Теоретичні питання

1. Чим зумовлюється поділ речень на односкладні та двоскладні?

2. У чому виявляються особливості характеристики особових односкладних

речень?

3. Які основні різновиди безособових речень ви знаєте?

4. Чим визначається наявність перехідних площин між безособовими та інфінітивними реченнями? Як слід кваліфікувати речення типу "Краса!" "Роззява!"?

5. Як визначаються речення типу "Попав пальцем в небо" і чим

визначається така кваліфікація?

6.В чому виявляється неповнота речень?

1. В чому відмінність між контекстуально і ситуативно неповними реченнями?

Практичні завдання

1. Визначте тип речення і згрупуйте речения за типами: 1) Людині по-людськи слід жити (Нар. тв.). 2) Вечір. Зорі в небозводі. Блиск над синіми снігами (П.Тичина). 3) Дзвоніть, дзвоніть в усі кінці! Ну хоч "алло" почути сонне. 4) У хорошій компанії розуму наберется, а в поганій і свій загубиш (Нар. тв.). 5) I хочеться вся землю обійняти (В.Симоненко). 6) Як же глухо та сумно по селу (М.Вовчок). 7) Сердшній плакать не дають (Т.Шевченко). 8) Учитися! Вдихати шум віків, рости і розумнішати! Дивитися дедалі все яснішими очима на землю нашу (М.Рильський). 9) Розквітнуть каштани весною, а юності знов не цвісти (В.Сосюра).

2.Складіть таблицю типів односкладних речень за таким зразком:

Тип односкладного речення	Способи вираження головного члена	Приклади
1. Означено-особове	1.Дієслово 1 особи однини 2. Дієслово 1 особи множини	1.Вийду, бувало, на берег моря і співаю. 2.Знімімо капелюхи перед цими трударями.

3. Перепишіть речення. Підкресліть головні і другорядні члени, визначіть, які з цих речень є неповними: У сніжному морі гудків перегук (Сос.). Лукія Назарівна очолювала цю поїздку, Лукія – в один край, а син – в другий (Гонч.). Я йому слово, а він мені десять (Н.тв.). Так що ж я мав казати?..Еге, про дівчину (Коцюб.). Квартира велика, лунка, а голосів в ній мало, чийогось не вистачає (Гонч.). На небі – сонце, серед нив – я (Коцюб.). В одній кишені смеркає, а в другій світає (Нар.тв.).

Література:

Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови. – К., 1992.

Загнітко А. Теоретична граматика української мови: Синтаксис. – Донецьк, 2001.

Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання. – К., 1994.

Шкуратяна н. Р., Шевчук с.В. Сучасна українська літературна мова

19. Вставні та вставлені конструкції

Теоретичні питання

1. Як виявляються модальні значення у вставних конструкціях?

2. Семантичні групи вставних конструкцій.

3. Пунктуація у вставних конструкціях.

4. Особливості значення вставлених конструкцій.

5. Пунктуація у вставлених конструкціях.

Практичні завдання

• Перепишіть речення. Визначте, яке значення має вставна конструкція. Поясніть розділові знаки: Мабуть, ніщо так не радує людський зір, як зримий результат роботи (Мушк.). Доброго, кажуть, дожидати треба, а лихе – само прийде (Мирн.). На жаль, троїстої я не застав музики (Рильськ.). Словом, буде дуже зручно дивитися…(Смол.). Кажуть, не можна руйнувати гніздо лелеки, бо тоді не уникнути нещастя (Журн.). Пісня, здавалось, бриніла вже в ньому (Коцюб.). Гірських вершин досягають, на жаль, не тільки орли (Довж.). Будинок готелю був, по-перше, високий і міцної старовинної кладки, а по-друге, наріжний (Гонч.). Лід, звичайно, розтанув разом із снігом…(Загр.). Шкода, той час не вернеться ніколи (Л.Укр.).

• Зіставте пари речень. Проаналізуйте синтаксичні функції підкреслених слів: А. Здається вічністю буття маленька мить… – По вулиці йду і, здається, уперше розплющив я очі на світ. Б. Диво дивнеє на світі з тим серцем буває – Буває, часом сліпну від краси. В. …Білястим здавалося тонко вібруюче повітря – Здавалося, загримів десь на небі грім. Г. Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву. – Видно, було вже пізно.

• З поданими словами складіть по два речення так, щоб в одному випадку було вставне слово, а в іншому – член речення: Зрозуміло, думаю, звичайно, певно, кажуть.

• Перепишіть речення. Поясніть розділові знаки при вставлених конструкціях: Віктор глянув на батька, на його довгі вуса, на примружені очі (їх так мружив тільки тато), і серце огорнули тепло і ніжність (Донч.). Митько Чубатий – так звали вантажника, що стояв поруч. – глянув на неї (Панч). А син Івась (такий, як день, біловолосий) з дитинства мріє стати матросом (Нех.). Хутір Вишневий – двадцять п’ять хат – примостився в степу за десять кілометрів від Троянівки (Тют.). Це завжди художники малюють з натури (от і Ви, Катре, вишиваєте з узору) (Гол.).

Література:

Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови. – К., 1992.

Загнітко А. Теоретична граматика української мови: Синтаксис. – Донецьк, 2001.

Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання. – К., 1994.

Шкуратяна Н. Р., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова