87. Функціонування операційної системи

Структура більшості організацій базується на розподілі по функціях.

Конкретний розподіл тих чи інших обов'язків може варіюватися, причому в дуже широкому діапазоні. Часом функція

закупівель цілком підкоряється виробничому відділу, забезпечення якості - відділам досліджень і розробок, а іноді -

тому ж маркетингу. У деяких організаціях мається відособлена функція технічної служби, що містить у собі дослідження і розробки, виробничий інжиніринг, забезпечення якості, обробку даних і навіть виробничий контроль.

У сфері послуг ситуація звичайно не настільки визначена, але у великих організаціях найчастіше просліджуються аналогічні структури. Операційна функція - це основа основ будь-якої організації, вона взаємодіє з всіма іншими її функціями. Кадри і закупівлі

можна розглядати як сервісні функції стосовно основних операцій (тобто як послуги), у той час як фінанси не тільки являють собою послугу, але і виконують контролюючу функцію. Не настільки однозначні відносини з відділами

досліджень і розробок і маркетингу. Обоє вони більш націлені на задачі корпоративного характеру і найчастіше

розглядають операції як щось саме собою що розуміється, покликане допомагати їм у роботі.

Ілюстрацією цього конфлікту є часто присутні, але несумісні погляди відділів продажу і виробництва, коли в першому

упевнені, що єдина функція виробництва - робити те, що другі повинні продавати, а в другому вважають, що основна

задача торгівлі - продавати те, що перші повинні робити. Насправді і ті й інші повинні знаходити можливості для

задоволення потреби ринку. Тому для нормальної організації операційного менеджменту в підрозділах варто виділити якусь одну відмітну сферу компетенції, що і стане їх корисним внеском у маркетинг компанії.

88. Стратегії агрегативного планування.

Агрегатне планування – це форма тактичного, середньострокового плану. Термін „агрегування” означає об’єднання, укрупнення ресурсів у блоки. Агрегатне планування передбачає визначення обсягу та часу виробництва в середньострокові періоди (наприклад, поквартально, помісячно).

Мета агрегатного планування - забезпечити задоволення сукупного попиту на продукцію при мінімізації загальної суми витрат.

Сукупний попит - сумарний обсяг попиту на товари і послуги, вироблені операційною системою.

Агрегатне планування може використовуватися як у виробничих, так і у сервісних системах. Наприклад, при виробництві комп’ютерів різних моделей, агрегатний план буде показувати, загальну кількість усіх моделей, які будуть випускатися щомісячно. Ця кількість може бути приблизно однаковою по місяцях, тому що попит відносно стабільний.

Якщо сервісна фірма надає послуги із навчання по роботі на комп’ютері серед бізнесменів, то вона може стикнутися із проблемами мінливості попиту. Так, влітку попит може зменшуватися. Отже, в агрегатному плані необхідно передбачити заходи щодо адаптації до попиту. Це може бути збільшення найму викладачів під час його зростання та звільнення під час спаду; передача частини учнів другим навчальним фірмам.

Таким чином, агрегатне планування випуску продукції передбачає ухвалення рішення про те, як експлуатувати операційну систему з урахуванням змін сукупного попиту.

Можна виділити три основні стратегії планування сукупного обсягу виробництва:

- Стратегія постійний обсяг виробництва при постійній чисельності робочої сили передбачає сталість обсягу випуску продукції незалежно від коливань попиту (вирівнювання потужності).

Різницю між обсягом сукупного попиту й обсягом випуску регулюють шляхом збільшення або зменшення запасу виготовленої продукції або портфеля відкладеного попиту клієнтів.

Така стратегія використовується, якщо є можливість створювати запаси готової продукції. В період спаду попиту продукція надходить на склад і продається під час його зростання.

Дана стратегія може використовуватися лише на виробництві, бо у сфері послуг не можна створювати запаси, не можна використовувати для продуктів, що швидко псуються. Недоліком стратегії є зростання витрат на зберігання запасів.

- При реалізації стратегії змінний обсяг випуску при постійній чисельності робочої сили обсяг випуску змінюється в залежності від попиту, але чисельність робочої сили залишається постійною (погоня за попитом 1).

Розбіжності між обсягом виробництва і чисельністю робочої сили регулюють шляхом організації понаднормової роботи, надання відгулів або передачі частини обсягу роботи субпідрядникам.

Стратегія характерна для трудомістких підприємств, де використовується високо кваліфікований персонал, а створення запасів готової продукції недоцільно. Позитивним є підвищення завантаженості потужностей, бо устаткування працює довше. Негативним моментом є підвищення виплат на заробітну плату, оскільки понаднормована робота коштує дорожче.

- Стратегія перемінний обсяг випуску при перемінній чисельності робочої сили передбачає наймання і звільнення робітників відповідно до змін обсягу виробництва (погоня за попитом 2).

Ця стратегія характерна для підприємств сезонного виробництва, що використовують робочу силу низької кваліфікації (курорти, консервна промисловість).

Вищеперелічені стратегії називають чистими, оскільки в них змінюється лише одна величина. Існують також змішані стратегії, коли крім перерахованих заходів використовують і інші, наприклад, супідряд.

При розробленні агрегатних планів для сервісних систем треба мати на увазі, що:

1) у деяких фірмах воно буде спрощене у порівнянні із виробничими підприємствами (банки, перевезення, ресторани швидкого харчування тощо),

2) сервісні фірми не можуть створювати запаси, субконтракт для них може привести до втрат клієнтів, тому їхні агрегатні плани будуються на зміні персоналу (багатопрофільне навчання, ротація, зміни робочого розкладу, тимчасовий найом тощо).

Витрати, що враховуються при плануванні

План випуску продукції може вплинути на розмір цілого ряду виробничих витрат:

1) основні виробничі витрати – постійні та змінні витрати, пов’язані із виготовленням продукції. Вони включають оплату праці, як в основний, так і в понаднормований час.

2) витрати через коливання попиту – пов’язані із наймом, підготовкою, звільненням персоналу.

3) витрати зберігання матеріальних запасів – це витрати на запаси, зберігання, втрати на ін.

4) втрати через невиконання замовлення – втрати виручки від реалізації.

4