Висновки до першого розділу.

1. Мислення – це узагальнене відображення об’єктивної дійсності в її закономірних, найбільш істотних зв’язках і відносинах. Воно характеризується спільністю і єдністю з мовленням. Іншими словами, мислення є психічний процес пізнання, пов’язаний з відкриттям суб’єктивно нового знання, з вирішенням завдань, з творчим перетворенням дійсності. Мислення – вища форма відображення навколишньої дійсності. Завдяки мисленню стає можливим передбачити результати тих чи інших дій, здійснювати творчу, цілеспрямовану діяльність. У вітчизняній психології основна увага була приділена дослідженням закономірностей розумової діяльності. Особливо це стосується теорій мислення Л.С. Виготського, А.Р. Лурії, С.Л. Рубінштейна, Б.Г. Ананьєва.

2. Молодший шкільний вік має глибокі потенційні можливості фізичного та духовного розвитку дитини. Під впливом навчання у дітей формуються два основних психологічних новоутворення – довільність психічних процесів і внутрішній план дій. В процесі навчання діти опановують також прийомами довільного запам’ятовування і відтворення, завдяки яким вони можуть викладати матеріал вибіркового, встановлювати смислові зв’язки.

3. Довільність психічних функцій і внутрішній план дій, прояв здатності дитини до самоорганізації своєї діяльності виникають в результаті складного процесу інтеріоризації зовнішньої організованості поведінки дитини, створюваної спочатку дорослими людьми, і особливо вчителями, в ході навчальної роботи.

4. У результаті цілеспрямованого навчання, продуманої системи роботи можна домогтися в початкових класах такого розумового розвитку дітей, який робить дитину здатною до оволодіння прийомами логічного мислення загальними для різних видів робіт і засвоєння різних навчальних предметів, для використання засвоєних прийомів при вирішенні нових завдань, для передбачення певних закономірних подій чи явищ.

Розділ 2 експериментальне дослідження розвитку логічного мислення учнів початкових класів на уроках читання

2.1. Діагностика рівня розвитку логічного мислення дітей молодшого шкільного віку

Дослідження розвитку логічного мислення проводилося на базі 2-В класу Гімназії №31 м.Черкас. Кількість респондентів 30 осіб (учні 7-8 років, з них 8 дівчаток та 22 хлопчика).

Діагностична програма, метою якої було діагностика рівня розвитку логічного мислення включала в себе такі методики:

1. Методика "Виключення понять"(Додаток А).

2. Методика "Послідовність подій"(Додаток Б).

Опис проведення діагностики:

1. Методика "Виключення понять". Мета: методика призначена для дослідження здібностей до класифікації та аналізу.

Інструкція: обстежуваному пропонують бланк з 17 рядами слів. У кожному ряду чотири слова об’єднані загальним родовим поняттям, п’яте донього не відноситься. За 5 хвилин обстежувані повинні знайти ці слова і викреслити їх.

Обробка результатів: підраховується кількість правильних відповідей і залежно від нього визначається рівень сформованості процесів аналізу і синтезу.

2. Методика "Послідовність подій" (запропонована Н.А.Бернштейном). Мета дослідження: визначити здатність до логічного мислення, узагальнення, вміння розуміти зв’язок подій і будувати послідовні умовиводи.

Матеріал і устаткування: складені картинки (від 3 до 6) на яких зображені етапи якоїсь події.

"Подивися, перед тобою лежать картинки, на яких зображено якусь подію. Порядок картинок переплутаний, і тобі треба здогадатися, як їх поміняти місцями, що б стало ясно, що намалював художник. Подумай і переклади картинки, як вважаєш за потрібне, а потім склади по них розповідь про ту подію, яке тут зображено".

Якщо дитина правильно встановила послідовність картинок, але не змогла скласти гарної розповіді, необхідно поставити їйдекілька запитань, щоб уточнити причину утруднення. Але якщо дитина, навіть за допомогою навідних запитань не змогла впоратися із завданням, то таке виконання завдання розглядається як незадовільне.

Констатуюча діагностика була проведена комплексно, з усією групою дітей. Результати діагностичного дослідження узагальнені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1Узагальнені результати констатувального етапудіагностики

Назва методики ⁄ Рівень	"Виключенняпонять"		"Послідовність подій"
	Х.	Д.	Х.	Д.
Високий	17 %	33 %	17 %	44 %
Середній	17 %	56 %	50 %	56 %
Низький	66 %	11 %	33 %	0 %

Як видно з узагальнених результатів діагностики, у дівчаток загальний рівень виконання завдань вище, ніж у хлопчиків. Ці показники відображені на рис. 2.1. Кращі результати були показані при виконанні методики "Послідовність подій", так, високий рівень виконання завдань даної методики показали 44% хлопчиків і 17% дівчаток, середній рівень – 56% хлопчиків і 50% дівчаток і низький рівень – 33% хлопчиків, у дівчаток даного показника не було.

«Виключення понять» «Послідовність подій»

Рис. 2.1. Діаграма узагальнених результатів констатувального етапу дослідження

Виконання завдань методики "Виключення понять" викликало утруднення в основному у хлопчиків, так, високий рівень показали 17% хлопчиків і 33% дівчаток, середній рівень – 17% хлопчиків і 56% дівчаток і низький рівень – 66% хлопчиків і тільки 11% дівчаток. Це пов’язано, на нашу думку, з кращим рівнем розвитку мовлення у дівчаток, так як хлопчики часто інтуїтивно правильно виконували завдання, але пояснити свій вибір, довести свою думку не могли.