3. Психолого-педагогічні аспекти розвитку логічного мислення учнів початкової школи

Шкільна навчальна практика показує, що багато вчителів початкових класів не завжди приділяють достатньо уваги розвитку логічного мислення і вважають, що всі необхідні розумові навички розвинуться з віком самостійно. Дана обставина призводить до того, що в початкових класах сповільнюється зростання розвитку логічного мислення дітей і, як наслідок, їх інтелектуальних здібностей, що не може не позначитися негативно на динаміці їх індивідуального розвитку в подальшому. Тому існує об’єктивна необхідність пошуку таких психолого-педагогічних умов, які сприяли б найбільш ефективному розвитку логічного мислення у дітей молодшого шкільного віку, значному підвищенню рівня освоєння дітьми навчального матеріалу, вдосконаленню сучасного початкової освіти, не збільшуючи при цьому навчальне навантаження на дітей.

При обґрунтуванні педагогічних умов розвитку логічного мислення молодших школярів Ревіна Є.Г. [15,с.31] виходила з таких основних концептуальних положень:

1. навчання і розвиток являють собою єдиний взаємопов’язаний процес, стрибок у розвитку стає умовою глибокого і міцного засвоєння знань (Д.Б.Ельконін, В.В. Давидов, Л.В. Занков, Є.Н. Кабанова-Меллер та ін);

2. найважливішою умовою успішного навчання є цілеспрямоване і систематичне формування в учнів навичок здійснення логічних прийомів (С.Д. Забрамна, І.А. Подгорецька та ін);

3. розвиток логічного мислення не може здійснюватися ізольовано від навчального процесу, він повинен бути органічно пов’язаний з розвитком предметних умінь, враховувати особливості вікового розвитку школярів (Л.С.Виготський, І.І. Кулібаба, Н.В. Шевченко та ін.)

Виходячи з цього, нею були виокремлені і сформовані такі педагогічні умови формування логічного мислення молодших школярів [16, с.141]: наявність у педагогів стійкої спрямованості на розвиток логічного мислення; забезпечення мотивації учнів до освоєння логічних операцій; реалізація діяльнісного та особистісно-орієнтованого підходів до розвитку логічного мислення; забезпечення варіативності змісту занять.

Базовою умовою в даному комплексі умов виступає наявність у педагогів стійкої спрямованості на розвиток логічного мислення молодших школярів. У процесі шкільного навчання учню необхідно не просто повідомляти «суму знань», але і формувати у нього систему взаємопов’язаних знань, що утворюють внутрішню упорядковану структуру. Формування впорядкованої системи знань, в процесі якого різні відомості постійно зіставляються один з одним в самих різних відносинах й аспектах, по різному узагальнюються і диференціюються, входять в різні ланцюжки взаємозв’язків, веде до найбільш ефективного засвоєння знань і до розвитку логічного мислення. Все це вимагає від педагога перебудови традиційно сформованої структури уроку, виділення розумових операцій в навчальному матеріалі, спрямованості його діяльності на навчання учнів логічним операціям. І якщо у педагога цього немає, якщо у нього відсутнє бажання змінювати щось у звичному для нього навчальному процесі, то ні про який розвиток логічного мислення молодших школярів говорити не доводиться, і які б умови цього процесу не обґрунтовувалися, вони залишаться теоретичними положеннями.

Наступною важливою умовою є забезпечення мотивації учнів до освоєння логічних операцій в навчанні. З боку педагога важливо не тільки переконувати учнів у необхідності умінь здійснювати ті чи інші логічні операції, але всіляко стимулювати їх спроби провести узагальнення, аналіз, синтез і ін. Спроба молодшого школяра, нехай і невдала, здійснити логічну операцію повинна оцінюватися вище, ніж конкретний результат отримання знань.

Наступною умовою є реалізація діяльнісного та особистісно-орієнтованого підходів у розвитку логічного мислення. Активна, свідома діяльність молодших школярів є основою високого рівня розвитку логічного мислення.Структура навчального матеріалу повинна бути орієнтована на самостійне і обґрунтоване отримання знань учнями на основі використання і узагальнення їх досвіду, оскільки об’єктивна істина набуває суб’єктивну значущість і корисність, якщо вона засвоєна на «підставі власного досвіду». В іншому випадку – знання формальні. Важлива орієнтація на процес навчання, а не тільки на результат. Реалізація ідей особистісно орієнтованого підходу дозволяє вивести кожного учня на високий рівень розвитку логічного мислення, що забезпечить успіх при засвоєнні навчального матеріалу в освітньому закладі на наступних етапах навчання [16, с.141].

Складання системи варіативних завдань, адекватної віковим та індивідуальним особливостям особистості учня, рівню розвитку його логічного мислення, також є педагогічною умовою розвитку логічного мислення молодших школярів. Використання комплексу логічних завдань в процесі навчання дозволить підвищити продуктивність і динаміку розвитку логічного мислення молодших школярів.