- •Визначення сутності і змісту сучасного менеджменту. Концепція менеджменту.
- •Функції менеджменту.
- •Основні спеціальні форми сучасного менеджменту (сутність, зміст, спрямованість фінансового обліку, кадрового менеджменту, інноваційного, операційного менеджменту)
- •Значення поняття «менеджмент» по відношенню до різних аспектів управлінської діяльності.
- •Сутність понять «управління» і «менеджмент».
- •Менеджмент як наука.
- •7. Закони управління
- •8. Принципи управління
- •10. Внесок різних шкіл в теорію і практику управління
- •11. Методологічні основи управління
- •12. Методи управління
- •3.Основні правила і закони сучасного менеджменту.
- •14. Природа, сутність та класифікація рішень у сфері менеджменту.
- •15. Умови та процес прийняття рішень.
- •За організацією підготовки управлінські рішення підрозділяються на:
- •16. Роль моделювання в процесі прийняття рішень
- •17. Використання методу «дерева рішень» у вирішені проблем менеджменту
- •Якісні методи обґрунтування управлінських рішень.
- •Кількісні методи обґрунтування управлінських рішень.
- •Кількісні методи прийняття рішень
- •Кількісні та якісні методи прогнозування.
- •Загальна характеристика та класифікація функцій менеджменту.
- •Суть і зміст функції планування.
- •Форми планування в залежності від тривалості планового періоду:
- •Види планів:
- •Методи організаційного планування.
- •Визначення місії організації.
- •Внутрішнє середовище організації.
- •Поняття організації та її ознаки.
- •Ознаки організації – єдність організаційної структури та організаційного процесу
- •Концепція життєвого циклу організації.
- •Формальна та неформальна організації.
- •Закони організації.
- •Організація як об’єкт управління і як функція менеджменту
- •Організація як об’єкт управління
- •Поняття організації, як функції менеджменту
- •Загальні риси організації як об’єкту управління.
- •Компоненти структури організацій.
- •36. Організаційна структура підприємства
- •37. Типи організаційних структур управління організацією Ієрархічні структури управління
- •Лінійна структура управління підприємством
- •Функціональна структура управління підприємством
- •Лінійно-штабна структура управління підприємством
- •Дивізійні структури управління
- •Адаптивні структури управління
- •38. Методи організації і нормування робіт в організації.
- •39. Поняття мотивації та її зміст.
- •40. Мотиваційні теорії.
- •41. Роль заохочення та стягнення в ефективності мотивації
- •42. Поняття контролю та його місце у системі управління
- •43. Види контролю
- •Лідерство в процесі керівництва.
- •47. Лідерство як сукупність певних рис характеру керівника. Сутність і управлінські ролі менеджера.
- •48. Форми влади і впливу
- •49. Ситуаційні теорії лідерства.
- •50. Види організаційних конфліктів та управління ними.
- •51. Поняття та характеристика комунікацій.
- •52. Інформація як матеріал комунікацій та її види.
- •53. Основні складові комунікацій. Методи комунікацій.
- •54. Носії інформації.
- •Поняття ефективності управління. Ефективність управління робочим часом.
- •Витрати на управління підприємством та класифікація затрат робочого часу.
- •57. Діагностика робочого часу
- •Планування часу керівників і спеціалістів.
Лінійно-штабна структура управління підприємством
На відміну від лінійно-штабної у лінійно-функціональній структурі, найпоширенішій структурі ієрархічного типу, яка й дотепер широко використовується в усьому світі, функціональні підрозділи можуть самі віддавати розпорядження нижчим ланкам, але не з усіх, а з обмеженого кола питань, які обумовлені їх функціональною спеціалізацією.
Основу лінійно-функціональних структур складає, крім лінійних принципів керівництва, спеціалізація управлінської діяльності за функціональними підсистемами підприємства (маркетинг, дослідження й розробки, видавництво, фінанси й економіка, персонал тощо), а також «шахтний» принципи побудови. Цей принцип означає, що в кожній функціональній підсистемі формується ієрархія служб («шахта»), що пронизує все підприємство від верху до низу.
Переваги лінійно-функціональних структур |
Їх недоліки |
Стимулювання ділової і професійної спеціалізації в умовах даної структури управління |
Розмивання розробленої стратегії розвитку підприємства: підрозділи можуть бути зацікавлені в реалізації своїх локальних цілей і завдань більшою мірою, ніж підприємства в цілому, тобто ставити свої власні цілі вище за цілі всього підприємства |
Висока виробнича реакція підприємства, тому що вона побудована на вузькій спеціалізації виробництва і вузькій кваліфікації фахівців |
Відсутність тісних взаємозв’язків і взаємодії на горизонтальному рівні між підрозділами |
Зменшення дублювання зусиль у функціональних областях |
Різке збільшення обсягу роботи керівника підприємства і його заступників через необхідність узгодження дій різних функціональних служб |
Поліпшення координації діяльності у функціональних областях |
Надмірно розвинута система взаємодії по вертикалі |
|
Втрата гнучкості у взаєминах працівників апарату управління через застосування формальних правил і процедур |
|
Слабка інноваційна і підприємницька реакція підприємства з такою організаційною структурою управління |
|
Неадекватне регулювання на вимоги зовнішнього середовища |
|
Утруднення й уповільнення передачі інформації, що позначається на швидкості і своєчасності прийняття управлінських рішень; ланцюг команд від керівника до виконавця стає довгим, що утрудняє комунікацію |
З огляду на всі перераховані вище недоліки, важливо підкреслити, за яких же умов вони згладжуються:
лінійно-функціональні структури управління найбільш ефективні там, де апарат управління виконує рутинні, ті, які часто повторюються і рідко міняються завдання і функції, тобто на підприємствах, що функціонують в умовах вирішення стандартних управлінських проблем;
позитивні якості цих структур виявляються в керуванні підприємствами з масовим чи великомасштабним типом виробництва, у підприємствах, що випускають відносно обмежену номенклатуру продукції;
вони найбільш ефективні за господарського механізму витратного типу, коли виробництво мало схильне до прогресу в галузі науки і техніки;
лінійно-функціональні структури успішно застосовуються на підприємствах, що діють у стабільних зовнішніх умовах.
