Теоретичні питання

• В чому полягають особливості порівняння як ускладнювала речення?

• Чим виражається порівняльний зворот?

• За яких умов відокремлюються додатки? Поясніть.

• Які компоненти називаються вставними. Схарактеризуйте їх семантичні різновиди та способи вираження.

• Схарактеризуйте пунктуацію в реченнях з вставними конструкціями.

• Розкрийте функціонально-семантичні особливості та способи пунктуаційного оформлення вставлених конструкцій.

• В чому полягає синтаксична функція звертань?

Практичні завдання

• Визначте, які члени речення є уточнюваними; поясніть розділові знаки при них: Уранці, одразу після сніданку, загони вирушали до лісу на прогулянку(О. Єфімов). Особливо втішався Григір Михайлович, коли виривався за місто – до озера, річки, лісу, а чи в степ, поле(Т. Шевченко).Слово інше кинула студене, потоптала ватру ти байдуже (Д. Павличко). На будові - на Дніпрі стрілись два багатирі, не із пісні, не із казки, а з життя бетонярі (В.Бичко). Отут, на узліссі, в минулій війні горіли колись партизанські вогні(А. Малишко).

• Складіть речення, використовуючи подані словосполучення в ролі уточнювальних членів: до сходу сонця, на березі Чорного моря, найближчою дорогою, особливо пшениця, тобто наука про всесвіт, навіть у посушливі роки, під час канікул.

• Складіть 4- речення з різними типами поширених і непоширених звертань.

Література: 3, 10, 22, 54, 71.

Завдання:

• Перепишіть речення, знайдіть означення і поясніть умови їх відокремлення: Співа моя душа, прозора і крилата, любові сповнена до всього і усіх (Сос.). До зеленого пагіння, затіненого легким сизим оксамитом, міцно притулилися живі осяяні бруньки (Стельм.). Учителю, стою перед тобою, вчарований до німоти (Тич.). Налякані чужим голосом, птахи кружляли над головою Соломії (Коцюб.). Невідомий нікому, сідаю на лавку, слухаю і дивлюсь (Стельм.). Берізку, ніжну і струнку, цілує вітер кучерявий (Сос.). То чому нам життя не наскучить, від невдач полинове, гірке (Чуб.). Затуманена запахом квіток, сп’яніла скаргами з дна серця, вона здіймала руки до неба…(Коцюб.).

• Випишіть речення з відокремленими означеннями у такому порядку: а) стоїть після означуваного слова; б) стоїть перед означуваним словом і має додаткове обставинне значення;. в) відноситься до особового займенника; г) відірване від означуваного слова іншими членами речення; д) стоїть після іменника, перед яким уже є означення: Людина, не позначена любов’ю, не зможе звести серця до добра (Корот.). Ясне сонце, тепле і приязне, ще не встигло наложити палючих слідів на землю (Мирн.). Чорна безмежність неба нагадувала про марноту людського життя, а я, вознесений над народом своїм, уже не міг тепер марнувати життя власного…(Загр.). Напівзасохлі, поруділі, вони все-таки були дорогими, як спомини про весну і літо (Кочур.). На берегах Дніпра крутих, весь помережений садами, у сяйві днів нових наш Київ перед нами (Рильськ.). І от, натомлені притихлою ходою, вони вертаються (Рильськ.).

• Підберіть по 3 речення до випадків відокремлення, сформульованих у попередньому завданні.

Література:

Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови. – К., 1992.

Загнітко А. Теоретична граматика української мови: Синтаксис. – Донецьк, 2001.

Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання. – К., 1994.

Шкуратяна Н. Р., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова

Сахарова О.В. Пунктуація при відокремлених означеннях //Укр.мова та література,1996,№10,с.6-7.

Відокремлені обставини

Теоретичні питання:

1. Чи залежить відокремлення обставин від способу їх вираження?

2. Сформулюйте основні положення відокремлення обставин.

3. Які питання відокремлення обставин вважаються дискусійними?

Завдання:

• Перепишіть речення. Поясніть розділові знаки при відокремлених обставинах: Земля, осипаючись, глухо шумить ..(Баж.). Глянувши на Брянського, Черниш переконався, що сьогодні буде щось особливе (Гонч.). Учися чистоти і простоти і, стоптуючи килим золотий, забудь про вежі темної гордині (Рильськ.). Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором (Мирн.). А тут, на горах в вишині, Провалля з скелями чорніють (Олійн.). Наперекір огню і смерті, полки незборені і вперті боям виходили навстріч (Упен.). Незважаючи на погану погоду, біля освітленого під’ їзду театру панувало пожвавлення (Соб.). Усяка пташечка, радіючи, співала (Гл.). Червона зоря, неначе лампада, засвічена матір’ю на свято, горить перед ним, опустившись низько, до самої землі (Цюпа).

• Перепишіть, вставляючи пропущені розділові знаки: Не піймавши не кажи, що злодій. Дві дівчини.. забувши про все на світі виводили стару сумовиту пісню. Сергієві незважаючи на веселий вечір стало сумно. Здається, і сама пісня складалася саме десь тут в темні угорські ночі серед степу. Хочеться, щоб нищачи старе одразу люди і нове ростили. Незважаючи на таку рань було зовсім тепло.

• Замініть один з однорідних присудків відокремленою обставиною, вираженою дієприслівником, допишіть речення, поставте необхідні розділові знаки: Вода шумить під камінням, підкидає вгору хвилі. Його очі почали блукати довкола по кабінеті, перебігали з предмета на предмет. За сонцем хмаронька пливе, червоні поли розстилає і сонце спатоньки зове. Дощові крапельки на деревах і в травах мерехтіли червоно-зеленими іскорками, сповнювали ліс тоненьким дзвоном.

Література:

Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови. – К., 1992.

Загнітко А. Теоретична граматика української мови: Синтаксис. – Донецьк, 2001.

Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання. – К., 1994.

Шкуратяна Н. Р., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова

18. Односкладні та неповні речення