- •Зауваження та рекомендації до навчального посібника надсилайте на електронну адресу авторського колективу: nt.Zntu@gmail.Com
- •Розділ I теоретичні аспекти соціальної роботи
- •1. Практична діяльність у соціальній роботі
- •1.1.Взаємозв`язок соціальної політики і соціальної роботи.
- •1.2.Професія - соціальна робота.
- •1.3.Об`єкти і суб’єкти соціальної роботи.
- •1.4.Функції, структура, рівні соціальної роботи.
- •1.5.Принципи соціальної роботи
- •2.1.Методи соціальної роботи.
- •2. Методи та форми соціальної роботи. Професійна компетентність
- •2.2.Організаційні форми соціальної роботи.
- •2.3.Зміст та структура професійної компетентності. Ключові групи компетентностей.
- •6.2.Групи клієнтів, що потребують медико-соціальної допомоги
- •6.3.Медико-соціальні заходи, що організуються в закладах соціального обслуговування населення
- •7. Соціально-психологічні методи в соціальній роботі
- •7.1.Галузі психологічної науки, знання яких використовуються в соціальній роботі
- •7.2.Психосоціальна робота - нова галузь практичної психології
- •8. Психологічні аспекти соціальної роботи
- •8.1.Психологічні основи методології соціальної роботи: внутрішня сторона (вигоряння, виснаження)
- •8.2.Соціально-психологічні методи в соціальній роботі
- •8.3.Психосоціальна робота
- •8.3.1.Контрольні питання до теми:
- •9. Правовий інструментарій в соціальній роботі
- •9.1.Державно-правові засади соціальної роботи
- •9.2.Основні нормативні акти щодо питань соціальної роботи
- •9.3. Основні напрямки розвитку законодавчо-правової бази соціальної роботи
- •10. Комунікативна техніка в соціальній роботі
- •10.1.Комунікативна техніка - основа професійної діяльності соціального працівника
- •10.2.Компоненти стилю професійної діяльності спеціаліста
- •10.3.Визначення та функції вербальної та невербальної комунікації в соціальній роботі
- •11. Соціальна адаптація та соціалізація як базові процеси
- •11.1.Сутність соціальної адаптації в соціальній роботі
- •11.2.Активний та пасивний типи адаптаційного процесу
- •11.3.Особливості соціальної адаптації клієнтів в закладах соціального обслуговування населення
- •11.4.Етапи адаптаційного процесу у клієнтів в закладах соціального обслуговування
- •12. Інновації в соціальній роботі
- •12.1.Загальне поняття про інноватику
- •12.2.Основні характеристики нововведення
- •12.3.Типи нововведень
- •Розділ II теоретико-методологічні основи технологій соціальної роботи
- •13. Соціальні технології, їх типологія
- •13.1.Поняття та сутність соціальних технологій
- •13.2.Структура та основні характеристики соціальних технологій
- •13.3.Класифікація соціальних технологій
- •14. Специфіка технологій соціальної роботи
- •14.1.Визначення соціальних технологій в соціальній роботі
- •14.2.Критерії ефективності процесу технологізації соціальної роботи
- •14.3.Умови реалізації соціальних технологій в соціальній роботі
- •15. Прогнозування в соціальній роботі шляхом діагностики
- •15.1.Поняття соціальної діагностики.
- •15.2.Загальна схема методики виконання соціальної діагностики.
- •15.3.Принципи та методи, що використовуються для дослідження соціального об’єкту.
- •16. Профілактичні дії, їх сутність та значення
- •16.1.Сутність соціальної профілактики.
- •16.2.Основні принципи та види соціальної профілактики
- •16.3.Напрямки розвитку соціальної профілактики
- •16.4.Форми профілактики соціальних відхилень. Методи корекції негативного впливу на особистість.
- •17. Соціальна діагностика
- •17.1.Поняття соціальної діагностики
- •17.2.Загальна схема методики виконання соціальної діагностики
- •17.3.Принципи та методи, що використовуються для дослідження соціального об'єкту
- •18. Соціальна реабілітація
- •18.1.Сутність соціальної реабілітації
- •18.2.Мета та завдання соціальної реабілітації
- •18.3.Напрямки соціальної реабілітації: соціально-середовищна орієнтація та соціально-побутова адаптація
- •19. Соціальна опіка та піклування
- •19.1.Поняття та сутність опіки та піклування
- •19.2.Категорії громадян, над якими може бути встановлено опіку.
- •19.3.Категорії громадян, над якими може бути встановлено піклування.
- •20. Соціальні консультування
- •20.1.Поняття та принципи соціального консультування
- •20.2.Види консультативної допомоги
- •20.3.Технології соціального консультування
- •20.4.Фактори успішності проведення соціального консультування
- •21. Соціальне прогнозування, проектування та моделювання
- •21.1.Основи прогнозування в соціальній роботі
- •21.2.Сутність соціального проектування
- •21.3.Сутність, види та функції моделей та моделювання
- •21.4.Сутність соціального проектування
- •Розділ III конкретні технології соціальної роботи із клієнтами різного віку
- •25.2.Типологія обдарованості
- •25.3.Особливості творчої обдарованості та її проблеми у дитини
- •29.2.Типологія сімей
- •29.3.Види соціальної допомоги сім'ям
- •29.4.Основні форми організації соціальної роботи з сім`ями.
- •29.5.Методи та засоби соціальної роботи з сімєю.
- •29.6.Конкретні технології соціальної роботи з сім`ями
- •29.7.Загальні та міждисциплінарні технології й методи у соціальній роботі з сімями.
- •29.8.Критерії ефективності технологій соціальной роботи з сімями
- •29.9.Сучасні тенденції розвитку соціальної роботи з сімєю.
- •29.10.Соціальна профілактика з дітьми, що зазнали сімейного насильства
- •29.11.Соціальна профілактика з дітьми, що зазнали сімейного насильства
- •30. Технології Соціальної роботи з малозабезпеченими та багатодітними сім’ями (Тарасюк)
- •Розділ III конкретні технології соціальної роботи із клієнтами груп соціального ризику
- •31. Професійна діяльність з групами ризику, типологія груп
- •31.1.Основні закономірності формування та чинники, що сприяють формуванню груп «соціально ризику»
- •31.2.Види груп, основні проблеми.
- •32.2.Діагностика стану дитячої інвалідності
- •32. Технології соціальної роботи із дітьми, які мають функціональні обмеження (Кочкіна, 320)
- •32.1.Поняття та моделі дитячої інвалідності
- •32.3.Проблеми інвалідів у різних сферах життя
- •33. Технології соціальної роботи з важковиховуваними дітьми (Козиряцька, 320)
- •33.1.Поняття та ознаки соціальної дезадаптації
- •33.2.Цілі та завдання закладів для дезадаптованих дітей та підлітків
- •33.3.Проблеми бездоглядності та безпритульності неповнолітніх
- •35. Технології соціальної роботи з «дітьми вулиці» (Пархоменко, 320)
- •35.1.«Діти вулиці» та їх шлях до вулиці
- •35.2.Соціально-правові основи захисту дітей, що потребують соціально-педагогічної допомоги
- •35.3.Причини виникнення соціального явища – «діти вулиці»
- •36. Технології соціальної роботи з дітьми-сиротами, позбавленими батьківського піклування, та особами з їх числа (як зразок)
- •36.1.Законодавче визначення сирітства в Україні
- •36.2.Орієнтовний перелік пільг та гарантій сиротам (на прикладі студентів-сиріт у внз)
- •36.3.Технологізація соціальної роботи із сиротами у вищій школі
- •36.4.Контрольні питання до теми
- •Розділ III конкретні технології роботи у різних закладах соціального обслуговування
- •44.2.Програма соціальної підтримки та допомоги військовослужбовцям
- •44.3.Форми соціальної роботи з військовослужбовцями та членами їх родин
- •46. Технології соціальної роботи у пенітенціарній системі (з неповнолтніми, Тимченко, 310)
- •47. Технології соціальної роботи в системі освіти (Савченко, 320)
- •47.1.Роль шкільної соціально-психологічної служби в роботі з сім`ями. Принципи функціонування шкільної соціально-психологічної служби
- •47.2.Напрямки роботи з сімями
- •Досвід впровадження технологій в закладах соціальної сфери україни
- •Закони України:
- •Укази Президента України
- •Розпорядження, доручення кму
- •Постанови Кабінету Міністрів України:
- •Накази Міністерства соціальної політики України
- •53.5.Перелік підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Департаменту
- •Проблеми студентів-сиріт в українських реаліях: спроба соціологічної розвідки
- •Подальша соціалізація випускників внз з числа сиріт у пост-навчальний період (при вході у доросле життя)
- •Додоток б - Питання для самоперевірки
- •Нормативно-правова база, яка регулює соціальну роботу в україні Основна література
- •Резервна література (можливо знадобиться)
21.4.Сутність соціального проектування
Проектування (від лат. projektus - кинутий вперед) - специфічна діяльність, результатом якої є науково-теоретично і практично обґрунтоване визначення варіантів прогнозованого і планового розвитку нових процесів і явищ. Проектування - одна із форм відображення дійсності, процес створення прообразу (прототипу) об'єкта, явища чи процесу.
Метою проектування є перетворення об'єктивної дійсності, коли створюються (чи передбачається створення) об'єкти, явища, процеси, які б відповідали бажаним якостям.
За своєю сутністю проектування охоплює практично всі сфери діяльності людини і суспільства, тісно взаємодіючи, з однієї сторони, із прогнозуванням, з іншої - з плануванням та іншими функціями управління.
У сучасних умовах зростаючою потребою стає проектування соціальних систем, яке в принципі зводиться до визначення майбутнього стану конкретного соціального об'єкта, процесу в межах певної програми і плану.
Соціальне проектування стало науковою і практичною проблемою не так давно. Ще в 70 pp. XX ст. переважно писали про соціальне планування.
Серед найбільш частих дефініцій проектування, що зустрічаються у вітчизняній і зарубіжній літературі, можна назвати такі:
проектування - пристосування засобів, що є в наявності, для досягнення мети, координація складових частин чи окремих дій для отримання необхідного результату;
проектування - це конструювання варіантів оптимального з так званої мети, майбутнього стану об'єкта;
проектування - це моделювання дій щодо їх здійснення, допоки не з'явиться повна впевненість у кінцевому результаті;
проектування - прийняття рішень в умовах невизначеності.
Узагальнюючи, можна визначити соціальне проектування як конструювання соціальної дійсності.
Основними елементами проектної діяльності, її найважливішими теоретичними категоріями є конструювання, система, об'єкт, суб'єкт проектування, методи соціального проектування, умови проектування, механізми соціального проектування.
Основною метою соціального проектування як специфічної управлінської діяльності є створення проектів. Соціальний проект призначається для відображення майбутнього бажаного стану системи, що виникає внаслідок певних дій людей, за наявності певних фінансових, трудових, матеріальних і інших ресурсів, у тому числі інтелектуальних, пізнавальних, евристичних, ціннісних. Соціальний проект являє собою такий різновид програми, де відображені не тільки актуальні орієнтири, загальні завдання, а й уточнені терміни досягнення конкретних завдань, скоординовані зусилля виконавців на основі глибокого вивчення початкового рівня розвитку об'єкта і використання соціальних нормативів.
Розділ III конкретні технології соціальної роботи із клієнтами різного віку
22. Технології соціальної роботи з дітьми (Шкарупило, 310)
23. Технології соціальної роботи із підлітками (Ніконова, 310)
24. Технології соціальної роботи з молоддю (Солоха, 310)
25. Технології соціальної роботи з обдарованими дітьми та молоддю (Калайджиді, 310)
25.1.Характеристика та ознаки творчої обдарованості
Обдарованість - це система, що розвивається протягом життя якість психіки, яке визначає можливість досягнення людиною більш високих, неабияких результатів в одному або декількох видах діяльності порівняно з іншими людьми.
Обдарована дитина - це дитина, який виділяється яскравими, очевидними, іноді видатними досягненнями (або має внутрішні передумови для таких досягнень) в тому або іншому виді діяльності.
Обдарованість часто проявляється в успішності діяльності, що має стихійний, самодіяльний характер. Наприклад, захоплений технічним конструюванням дитина може будинку з ентузіазмом будувати свої моделі, але при цьому не проявляти аналогічної активності ні в шкільній, ні в спеціально організованій позашкільної діяльності (гуртку, секції, студії). Крім того, обдаровані діти далеко не завжди прагнуть демонструвати свої досягнення перед оточуючими. Так, дитина, який складає вірші, розповіді, може приховувати своє захоплення від педагога.
В якості однієї з причин відсутності проявів того або іншого виду обдарованості може бути брак необхідних знань, умінь і навичок, а також недоступність (в силу умов життя) предметної області діяльності, відповідної даруванню дитини. Таким чином, обдарованість у різних дітей може бути виражена в більш або менш очевидною формі. Аналізуючи особливості поведінки дитини, викладач, психолог і батьки повинні робити свого роду «допуск» на недостатнє знання про його справжні можливості, розуміючи при цьому, що існують діти, чию обдарованість вони поки не змогли побачити.
Обдарованість у дитячому віці можна розглядати як потенціалу психічного розвитку по відношенню до подальших етапів життєвого шляху особистості.
Виходячи з цього, в практичній роботі з дітьми замість поняття «обдарована дитина» слід використовувати поняття «ознаки обдарованості дітей» (або «дитина з ознаками обдарованості»).
Мотиваційний аспект поведінки обдарованої дитини може бути описаний наступними ознаками:
підвищена виборча чутливість до певних сторонам предметної дійсності (знаків, звуків, кольором, технічних пристроїв, рослин і т.д.) або певних форм власної активності (фізичної, пізнавальної, художньо-виразною і т.д.), що супроводжується, як правило, переживанням почуття задоволення;
підвищена пізнавальна потреба, яка проявляється в ненаситної допитливості, а також готовність за власною ініціативою виходити за межі вихідних вимог діяльності. Яскраво виражений інтерес до тих або інших занять або сферами діяльності, надзвичайно висока захопленість будь-яким предметом, занурена в ту або іншу справу. Наявність настільки інтенсивної схильності до певного виду діяльності має своїм наслідком разючу завзятість і працелюбний. Перевагу парадоксальною, суперечливою і невизначеною інформації, неприйняття стандартних, типових завдань і готових відповідей;
висока вимогливість до результатів власної праці, схильність ставити дуже складні цілі і наполегливість у досягненні, прагнення до досконалості.
Психологічні особливості дітей, що демонструють обдарованість, можуть розглядатися лише як ознаки, які супроводжують обдарованість, але не обов'язково як фактори, її породжують. Блискуча пам'ять, феноменальна спостережливість, здатність до миттєвих обчислень і т.п. самі по собі далеко не завжди свідчать про наявність обдарованості. Тому наявність зазначених психологічних особливостей може служити лише підставою для припущення про обдарованість, а не для висновку про її безумовному наявності.
Слід підкреслити, що поведінка обдарованої дитини зовсім не обов'язково повинно відповідати одночасно всім перерахованим вище ознаками. Поведінкові ознаки обдарованості (інструментальні і особливо мотиваційні) варіативні і часто суперечливі у своїх проявах, оскільки багато в чому залежать від предметного змісту діяльності та соціального контексту. Тим не менш, навіть наявність одного з цих ознак повинно привернути увагу спеціаліста і орієнтувати його на ретельний і тривалий час аналіз кожного конкретного індивідуального випадку.
