20. Складносурядне речення

Теоретичні питання

• Чим зумовлюються два відмінні підходи до аналізу ССР?

• Як розглядаються ССР у слов’янській граматичній традиції?

• Які наявні різновиди ССР з єднальними відношеннями?

• Що постало визначальним чинником розмежування ССР відкритої і закритої структури?

• Назвіть основні засоби зв’язки сурядних частин у ССР?

• Чи впливає лексичне наповнення сурядних частин на їх смислові відношення?

Практичні завдання

• Перепишіть речення, визначте смислові відношення між частинами. Встановіть особливості вираження відкритої/закритої структури: Не тільки той поет, хто засіває віршами папір, Але й той, що має в душі радощі й тривогу людини(М. Стельмах).Задуми оповідань виникали, як правило, під час поїздок, під час зустрічей з людьми, тобто джерелом цих задумів було саме життя(М. Семенчик). Вільний час треба проводити змістовно, тай треба не тільки думати про вільний час (З. Газ). Поганий день: не то щоб скучно, а якась апатія, пригнобленість(М. Коцюбинський). Ти смієшся, а я плачу, мій великий мій друже(Т. Шевченко). Хоч пісня стара, але як величаво звучала вона після довгих боїв(О. Підсуха).Про людей слід судити з того, в чім вони мали успіх, а не з того, в чим вони зазнали невдачі. Боєць з хибами – все-таки боєць, а муха без хиб – всього лиш бездоганна муха (О. Довженко). Там, у вікні, і сміх і роса, і не смеркають з роду в рід народи, І сходить день і мови сходить врода а над усім ці світлі небеса (Г. Світлична). Я стану на горі, і пі домною долина в уста вічні й розкрила. І поточилися блакитні соки... ( М.Йогансен). Ох ті давнього згадки! Не дадуть спочить ніколи, І докучливі думки В’ються роем – думи-бжоли (С. Черкасенко).

Література: 2, 7, 19.

21. Складнопідрядне речення.

Теоретичні питання

• Якими засобами можуть поєднуватися частини СПР?

• У чому полягають основні особливості структурно-семантичного погляду на СПР?

• Схарактеризуйте семантичні і асемантичні ( синтаксичні ) підрядні сполучники.

• Які сполучні слова беруть участь у поєднані предикативних частин СПР?

• Що об’єднує всі типи нерозчленованих СПР?

• Укладіть схему основних типів нерозчленованих СПР за таким зразком:

• Які типи розчленованих СПР ви знаєте?

Основні типи нерозчленованих спр

№ з/п	Тип СПР	Сполучні засоби	Питання до підрядної частини	Приклади
1	2	3	4	5
1.	Присубстантивно- означальні	який(-а, -е, -і) котрий(-а, -е, -і) що коли щоб де мовби	який? котрий?	Поганий той учений, який не мріє про відкриття. (І. Цюпа).

Практичні завдання

• Схарактеризуйте нерозчленовані СПР, з’ясуйте граматичні центри цих речень, їх типи , засоби зв’язку між предикативними частинами та підтипи (різновиди) кожного типу: Він так запрацювався, що не помітив, як почав згасати день (І. Цюпа). Поступово рослини змінилися настільки, що стали зовсім схожі на своїх диких предків (В Уткін). Що хотіла зробити, не знає. (М Коцюбинський). Найдорожча пісня, з якою мати колисала(Н. тв.). І снилось, як гаряче дихають дні (А. Малишко). Жаль, що останнім часом якісь непрохані гості порушили спокій на Пслі і на зеленій оболоні, де туманіли старі озера(І.Цюпа). Стоять артилеристи з таким виглядом, мовби пройшли вже з боями півсвіту (О.Гончар). Це час, коли мені чомусь хочеться спати (О.Корнійчук). Хто зуміє посіяти серед ворога паніку, той і переможець(Ю.Смолич). Мені снилось, ніби я літаю (Т.Шевченко). Те, за що так довго билися, нарешті настало(З газ). Іванко зовсім не такий, яким був до від’їзду в Київ(Ю.Збанацький).

• Схарактеризуйте розчленовані СПР, визначивши граматичні центри цих речень, засоби зв’язку між частинами, їх типи та різновиди кожного типу. Укладіть схеми. Проаналізуйте речення: Почала навмисно плакати, щоб вони ні про що не здогадалися (Ю.Яновський). По війні, коли вже одгули бої, восени колись приходив ти до мене і читав поезії свої (П.Тичина).Якщо на світі був бог війни, то він зараз ступав по цьому полю бою(М.Стельмах). Що б там не кричало, не оглянься(Т.Шевченко). Оцим і щасливий, отим і багатий, що взяв я від них і наснаги, і сили(В.Соколов). Сама скрипка, скільки б не водити смичком, звуків ніяких не даватиме (Ю. Смолич). Листя горобини з зеленого стало жовтим, подекуди й червоним, так що його важко було відрізнити від ягід (Л.Українка).

• Проаналізуйте складнопідрядні речення і розділові знаки у них: Я знову їхав по Вкраїні, по тих дорогах польових, де вздовж цвітуть сокирки сині, пливе гречок пахучий сніг (Сос.). Благословен той день і час, коли прослалась килимами земля, яку сходив Тарас малими босими ногами, земля, яку скропив Тарас дрібними росами-сльозами (Рильськ.). Недавно я поза Уралом блукав і Господа благав, щоб наша правда не пропала, щоб наше слово не вмирало (Шевч.). Виявилось, що вони проходять повз маленький острівець, яких тут немало в Азовському морі (Гонч.). Вона тільки глянула на свої чорні та сухі руки, що просили іншої праці, і почула, як її мрії впали глибоко аж на дно серця (Коцюб.).

• Перепишіть речення, розставляючи розділові знаки: Не поет хто забуває про страшні народні рани щоб собі на вільні руки золоті надіть кайдани (Л.Укр.). Нема на світі сили яка б перепинила шлях весні яка перешкодила б людству йти до миру (Зб.). Там де Личка круто в’ється де хати в садах де носила мене мати в поле на руках там я знаю кожну стежку кожен камінець там узяв я пісню в серце із людських сердець (Павл.). Одного дня Ольга Петрівна виявила що з вішалки яка стояла в коридорі зник старий піджак (М.Ол.). Щоб бути гідним продовжувачем справедливої справи батьків, дідів і прадідів треба насамперед знати свою батьківщину той край у якому ти народився і виріс (Цюпа). І день іде і ніч іде і голову схопивши в руки Дивуєшся чому не йде Апостол правди і науки (Шевч.).

• Література: 10, 25, 42, 71.

22. Безсполучникове речення.

Теоретичні питання

• Коли почали виокремлювати безсполучникові складні речення як олкремий тип?

• Схарактеризуйте граматичні відношення між частинами БСР.

• Які існують смислові відношення між частинами БСР?

• Проаналізуйте погляди на формально-синтаксичну і структурно-семантичну організацію БСР.

• Визначте основні різновиди БСР.

• Схарактеризуйте умови постановки розділових знаків у БСР залежно від змістових відношень між частинами.

Практичні завдання

• Перепишіть речення. Проаналізуйте смислові відношення між частинами БСР і поясніть розділові знаки. Світить в блакиті сонце, зеленіють гори, джерельною свіжістю дихає вода (Гонч.). Іде косар і може б проминув – Будяк його колючками шпигнув (Гл.). Отож учора я хотіла вам розказати про них – грім перебив (Вас.). Над лісом згасали останні бризки сонця, потемніли, побільшали дерева (Стельм.). Умовк кобзар, сумуючи: щось руки не грають (Шевч.). Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари; сонце спить (Шевч.). Ось у траві пробігла, пролинула смуга – то хмарина легенько спішить до Дніпра (Ющен.). Спочатку на вербі на вільхах замайорили сережки, потім береза листом залепетала (Л.Укр.). Йдемо вулицею і ще з другого кінця побачили: в хаті світиться (М.В.).

• Перепишіть, розставляючи потрібні розділові знаки на місці рисок між частинами БСР: Ти посадиш деревину / знадобиться у віках (Рильськ.). Знаю, знаю / від рідного краю в світі кращого краю нема (Дорош.). Будеш сіяти з сумом / вродить печаль (Стельм.). Місяць на небі / зіроньки сяють / тихо по морю човен пливе (Нар.тв.). Прокотився грім з розгоном / грають блискавок шаблі / пахне морем і озоном від притихлої землі (Рильськ.). Мені здається / твої очі в мою душу світять з вишини (Сос.) Махнула осінь в ліси / вони зацвіли пурпуровими, сірими та жовтими фарбами (Франк.) Мені відкрилась істина печальна / життя зникає, як ріка Почайна (Кост.). Навкруги тиша / скрізь ясно / з поля вітерець віє / з гаїв холодок дише (М.Вовч.).

• Трансформуйте прості речення у БСР (якщо можливі варіанти, зазначте). Поясніть смислові відношення та розділові знаки: А. Достигне яблучко. Само відпаде. Б. Брехня мов куля зі снігу. Далі котиться, то більше стає. В. Здобудеш освіту. Побачиш більше світу. Г. Дерево міцне корінням. Людина трудовим горінням. Д. Мир у світі таки буде. Його хочуть усі люди.

Література: 2, 3, 10, 25, 42, 70, 71.

23. Багатокомпонентні складні речення.

Практичні завдання

• Проаналізуйте речення. Зробіть схеми та поясніть розділові знаки:

Коли згадаємо, на якому маленькому клаптику землі розташувався Верхній город Ярослава Мудрого 900 років тому, і коли згадаємо, що 150 років тому на Хрещатику були тільки шинки і винокурні, коли згадаємо, що ХІХ сторіччя Київ зустрів, маючи лише кілька десятків кам’яних будинків і являючи собою, як зазначав один мандрівник, “тільки спогади та надії великого міста”, - то тільки тоді побачимо, до яких фантастичних розмірів розрозлося наше місто нині (Загр.). Є прадавні скарби, що намертво лежать у землі, і є живі скарби, що йдуть по землі від покоління до покоління, огортаючи чаром людську душу (Гонч.). Парк, що починається одразу ж за ворітьми інституту, розбитий на місці колишнього дубового пралісу, і коли дійдеш до кінця центральної алеї, то можеш побачити ще кілька вікових дубів та сосон (Газ.). Слово про колосок людина створила й мовить його не тільки тому, що в колоску тому – хліб насущний; слово це спалахнуло іскринкою в свідомості нашій і занрало на наших устах мелодією живої мови ще й тому, що людина пережила подив і перед колоском, і перед красою і величчю буття свого, і перед несхитною силою рук своїх, і мудрістю думки своєї (Цюпа).Була місячна ніч, лише вряди-годи на велике світле кружало набігала димчаста хмаринка, притемнюючи його; і так само темніла, мовби по ній прокочівався туманець, на озері ясна доріжка, яка кликала ступити на неї і в темні хащі очерету (Ю.М.). Струмування осінніх лісових пахощів міцне й бадьоре, воно дурманить свідомість, і так само, як навесні, ходять до лісу по квіти, а згодом по гриби, восени можна ходити до лісу просто по запахи на дегустування їхнього розмаїття, на пригощання їхньою животворною цілющістю (Гуц.).

Література:

Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови. – К., 1992.

Загнітко А. Теоретична граматика української мови: Синтаксис. – Донецьк, 2001.

Слинько І.І., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання. – К., 1994.

Шкуратяна Н. Р., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова

24. Конструкції з чужим мовленням

Теоретичні питання

1. Чому конструкції з чужим мовленням розглядають як різновид складних синтаксичних конструкцій?

2. Схарактеризуйте поняття “пряма” і “непряма мова”.

3. Проаналізуйте способи оформлення цитат.

4. Як пунктуаційно оформлюється діалог?

Практичні завдання

• Доберіть по 7 речень на кожну схему (А – слова автора, П – пряма мова):

1. А: “П”.

2. А: “П!”

3. А: “П?”

4. “П”,-а.

5. “П,- а. – П”.

6. “П, - а, - п”.

Для контрольної перевірки знань далі пропонується список речень. Кожне з них аналізується за схемою:

1. повний синтаксичний розбір;

2. повний морфологічний розбір слів (зокрема, всіх повнозначних);

3. розбір слів за морфемною будовою (виділених підкресленням);

4. повний фонетичний розбір слів (виділених курсивом);

5. правописний коментар до складних орфограм, наявних у реченні.