Синтаксис

15. Словосполучення як одиниця синтаксису.

1. Випишіть із речення словосполучення, з’ясуйте, які сполучення слів у цьому реченні не є словосполученнями, і поясніть, чому: Де взяти кольорів стобарвних і живих для трав і квітів весняних? (М.Рилъський). Шпаків не лякаютъ морози в чотири-п’ятъ градусів (В.Перепелюк). Квіти куплю в переході, ніжну, забуту красу, радість у теплих долонях в дім свій внесу (О. Чубачівна).

2. Розберіть словосполучення. Визначте стрижневе слово і тип смислових відношень : Приємно їхати, фізична сила, переслідувати мету, готовий до діі, мимовільно торкнутисъ, керувати I автомобілем, мелодія плюскоту, висіти на волосині, шелест трави, виглянувши з вікна, впевнений у собі, крапля в морі, усім відомий, двоє вояків, гарячий від сонця, двері на вулицю, знайомий багатьом, з трьох разів, бажання працювати, дуже квапливо, кожен з них.

Література:

Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови. – К., 1992.

Загнітко А. Теоретична граматика української мови: Синтаксис. – Донецьк, 2001.

Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання. – К., 1994.

Шкуратяна н. Р., Шевчук с.В. Сучасна українська літературна мова

16. Речення як основна одиниця синтаксису. Класифікація речень у сучасній українській мові. Граматична основа простого речення

Теоретичні питання

• Схарактеризуйте предикативність як фундаментальну ознаку речення. Які ознаки прилягають до неї?

• Які типи речень за модальністю ви знаєте? Назвіть основні способи вираження модального значення речення.

• Назвіть основні формальні (морфологічні та синтаксичні) засоби вираження заперечення.

• Яка основана ознака присудка? Назвіть способи реалізації простого дієслівного присудка. Чим він може ускладнюватись?

• Вкажіть способи реалізації складеного дієслівного присудка. Схарактеризуйте їх.

• Який присудок називається іменним складеним? Назвіть способи реалізації зв’язки в цьому присудку.

• Що таке трьохелементний присудок?

Практичні завдання

• У поданих реченнях визначте підмет, назвіть способи його вираження: Рідна мова - це найособистіша і найглибша сфера обстоювання свого "я ", коли воно є, своєї особистої і національної гідності (І.Дзюба). Гучне” ура!" пронеслось тоді над лугами і впало в трав розморених дурман (Л.Первомайський). Кудись пливе засніжена акація. Нехай пливе, забудешься, умре, уже поволі стало забуватися. Все пережите, пройдене, старе (К.Герасименко). Писати - значить творити, а творити можна тільки тоді, коли відчуваєш душевне піднесення (О.Панч). Характерним для діяльності підпільників було те, що їх покликали до боротьби властна свідомість, совість і глибоко патріотичний обов’язок перед батьківщиною (Ю.Збанацький). По-батьківському, по-материнському бажати добра - це значить заступити злу дорогу до дитячого серця, закрити сердце дитині від зла (В. Сухомлинський).

• У наведених реченнях визначте граматичну основу, звернувши увагу на способи вираження присудка. Дайте відповідь на питания: Чим зумовлений аналітизм присудкового компонента? Ми не можемо терпіти, щоб спустошився світ паліями війни (О.Гончар). Не може вбити поета куля жодна, коли в його поезії народ (В.Сосюра). Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була (П.Тичина). учительська професія - це людинознавство. Постійне проникнення в складний духовний склад людини, яке ніколи не припиняється (В. Сухомлинський). В кожній людині — мільйони років еволюції, вона несе в собі неоціненні скарби - розум, совість, талант, потенціал творчої енергії. Скільки поколінь передало в клітини її пам’яті свій досвід? (М.Шумлевський). Як море, в долоні хвилюється хліб, налитий снагою землі, — здається, по ньому проплисти могли б великі морські кораблі (М. Упеник).

Література: 19, 50, 51, 60, 61, 64.

Класифікація речень у сучасній українській мові.

Визначте тип речення за модальною, структурною, функціональною класифікаціями: Не спиняй думок крилатих, хай летятъ в світи: безліч

дивних див угледиш їх очима ти. Обніми рукою землю, кров’ю обігрій, але духу, духу тісно на землі малій. Хай тобі людський мурашник наче рідний брат, але ти на світ широкий не дивись з-за грат. В небо линь, де він прекрасний, сонячно-ясний... В раюванні дух свій світлий з його сяйвом злий (О.Олесь). Танцюй, танцюй. Танцюй на попелищі, топчи схололий попіл, топочи, якщо життя - це торжище і грище, тоді танцюй на ньому і мовчи. Тобі болить? А як же ти хотіла? На ста вітрах розтерзано вуста... Палити душу - це не те, що тіло, із неї жар повік не обліта. А ти танцюй.. — Усе життя — при танці, усе життя — при вітрі на вітрах... Тяжких утрат невідборонні бранці, своє безсилля втоптуємо в прах (Ю.Мушкетик).

Література:

• Плющ Н.П. Про один із засобів вираження суб’єктивної модальності речення // Українська мова і література в школі. -1975.-№12.-С.45-52

• Русанівський В.М. Форма умовного способу і вираження значення умови в реченні // Українська мова і література в школі. -1975.-№ 6. -С.42-48

• Мельничук О.С. Розвиток структури слов’янського речення. -К., 1966.-С.324

Головні члени речення.

1. У чому полягає основна функція речення? Що таке предикативність?

2. Назвіть способи реалізації підмета у структурній схемі простого речення

3. Яка основана ознака присудка? Назвіть способи реалізації простого дієслівного присудка. Чим він може ускладнюватись?

4. Вкажіть способи реалізації складеного дієслівного присудка.

Схарактеризуйте зв’язку

5. Який присудок називається іменним складеним? Назвіть способи

реалізації зв’язки в цьому присудку

6. Що таке трьохелементний присудок?

Практичні завдання:

• Складіть речення за такою реалізацією присудка: 1) інфінітив; 2) інфінітив-фразеологізм; 3) слово категорії стану + зв’язка +інфінітив; 4) зв’язка + іменник.

• Складіть таблицю "Типи зв’язок у складеному дієслівному та складеному іменному присудках", проілюструйте прикладами.

• Схарактеризуйте граматичну основу в наведених реченнях; визначте різновид предикативного зв’язку: Бути прапороносцем ідеалу, нести на своєму прапорі вогонь ідеального - ось у чому секрети педагогічного авторитету (В.Сухомлинський). Золото мистецтва з переляком сплавити, добути з брехні - ненадійна алхімія (Л.Костенко). Табун коней, череди скоту, отари овець оголошують своїм гуком вільне повітря степів (П.Мирний). Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє (О.Довженко). Я з батька тесля-ремісник, не те щоб великий, а так собі: сякий-такий майстер, а трісочки бували (О.Кониський). Я був не з боязких, гроза не лякала мене (Б.Антоненко-Давидович). Жінка — ранній птах: ще сонце у колисці, а вона на ногах (М.Стельмах). Одна и друга дискусія були зовсім неплідні, бо переливали з пустого в порожнє (I.Франко).

• Перепишіть речення. Вкажіть спосіб вираження підмета. Визначте граматичну основу. Тягнеться до сонця соняшник крислатий… (Сос.). За дітей я слово промовлю (Рильськ.). Обидва мовчали (Соб.). Двадцять ділиться на чотири (Підр.). Поранений просить водиці (Мал.). Загриміло “ура!”, покотилось рядами… (Десн.). Минуло два тижні (Коцюб.). Половина саду цвіте, половина в’яне (Н.тв.). Але багато з нас додому не прийшло (Сос.). Кохати – нові землі відкривати (Др.). Красиві частіше досягають успіху (Гонч.). Майже три роки минуло від того далекого світлого дня (Гонч.). Я в серці маю те, що не вмирає (Л.Укр.). Учений отримав державну нагороду (Газ.). Твоє “прости мене” запам’яталось назавжди (Журн.).

• Пригадайте типи присудків та способи їх вираження. Проаналізуйте присудки у поданих реченнях: Лиш нам шуміти будуть віти (Сос.). Він співав би солов’єм, танцював би так, що аж куріло (Зб.). Хай він стане та погляне мені в очі (Мал.). Галя мов не чула (Мирн.). Жив, живеш і будеш жити, мій народе! (Рильськ.). Любіть Україну, всім серцем своїм і всіми своїми ділами (Сос.). Мистецтво керівництва дається не кожному (Ков.). Згодом Богдан почав прощатися (Л.Укр.). Хотіла б я піснею стати у цюю хвилину ясну (Л.Укр.). Коцюбинський мріяв написати пісню про Довбуша (Тич.). Софія не думала спати лігати (Л.Укр.). Під натиском Багратіонових вояків лави противника змушені були відступити (Коч.). Ніхто мене не може присилувати жити на хуторі (К.-Кар.). Страшна була осіння ніч (Тич.). Антонімами називаються пари слів з протилежним значенням (Підр.). Ну, а вмів же бути і суворим, і безжальним бути Вишня ж міг (Рильськ.). Мені осіння ніч короткою здається (Л.Укр.) Дід Захарко був колись коваль (Довж.). І під хмарами похмурими піна стала сива (Мал.). Був він стріляною птицею (Ст.). Двадцятою і останньою була Анничка (Коцюб.). Наш народ – це ж океан (Тич.).

• У поданих реченнях визначте підмет, назвіть способи його вираження: Рідна мова - це найособистіша і найглибша сфера обстоювання свого "я ", коли воно є, своєї особистої і національної гідності (І.Дзюба). Гучне” ура!" пронеслось тоді над лугами і впало в трав розморених дурман (Л.Первомайський). Кудись пливе засніжена акація. Нехай пливе, забудешься, умре, уже поволі стало забуватися. Все пережите, пройдене, старе (К.Герасименко). Писати - значить творити, а творити можна тільки тоді, коли відчуваєш душевне піднесення (О.Панч). Характерним для діяльності підпільників було те, що їх покликали до боротьби власна свідомість, совість і глибоко патріотичний обов’язок перед батьківщиною (Ю.Збанацький). По-батьківському, по-материнському бажати добра - це значить заступити злу дорогу до дитячого серця, закрити серце дитині від зла (В. Сухомлинсъкий).

• У наведених реченнях визначте граматичну основу, звернувши увагу на способи вираження присудка. Дайте відповідь на питания: Чим зумовлений аналітизм присудкового компонента?: Ми не можемо терпіти, щоб спустошився світ паліями війни (О.Гончар). Не може вбить поета куля жодна, коли в його поезії народ (В.Сосюра). Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була (П.Тичина). учительська професія - це людинознавство. Постійне проникнення в складний духовний склад людини, яке ніколи не припиняється (В. Сухомлинський). В кожній людині — мільйони років еволюції, вона несе в собі неоціненні скарби - розум, совість, талант, потенціал творчої енергії. Скільки поколінь передало в клітини її пам’яті свій досвід? (М.Шумлевський). Як море, в долоні хвилюється хліб, налитий снагою землі, — здається, по ньому проплисти могли б великі морські кораблі (М. Упеник).

• Випишіть із художньої літератури по 4 речення із простим, простим ускладненим, складним дієслівним, складним іменним, складеним дієслівним і іменним присудками.

Література:

• Москаленко Н.А. Підмети, виражені словосполученнями // Українська мова і література в школі. -1970. -№9. -С.23-33

• Піскун Г.О. Складений присудок і його структурні типи // Синтаксична будова української мови. - К., 1968. -С.73-83 /

• Іваницька Н.Л. Складений присудок як синтаксична структура //

Синтаксис словосполучення і простого речения. Синтаксичні категорії і

зв’язки.-К., 1975.-С.59-85

• Іваницька Н.Л. Трьохелементний присудок в українській мові // Українська мова і література в школі. - 1973. -№8. - С.23-33.

Другорядні члени речення.

• У поданих реченнях проаналізуйте тип додатка і способи його вираження: Він сердечну вів промову (Тич.). Дорога в рідні Бояни несла його сама (Підс.) Я не чекав нікого з однокласників (Газ.). В юності ми щедріші на слова, а тому іноді здаємося і багатші діями (Вільде). Вже міст через Дінець давно прогуркотів (Сос.). Вони ж раділи за свого орла (Б.Ол.). Старий у бджолах кохається (Бедз.). Якийсь тихий спокій вас обіймає (Мирн.). Гуркотом моторів, стрекотом гусениць наповнився майдан (Гонч.). І за дівочими очима сумує пісня на землі (Ст.). Мене любов ненависті навчила (Л.Укр.).

• У поданих реченнях проаналізуйте тип означення і способи його вираження: Співали весняні вітри (Мал.). Рідний край щиріш любити научає нас розлука (Л.Укр.). Перші айстри в саду, перші роси холодні (Брат.). Ой, чи так красно в якій країні, як тут, на нашій рідній Волині! (Л.Укр.). Тим часом на заході сонце невтомно заводило свої величні сяючі будови (Гонч.). Хлопець замріяно слухав, розглядаючи високі стожари палаючого заходу (Гонч.) Світ прапращура і світ праправнука в нашім сьогоднішнім світі пульсує (Дор.). Виходить, і камінь має силу сколихнути і дитинство, і юність і нагадати сьогоднішні слова матері (Ст.). Горять на бульварі імені Т.Шевченка біло-рожеві свічки каштанів (Донч.). За хвилину на порозі стояла дівчина років п’ятнадцяти… (Гонч.). Стала наближатися година рушати в дорогу (Вас.).

• У поданих реченнях проаналізуйте тип обставини і способи його вираження: Так від світання до пізньої ночі бігає, носиться булка маленька (Вор.). Із можливого в чудесне перекинуто мости (Рильськ.). Навіть про їжу забув через ту роботу (Збан.). Стомилися хлопці, присіли спочити (Вор.). Легко і швидко ішла Меланія…(Гонч.). Довкола спалахували вогники (Панч). Протягом дня вони кілька разів намагалися перескочити мур (Нагн.). Зажив тепер Чіпка з Грицьком душа в душу (Мирн.). Лисиця безшумно пробиралася між камінням (Дон.). Світить річка, блукаючи заплавами, зникаючи у маревах небосхилу (Гонч.). Взяв казанець, пішов дивитися у клас (Вас.). Раз у раз Черниш зупинявся перепочити, тримаючись за скелю руками і ногами (Гонч.). Лемке двічі був з візитом в особняку інженера (Д.-М.). Од хвилювання Тетяна не могла спокійно говорити (Вас.). Незважаючи на травень, душно було, як улітку (Коцюб.).

• Випишіть з художньої літератури 20 речень та схарактеризуйте члени речення.

Література:

Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови. – К., 1992.

Загнітко А. Теоретична граматика української мови: Синтаксис. – Донецьк, 2001.

Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання. – К., 1994.

Шкуратяна Н. Р., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова