- •3.1.2. Права та обов'язки адвоката і помічника адвоката
- •3.2.3. Спілка адвокатів України
- •3.3.2. Повноваження кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури та її палат, порядок їх роботи
- •3.3.3. Розгляд заяв про видачу свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю
- •3.3.4. Розгляд справ про дисциплінарну відповідальність адвоката та припинення адвокатської діяльності
- •3.4.2. Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури
- •1' Уголовіш-процессуальньш кодекс Украпньї: Научно-практи- ческті коммснтарий / Ііод общ. Ред. В.Т. Малнренко, 10.14. Але- шша. - X.: 000 "Одиссей", 2003. — с. 137.
- •4.2.2. Вступ захисника до кримінальної справи
- •1,8 Уголовно-процессуальньїй кодекс Украиньї: іІауч.-практ. Коммент. / Под общ. Ред. В.Т. Маляренко, ю.П. Аленина. — X.: ооо "Одиосеи", 2003. — с. 512.
- •1,1 Уголовію-процессуальньш кодекс. Украиньї: іІауч.-практ. Коммент. / Под обіц. Ред. В/г. Маляренко, іо.II. Аленипа. — X.: ооо "Одиссей", 2003. — 0. 156.
- •7'Михайленко л.Р. Расследование престушіений. Законності, и обеспечение прав граждан. — к.: Юрінком Інтер, 1999. — с. 57.
- •78Святоцьіаїїі о.Д., Михеєнко м.М. Адвокатура України: Павч.
- •4.2.5, Діяльність захисника під час закінчення досудового слідства
- •81 Наламав в. Несовершеннолетние в судебном процессе: за- метки адвоката // Правозащитник. — 1998. — № 2. — с. 67.
- •91 Труд. — 1989. — 26 фенраля.
- •II. Сергеїч ще наприкінці XIX ст. Сформулював основні правила допиту свідків у судовому засіданні:
- •4.3.2. Робота адвоката — захисника під час апеляційного та касаційного провадження
- •4.4.2. Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача в судових стадіях
- •5.1.2. Робота адвоката під час ведення цивільних справ у суді першої інстанції
- •12 Берхнем в. Вступ до права та правової системи сіла. — к.: Україна, 1999. -- с. 119.
- •18Коночалтш в.В. Допрос: тактика и психология. — X.: Кон- сум, 1999. - с. 17.
- •5.2.2. Особливості діяльності адвоката- представника на стадії досудового врегулювання господарських спорів
- •5.2.3. Участь адвоката-представника в розгляді господарських справ у суді
- •2. Законність.
- •5. Гласність і відкритість адміністративного процесу.
- •6.1.4. Особливості правового статусу сторін в адміністративному процесі
- •6.1.6. Докази в адміністративному процесі
- •6.5.2. Касаційне провадження
- •6.5.3. Провадження за винятковими обставинами
4.3.2. Робота адвоката — захисника під час апеляційного та касаційного провадження
Відповідно до пункту 1 статті 348 КПК України адвокат має право подати апеляцію у частині, що стосується інтересів підзахисного. Апеляція подається:
• на вироки, які не набрали законної сили, ухвалені місцевими судами;
• на постанови про застосування чи незастосування примусових заходів виховного і медичного характеру, ухвалені місцевими судами;
• на ухвали (постанови), ухвалені місцевим судом, про закриття справи або направлення справи на додаткове розслідування;
• на окремі ухвали (постанови), ухвалені місцевим судом;
• на інші постанови місцевих судів у випадках, передбачених КПК України.
Подання апеляції на вирок є обов'язком адвоката, який здійснював захист у суді першої інстанції, якщо він вважає вирок неправильним і таку думку поділяє підзахисний. На думку більшості вчених, адвокат не може подавати апеляційну скаргу у випадку очевидного небажання клієнта.
Засуджений і виправданий, їх законні представники підлягають обов'язковому виклику в апеляційний суд, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення їх становища або суд визнає необхідним провести судове слідство. У цих випадках викликаються і їх захисники, якщо їх участь у справі відповідно до вимог статті 45 КПК України є обов'язковою.
Підставами для подання апеляції слід вважати:
• однобічність або неповноту дізнання, досудового чи судового слідства;
• невідповідність висновків суду, викладених у вироку (постанові), фактичним обставинам справи;
• істотно порушення кримінально-процесуального закону;
• неправильне застосування кримінального закону;
• невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
В апеляції зазначаються:
• назва суду, якому адресується апеляція;
• особа, яка подає апеляцію;
• вирок, ухвала чи постанова, на які подасться апеляція, і назва суду, який їх постановив;
• вказівка на те, у чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови, та доводи на її обґрунтування;
• прохання особи, яка подає апеляцію;
• перелік документів, які додаються до апеляції.
В обґрунтуванні прокурором та захисником необхідності зміни чи скасування вироку, ухвали, постанови апеляція повинна містити посилання на відповідні аркуші справи.
Про надходження апеляції суд першої інстанції інформує прокурора, інших зазначених у статті 348 КПК України осіб, інтересів яких стосується апеляція, направленням відповідних повідомлень та шляхом поміщення оголошення на дошці об'яв суду. Протягом п'яти діб з часу поміщення оголошення зазначені особи мають право одержати в суді копію апеляції або ознайомитися з нею в суді. Одночасно із врученням копії або з ознайомленням з апеляцією їм роз'яснюється право протягом п'яти діб з цього часу подати свої заперечення на апеляцію.
Позиція адвоката під час апеляційного провадження визначається, як правило, його позицією в суді першої інстанції, хоча можуть бути і винятки. Наприклад, коли адвокат не брав участі в суді першої інстанції і має свій погляд на обставини справи, який не збігається з думкою адвоката, що брав участь у суді першої інстанції.
Згідно зі статтею 384 КПК України адвокат має право подати касаційну скаргу в частині, що стосується інтересів підзахисного.
Відповідно до статті 383 КГІК України в касаційному порядку можуть бути перевірені:
1) вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції;
2) вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку.
У касаційному порядку також можуть бути перевірені вироки та постанови районного (міського), міжрайонного (окружного) судів, військових судів гарнізонів, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків та постанов.
Касаційні скарги і подання розглядаються:
1) колегією суддів палати Верховного Суду України з кримінальних справ —- на судові рішення, постановлені Верховним судом Автономної Республіки Крим, обласними, Київським і Севастопольським міськими судами, вироки районних (міських) та міжрайонних (окружних) судів;
2) колегією суддів військової палати Верховного Суду України —- на судові рішення, постановлені військовими судами регіонів і Військово-морських сил, вироки військових судів гарнізонів.
Касаційні скарги і подання на судові рішення, зазначені в частині першій статті 383 КІІК України, можуть бути подані протягом одного місяця з моменту проголошення вироку чи оголошення ухвали або постанови, які оскаржуються, а засудженим, який перебуває під вартою - у той самий строк з моменту вручення йому копії вироку чи постанови.
Касаційні скарги і подання на судові рішення, зазначені в частині другій статті 383 КІІК України, можуть бути подані протягом шести місяців з моменту набрання ними законної сили.
За клопотанням засудженого відповідно до статті 411 КПК України адвокат викликається в засідання суду, що вирішує питання, пов'язані з виконанням вироку. Розгляд справи починається доповіддю судді, після чого заслуховуються пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, і думка прокурора. Потім суддя виходить до иарадчої кімнати для винесення постанови.
4.4. Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача
4.4.1. Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача на досудовому слідстві
Кримінальний процес України передбачає забезпечення права на захист своїх законних інтересів потерпілим, цивільним позивачем і цивільним відповідачем.
Ефективним засобом забезпечення цього права є участь адвоката у кримінальній справі як представника цих суб'єктів кримінально-процесуальної діяльності1"5.
Потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Цивільним позивачем визнається громадянин, підприємство, установа чи організація, які зазнали матеріальної шкоди від злочину і пред'явили вимогу про відшкодування збитків відповідно до статті 28 КПК України.
Як цивільних відповідачів може бути притягнуто батьків, опікунів, піклувальників або інших осіб, а також підприємства, установи та організації, які за законом несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого.
Про визнання громадянина потерпілим, цивільним позивачем, а також про притягнення як цивільного відповідача особа, яка провадить дізнання, слідчий і суддя виносять постанову, а суд — ухвалу.
З цього .моменту потерпілий, цивільний позивач та цивільний відповідач стають учасниками кримінального
процесу, набувають процесуальних прав для захисту своїх законних інтересів, у тому числі право мати представника.
Відповідно до статті 52 КПК України представниками потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача можуть бути адвокати, близькі родичі, законні представники, а також інші особи за постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, судді або за ухвалою суду.
Коли цивільним позивачем або цивільним відповідачем с підприємство, установа чи організація, то представниками їх інтересів можуть бути спеціально уповноважені ними на те особи.
Представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача користуються процесуальними правами осіб, інтереси яких вони представляють. Таким чином, на відміну від захисників, ці особи не мають особливих процесуальних прав та діють поряд з потерпілим, цивільним позивачем і цивільним відповідачем або замінюють їх.
Відповідно до статті 49 КПК України потерпілий і його представник мають право: подавати докази; заявляти клопотання; ознайомлюватися з усіма матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких доеудове слідство не провадилося — після призначення справи до судового розгляду; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухвали суду і постанови народного судді, а за наявності відповідних підстав — на забезпечення безпеки.
Згідно зі статтею 50 КПК України цивільний позивач або його представник мають право: подавати докази; заявляти клопотання; брати участь у судовому розгляді; просити орган дізнання, слідчого і суд про вжиття заходів до забезпечення заявленого ними позову; підтримувати цивільний позов; ознайомлюватися з матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких доеудове слідство не провадилось — після призначення справи до судового розгляду; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, иро-
курора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову, а за наявності відповідних підстав — на забезпечення своєї безпеки. Цивільний позивач зобов'язаний на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора і суду пред'являти всі необхідні документи, пов'язані із заявленим позовом.
Відповідно до статті 51 КГІК України цивільний відповідач або його представник має право: заперечувати проти пред'явленого позову; давати пояснення по суті пред'явленого позову; подавати докази; заявляти клопотання; ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються цивільного позову, з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не провадилося — після призначення справи до судового розгляду; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок та ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову, а за наявності відповідних підстав — на забезпечення своєї безпеки.
Представником потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача не молее бути особа, яка брала участь у цій справі як слідчий, або особа, що провадила дізнання, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, захисник, особа, яка допитувалась або підлягає допиту як свідок, а також особа, що є, родичем кого-небудь зі складу суду або обвинувача.
Адвокат не може брати участі у справі як представник потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача також за обставин, зазначених у статті 61 КПК України.
За наявності цих обставин особа повинна відмовитися від виконання обов'язків представника потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача в цій справі. На цих же підставах вона може бути усунута від участі у справі слідчим, прокурором або судом.
Згідно зі статтею 217 КПК України, визнавши досудове слідство у справі, яка підлягає направленню для віддання обвинуваченого до суду, закінченим, слідчий повідомляє про це потерпілому та його представнику, цивільному позивачу, цивільному відповідачу або їх представникам і
роз'яснює їм їхнє право ознайомитися з матеріалами справи; про це слідчий складає відповідний протокол або додає до справи копію письмового повідомлення.
У разі письмового або усного клопотання зазначених осіб про ознайомлення їх з матеріалами справи слідчий повинен надати потерпілому і його представникові, цивільному позивачеві, цивільному відповідачеві або їх представникам таку можливість. Цивільний відповідач може ознайомлюватися з матеріалами справи в межах, передбачених частиною другою статті 51 цього Кодексу.
Зазначені особи мають право робити виписки зі справи і заявляти клопотання про доповнення слідства, щодо яких слідчий приймає рішення за правилами, передбаченими статтею 129 КПК України.
Матеріали про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення зазначеним особам не пред'являються.
Оголошення про закінчення слідства і пред'явлення матеріалів справи для ознайомлення оформляється протоколом з додержанням правил статті 220 КПК України.
Якщо у справі проводились додаткові слідчі дії, слідчий зобов'язаний ознайомити обвинуваченого і його захисника, а також надати можливість ознайомитися потерпілому і його представникові, цивільному позивачеві, цивільному відповідачеві або їх представникам з усіма додатковими матеріалами, а в разі їх клопотання — з усією справою, додержуючись вимог статей 217 — 221 КПК України.
