- •Персонал підприємства: суть та класифікація
- •2.Сутність та завдання кадрової політики на сучасних підприємствах
- •3.Процес « управління персоналом» : сутність та етапи.
- •4. Напрямки планування персоналу підприємства
- •5. Планування чисельності персоналу
- •6. Рух кадрів та його вплив на ефективність діяльності підприємства
- •7. Джерела набору персоналу: переваги та недоліки
- •8.Сутність та проблеми відбору персоналу
- •10. Охарактеризуйте найбільш ефективні сучасні методи оцінки персоналу
- •9. Методи навчання персоналу підприємства: переваги та недоліки
- •11. Сутність, призначення та етапи проведення атестації персоналу
- •12. Значення , види та проблеми адаптації персоналу на підприємстві
- •13. Основні види стимулювання персоналу підприємства
- •14. Охарактеризуйте сучасні напрямки управління кар’єрою
- •15. Розкрийте проблеми формування трудового колективу
- •17. Організація як об’єкт управління:основні вимоги та загальні характеристики.
- •18. Зовнішнє та внутрішнє середовище організації.
- •19. Планування як загальна функція менеджменту:сутність, мета,принципи.
- •20.Сутність стратегічного планування.
- •21.Сутність організаційної функції менеджменту:поняття «організаційної структури»,її елементи.
- •22. Механістичні організаційні структури
- •23. Адаптивніі організаційні структури.
- •24. Переваги та недоліки централізованого та децентралізованого управління.
- •25. Змістовні теорії мотивації.
- •26.Процесуальні теорії мотивації.
- •27. Сутність контролю як функції менеджменту
- •28. Зміст та призначення економічних, організаційно-розпорядчих та соціально-психологічних методів менеджменту.
- •29.Стилі керівництва.
- •30.Комунікаційні процеси в менеджменті:елементи,види,етапи.
- •31. Интегральный показатель качества машин
- •32. Виды инвестиций и их классификация
- •33. Экономическая сущность и состав основных производственных фондов
- •34. Виды стоимостной оценки основных фондов
- •35. Сущность и состав оборотных средств
- •36. Показатели эффективности использования оборотных средств
- •37. Состав, структура и классификация кадров
- •38. Факторы и резервы роста производительности труда
- •40. Диверсификация производства
- •41. Специализация производства
- •42. Калькуляция себестоимости продукции
- •53. Формування, розподіл та використання прибутку підприємства
- •54. Фінансові ресурси підприємства та їх характеристика.
- •55.Відтворення основних фондів підприємства
- •57.Поняття та склад активів підприємства.
- •58.Структура капіталу. Поняття та визначення вартості.
- •59.Інвестиції,їх характеристика та напрямки використання.
- •60.Обігові кошти підприємства та їх характеристика
- •61. Методи визначення потреб у обігових коштах.
- •62. Організація фінансової роботи на підприємстві.
- •63. Поняття та характеристика розрахунків. Готівковий та безготівковий розрахунок.
- •64. Кредитування підприємств України.
- •65.Види цінних паперів, порядок їх випуску в обіг.
- •66.Грошові надходження підприємства.
- •67. Собівартість продукції( робіт, послуг) та планування беззбитковості виробництва підприємства.
- •68.Фінансова звітність підприємства та її характеристика
- •69. Оцінка фінансового стану підприємства
- •70. Фінансова неспроможність (банкрутство) підприємства.
- •71. Види і коротка характеристика податків, які сплачує підприємство.
- •72. Фінансовий план підприємства та його розподіли.
- •83. Що таке операційний менеджмент і його місце в менеджменті організацій.
- •84.Операційна та ринкова стратегія
- •85. Що таке операційна система, її особливості та властивості.
- •86. Структура операційної системи
- •87. Функціонування операційної системи
- •88. Стратегії агрегативного планування.
30.Комунікаційні процеси в менеджменті:елементи,види,етапи.
. Процес управління вимагає ефективного обміну інформацією між працівниками і менеджерами для досягнення мети організації. Такий обмін інформацією між людьми у процесі управління здобув назву комунікації. Комунікації (лат. communicatio) в менеджменті — це акт спілкування, зв'язок між двома або більше індивідумами, заснований на взаєморозумінні; повідомлення інформації однією особою іншої або ряду осіб.
Якісний обмін інформацією — невід'ємна частина всіх основних видів управлінської діяльності. Зважаючи на це, здійснення комунікації називають сполучним процесом. У ході обміну сторони відіграють активну роль: одна — пропонує інформацію, інша — її сприймає. В органах державної влади та місцевого самоврядування сполучні процеси особливо важливі, тому що для здійснення основних функцій та формування цілей державного органу, а також для забезпечення процесу їх досягнення необхідні ефективні комунікації.
Комунікації здійснюються між установою і зовнішнім середовищем, між рівнями і підрозділами всередині організації (вертикальні висхідні та низхідні, горизонтальні), між керівником і робочою групою, між окремими державними службовцями всередині робочої групи. Комунікації можуть бути формальними та неформальними. Комунікації — це процес обміну інформацією, де обидві сторони відіграють активну роль. У процесі обміну інформацією розрізняють чотири елементи: відправник — особа, що генерує ідеї або збирає їх; відомості, тобто інформація, закодована за допомогою символів; канал — засіб переказу інформації; отримувач, тобто особа, якій ця інформація призначена і яка інтерпретує її. Під час обміну інформацією відправник та отримувач проходять кілька взаємопов'язаних етапів, що утворюють процес обміну інформацією, або комунікаційний процес. Перший етап обміну інформацією починається з формулювання ідеї або відбору інформації з урахуванням конкретної ситуації і мети. Потім ідея трансформується в слова або в іншу форму, придатну для обміну інформацією. Ефективний обмін інформацією передбачає врахування низки чинників, які безпосередньо її стосуються. Другим етапом комунікаційного процесу є кодування і вибір каналу для передачі інформації. Вибір засобів повідомлення не обов'язково обмежувати одним каналом, часто є сенс поєднувати застосування двох чи більше засобів комунікації. Наприклад, одночасне використання засобів обміну усною та письмовою інформацією ефективніше, ніж самий тільки письмовий обмін. Третій етап передачі інформації передбачає доведення ідеї у вигляді необхідної інформації і за певним каналом до її споживача. Кінцевим етапом комунікаційного процесу є розшифрування інформації (розкодування). Воно полягає у трансформації вольового рішення в повідомлення, яке має отримати одержувач. Необхідною умовою ефективного обміну інформацією є його двосторонній характер (зворотний зв'язок).Зворотний зв'язок — це реакція одержувача, яка показує, чи зрозумів він отриману інформацію. Така реакція допомагає запобігти можливим перекрученням змісту інформації. Незадовільний зворотний зв'язок перешкоджає ефективному інформаційному обміну.
