Основні форми організації соціальної роботи з сім`ями.
- •29.5.Методи та засоби соціальної роботи з сімєю.
- •29.6.Конкретні технології соціальної роботи з сім`ями
- •29.7.Загальні та міждисциплінарні технології й методи у соціальній роботі з сімями.
- •29.8.Критерії ефективності технологій соціальной роботи з сімями
- •29.9.Сучасні тенденції розвитку соціальної роботи з сімєю.
- •29.10.Соціальна профілактика з дітьми, що зазнали сімейного насильства
- •29.11.Соціальна профілактика з дітьми, що зазнали сімейного насильства
- •30. Технології Соціальної роботи з малозабезпеченими та багатодітними сім’ями (Тарасюк)
- •Розділ III конкретні технології соціальної роботи із клієнтами груп соціального ризику
- •31. Професійна діяльність з групами ризику, типологія груп
- •31.1.Основні закономірності формування та чинники, що сприяють формуванню груп «соціально ризику»
- •31.2.Види груп, основні проблеми.
- •32.2.Діагностика стану дитячої інвалідності
- •32. Технології соціальної роботи із дітьми, які мають функціональні обмеження (Кочкіна, 320)
- •32.1.Поняття та моделі дитячої інвалідності
- •32.3.Проблеми інвалідів у різних сферах життя
- •33. Технології соціальної роботи з важковиховуваними дітьми (Козиряцька, 320)
- •33.1.Поняття та ознаки соціальної дезадаптації
- •33.2.Цілі та завдання закладів для дезадаптованих дітей та підлітків
- •33.3.Проблеми бездоглядності та безпритульності неповнолітніх
- •35. Технології соціальної роботи з «дітьми вулиці» (Пархоменко, 320)
- •35.1.«Діти вулиці» та їх шлях до вулиці
- •35.2.Соціально-правові основи захисту дітей, що потребують соціально-педагогічної допомоги
- •35.3.Причини виникнення соціального явища – «діти вулиці»
- •36. Технології соціальної роботи з дітьми-сиротами, позбавленими батьківського піклування, та особами з їх числа (як зразок)
- •36.1.Законодавче визначення сирітства в Україні
- •36.2.Орієнтовний перелік пільг та гарантій сиротам (на прикладі студентів-сиріт у внз)
- •36.3.Технологізація соціальної роботи із сиротами у вищій школі
- •36.4.Контрольні питання до теми
- •Розділ III конкретні технології роботи у різних закладах соціального обслуговування
- •44.2.Програма соціальної підтримки та допомоги військовослужбовцям
- •44.3.Форми соціальної роботи з військовослужбовцями та членами їх родин
- •46. Технології соціальної роботи у пенітенціарній системі (з неповнолтніми, Тимченко, 310)
- •47. Технології соціальної роботи в системі освіти (Савченко, 320)
- •47.1.Роль шкільної соціально-психологічної служби в роботі з сім`ями. Принципи функціонування шкільної соціально-психологічної служби
- •47.2.Напрямки роботи з сімями
- •Досвід впровадження технологій в закладах соціальної сфери україни
- •Закони України:
- •Укази Президента України
- •Розпорядження, доручення кму
- •Постанови Кабінету Міністрів України:
- •Накази Міністерства соціальної політики України
- •53.5.Перелік підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Департаменту
- •Проблеми студентів-сиріт в українських реаліях: спроба соціологічної розвідки
- •Подальша соціалізація випускників внз з числа сиріт у пост-навчальний період (при вході у доросле життя)
- •Додоток б - Питання для самоперевірки
- •Нормативно-правова база, яка регулює соціальну роботу в україні Основна література
- •Резервна література (можливо знадобиться)
32. Технології соціальної роботи із дітьми, які мають функціональні обмеження (Кочкіна, 320)
32.1.Поняття та моделі дитячої інвалідності
Законодавство України створює основи соціальної політики у сфері соціального захисту дітей-інвалідів та їхніх батьків. На виконання Конвенції ООН про права дитини в Україні прийнято Національну програму «Діти України», закони України «Про охорону дитинства» і «Про державну соціальну допомогу дітям-інвалідам та інвалідам з дитинства».
У Законі «Про охорону дитинства» дається визначення поняття «дитина-інвалід». Дитина-інвалід — дитина зі стійким розладом функцій організму, спричиненим захворюванням, травмою або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що зумовлюють обмеження її нормальної життєдіяльності та необхідність додаткової соціальної допомоги і захисту.
У законі зазначається, що проведення державної політики спрямоване на реалізацію цільових програм з охорони дитинства і передбачає надання дітям пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі виховання, навчання, підготовки до трудової діяльності, заохочення наукових досліджень з актуальних проблем дитинства.
У Законі України «Про державну соціальну допомогу дітям - інвалідам та інвалідам з дитинства» встановлюються права і гарантії дітей і батьків на отримання пенсій і соціальної допомоги.
32.2.Діагностика стану дитячої інвалідності
Залежно від характеру захворювання визначаються соціально-медичні класифікації дітей-інвалідів. Соціальний аспект класифікації дітей-інвалідів знаходиться у правовій парадигмі, має юридичне підґрунтя і розглядається з погляду визначення категорій дітей із функціональними змінами і патологічними станами, які дають право на встановлення інвалідності на різні терміни (на 2 роки, на 5 років, до 16-річного віку) залежно від діагнозу.
В основі цієї класифікації — перелік медичних показань, що дають право на отримання соціальної пенсії дітям-інвалідам віком до 16 років, що затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України № 175 від 1992 р. Так, до переліку медичних показань, які дають право на отримання соціальної пенсії на термін до досягнення 16-річного віку входять такі патологічні стани, як: стійко виражені паралічі або глибокі парези однієї і більше кінцівок, стійкі генералізовані гіперкінези, виражені порушення координації; олігофренія або недоумство різного ґенезу, що відповідає ступеню ідіотії або імбіцильності; відсутність або сліпота одного ока; патологічні стани, які виникають при відсутності або вираженій недорозвиненості життєво важливих органів, що призводить до стійкого порушення функцій; виражені стійкі необоротні порушення опорно-рухового апарату; недостатність функцій залоз внутрішньої секреції; глухота та ін. (всього 23 назви).
Показанням для визначення інвалідності у дітей є патологічні стани, які виникають при уроджених спадкових, здобутих захворюваннях та після травм. Питання про встановлення інвалідності розглядається після проведення діагностичних, лікувальних та реабілітаційних заходів. Рішення про визнання дитини (підлітка) інвалідом в Україні приймають республіканська, обласні, міські, спеціальні дитячі лікарні та відділення (ортопедо-хірургічне, відновного лікування, неврологічне, психіатричне, туберкульозне, пульмонологічне, отоларингологічне, офтальмологічне, урологічне, неврологічне та ін.). Своє рішення спеціалісти фіксують у карті стаціонарного хворого, консультативному висновку або витягу з історії хвороби. Консультативний висновок (витяг) видається на руки батькам (опікуну) дитини (підлітка) - інваліда для лікарсько-контрольної комісії (ЛКК) лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання дитини. Медичний висновок оформлюється ЛКК дитячих лікувально-профілактичних закладів.
Категорія дитячої інвалідності зумовлює специфіку медичного патронажу: загальномедична допомога, догляд медичної сестри вдома, лікування у лікарні. Програми медичного страхування у багатьох країнах світу передбачають оплату ліків і різні медичні послуги. Програми соціально-медичної реабілітації забезпечують вибір і використання різнобічних допоміжних засобів:
протезів (пристроїв, які повністю чи частково замінюють відсутні частини тіла і відновлюють, наскільки це можливо, порушену функцію);
ортопедичних засобів (терапевтичних пристроїв, які не тільки пасивно підтримують певні суглоби, але також полегшують, поліпшують і контролюють функціональну роботу порушених органів);
технічних засобів (пристроїв, які компенсують функції, що з різних причин більше не діють або діють ненормально внаслідок фізичних чи сенсорних порушень: спеціальних виделок, ложок, тарілок, чашок, туалетів, сходинок, пандусів та ін.; спеціальних апаратів для дітей з частковою втратою зору і слуху).
Допоміжні засоби і пристрої полегшують життя дитини, допомагають її інтеграції у середовище своїх однолітків.
Сім'ям дітей-інвалідів забезпечується право на грошову допомогу на догляд за дитиною-інвалідом до досягнення нею 16-річного віку обсягом у 100% мінімальної заробітної платні, яке визначається в Законі «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», соціальну пенсію дітям-інвалідам віком до 16 років, дітям-інвалідам — у разі втрати годувальника до 18 років — в Законі «Про пенсійне забезпечення».
Певні гарантії жінкам, які мають дитину-інваліда, закріплені у Кодексі законів про працю. Матерям таких дітей забороняється відмовляти при прийнятті на роботу, знижувати заробітну платню і звільняти з роботи. Обов'язковим є працевлаштування цих жінок у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору (ст. 184).
Українське законодавство визначає норми, що регулюють діяльність суспільства стосовно дітей, яким встановлено інвалідність і які мають вади психофізичного розвитку. Найбільш важливими з них є захист прав дитини на освіту, охорону здоров'я, пенсійне забезпечення, матеріальну допомогу, соціальний патронаж, доступ до комунікації та об'єктів матеріального оточення.
