- •Персонал підприємства: суть та класифікація
- •2.Сутність та завдання кадрової політики на сучасних підприємствах
- •3.Процес « управління персоналом» : сутність та етапи.
- •4. Напрямки планування персоналу підприємства
- •5. Планування чисельності персоналу
- •6. Рух кадрів та його вплив на ефективність діяльності підприємства
- •7. Джерела набору персоналу: переваги та недоліки
- •8.Сутність та проблеми відбору персоналу
- •10. Охарактеризуйте найбільш ефективні сучасні методи оцінки персоналу
- •9. Методи навчання персоналу підприємства: переваги та недоліки
- •11. Сутність, призначення та етапи проведення атестації персоналу
- •12. Значення , види та проблеми адаптації персоналу на підприємстві
- •13. Основні види стимулювання персоналу підприємства
- •14. Охарактеризуйте сучасні напрямки управління кар’єрою
- •15. Розкрийте проблеми формування трудового колективу
- •17. Організація як об’єкт управління:основні вимоги та загальні характеристики.
- •18. Зовнішнє та внутрішнє середовище організації.
- •19. Планування як загальна функція менеджменту:сутність, мета,принципи.
- •20.Сутність стратегічного планування.
- •21.Сутність організаційної функції менеджменту:поняття «організаційної структури»,її елементи.
- •22. Механістичні організаційні структури
- •23. Адаптивніі організаційні структури.
- •24. Переваги та недоліки централізованого та децентралізованого управління.
- •25. Змістовні теорії мотивації.
- •26.Процесуальні теорії мотивації.
- •27. Сутність контролю як функції менеджменту
- •28. Зміст та призначення економічних, організаційно-розпорядчих та соціально-психологічних методів менеджменту.
- •29.Стилі керівництва.
- •30.Комунікаційні процеси в менеджменті:елементи,види,етапи.
- •31. Интегральный показатель качества машин
- •32. Виды инвестиций и их классификация
- •33. Экономическая сущность и состав основных производственных фондов
- •34. Виды стоимостной оценки основных фондов
- •35. Сущность и состав оборотных средств
- •36. Показатели эффективности использования оборотных средств
- •37. Состав, структура и классификация кадров
- •38. Факторы и резервы роста производительности труда
- •40. Диверсификация производства
- •41. Специализация производства
- •42. Калькуляция себестоимости продукции
- •53. Формування, розподіл та використання прибутку підприємства
- •54. Фінансові ресурси підприємства та їх характеристика.
- •55.Відтворення основних фондів підприємства
- •57.Поняття та склад активів підприємства.
- •58.Структура капіталу. Поняття та визначення вартості.
- •59.Інвестиції,їх характеристика та напрямки використання.
- •60.Обігові кошти підприємства та їх характеристика
- •61. Методи визначення потреб у обігових коштах.
- •62. Організація фінансової роботи на підприємстві.
- •63. Поняття та характеристика розрахунків. Готівковий та безготівковий розрахунок.
- •64. Кредитування підприємств України.
- •65.Види цінних паперів, порядок їх випуску в обіг.
- •66.Грошові надходження підприємства.
- •67. Собівартість продукції( робіт, послуг) та планування беззбитковості виробництва підприємства.
- •68.Фінансова звітність підприємства та її характеристика
- •69. Оцінка фінансового стану підприємства
- •70. Фінансова неспроможність (банкрутство) підприємства.
- •71. Види і коротка характеристика податків, які сплачує підприємство.
- •72. Фінансовий план підприємства та його розподіли.
- •83. Що таке операційний менеджмент і його місце в менеджменті організацій.
- •84.Операційна та ринкова стратегія
- •85. Що таке операційна система, її особливості та властивості.
- •86. Структура операційної системи
- •87. Функціонування операційної системи
- •88. Стратегії агрегативного планування.
21.Сутність організаційної функції менеджменту:поняття «організаційної структури»,її елементи.
Організація – процес поділу, групування та координації робіт, видів діяльності і ресурсів для досягнення поставлених цілей. Реалізація функції організації здійснюється у процесі організаційної діяльності. Організаційна діяльність – процес усунення керівником невизначеності між людьми щодо роботи або повноважень і створення середовища, придатного для їх спільної діяльності.
Основні складові організаційного процесу (організаційної діяльності):
а) поділ праці - поділ загальної роботи на окремі складові частини, достатні для виконання окремим працівником відповідно до його кваліфікації та здібностей; б) департаменталізація - групування робіт та видів діяльності у певні блоки (підрозділи: групи, відділи, сектори, цехи, виробництва тощо); в) делегування повноважень - підпорядкування кожного такого підрозділу керівникові, який отримує необхідні повноваження; г) встановлення діапазону контролю - визначення кількості працівників, безпосередньо підлеглих даному менеджерові; д) створення механізмів координації - забезпечення вертикальної та горизонтальної координації робіт та видів діяльності.
Організаційний процес – це достатньо складний вид діяльності. Кінцевим результатом організаційної діяльності є вибір певної позиції у діапазонах всіх елементів організаційної діяльності. Такий вибір у підсумку і формує організаційну структуру. Організаційна структура в теорії управління визначається як абстрактна категорія, що характеризується трьома організаційними параметрами: - ступінь складності;- ступінь формалізації;- ступінь централізації.
Складність - кількість виразних ознак організації. Чим більше вертикальних рівнів в ієрархії управління та кількість підрозділів на одному рівні, тим складніше координувати діяльність організації. Ступінь формалізації - ступінь, в якому організація покладається на правила та процедури, спрямовуючи поведінку своїх працівників. Чим більше правил та регуляторів в організації, тим більш формалізованою є структура організації. Централізація - місце зосередження права прийняття рішень. Якщо всі рішення (або їх більшість) приймаються вищими керівниками, тоді організація є централізованою. Децентралізація - передача права прийняття рішень з вищих рівнів управління на нижчі.
22. Механістичні організаційні структури
Аналіз практики функціонування як зарубіжних, так і вітчизняних фірм дозволяє виділити певні види організаційних структур, які, в свою чергу, можна об'єднати у дві групи (типи): механістичні та органічні.
Механістичні структури (їх ще називають ієрархічними, формальними, бюрократичними, класичними, традиційними) характеризуються жорсткою ієрархією влади в компанії, формалізацією правил і процедур, централізованим прийняттям рішень, об’єктивними критеріями відбору кадрів, об’єктивною системою винагороди. Вони функціонують як чітко злагоджений механізм. До цього типу відносять лінійну, функціональну структури та їх симбіоз – лінійно-функціональну і дивізіональні структури управління. Лінійно-функціональна організаційна структура є найбільш поширеною у середовищі підприємств, що зростають, переходячи з категорії малих до категорії середніх. Управління такими підприємствами вимагає більшого професіоналізму у виконанні окремих функцій, але централізація управління при цьому зберігається. Дивізіональна структура – створюється в тих організаціях, які різко збільшують масштаби своєї діяльності і прагнуть диверсифікувати виробництво у відповідь на вимоги динамічного зовнішнього оточення. У цьому випадку виділяються відносно відокремлені і наділені великими правами для здійснення своєї діяльності структурні підрозділи.
