5.2.3. Участь адвоката-представника в розгляді господарських справ у суді

Відповідно до статті 69 ГПК України спір має бути вирі­шено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Спір про стягнення заборгованості за опротестованим векселем має бути вирішено господарським судом у строк не більше одного місяця від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках голова господарського суду (чи за­ступник голови господарського суду) має право продовжи­ти строк вирішення спору, але не більш як на один місяць. За клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторо­ни, погодженим з другою стороною, спір може бути вирі­шено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

Беручи участь у розгляді справи, адвокат-представник повинен керуватися вимогами ГПК України та принципа­ми господарського процесу, які визначають, що:

• учасники процесу рівні перед законом і господарським судом;

• вирішення спорів у господарському суді є відкритим, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охо­рони державної та комерційної таємниці, або коли проти цього є обґрунтовані заперечення однієї зі сторін або обох сторін;

• господарський суд сприяє досягненню згоди між сто­ронами;

• порядок ведення засідання визначається суддею гос­подарського суду, який головує на засіданні.

Як правило, після оголошення складу господарського суду і осіб, які беруть участь у розгляді справи, суд надає позивачу та його представнику можливість викласти свої міркування по суті справи. У своєму виступі позивач прак­тично повторює зміст позовної заяви, оголошує документи, які не були додані до позовної заяви, посилається на пока­зання свідків, спеціалістів, які надалі будуть заслухані.

Після виступу позивача та його представника суд надає можливість присутнім ставити їм питання. У цей момент відповідач та його представник, а також: інші особи, які бе­руть участь у справі, уточнюють нез'ясовані моменти у по­ясненнях позивача, конкретизують позицію з принципо­вих питань, якщо вона у позовній заяві позивача викладе­на нечітко. Далі заслуховуються експерти та інші особи, які беруть участь у справі.

Особливістю господарського процесу, на відміну від кримінального та цивільного, є його помірна регламента­ція у порядку ведення засідання.

Виступи сторін і відповіді на питання можуть неоднора­зово повторюватись у міру з'ясування обставин спору.

Після закінчення розгляду спору господарський суд приймає рішення. Прийняте рішення оголошується суд­дею господарського суду в засіданні після закінчення роз­гляду справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили піс­ля закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає за­конної сили після закінчення десятиденного строку з дня

підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеля­ційного подання рішення, якщо його не скасовано, наби­рає законної сили після розгляду справи апеляційною ін­станцією.

5.2.4. Робота адвоката під час перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку, перегляду судових рішень Вищого господарського суду України Верховним Судом України, а також перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами

Відповідно до статті 91 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор — апе­ляційне подання на рішення місцевого господарського су­ду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частині! рішення — з дня підписання рішення, оформлено­го відповідно до статті 84 ГПК України.

Апеляційна скарга (подання) подається (вноситься) у письмовій формі та повинна містити:

1) найменування апеляційного господарського суду, до якого подається скарга (подання);

2) найменування місцевого господарського суду, який прийняв рішення, номер справи та дату прийняття рішення;

3) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу (подання), а також підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення, з посиланням на законодавство і матеріали, що є у справі або подані додатково;

4) перелік документів, доданих до скарги (подання). Апеляційна скарга підписується особою, яка подає

скаргу, або її представником.

До скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій сто­роні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, яких у сторони немає.

Сторона у справі, отримавши апеляційну скаргу (подан­ня), має право надіслати відзив на неї апеляційній інстан­ції та особі, яка подала скаргу (подання).

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу (подання) не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарсько­го суду.

Згідно зі статтею 107 ГПК України сторони у справі ма­ють право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що на­брало законної сили, та на постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також: особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рі­шення чи постанову, що стосується їхніх прав і обов'язків.

Вищий господарський суд України переглядає за касацій­ною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Касаційна скарга (подання) подасться (вноситься) до Вищого господарського суду України через місцевий чи апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржува­не рішення чи постанову.

Касаційна скарга (подання) може бути подана (внесена) протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцево­го господарського суду чи постановою апеляційного госпо­дарського суду законної сили.

Касаційна скарга (подання) подасться (вноситься) у письмовій формі і повинна містити:

1) найменування касаційної інстанції;

2) найменування місцевого або апеляційного госпо­дарського суду, судове рішення якого оскаржується, номер справи та дату прийняття рішення або постанови;

3) найменування особи, що подає скаргу (подання), та іншої сторони (сторін) у справі;

4) вимоги особи, що подала скаргу (подання), із зазна­ченням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права;

5) перелік доданих до скарги (подання) документів.

Не допускаються посилання у касаційній скарзі (подан­ні) на недоведеність обставин справи.

Касаційна скарга підписується особою, яка подала скар­гу, або її уповноваженим представником.

До скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій сто­роні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї доку­ментів, які у цієї сторони відсутні.

Сторона у справі, отримавши касаційну скаргу (подан­ня), має право надіслати відзив на неї касаційній інстанції та особі, що подала скаргу (подання).

Відсутність відзиву на касаційну скаргу (подання) не пе­решкоджає перегляду судового рішення, що оскаржується.

Відповідно до статті 111-14 ГПК України сторони у справі та Генеральний прокурор України мають право оскаржити в касаційному порядку постанову Вищого гос­подарського суду України, прийняту за наслідками пере­гляду рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, чи постанови апеляційного господарського суду, а також ухвалу Вищого господарського суду України про повернення касаційної скарги (подання) до Верховного Суду України.

Верховний Суд України переглядає в касаційному по­рядку постанови чи ухвали Вищого господарського суду України у випадках, коли вони оскаржені:

• з мотивів застосування Вищим господарським судом України закону чи іншого нормативно-правового акта, що суперечить Конституції України;

• у разі їх невідповідності рішенням Верховного Суду України чи Вищого суду іншої спеціалізації з питань за­стосування норм матеріального права;

• у зв'язку з виявленням різного застосування Вищим господарським судом України одного й того самого поло­ження закону чи іншого нормативно-правового акта в ана­логічних справах;

• з мотивів невідповідності постанов чи ухвал міжна­родним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

• на підставі визнання постанов чи ухвал міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов'язання України.

Касаційна скарга, касаційне подання Генерального про­курора України на постанову чи ухвалу Вищого госпо­дарського суду України можуті, бути подані не пізніше од­ного місяця з дня її прийняття.

Стаття 112 ГПК України дає господарському суду право переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало за­конної сили, за нововиявленими обставинами, що мають іс­тотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Судове рішення господарського суду може бути перегля­нуте за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встанов­лення обставин, що стали підставою для перегляду судово­го рішення.

Заява, подання прокурора подаються стороною до госпо­дарського суду, який прийняв судове рішення.

Заявник зобов'язаний надіслати іншим сторонам копії заяви та доданих до неї документів.

До заяви додаються документи, що підтверджують надіслання копії заяви іншим сторонам, та документ про сплату державного мита.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. У якііі ролі адвокат може брати участь у цивільному процесі?

2. Які особливості правового статусу адвоката в цивільному процесі?

3. Як оформлюються повноваженпя адвоката на .ідіііс нення представництва в цивільному процесі?

4. Які повноваження адвоката під час ведення цивіль­них справ у суді першої інстанції?

5. Які особливості роботи адвоката під час ведення цивільних справ на стадіях апеляційного та касаційного провадження, а також перегляду рішень, ухвал, що набра­

ли законної сили, у зв'язку з нововиявленими та винятко­вими обставинами?

6. Які особливості правового статусу адвоката під час участі у вирішенні справ про господарські спори?

7. Яка роль адвоката в досудовому вирішенні госпо­дарських спорів?

8. На що повинен зважати адвокат, розраховуючи пре­тензію?

9. Яка особливість доказування у справах про госпо­дарські спори?

10. Дайте характеристику роботи адвоката під час розгляду господарських справ та стадіях апеляційного та касаційного провадження, перегляду судових рішень Вищо­го господарського суду України Верховним Судом України, а також перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявле- н им и обст а в и на м и.

Розділ 6

УЧАСТЬ АДВОКАТІВ У АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРОЦЕСІ

6.1. Загальні положення щодо участі адвоката в адміністративному процесі

6.1.1. Визначення ключових понять

Конституція України і? статті 59 проголосила найваж­ливішу соціальну функцію адвокатури — забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової до­помоги під час вирішення справ у судах та інших держав­них органах.

1 вересня 2005 р. набрав чинності Кодекс адміністратив­ного судочинства України (КАСУ). Оскільки це зовсім но­вий для України нормативний акт, слід окремо зупинитись на деяких його положеннях.

Статтею З КАСУ передбачено такі визначення понять:

1) справа адміністративної юрисдикції (далі — ад­міністративна справа) — переданий на вирішення ад­міністративного суду публічно-правовий спір, у якому хо­ча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місце­вого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делего­ваних повноважень;

2) адміністративний суд — суд загальної юрисдик­ції, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ;

3) суд — суддя адміністративного суду, який розгля­дає і вирішує адміністративну справу одноособово, колегія суддів адміністративного суду;

4) адміністративне судочинство — діяльність ад­міністративних судів щодо розгляду і вирішення ад­міністративних справ у порядку, встановленому КАСУ;

5) адміністративний процес — правовідносини, що складаються під час здійснення адміністративного судо­чинства;

6) адміністративний позов звернення до ад­міністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах;

7) суб'єкт владних повноважень — орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, утому числі па виконання делегованих повноважень;

8) позивач -— особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позовну заяву до адміністратив­ного суду;

9) відповідач суб'єкт владних повноважень, а у ви­падках, передбачених законом, й інші особи, до яких звер­нено вимогу позивача;

10) письмове провадження — розгляд і вирішення ад­міністративної справи в суді апеляційної чи касаційної ін­станції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та про­ведення судового засідання на основі наявних у суду ма­теріалів у випадках, встановлених КАСУ;

11) розумний строк найкоротшпй строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надан­ня своєчасного (без невиправданих зволікань) судового за­хисту порушених прав, свобод та інтересів у публічио-пра- вових відносинах;

12) постанова —- письмове рішення суду будь-якої ін­станції в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги адміністративного позову;

13) ухвала — письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються пи­тання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання. Ухвалами судів апе­ляційної та касаційної інстанцій також вирішуються ви­моги апеляційної чи касаційної скарги;

14) адміністративний договір — дво- або багатосторон­ня угода, зміст якої становлять права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який с однією зі сторін угоди;

15) публічна служба — діяльність на державних полі­тичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах міс­цевого самоврядування.

6.1.2. Принципи адміністративного судочинства

У статті 7 КАСУ визначено такі принципи адміністра­тивного судочинства.

] . Верховенство права.

Суд, вирішуючи справу, керується принципом верхо­венства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та ви­значають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд за­стосовує принцип верховенства права з урахуванням судо­вої практики Європейського Суду з прав людини.

Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неоднозначності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.