- •Визначення сутності і змісту сучасного менеджменту. Концепція менеджменту.
- •Функції менеджменту.
- •Основні спеціальні форми сучасного менеджменту (сутність, зміст, спрямованість фінансового обліку, кадрового менеджменту, інноваційного, операційного менеджменту)
- •Значення поняття «менеджмент» по відношенню до різних аспектів управлінської діяльності.
- •Сутність понять «управління» і «менеджмент».
- •Менеджмент як наука.
- •7. Закони управління
- •8. Принципи управління
- •10. Внесок різних шкіл в теорію і практику управління
- •11. Методологічні основи управління
- •12. Методи управління
- •3.Основні правила і закони сучасного менеджменту.
- •14. Природа, сутність та класифікація рішень у сфері менеджменту.
- •15. Умови та процес прийняття рішень.
- •За організацією підготовки управлінські рішення підрозділяються на:
- •16. Роль моделювання в процесі прийняття рішень
- •17. Використання методу «дерева рішень» у вирішені проблем менеджменту
- •Якісні методи обґрунтування управлінських рішень.
- •Кількісні методи обґрунтування управлінських рішень.
- •Кількісні методи прийняття рішень
- •Кількісні та якісні методи прогнозування.
- •Загальна характеристика та класифікація функцій менеджменту.
- •Суть і зміст функції планування.
- •Форми планування в залежності від тривалості планового періоду:
- •Види планів:
- •Методи організаційного планування.
- •Визначення місії організації.
- •Внутрішнє середовище організації.
- •Поняття організації та її ознаки.
- •Ознаки організації – єдність організаційної структури та організаційного процесу
- •Концепція життєвого циклу організації.
- •Формальна та неформальна організації.
- •Закони організації.
- •Організація як об’єкт управління і як функція менеджменту
- •Організація як об’єкт управління
- •Поняття організації, як функції менеджменту
- •Загальні риси організації як об’єкту управління.
- •Компоненти структури організацій.
- •36. Організаційна структура підприємства
- •37. Типи організаційних структур управління організацією Ієрархічні структури управління
- •Лінійна структура управління підприємством
- •Функціональна структура управління підприємством
- •Лінійно-штабна структура управління підприємством
- •Дивізійні структури управління
- •Адаптивні структури управління
- •38. Методи організації і нормування робіт в організації.
- •39. Поняття мотивації та її зміст.
- •40. Мотиваційні теорії.
- •41. Роль заохочення та стягнення в ефективності мотивації
- •42. Поняття контролю та його місце у системі управління
- •43. Види контролю
- •Лідерство в процесі керівництва.
- •47. Лідерство як сукупність певних рис характеру керівника. Сутність і управлінські ролі менеджера.
- •48. Форми влади і впливу
- •49. Ситуаційні теорії лідерства.
- •50. Види організаційних конфліктів та управління ними.
- •51. Поняття та характеристика комунікацій.
- •52. Інформація як матеріал комунікацій та її види.
- •53. Основні складові комунікацій. Методи комунікацій.
- •54. Носії інформації.
- •Поняття ефективності управління. Ефективність управління робочим часом.
- •Витрати на управління підприємством та класифікація затрат робочого часу.
- •57. Діагностика робочого часу
- •Планування часу керівників і спеціалістів.
Загальні риси організації як об’єкту управління.
Усі складні організації, незалежно від специфіки їхньої діяльності, мають спільні характеристики. Розглянемо найголовніші з них.
■ Наявність ресурсів, необхідних для досягнення цілей організації. Кожна організація повинна вміти виділити з усіх видів ресурсів, які вона використовує у своїй діяльності, найважливіші, що забезпечить їй перевагу серед конкурентів. Це може бути досконала технологія або унікальний матеріал. У постіндустріальну епоху особливого значення набувають нематеріальні, інформаційні ресурси, які закладають підвалини для прийняття рішень щодо залучення інших видів ресурсів.
Чим унікальнішими ' є ресурси, що використовуються організацією, тим більше шансів вона має на успіх. При обмеженості ресурсів державою може здійснюватися регулювання їх використання через надання дозвільних ліцензій.
■ Залежність від зовнішнього середовища. Організація є відкритою системою, що перебуває під впливом різних зовнішніх чинників (економічних, політичних, соціокультурних, науково-технологічних тощо). Значний вплив на її діяльність мають споживачі, постачальники та конкуренти, органи державної влади, засоби масової інформації).
■ Наявність розподілу праці. Розподіл праці між співробітниками дає їм змогу виконувати свої функції кваліфікованіше та з меншими зусиллями, що в цілому сприяє зниженню витрат організації. Розподіл праці може бути:
• горизонтальним (поділ праці за окремими складовими, що забезпечує в цілому виготовлення певної продукції чи виконання певної роботи). Цей розподіл праці зумовлює утворення в організації підрозділів, що спеціалізуються на різних видах діяльності;
• вертикальним (розподіл праці, який відділяє безпосереднє виконання роботи від роботи з координування діяльності виконавців.) За цією ознакою найчастіше виділяють три рівні управління. До найнижчого (технічного) рівня належать менеджери, які керують переважно робітниками. Це — бригадири, майстри, начальники змін, виробничих дільниць тощо. Середній рівень — найбільш численний. До нього входять менеджери, відповідальні за перебіг виробничих процесів у підрозділах, що складаються з кількох структурних одиниць; сюди входять і менеджери штабних і функціональних служб апарату управління, а також керівники допоміжних та обслуговуючих виробництв, цільових програм і проектів. Вищий рівень — це адміністрація підприємства, яка здійснює загальне стратегічне керівництво. На цьому рівні зайнято всього 3—7 % загального управлінського персоналу.
■ Необхідність управління. Для того, щоб організація могла досягти поставлених цілей, необхідно скоординувати роботу залучених до процесу реалізації цілей працівників. Тому управління є надзвичайно важливим видом діяльності для будь-якої організації. За словами А. Файоля, "керувати — означає вести підприємство до його мети, максимально використовуючи наявні ресурси". П. Друкер зазначав, що "управління — це особливий вид діяльності, який перетворює неорганізований натовп в ефективну, цілеспрямовану і продуктивну групу". Призначення управління — внести в управлінську роботу якомога більше системності, порядку, передбачуваності, логіки, постійності в тому мінливому середовищі, в якому працює керівник.
