84.Операційна та ринкова стратегія

Операційна стратегія (Operations Strategy) полягає в розробці загальної політики і планів використання ресурсів фірми, націлених на максимально ефективну підтримку її довгострокової конкурентної стратегії. Операційна стратегія, у сукупності з корпоративною стратегією (Corporate Strategy), охоплює весь спектр діяльності компанії і передбачає довгостроковий процес, покликаний забезпечити фірмі можливість швидко реагувати на будь-які неминучі зміни в майбутньому. Операційна стратегія виражається в прийнятті рішень, зв'язаних з розробкою виробничого процесу й інфраструктури, необхідної для його підтримки. Розробка процесу полягає у виборі необхідної технології, складанні тимчасового графіка процесу, визначенні товарно-матеріальних запасів, а також способу розміщення даного процесу. Рішення, зв'язані з інфраструктурою, стосуються систем планування і управління, способів забезпечення якості і контролю якості, структури оплати праці й організації операційної функції компанії. Для розробки ефективної стратегії організації перш за все необхідно виявити можливості економічної системи. Потім визначається мета організації, тобто який внесок вона буде вносити в суспільство. Причина існування організації є місія. Місія — це концепція, навколо котрої організація може об'єднатись.

Місія визначає резон існування організації.

Наприклад:

1. Місія для телефонної компанії: “Бути найкращими в спільних комунікаційних послугах для наших користувачів”.

2. “Форд-Мотор” Місія — покращувати постійно товари та послуги до рівня запитів замовника, забезпечувати отримання доходу власникам бізнесу.

Місія виконується за допомогою стратегії.

Стратегія — це план, складений для виконання місії.

Виробнича стратегія — частина загальної стратегії, спрямованої на виробничу діяльність організації.

При розробці виробничої стратегії розвитку організації обирається цільова спрямованість, яка характеризується багатогранним вектором

Q ц=f(q¹_ц;q²_ц;…;qⁿ_ц),

де q¹_ц — qⁿ_ц — структурні елементи стратегії (цільовий стан об’єкта).

Д іюча стратегія підприємства розглядається також як деякий вектор Q₀=f(q¹₀;q²₀;…qⁿ₀),

де q₀ — структурні елементи діючої стратегії.

При розробці стратегії фірми зазвичай використовують концепцію Бостонської Консультативної Групи (БКГ). Стратегія розробляється через аналіз загроз, можливостей, сил та слабкостей організації.

Ідея в тому, щоб визначити можливості, які відповідають сильним сторонам фірми, чи хоча б визначити потенційні моменти, котрі за допомогою менеджменту можна розвинути. Аналогічно менеджер шукає спосіб виявити свої слабкості.

Можливості/ загрози навколишнього середовища: культурні, демографічні, економічні, політико-правові, технологічні, суспільні/ постачальники, замовники, конкуренти.

Сильні / слабкі сторони компанії: вимоги до капіталу, здібності менеджерів, рентабельність, потужність / завантаження, продуктивність, технічна компетентність, нововведення, позиції на ринку.

Розглянемо комплекс стратегічних та виробничих рішень, які являються типовими структурними елементами стратегії виробничих (сервісних) підприємств.