- •3.1.2. Права та обов'язки адвоката і помічника адвоката
- •3.2.3. Спілка адвокатів України
- •3.3.2. Повноваження кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури та її палат, порядок їх роботи
- •3.3.3. Розгляд заяв про видачу свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю
- •3.3.4. Розгляд справ про дисциплінарну відповідальність адвоката та припинення адвокатської діяльності
- •3.4.2. Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури
- •1' Уголовіш-процессуальньш кодекс Украпньї: Научно-практи- ческті коммснтарий / Ііод общ. Ред. В.Т. Малнренко, 10.14. Але- шша. - X.: 000 "Одиссей", 2003. — с. 137.
- •4.2.2. Вступ захисника до кримінальної справи
- •1,8 Уголовно-процессуальньїй кодекс Украиньї: іІауч.-практ. Коммент. / Под общ. Ред. В.Т. Маляренко, ю.П. Аленина. — X.: ооо "Одиосеи", 2003. — с. 512.
- •1,1 Уголовію-процессуальньш кодекс. Украиньї: іІауч.-практ. Коммент. / Под обіц. Ред. В/г. Маляренко, іо.II. Аленипа. — X.: ооо "Одиссей", 2003. — 0. 156.
- •7'Михайленко л.Р. Расследование престушіений. Законності, и обеспечение прав граждан. — к.: Юрінком Інтер, 1999. — с. 57.
- •78Святоцьіаїїі о.Д., Михеєнко м.М. Адвокатура України: Павч.
- •4.2.5, Діяльність захисника під час закінчення досудового слідства
- •81 Наламав в. Несовершеннолетние в судебном процессе: за- метки адвоката // Правозащитник. — 1998. — № 2. — с. 67.
- •91 Труд. — 1989. — 26 фенраля.
- •II. Сергеїч ще наприкінці XIX ст. Сформулював основні правила допиту свідків у судовому засіданні:
- •4.3.2. Робота адвоката — захисника під час апеляційного та касаційного провадження
- •4.4.2. Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача в судових стадіях
- •5.1.2. Робота адвоката під час ведення цивільних справ у суді першої інстанції
- •12 Берхнем в. Вступ до права та правової системи сіла. — к.: Україна, 1999. -- с. 119.
- •18Коночалтш в.В. Допрос: тактика и психология. — X.: Кон- сум, 1999. - с. 17.
- •5.2.2. Особливості діяльності адвоката- представника на стадії досудового врегулювання господарських спорів
- •5.2.3. Участь адвоката-представника в розгляді господарських справ у суді
- •2. Законність.
- •5. Гласність і відкритість адміністративного процесу.
- •6.1.4. Особливості правового статусу сторін в адміністративному процесі
- •6.1.6. Докази в адміністративному процесі
- •6.5.2. Касаційне провадження
- •6.5.3. Провадження за винятковими обставинами
3.3.3. Розгляд заяв про видачу свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю
Особа, яка має намір займатися адвокатською діяльністю, подає до атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії заяву, нотаріально засвідчену копію диплома про вищу юридичну освіту, документ, що підтверджує стаж роботи за фахом юриста або помічника адвоката не
менш як два роки, та документ про місце роботи і посаду на момент подання заяви. Атестаційна палата може за необхідності витребувати й інші документи для вирішення питання про допуск чи відмову в допуску до складання кваліфікаційних іспитів. Одержані документи атестаційна палата розглядає протягом місяця з дня їх надходження.
За результатами розгляду заяви та зазначених документів атестаційна палата приймає рішення про:
• допуск заявника до кваліфікаційних іспитів;
• витребування додаткових документів;
• відмову в допуску до кваліфікаційних іспитів.
Кваліфікаційні іспити включають відповіді на внесені
до екзаменаційних білетів запитання з галузей права, Правил адвокатської етики, історії адвокатури, законодавства про адвокатуру, запитання членів комісії, а також виконання практичних завдань і складання правових документів відповідно до Програми кваліфікаційних іспитів.
Особа, яка не склала кваліфікаційні іспити, мас право складати їх повторно через рік.
За результатами складання кваліфікаційних іспитів атестаційна палата приймає рішення про:
• видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
• відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Особі, яка успішно склала кваліфікаційні іспити, на підставі рішення атестаційної палати у строк до одного місяця з моменту прийняття рішення кваліфікаційно-дисциплінарна комісія видає свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за формою, що додається, якщо для цього немає перешкод, пов'язаних з несумісністю. Під час одержання свідоцтва особа, якій ного вручають, складає Присягу адвоката України. Якщо особа протягом вказаного строку не одержить зазначене свідоцтво і не складе Присягу адвоката України, рішення про видачу свідоцтва кваліфікаційно-дисциплінарною комісією в установленому порядку анулюється.
3.3.4. Розгляд справ про дисциплінарну відповідальність адвоката та припинення адвокатської діяльності
Право порушення дисциплінарного провадження належить голові дисциплінарної палати (а в разі його відсутності — заступникові голови), який попередньо розглядає інформацію, що стосується підстав притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, знайомить його з цією інформацією і вимагає від нього письмового пояснення.
Дисциплінарне стягнення до адвоката застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніш як через місяць з дня його виявлення, без урахування часу хвороби адвоката або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Справа про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності повинна бути розглянута не пізніше як у місячний строк з дня її порушення.
За порушення вимог Закону України "Про адвокатуру", інших актів законодавства України, що регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії до адвоката можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:
• попередження;
• зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року;
• анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Дисциплінарна палата може закрити дисциплінарну справу, якщо під час розгляду справи переконається в необґрунтованості скарги (заяви, постанови, ухвали) та відсутності підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності або в недоцільності накладення на нього дисциплінарного стягнення за вчинений ним просту
пок, або визнає, що вчинене виходить за межі дисциплінарної відповідальності адвокатів.
До початку розгляду справи, у разі потреби, провадиться додаткова перевірка підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, яку голова доручає одному з членів дисциплінарної палати. При цьому можуть бути витребувані додаткові документи і матеріали.
Під час розгляду справи участь адвоката, який притягається до дисциплінарної відповідальності, є обов'язковою. Повторна неявка адвоката без поважних причин не перешкоджає розглядові справи за його відсутності. У ході засідання адвокат, який притягається до дисциплінарної відповідальності, має право в будь-який момент заявляти клопотання і давати додаткові пояснення. За розсудом дисциплінарної палати можуть бути заслухані повідомлення інших осіб, запрошених з ініціативи як адвоката, так і палати, оголошені документи і досліджені інші матеріали, що є у справі, і ті, що подано додатково.
Рішення виноситься за відсутності адвоката, щодо якого порушено дисциплінарну справу.
Якщо протягом року з дня накладання дисциплінарного стягнення адвоката не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не піддавався дисциплінарному стягненню.
Після шести місяців з дня накладання стягнення дисциплінарна палата може зняти його достроково за умови бездоганної поведінки адвоката та сумлінного ставлення до виконання своїх обов'язків.
Рішення про припинення адвокатської діяльності та про анулювання свідоцтва кваліфікаційно-дисциплінарною комісією може бути прийнято у випадках:
• засудження адвоката за вчинення злочину — після набрання вироком законної сили;
• обмеження судом дієздатності або визнання адвоката недієздатним;
• втрати громадянства України;
• грубого порушення вимог Закону України "Про адвокатуру" та інших актів законодавства України, які регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України.
3.4. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури
3.4.1. Мета створення, склад та порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури
Відповідно до статті 14 Закону України "Про адвокатуру" та Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, затвердженого Указом Президента України від 5 травня 1993 р. № 155/93, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дис- циплінарних комісій. Вона має право скасовувати або змінювати рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій.
Вища кваліфікаційна комісія адвокатури утворюється при Кабінеті Міністрів України. До складу Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури входять по одному представнику від кожної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Верховного Суду України, Міністерства юстиції України, Спілки адвокатів України.
Представники від кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури до складу Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури обираються таємним голосуванням на альтернативній основі при вільному висуненні кандидатів з членів кваліфікаційію-дисциплінарних комісій. Обраним вважається кандидат, за якого віддано більше половини голосів членів кваліфікаційно-дисциплінарної комісії. Представник від Верховного Суду України до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури обирається Пленумом Верховного Суду України, а представник від Спілки адвокатів України — правлінням цієї Спілки. Представник від Міністерства юстиції України призначається Міністром юстиції України.
Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури очолює голова, якого обирають таємним голосуванням на альтернатив
ній основі при вільному висуненні кандидатів з членів комісії на її першому засіданні.
Голова комісії має заступника, який обирається в такому самому порядку, як і голова.
Ведення документації Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, облік і зберігання справ здійснює секретар, який обирається на першому засіданні комісії з її членів.
Члени Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури звільняються від виконання своїх службових обов'язків на час роботи комісії зі збереженням за цей час середньомісячного заробітку за рахунок коштів комісії.
Вища кваліфікаційна комісія адвокатури щорічно інформує про свою роботу Кабінет Міністрів України.
Організаційно-технічне забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Вища кваліфікаційна комісія адвокатури є юридичною особою, має штамп і печатку зі своїм найменуванням.
