6.1.6. Докази в адміністративному процесі

Розглядаючи справи в адміністративному суді для вста­новлення наявності або відсутності обставин, що обґрунто­вують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, суд повинен представити докази, якими відповідно до статті 69 КАСУ є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх пред­ставників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або ви­требувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

У статті 70 КАСУ зазначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета до­казування. Сторони мають право обґрунтовувати належ­ність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом у вирішенні справи не беруться до уваги.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджува­тися ніякими іншими засобами доказування, крім випад­ків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, вста­новлених статтею 72 КАСУ, де зазначено підстави для звільнення від доказування, якими є:

1) обставини, встановлені судовим рішенням в ад­міністративній, цивільній або господарській справі, що на­брало законної сили, не доказуються під час розгляду ін­ших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини;

2) обставини, визнані судом загальновідомими, не по­трібно доказувати;

3) обставини, які визнаються сторонами, можуть не до­казуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин і добровільності їх визнання;

4) вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали за­конної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяль­ності особи, щодо якої ухвалено вирок або постанову суду, лише в питаннях, чи було діяння та чи вчинене воно цією особою.

6.1.7. Строки в адміністративному процесі

Строки в адміністративному процесі — це встанов­лені законом або судом строки, в мелсах яких вчиняються процесуальні дії.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Статтею 99 КАСУ передбачено такі строки звернення до адміністративного суду:

1) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

2) для захисту прав, свобод та інтересів особи КАСУ й іншими законами можуть встановлюватися будь-які стро­ки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено іншого, обчислюються з дня, коли особа дізна­лася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

3) якщо законом встановлено можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим по­

рядком, то обчислення строку звернення до адміністратив­ного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рі­шення суб'єкта владних повноважень за результатами роз­гляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

У статті 100 КАСУ зазначено, ідо гіропуіцення строку звернення до адміністративного суду є підставою для від­мови в задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.

Якщо суд визнає причину пропуіцення строку звернен­ні! до суду поважною, адміністративна справа розглядаєть­ся і вирішується в порядку, встановленому КАСУ.

Позовні заяви приймаються до розгляду адміністратив­ним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.

Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесу­альний строк, встановлений судом, — продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує з інформуванням осіб, які беруть участі, у справі. Неприбуття на судове засідання осіб, які були належним чином сповіщені, не перешкоджає розгля­ду клопотання.

Ухвала суду про відмову в поновленні чи продовженні пропущеного процесуального строку може бути оскаржена особами, які беруть участь у справі.

Перебіг процесуального строку починається з наступно­го дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Строк, що визначається роками, закінчується у від­повідні місяць і число останнього року цього строку. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповід­не число останнього місяця цього строку. Якщо закінчен­ня строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчуєть­ся в останній день цього місяця.

Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення стро­

ку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, що повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закін­чується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закін­чення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або кошти здано на пошту чи передано іншими відповідни­ми засобами зв'язку.

Зупинення провадлсення в адміністративній справі зу­пиняє перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністра­тивній справі. Перебіг процесуальних строків продов­жується з дня поновлення провадження.

6.2. Підготовка до розгляду справи в суді

6.2.1. Звернення до адміністративного суду та відкриття провадження в адміністративній справі

У статті 104 КАСУ зазначено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом осо­ба, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних пов­новажень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Адміністративний позов подається до адміністративно­го суду у формі письмової позовної заяви особисто позива­чем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою. На прохання

позивача службовцем апарату адміністративного суду мо­же бути надана допомога в оформленні позовної заяви.

Адміністративний позов може містити вимоги:

1) про скасування або визнання нечинним рішення від­повідача — суб'єкта владних повноважень повністю чи ок­ремих його положень;

2) зобов'язання відповідача — суб'єкта владних повно­важень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача — суб'єкта владних повно­важень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача — суб'єкта владних повнова­жень коштів на відшкодування шкоди, завданої його неза­конним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Позовна заява може містити, крім визначених частиною третьою цієї статті, інші вимоги на захист прав, свобод чи ін­тересів у сфері публічно-правових відносин (ст. 105 КАСУ).

У статті 106 КАСУ викладено вимоги до позовної заяви, де зазначається:

1) найменування адміністративного суду, до якого по­дається позовна заява;

2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а та­кож номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими пози­вач обґрунтовує свої вимоги;

5) за необхідності — клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витре­бування доказів; про виклик свідків тощо;

6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому ві­домо і які можуть бути використані судом. Також до позов­ної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позовна заява підписується позивачем або його пред­ставником із зазначенням дати її підписання. Якщо позов­на заява подається представником, то в ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер за­собу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одно­часно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Після одержання позовної заяви відповідно до статті 107 КАСУ суд з'ясовує, чи:

1) подано позовну заяву особою, яка має адміністратив­ну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо по­зовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 КАСУ;

4) належить позовну заяву розглядати в порядку ад­міністративного судочинства і чи підсудна позовна заява цьому адміністративному суду;

5) немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАСУ.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для по­вернення позовної заяви чи відмови у відкритті прова­дження у справі. Питання про відкриття провадження в ад­міністративній справі суддя вирішує не пізніше наступно­го дня після надходження позовної заяви до адміністратив­ного суду або закінчення строку, встановленого для усу­нення недоліків позовної заяви, у разі залишення позовної заяви без руху.

Про відкриття провадження у справі чи відмову у від­критті провадження у справі суддя постановляє ухвалу. В ухвалі про відкриття провадження у справі зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження в адміністратив­ній справі, номер справи;

2) ким і до кого подано адміністративний позов;

3) зміст позовних вимог;

4) дата, час і місце попереднього судового засідання, як­що суд вважає його проведення необхідним;

5) пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та докази, які в нього є;

6) яким складом суду розглядатиметься справа.

Копія ухвали про відкриття провадження в адміністра­тивній справі невідкладно після постановлення надси­лається особам, які беруть участь у справі, разом з інфор­мацією про їхні процесуальні права й обов'язки. Відпові­дачам надсилаються також копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без до­держання вимог, встановлених статтею 106 КАСУ, поста­новляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усу­нення і встановлюється строк, достатній для усунення не­доліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася з по­зовною заявою. Якщо позивач усунув недоліки позовної за­яви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо:

1) позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку зали­шено без руху;

2) позивач до відкриття провадження в адміністратив­ній справі подав заяву про її відкликання;

3) позовну заяву подано особою, яка не має адміністра­тивної процесуальної дієздатності;

4) позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

5) у провадженні цього або іншого адміністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

6) справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Копія ухвали про повернення позовної заяви невідклад­но надсилається особі, яка її подала, разом із позовною за­явою й усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви можуть бути оскаржені особою, яка подала позовну заяву. Залишення позовної заяви без руху або повернення позовної заяви не позбавляють права на повторне звернення до адміністративного суду в поряд­ку, встановленому законом.

Відповідно до статті 109 КАСУ суддя відмовляє у відкрит­ті провадження в адміністративній справі лише, якщо:

1) заяву не належить розглядати в порядку адміністра­тивного судочинства;

2) у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили: постанова суду чи ухвала суду про відмову у відкрит­ті провадження в адміністративній справі, про закриття провадження в такій справі у зв'язку з відмовою позивача від адміністративного позову або примиренням сторін;

3) настала смерть фізичної особи чи припинено юридич­ну особу, які звернулися з позовною заявою або до яких по­дано адміністративний позов, якщо спірні правовідносини не допускають гіравонаступництва.

Про відмову у відкритті провадження в адміністратив­ній справі суддя постановляє ухвалу. Копія ухвали про від­мову у відкритті провадження в адміністративній справі не­відкладно надсилається особі, яка подала позовну заяву, ра­зом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала про відмову у відкритті провадження в ад­міністративній справі може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву. Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з таким самим адміністратив­ним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

6.2.2. Підготовче провадження

У статті 110 КАСУ зазначено, що підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Суд до судового розгляду адміністративної справи вжи­ває заходів для всебічного та об'єктивного розгляду і вирі­шення справи в одному судовому засіданні протягом ро­зумного строку. Для цього суд може:

1) прийняти рішення про витребування документів та інших матеріалів; зібрати необхідні відомості; провести огляд письмових і речових доказів на місці, якщо їх не молена до­ставити до суду; призначити експертизу, вирішити питан­ня про необхідність залучення свідків, спеціаліста, пере­кладача;

2) прийняти рішення про обов'язковість особистої участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засідан­ні, про залучення третіх осіб до справи;

3) викликати на судовий розгляд адміністративної справи свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів;

4) прийняти рішення про проведення попереднього су­дового засідання.

За обґрунтованим клопотанням позивача суддя вживає заходів щодо невідкладного розгляду і вирішення справи. У такому разі виклик осіб, які беруть участь у справі, чи повідомлення про постановлені судом ухвали здійснюють­ся за допомогою кур'єра, телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу.

Для з'ясування можливості врегулювати спір до судово­го розгляду справи або забезпечення всебічного та об'єк­тивного вирішення справи протягом розумного строку від­повідно до статті 111 КАСУ проводиться попереднє судове засідання суддею, який здійснює підготовку справи до су­дового розгляду, за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Для врегулювання спору суд з'ясовує, чи не відмовля­ється позивач від адміністративного позову, чи не визнає

відповідач адміністративний позов, і роз'яснює сторонам можливості щодо примирення.

Якщо спір не врегульовано в порядку, визначеному ча­стиною третьою цієї статті, суд:

1) уточнює позовні вимоги та заперечення відповідача проти адміністративного позову;

2) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;

3) визначає факти, які необхідно встановити для вирі­шення спору і які з них визнаються сторонами, а які нале­жить доказувати;

4) з'ясовує, якими доказами сторони можуть обґрунто­вувати свої доводи чи заперечення, та встановлює строки для їх надання;

5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду.

За заявою однієї зі сторін про неможливість прибуття до суду попереднє судове засідання може бути відкладене, якщо причини неприбуття будуть визнані судом поваленими.

Статтею 11.2 КАСУ передбачено, що позивач може від­мовитися від адміністративного позову повністю або част­ково, а відповідач — визнати адміністративний позов пов­ністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованії! суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

Про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від адміністра­тивного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.

У разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом молее бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем по­зовних вимог відповідно до статті 164 КАСУ. У разі повно­го визнання відповідачем адміністративного позову і прий­няття його судом ухвалюється постанова суду про задово­лення адміністративного позову.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відпові­дача суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Відповідно до статті 113 КАСУ під час підготовчого про­вадження сторони можуть повністю або частково врегулю­вати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предме­та адміністративного позову. За клопотанням сторін суд призупиняє провадження у справі на час, необхідний їм для примирення.

У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, в якій фіксуються умови примирення. Умови примирення не повинні суперечити закону або порушувати чиї-пебудь права, свободи чи інте­реси. У разі невиконання умов примирення однією зі сто­рін суд за клопотанням іншої сторони поновлює проваджен­ня у справі.

У статті 114 КАСУ зазначено, що суд може запропону­вати особам, які беруть участі, у справі, доповнити чи пояс­нити певні обставини, а також надати суду додаткові дока­зи у строк, встановлений судом. Питання про прийняття доказів, наданих з порушенням строку, встановленого су­дом, вирішується судом з урахуванням поважності причин несвоєчасного надання доказів.

Суд, який розглядає справу, у разі потреби збирання до­казів за межами своєї територіальної підсудності доручає відповідному адміністративному суду вчинити певні про­цесуальні дії. В ухвалі про судове доручення коротко за­значається зміст справи, що розглядається, вказуються об­ставини, що належить з'ясувати, та докази, які слід зібра­ти суду, що виконує доручення. Ухвала про судове дору­чення невідкладно надсилається до адміністративного су­ду, який буде її виконувати, та є обов'язковою для нього. Судове доручення невідкладно виконується судом за пра­вилами цього Кодексу, які встановлюють порядок вчинен­ня відповідних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, інформуються про да­ту, час і місце судового засідання. Неприбуття у судове за­сідання осіб, які були належним чином сповіщені, не пере­шкоджав виконанню судового доручення. Якщо особа, яка бере участь у справі, чи свідок, що дали пояснення або по­казання суду, який виконував окреме доручення, з'яв­ляться до суду, що розглядає справу, то вони дають пояснен­ня і показання в загальному порядку.

Адміністративні суди України можуть звертатися з до­рученням про проведення певних процесуальних дій до іноземних судів, а також виконувати доручення іноземних су­дів на підставі міжнародних договорів, згода на обов'яз­ковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може своєю ухвалою об'єднати для спільного роз­гляду і вирішення кілька адміністративних справ за одно­рідними позовними заявами одного й того самого позивача до того самого відповідача чи до різних відповідачів або за позовними заявами різних позивачів до одного й того само­го відповідача, а також роз'єднати одну чи декілька поєд­наних в одне провадження позовних вимог у самостійні провадження, якщо їхній спільний розгляд ускладнює чи уповільнює вирішення справи.

Суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечен­ня адміністративного позову, якщо є очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжит­тя таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде до­класти значні зусилля та здійснити істотні витрати, а та­кож якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Ухва­лу про вжиття заходів забезпечення адміністративного по­зову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постанови­ти суд апеляційної інстанції.

Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень,

але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскар­жуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання. Адміністративний позов, крім способу, вста­новленого частиною третьою цієї статті, може бути забез­печено забороною вчиняти певні дії.

Не допускається забезпечення позову шляхом зупинен­ня рішень Національного банку України щодо призначен­ня та здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії тимчасовому ад­міністратору, ліквідатору банку або Національному банку України під час здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку.

Відповідно до статті 118 КАСУ клопотання про забезпе­чення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтова­ності та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідачеві та іншим особам, які беруть участь у справі.

Відповідач або інша особа, яка бере участь у справі, у будь-який час має право заявити клопотання про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову ін­шим або скасування заходів забезпечення адміністратив­ного позову. Таке клопотання розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунто­ваності та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення позивачеві та іншим особам, які беруть участь у справі.

Питання про забезпечення адміністративного позову, заміну одного способу забезпечення адміністративного по­зову іншим або скасування заходів забезпечення ад­міністративного позову, крім випадків, встановлених части­нами першою і другою цієї статті, вирішується в судовому засіданні з інформуванням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чи­ном сповіщені, не перешкоджає розглядові таких питань.

Якщо в задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову збері­гаються до набрання постановою суду законної сили. Про­те суд молсе одночасно з прийняттям постанови або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпе­чення адміністративного позову або заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим.

Виконання ухвал з питань забезпечення адміністратив­ного позову здійснюється негайно в порядку, встановлено­му законом для виконання судових рішень. Ухвала з пи­тань забезпечення адміністративного позову може бути оскар­жена. Оскарження ухвали ие зупиняє її виконання, а та­кож не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Стаття 119 КАСУ встановлює, що особи, які беруть участі, у справі, під час підготовчого провадження можуть ознайомлюватися з матеріалами адміністративної справи, робити з них виписки та копії. Особи, які беруть участь у справі, під час підготовчого провадження можуть за влас­ний рахунок замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.

За наслідками підготовчого провадження суд постанов­ляє ухвалу про:

1) залишення позовної заяви без розгляду;

2) зупинення провадження у справі;

3) закриття провадження у справі;

4) закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду.

В ухвалі про закінчення підготовчого провадлсепня і призначення справи до судового розгляду зазначається, які підготовчі дії вчинено, та встановлюються дата, час і місце розгляду справи.

Якщо під час попереднього судового засідання, на яке прибули всі особи, що беруть участь у справі, вирішено не­обхідні для її розгляду питання, то за письмовою згодою цих осіб судовий розгляд може бути розпочатий у той са­мий день. Якщо під час попереднього провадлсепня від­повідач визнав позов, суд .може прийняти постанову про за­доволення адміністративного позову.

Копії судового рішення за наслідками підготовчого провадження надсилаються особам, які беруть участь у справі, крім випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті.

6.3, Судовий розгляд справи

6.3.1. Загальні положення розгляду адміністративних справ у суді

Стаття 122 КАСУ встановлює, що адміністративна спра­ва має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття прова­дження у справі, якщо іншого не встановлено КАСУ. Судо­вий розгляд адміністративної справи здійснюється в судо­вому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, після закінчення підготовчого провадження.

Особа, яка бере участь у справі, має право заявити кло­потання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмово­го провадження.

Судове засідання проводиться у спеціально обладнано­му приміщенні — залі судових засідань. Окремі процесу­альні дії в разі необхідності можуть вчинятися за межами приміщення суду.

Під час розгляду справи судом першої інстанції голову­ючим у судовому засіданні є суддя, який здійснював підго­товче провадження. Він керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками адміністратив­ного процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин у

справі, усуваючи із судового розгляду все, що не має зна­чення для вирішення справи, вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

Відповідно до статті 128 КАСУ суд відкладає розгляд справи в разі:

1) неприбуття на судове засідання сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручено повістки;

2) неприбуття на судове засідання позивача, належним чином сповіщеного про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

3) неприбуття на судове засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином сповіще­ного про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

4) якщо суд визнав обов'язковою особисту участь особи, яка бере участь у справі, у судовому розгляді, а вона не прибула.

Неприбуття на судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в су­дове засідання, або неповідомлення ними про причини не­прибуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.

У разі повторного неприбуття позивача, належним чи­ном сповіщеного про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причи­ни неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про роз­гляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. У разі неприбуття відповідача — суб'єкта владних повноважень, належним чином сповіщеного про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається, і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Якщо на судове засідання не прибули свідок, експерт, спеціаліст, суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, про можливість продовження судового розгляду

справи за відсутності свідка, експерта, спеціаліста, які не прибули, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про оголошення перерви. Одночасно суд може вирішити питання про привід свідка, експерта, спеціалі­ста, які не прибули (ст. 129 КАСУ).

У статті 130 КАСУ зазначено, що клопотання осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом негайно після того, як буде заслухана думка інших присутніх судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постанов­ляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленшо протягом судового розгляду справи.

Особи, присутні у залі судового засідання, при вході до нього суду та при виході суду повинні встати. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти дають пояснення, показання, відповідають на питання та став­лять питання стоячи і лише після надання їм слова голову­ючим у судовому засіданні. Постанову суду особи, присут­ні в залі, заслуховують стоячи. Відступ від цих правил до­пускається з дозволу головуючого в судовому засіданні.

Учасники адміністративного процесу, а також інші осо­би, присутні в залі судового засідання, зобов'язані додер­жуватися в судовому засіданні порядку і беззаперечно під­корятися відповідним розпорядженням головуючого в су­довому засіданні. Учасники адміністративного процесу звертаються до судді "Ваша честь".

Документи та інші матеріали передаються головуючому в судовому засіданні через судового розпорядника.

Відповідно до статті 135 КАСУ, судовий розгляд справи по суті починається доповіддю головуючого в судовому за­сіданні чи судді-доповідача про зміст позовних вимог, про визнання сторонами певних обставин під час підготовчого провадлсепня. Після цього головуючий з'ясовує: чи підтри­мує позивач адміністративний позов, чи визнає його від­повідач та чи не бажають сторони примиритися. У разі роз­гляду справи за відсутності особи, яка бере участь у справі, головуючий у судовому засіданні доповідає про її позицію щодо позовних вимог, якщо вона викладена в письмових поясненнях.

Позивач може відмовитися від адміністративного позо­ву, а відповідач — визнати адміністративний позов протя­гом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Сторо­ни можуть примиритися протягом усього часу судового розгляду або заявити клопотання про надання їм часу для примирення.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністратив­ного позову, визнанням адміністративного позову чи при­миренням сторін ухвалюється за правилами, встановлени­ми статтями 112, 113 КАСУ.

6.3.2. Залишення позовної заяви без розгляду

Статтею 155 КАСУ передбачено, що суд свосю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо:

1) позовну заяву подано особою, яка не має адміністра- тивної процесуальної дієздатності;

2) позовну заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

3) у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

5) надійшло клопотання позивача про відкликання по­зовної заяви;

6) особа, яка має адміністративну процесуальну діє­здатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у ви­падках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти адміністративного позову і від неї надійшла відповідна заява;

7) провадження в адміністративній справі було відкри­то за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 106 КАСУ, і позивач не усунув цих недоліків у строк, вста­новлений судом;

8) позивач до закінчення судового розгляду залишив судове засідання без поважних причин і не звернувся до су­ду із заявою про судовий розгляд за його відсутності.

Про залишення позовної заяви без розгляду суд поста­новляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена. Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

6.3.3. Зупинення, закриття провадження у справі

Відповідно до статті 156 КАСУ суд зупиняє проваджен­ня у справі в разі:

1) смерті або оголошення в установленому законом по­рядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, а також ліквідації органу, злиття, приєднання, поділу, пе­ретворення юридичної особи, які були стороною у справі — до встановлення правонаступника;

2) необхідності призначення або заміни законного пред­ставника сторони чи третьої особи — до вступу у справу за­конного представника;

3) неможливості розгляду цієї справи до вирішення ін­шої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримі­нального судочинства — до набрання законної сили судо­вим рішенням в іншій справі;

4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення — до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні.

Суд має право зупинити провадження у справі в разі:

1) захворювання особи, яка бере участь у справі, під­твердженого медичною довідкою, що перешкоджає при­буттю до суду, якщо її особиста участь буде визнана судом обов'язковою — до її одужання;

2) перебування особи, яка бере участь у справі, у відря­дженні, якщо її особиста участь буде визнана судом обов'яз­ковою — до повернення з відрядження;

3) призначення судом експертизи — до одержання її ре­зультатів;

4) наявності інших причин за обґрунтованим клопотан­ням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні ви­моги на предмет спору — до терміну, встановленого судом.

Суд не зупиняє провадження у справі у випадках, вста­новлених пунктами 1, 2 частини другої статті 156 КЛСУ, якщо відсутня сторона чи третя особа веде справу через свого представника.

Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена.

Провадження у справі поновлюється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду, якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження.

Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.

Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.

Стаття 157 КАСУ встановлює, що суд закриває прова­дження у справі:

1) якщо справу не належить розглядати в порядку ад­міністративного судочинства;

2) якщо позивач відмовився від адміністративного по­зову і відмову прийнято судом;

3) якщо сторони досягли примирення;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторо­нами;

5) у разі смерті або оголошення в установленому зако­ном порядку померлою особи, яка була стороною у справі,

якщо спірні правовідносини не допускають правонаступ- ництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Якщо провадження у справі закривається на підставі, встановленій пунктом 1 частини першої статті 157 КЛСУ, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухва­лу, яка молсе бути оскаржена.

Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

6.3.4. Судові рішення

Судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викла­дається у формі постанови, а рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуаль­них дій, клопотань, викладається у формі ухвали.

Судове рішення має бути законним і обґрунтованим. За­конним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм ма­теріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на під­ставі повністю і всебічно з'ясованих обставин в адміністра­тивній справі, підтверджених тими доказами, які були дослі­джені в судовому засіданні.

Су^гд приймає постанову іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Постанова приймається, складається і підписується в нарадчій кімнаті складом су­ду, який розглянув справу.

У виняткових випадках залежно від складності справи складення постанови у повному обсязі молсе бути відкладе­но на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення роз­гляду справи. ГІри цьому вступна та резолютивна частини постанови підписуються всім складом суду, проголошу­ються в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, і приєднуються до справи.

Окремим документом викладаються ухвали з питань:

1) залишення позовної заяви без руху;

2) повернення позовної заяви;

3) відкриття провадження в адміністративній справі;

4) об'єднання та роз'єднання справ;

5) забезпечення доказів;

6) визначення розміру судових витрат;

7) продовження та поновлення процесуальних строків;

8) передання адміністративної справи до іншого ад­міністративного суду;

9) забезпечення адміністративного позову;

10) призначення експертизи;

11) виправлення описок і очевидних арифметичних по­милок;

12) відмови в ухваленні додаткового судового рішення;

13) роз'яснення постанови;

14) зупинення провадження у справі;

15) закриття провадження у справі;

16) залишення позовної заяви без розгляду;

17) інших питань, які вирішуються поза судовим роз­глядом.

Окремим документом можуть викладатися також ухва­ли з інших питань, які вирішуються під час судового роз­гляду. Ухвали, які викладаються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті та підписуються скла­дом суду, який розглядає справу.

Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання до журналу су­дового засідання. Ухвали, постановлені в судовому засі­данні, проголошуються негайно після їх постановлений.

Виправлення в судовому рішенні мають бути застере­жені складом суду, який його ухвалив.

Приймаючи постанову відповідно до статті 161 КАСУ, суд вирішує:

1) чи були обставини, якими обґрунтовували ся вимоги і заперечення, та якими доказами кони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущешш строку звернен­ня до суду тощо), які мають значення для вирішення спра­ви, та докази на їх підтвердження;

3) яку правову норму належить застосувати до цих пра­вовідносин;

4) чи належить задовольнити позовні вимоги або відмо­вити в їх задоволенні;

5) як розподілити між сторонами судові витрати;

6) чи є підстави допустити негайне виконання постанови;

7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення адміністративного позову.

Вирішуючи справи по суті, суд може задовольнити ад­міністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяль­ності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рі­шення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів;

5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

7) примусове видворення іноземця чи особи без грома­дянства за межі України;

8) визнання наявності чи відсутності компетенції (пов­новажень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів людини і гро­мадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових від­носин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

6.4. Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ

Особливості провадження у справах щодо оскарлсення нормативно-правових актів поширюються на розгляд ад­міністративних справ щодо:

1) законності (крім конституційності) постанов Верхов­ної Ради України, указів та розпоряджень Президента Украї­ни, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради мініс­трів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.

Право оскаржити нормативно-правовий акт мають осо­би, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єк­тами правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. У разі відкриття провадження в адміністративній справі що­до оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскар­жуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, да­ту, час і місце судового розгляду адміністративної справи. Оголошення повинно бути опубліковано не пізніш як за сім днів до судового розгляду. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всім зацікавленим особам на­лежним чином повідомлено про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі таких осіб, якщо во­ни не брали участі у справі, залишаються без розгляду.

Адміністративна справа іцодо оскарлсення нормативно- правових актів вирішується протягом розумного строку, але не пізніше одного місяця після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особли­

востей розгляду справи суд ухвалою може продовжити роз­гляд справи, але не більш як на один місяць.

Суд може визнати нормативно-правовий акт незакон­ним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юри­дичної сили, повністю або в окремій його частині. Якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-правового акта виявлено незаконність або невідповідність правовому акту вищої юридичної сили інших правових актів чи їхніх ок­ремих положень, крім тих, щодо яких відкрито проваджен­ня в адміністративній справі та які впливають на прийнят­тя постанови у справі, суд визнає такі акти чи їхні окремі положення незаконними або такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили.

Постанова суду у справах щодо оскарження норматив- но-правових актів оскаржується в загальному порядку. Ре­золютивна частина постанови суду про визнання норма­тивно-правового акта незаконним або таким, що не від­повідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнан­ня його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили,

Згідно зі статтею 172 КАСУ право оскаржувати рішен­ня, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з рефе­рендуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціа­тивна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання рефе­рендуму. Виборець (громадянин, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рі­шення, дію чи бездіяльність виборчої комісії, комісії з ре­ферендуму, членів цих комісій, якщо таке рішення, ДІЯ чи бездіяльність порушує його виборчі права або інтереси що­до участі у виборчому процесі чи процесі референдуму. Рі­шення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії іцодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїн­ського референдуму оскаржуються у Вищому адміністра­тивному суді України. Усі інші рішення, дії або бездіяль­ність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії оскар­жуються в окружному адміністративному суді, територі­альна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії Автономної Республіки Крим, обласної виборчої комісії, Київської чи Севастопольської виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів; територіальної (окружної) виборчої комісії щодо підготовки та проведення виборів Київського чи Севастопольського міського голови; тери­торіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів Президента України, народних де­путатів України; обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим із всеукраїнського референ­думу, а таколс членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцеперебуванням відповідної комісії. Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій, за ви­нятком рішень, дій чи бездіяльності, визначених частина­ми третьою та четвертою статті 172 КАСУ, оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцеперебуванням відповідної комісії. Позовні заяви що­до рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до ад­міністративного суду у п'ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. По­зовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої ко­місії, комісії з референдуму, членів цих комісій, що були вчинені до дня голосування, може бути подано до ад­міністративного суду у строк, встановлений частиною шо­стою цісї статті, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передус дню голосування. Позовні заяви щодо рі­шень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, дільничної комісії з референдуму, членів цих комісій, іцо були вчинені в день голосування, під час підрахунку голо­сів та встановлення результатів голосування на дільниці, може бути подано до адміністративного суду у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущен­ня бездіяльності. Суд приймає позовну заяву щодо рішен­ня, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референ­думу або члена відповідної комісії до розгляду незаленсно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питан­

ня про стягнення судового збору відповідно до правил роз­поділу судових витрат, встановлених цим Кодексом. Суд невідкладно повідомляє відповідній виборчій комісії або комісії з референдуму та комісії вищого рівня про надхо­дження позовної заяви і про ухвалене судом рішення. Суд вирішує адміністративні справи у п'ятиденний строк після надходження позовної заяви. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, ви­рішуються судом у п'ятиденний строк, але не пізніше ніж за дві години до початку голосування.

Право звернутися з адміністративним позовом про уточ­нення списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, має ко­жен, хто має право голосу на відповідних виборах або ре­ферендумі. Адміністративні справи щодо уточнення спис­ку виборців розглядає місцевий загальний суд як ад­міністративний суд за місцеперебуванням відповідної ко­місії. Позовна заява про уточнення списку виборців по­дасться до адміністративного суду без сплати судового збо­ру. Позовну заяву може бути подано не пізніш як за одну годину до закінчення часу для голосуванні). Суд вирішує адміністративні справи щодо уточненні! списку виборців у триденний строк після надходження позовної заяви, але не пізніше дня, що передує дню голосування, а якщо позовна заява надійшла напередодні дня голосування або в день го­лосування — невідкладно, але не пізніш як за півгодини до закінчення часу для голосування. Постанови адміністра­тивного суду ЩОДО внесенні! змін у списки виборців вико­нуються негайно.

Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність ор­ганів виконавчої влади, органів місцевого самоврядуван­ня, засобів масової інформації, підприємств, установ, ор­ганізацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих пра­цівників засобів масової інформації, що порушують зако­нодавство про вибори та референдум, мають виборча ко­місія, кандидат, партія (блок), місцева організація партії (блок місцевих організацій партій), які є суб'єктами від­повідного виборчого процесу, комісія з референдуму, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання

референдуму. Виборець (громадянин, який має право голо­су У відповідних виборах або референдумі) може оскаржи­ти рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових і службових осіб, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність порушують виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі рефе­рендуму його особисто. Позовна заява подається до місце­вого адміністративного суду відповідно до статей 18, 19 КАСУ. Позовна заява щодо дій чи бездіяльності засобів ма­сової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових і службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, що порушують законодавство про ви­бори та референдум, подається до місцевого загального су­ду як адміністративного за їхнім місцеперебуванням.

Право оскаржувати дії чи бездіяльність кандидатів, їх­ніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації пар­тії (блоку місцевих організацій партій), їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референду­му, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, що порушу­ють законодавство про вибори чи референдум, мають кан­дидат, партія (блок), місцева організація партії (блок міс­цевих організацій партій), які є суб'єктами відповідного виборчого процесу, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму. Виборець (громадя­нин, який має право голосу на відповідних виборах або ре­ферендумі) може оскаржити дії чи бездіяльність суб'єктів, визначених частиною першою цієї статті, якщо ці дії чи бездіяльність порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму. Позовна заява щодо оскарження дій чи бездіяльності кан­дидата на пост Президента України, ініціативних груп все­українського референдуму, інших суб'єктів ініціювання всеукраїнського референдуму, що порушують законодав­ство про вибори чи референдум, подається до окружного ад­міністративного суду, територіальна юрисдикція якого по­ширюється на м. Київ. Позовна заява щодо оскарження дії чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищ­

ної, міської ради подається до місцевого загального суду як адміністративного за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена. Позовна заява з інших питань, передбачених цією статтею, подається до окружного ад­міністративного суду за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена.

Якщо відповідним законом встановлено судовий поря­док скасування реєстрації кандидата на пост Президента України, позовна заява Центральної виборчої комісії про скасування реєстрації кандидата на пост Президента Украї­ни подається до Вищого адміністративного суду України протягом трьох днів після виявлення підстав для скасуван­ня реєстрації кандидата на пост Президента України, вста­новлених законом. Суд вирішує адміністративну справу щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України у триденний строк після надходження позовної заяви. Про розгляд позовної заяви в судовому засіданні ін­формуються позивач і відповідач (кандидат на пост Прези­дента України, про скасування реєстрації якого подано за­яву). Неприбуття у судове засідання осіб, яким було на­лежним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Якщо судом буде встановлено наявність підстав для скасування реєст­рації кандидата на пост Президента України, передбаче­них відповідним законом, суд задовольняє адміністратив­ний позов і скасовує реєстрацію кандидата на пост Прези­дента України.

Суд, встановивши порушення законодавства про вибори чи референдум, визначає у постанові спосіб захисту пору­шених прав та інтересів, а також порядок усунення всіх наслідків цих порушень відповідно до закону. У разі вияв­лення порушень, що можуть бути підставою для притяг­нення до відповідальності, суд постановляє окрему ухвалу з повідомленням про наявність таких порушень і надсилає її до органів чи осіб, уповноважених вжити у зв'язку із цим заходів, встановлених законом. Копії судового рішен­ня невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення. Судові рішення за наслідками

розгляду судами першої інстанції справ набирають закон­ної сили після закінчення строку апеляційного оскаржен­ня, а у разі їх апеляційного оскарження — з моменту про­голошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судові рішення Вищого адміністративного суду України набирають законної сили з моменту проголошення і не мо­жуть бути оскаржені. Судові рішення, ухвалені за наслід­ками розгляду судами першої інстанції справ у період від двадцять четвертої години дня, що передує дню голосуван­ня, до шостої години дня голосування, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Судові рішення за наслідками розгляду справ можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у дводенний строк з дня їх проголошення, а судові рішення, ухвалені до дня го­лосування, — не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у дводенний строк після закінчення стро­ку апеляційного оскарження з повідомленням осіб, які бе­руть участь у справі. Апеляційна скарга стосовно судового рішення, ухваленого до дня голосування, розглядається не пізніше ніж за дві години до початку голосування. Суд апе­ляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду не може повертати справу на новий розгляд. Судове рішення суду апеляційної інстанції є остаточним.

Особа, яка відповідно до закону про вибори зареєстрова­на як уповноважений представник або довірена особа кан­дидата, діє як представник відповідного кандидата у спра­вах, пов'язаних із виборчим процесом, без додаткового уповноваження. Особа, яка відповідно до закону про вибо­ри чи референдум зареєстрована як уповноважена особа (представник) партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), ініціативної групи ре­ферендуму, діє як представник відповідної партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), ініціативної групи референдуму у справах, пов'язаних із виборчим процесом чи процесом референду­му, без додаткового уповноваження. Документом, що під­тверджує повноваження представників, є відповідне по­

свідчення, видане в порядку, встановленому законом про вибори чи референдум.

Позовна заява про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності подається до окружного адміністративно­го суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на м. Київ. Право звернутися з такою позовною заявою має Го­лова Верховної Ради України. Адміністративна справа за по­зовною заявою про дострокове припинення повноважень на­родного депутата України вирішується протягом семи днів після відкриття провадлсепня у справі. Неприбуття на судове засідання осіб, які були належним чином сповіщені про роз- іуіяд справи, не перешкоджає її розгляду.

Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення вико­навчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої по­садової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не вста­новлено іншого порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду:

• у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

• у триденний строк з дня, коли особа дізналася або по­винна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або без­діяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган держав­ної виконавчої служби. Про подання позовної заяви суд повідомляє відповідачу не пізніше наступного дня після відкриття провадження у справі. Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного вико­навця чи іншої посадової особи державної виконавчої

служби вирішується судом протягом десяти днів після від­криття провадження у справі.

Органи виконавчої влади, органи місцевого самовряду­вання негайно після одержання повідомлення про прове­дення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо мають право звернутися до окружного адміністративного суду за своїм місцеперебуванням із позовною заявою про заборону таких заходів чи про інше обмеження права на мирні зібрання (щодо місця чи часу їх проведення тощо). Про від­криття провадження у справі, дату, час та місце розгляду справи суд негайно повідомляє позивача та організатора (організаторів) зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших мирних зібрань. Адміністративна справа про обме­ження права на мирні зібрання вирішується судом протя­гом трьох днів після відкриття провадження, а в разі від­криття провадження менш як за три дні до проведення від­повідних заходів — невідкладно. Суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити ре­альну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. У постанові суду зазначається спосіб обмеження реалізації права на мир­ні зібрання. Постанова суду у справах про обмеження реалі­зації права па мирні зібрання виконується негайно. Копії су­дового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Організатор (організатори) зборів, мітингів, походів, де­монстрацій чи інших мирних зібрань має право звернутися до адміністративного суду за місцем проведення цих за­ходів із позовною заявою про усунення обмежень у реаліза­ції права на мирні зібрання з боку органів виконавчої вла­ди, органів місцевого самоврядування, поінформованих про проведення таких заходів. Про відкриття проваджен­ня у справі, дату, час та місце розгляду справи суд негайно повідомляє позивача та відповідача (відповідний орган ви­конавчої влади, орган місцевого самоврядування). Адмініс­тративна справа про усунення обмежень у реалізації права

на мирні зібрання вирішується судом протягом трьох днів після відкриття провадлсепня, а в разі відкриття його менш як за три дні до проведення відповідних заходів або у день їх проведення — невідкладно. Постанова суду в ад­міністративній справі про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання виконується негайно. Копії судо­вого рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

6.5. Розгляд адміністративних справ у апеляційному, касаційному провадженні, а також у провадженні за винятковими та нововиявленими обставинами

6.5.1. Апеляційне провадження

Судом апеляційної інстанції в адміністративних спра­вах є апеляційний адміністративний суд, у межах тери­торіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий ад­міністративний (місцевий загальний суд як адміністратив­ний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення. У випадку, визначеному частиною шостою статті 177 КАСУ, судом апеляційної інстанції є Вищий ад­міністративний суд України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а та­кож особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постано­ви суду першої інстанції повністю або частково. Ухвали су­ду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційно­му порядку окремо від постанови суду повністю або частко­во у випадках, встановлених КАСУ. Заперечення на інші

ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на по­станову суду першої інстанції.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої ін­станції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викла­даються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскар­ження та апеляційна скарга подаються до адміністратив­ного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеля­ційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскар­ження постанови суду першої інстанції подається протя­гом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАСУ — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двад­цяти днів після подання заяви про апеляційне оскаржен­ня. Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскар­ження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апе­ляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Вона може бути подана без попереднього по­дання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга по­дається у строк, встановлений для подання заяви про апе­ляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, зали­шаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для понов­лення строку, про що постановляється ухвала.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються в письмовій формі. У заяві про апеляційне оскар­ження постанови чи ухвали зазначаються:

1) найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка по­дає заяву, а також номер засобу зв'язку, адреса електрон­ної пошти, якщо такі є;

3) постанова або ухвала, що оскарясуються.

В апеляційній скарзі зазначаються:

• найменування адміністративного суду апеляційної ін­станції, до якого подається скарга;

• ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

• дата подання заяви про апеляційне оскарження;

• вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції;

• обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправиль­ність чи неповнота дослідження доказів і встановлення об­ставин у справі та (або) застосування норм права;

• у разі необхідності — клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо;

• перелік матеріалів, які додаються.

В апеляційній скарзі зазначається, чи бажає особа взя­ти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції або просить суд розглянути справу за її відсутності. Якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то в ній зазначається причи­на, з якої ці докази не були надані.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга підписуються особою, яка їх подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо цей документ не подавався рані­ше. До заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги додаються їхні копії відповідно кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суд першої інстанції після одержання всіх апеляційних скарг у справі від осіб, які подали заяви про апеляційне оскар­ження, або через три дні після закінчення строку на подан­ня апеляційної скарги надсилає їх разом зі справою до ад­міністративного суду апеляційної інстанції.

Апеляційні скарги, що надійшли після направлення справи до адміністративного суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня після їх надходження направля­ються до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Адміністративна справа реєструється в день її надхо­дження до адміністративного суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається в порядку черго­вості судді-доповідачу.

Отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протя­гом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 КАСУ і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог статті 187 КАСУ, застосовуються правила статті 108 КАСУ. Ухвали про залишення апеляційної скарги без ру­ху, повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті апеляційного провадження можуть бути оскаржені в каса­ційному порядку.

Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження:

1) з'ясовує склад учасників адміністративного процесу;

2) надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження особам, які беруть участь у справі, разом з копіями заявн про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, інформацією про їхні права та обов'язки і встанов­лює строк, протягом якого можуть бути подані заперечен­ня на апеляційну скаргу;

3) з'ясовує обставини, на які посилаються особи, що бе­руть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;

4) з'ясовує, які обставини визнаються та які заперечу­ються особами, що беруть участь у справі;

5) пропонує особам, що беруть участь у справі, подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, що подала апеляційну екаргу, або з власної ініціативи;

6) вирішує інші письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі;

7) вирішує питання про можливість письмового прова­дження у суді апеляційної інстанції;

8) вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи.

Усі судові рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до апеляційного розгляду, виклада­ються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються особам, які беруть участь у справі.

Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач до­повідає про них колегії суддів, яка постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до апеляцій­ного розгляду.

Особи, які беруть участі, у справі, мають право подати до адміністративного суду апеляційної інстанції запере­чення на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом встановленого судом апеляційної інстанції строку.

Заперечення на апеляційну скаргу містить:

1) найменування адміністративного суду апеляційної інстанції;

2) ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка по­дає заперечення на апеляційну скаргу, а також номер засо­бу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

3) номер адміністративної справи в адміністративному суді апеляційної інстанції, якщо він повідомлений судом а п е л я ц і і і н ої і н с та н ц і ї;

4) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеля­ційної скарги;

5) у разі необхідності — клопотання особи, яка подає заперечення па апеляційну скаргу;

6) перелік матеріалів, які додаються.

У запереченні на апеляційну скаргу зазначається, чи ба­жає особа взяти участь у судовому засіданні суду апеляцій­ної інстанції або просить суд розглянути справу за її від­сутності.

Заперечення на апеляційну скаргу підписується особою, що його подає, або її представником, який додає оформле­ний належним чином документ про свої повноваження, якщо це не було зроблено в сулі першої інстанції.

Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, у будь-який час до

закінчення апеляційного розгляду мають право приєдна­тися до апеляційної скарги, підтримавши її вимоги.

Особа, що подала апеляційну скаргу, може відмовитися від апеляційної скарги або змінити її до закінчення апеля­ційного розгляду. Якщо постанова або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або в разі від­сутності заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу чи приєдналися до неї, проти закриття проваджен­ня у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеля­ційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне про­вадження. У разі зміни апеляційної скарги суд апеляцій­ної інстанції за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, надає їм час, достатній для вивчення змінених апеляційних вимог і подання заперечення на апеляційну скаргу.

Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення су­ду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апе­ляційної інстанції може вийти за мелсі доводів апеляційної скарги в разі встановлення підчас апеляційного проваджен­ня порушень, допущених судом першої інстанції, які приз­вели до неправильного вирішення справи. Суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджува­лися в суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим попадання їх до суду першої інстанції або не­обгрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції молсе дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог КЛСУ. Суд апеляційної інстанції не може розглядати по­зовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей КАСУ. Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань осіб, яісі беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в не­обхідному обсязі зміст судового рішення, що оскаржуєть­ся, апеляційної скарги та заперечень на неї. Для надання пояснень, а також у судових дебатах першій надається сло­во особі, що подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення по­

зивач. За ними дають пояснення і виступають у дебатах особи, які приєдналися до апеляційної скарги, а потім — інші особи, які беруть участь у справі. Неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином поінформованих про дату, час і місце апе­ляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язко­вою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи. Після закінчення апеляційного розгляду справи колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу в по­рядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення спра­ви за їхньої відсутності.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а по­станову суду — без змін;

2) змінити постанову суду;

3) скасувати її та прийняти нову;

4) скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі;

5) визнати постанову суду нечинною і закрити прова­дження у справі;

6) скасувати постанову суду і направити справу на но­вий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухва­лу суду — без змін;

2) змінити ухвалу суду;

3) скасувати ухвалу суду і постановити нову з направ­ленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи;

4) скасувати ухвалу суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі;

5) визнати ухвалу суду нечинною і закрити проваджен­ня у справі;

6) скасувати ухвалу суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду — без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержан­ням норм матеріального і процесуального права.

Підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є:

1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи про­цесуального права;

2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Підставами для скасування постанови або ухвали суду

першої інстанції та ухвалення нового рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають зна­чення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для спра­ви, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд апеляційної інстанції скасовує постанову чи ухвалу суду і направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо:

1) справу розглянуто і вирішено пеповновалсним скла­дом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, яко­му було заявлено відвід на підставі обставин, які виклика­ли сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;

3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим суд­дею, який розглянув справу.

Розглянувши апеляційну скаргу, суд апеляційної ін­станції постановляє ухвалу в разі:

1) залишення апеляційної скарги без задоволення, а су­дового рішення — без змін;

2) зміни ухвали суду першої інстанції;

3) скасування судового рішення і постановлешія нової ухвали;

4) скасування судового рішення і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі ;

5) визнання судового рішення нечинним і закриття про­вадження у справі;

6) скасування ухвали суду і направлення справи на но­вий розгляд до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апе­ляційної скарги може свосю постановою змінити постано­ву суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задо­вольняє позовні вимоги. З усіх процесуальних питань суд апеляційної інстанції постановляє ухвали.

У разі залишення апеляційної скарги без задоволення в ухвалі зазначається, якими обставинами чи нормами пра­ва спростовуються доводи, що містяться у скарзі. У разі скасування або зміни судового рішення суду першої інстан­ції в ухвалі зазначається, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість цього рішення. Висновки і мотиви, з яких скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції у новому розгляді справи.

Після закінчення апеляційного провадження справа не пізніш як у семиденний строк направляється до адміністра­тивного суду першої інстанції, який її розглянув.