25. Поняття організації та її ознаки.

«Організація – група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або спільних цілей». (за визначенням Честера Бернарда)

Загальні характеристики організації:

1) всі організації використовують чотири види ресурсів:

• людські ресурси;

• фінансові ресурси;

• фізичні ресурси (сировина, устаткування тощо);

• інформаційні ресурси.

2) Будь-яка організація є відкритою системою. Ресурси, які організація використовує для виробництва продукції (надання послуг) вона забирає із зовнішнього середовища. В свою чергу продукція, що виробляється організацією також реалізується у зовнішньому середовищі. Отже організація може існувати лише у взаємодії з оточуючим середовищем. Це означає, що будь-яка реально існуюча організація є відкритою системою.

3) Всі організації здійснюють горизонтальний і вертикальний поділ праці. Якщо навіть дві людини працюють спільно для досягнення єдиної мети, вони повинні поділити роботу між собою.

Поділ загальної роботи в організації на її складові частини називається горизонтальним поділом праці. Результатом горизонтального поділу праці є формування окремих підрозділів організації (відділів, цехів, виробництв, ділянок тощо).

Оскільки робота в організації розподіляється між окремими підрозділами та виконавцями, хтось має координувати їх діяльність. Внаслідок цього об’єктивно виникає потреба у так званому вертикальному поділі праці, тобто у відокремленні діяльності із координації дій від самих дій, що координуються.

4) Всі організації мають структуру (сукупність підрозділів та зв’язків між ними, а також взаємовідносин між рівнями управління та функціональними сферами діяльності), яка надає їм цілісність й спроможність реалізувати своє призначення.

Ознаки організації – єдність організаційної структури та організаційного процесу

1. Наявність мети, до досягнення якої прагнуть всі її члени

2. Відносна самостійність, оскільки будь-яка організація є самостійним господарюючим об’єктом

3. Здійснення діяльності на основі принципу саморегулювання, який передбачає можливість у певних межах самостійно вирішувати ті чи інші питання і по-своєму реалізовувати зовнішні команди

4. Наявність внутрішньо-організаційних центрів, яких може бути декілька, але один із них буде виконувати функції головного, а решта – периферійних

5. Сукупність традицій, які встановилися, символів, цінностей, які визначають характер взаємовідносин та спрямованості поведінки людей, корпоративна культура.

Глобальною метою діяльності будь-якої організації - є досягнення успіху. Організація вважається успішною, коли вона досягає поставлених перед собою цілей. Складовими успіху при цьому виступають:

• виживання, тобто можливість існування якомога довше;

• результативність та ефективність.

- результативність є наслідком того, що робляться потрібні слушні речі (doing the right things);

- ефективність є наслідком того, що вірно (правильно) створюються ці самі речі (doing things right).

Якщо мета організації обрана правильно, це означає, що діяльність організації задовольняє певну важливу, реально існуючу потребу (створюються речі, на які є попит). Результативність у такому розуміння - це щось невідчутне, непомітне. Ефективність, навпаки, можна вимірювати, передати кількісно. Ефективність організації має назву продуктивності і вимірюється як співвідношення вартісної оцінки усіх виходів з організації та вартісної оцінки усіх входів в організацію.