2. Впровадження системи вправ на розвиток логічного мислення учнів початкових класів на уроках читання

Формувальний експеримент здійснювався на базі 2-В класу Гімназії №31 м. Черкас протягом 3 тижнів на уроках читання у вигляді спеціально-підібраних завдань на розвиток логічного мислення у дітей молодшого шкільного віку.

Оскільки констатувальний етап експерименту показав, що найбільші труднощі діти зазнають в завданнях, що вимагають високого рівня розвитку аналізу і синтезу, які є найважливішими розумовими операціями, нами було приділено увагу на розвиток саме цих процесів. Аналіз пов’язаний з виділенням елементів об’єкта, його ознак або властивостей. Синтез – це поєднання різних елементів, сторін об’єкта в єдине ціле.У розумовій діяльності людини аналіз і синтез доповнюють один одного, так як аналіз здійснюється через синтез, синтез – через аналіз. Здатність до аналітико-синтетичної діяльності знаходить своє вираження не тільки в умінні виділяти елементи того чи іншого об’єкта, його різні ознаки чи поєднувати елементи в єдине ціле, але і в умінні включати їх в нові зв’язки, побачити їх нові функції.Формуванню цих умінь може сприяти: а) розгляд об’єкта з точки зору різних понять; б) постановка різних завдань до цього об’єкту.

Добираючи пізнавальні завдання до уроків читання у 2 класі, ми дотримувались таких дидактичних вимог:

1. завдання повинні відповідати змісту програмового матеріалу і меті уроку;

2. завдання повинні бути посильними для учнів;

3. завдання повинні бути різноманітними;

4. складність завдань повинна поступово зростати.

Нами були відібрані завдання різних типів, які можуть бути використані на етапі вивчення нового матеріалу, закріплення знань. Деякі завдання були розроблені М.К. Акімовою [1, с.203-206], Н.І. Гребцовою [9, с. 134-137], А. В. Бруклинский [3,с.36], Д. И. Божович [2, с.284-286], а деякі розроблені самостійно.

На етапі ознайомлення з новим матеріалом учням спочатку пропонували ті завдання, які сприяють поповненню, усвідомленню, уточненню та осмисленому відтворенню знань. Потім учні виконували завдання, які вимагають від них самостійного пошуку. На етапі закріплення знань використовували ті завдання, які спонукають учнів до знаходження істотних ознак предметів, явищ, виділення головної думки в прочитаному, доведення правильності висловленого судження тощо.Пізнавальні завдання пропонувались дітям у різній формі: усно, на таблицях або картках, запис на дошці тощо.

У ході роботи над текстом з метою розвитку логічного мисленняучнямпропонувалися такі завдання:

1. Знайди, прочитай частину тексту, де автор передає своє ставлення до зображуваного.

2. Прочитай і перебудуй деформований план відповідно до тексту.

3. Прочитай текст і розмісти готові заголовки до поділеного на частини тексту.

4. Прочитай і добери уривки з тексту до ілюстрацій.

5.Прочитай частину тексту і подумай, про яку рису характеру персонажа говориться в ній.

6. Прочитай і добери до кожної частини оповідання прислів’я.

7.Ознайомся з текстами і подумай, чим вони схожі між собою.

Ось деякі з подібних видів роботи:

1. Однакові чи різні за змістом? Скласти три речення так, щоб два з них мали однаковий зміст, висловлений за допомогою різних мовних засобів. Третє речення повинно відрізнятися від інших за змістом.

Наприклад, за оповіданням В. Сухомлинського « Дуб під вікном»:

а ) Лісник побудував хату і посадив поруч дуба.

б) Лісник побудував хату поруч з молодим дубом.

в ) Лісник побудував хату, а поруч посадив дуба.

2. а ) Дуб розрісся так, щоб стукав гіллям у вікно.

б ) Дуб розрісся так, що заступив вікно.

в ) Дуб розрісся так, що затінив гіллям вікно.

3. а ) Зрубайте дуба, дідусю, бо темно в кімнаті.

б ) Зрубайте дуба , дідусю, тому, що темно в кімнаті.

в ) Зрубайте дуба , дідусю, адже темно в кімнаті.

4. а ) Щоб зберегти дуба, дідусь вирішив перенести хату на нове місце

б )Оберігаючи дуба, дідусь вирішив перенести хату на нове місце.

в ) Щоб зберегти дуба, дідусь вирішив трохи перебудувати хату.

2. «Скласти речення». Кілька речень поділено навпіл і подано в довільномупорядку.

Мовчки прочитайте і з’єднайте ці частини.Наприклад:

Що деякі птахи вилуплюються взимку; Адже не всі знають.

Але нічого не боїться; можна всього навчитися.

3.« Доповни речення». Для завдання потрібно добирати такий матеріал, який би допоміг учневі усвідомити побудову та розвиток висловлювання. Розвиваючи у дітей навички передбачувати наступний елемент текстуучням пропонуються такі вправи:

Літня ніч була…( темною, довгою, місячною, короткою)

Сашко дуже поспішав, він біг так …( швидко, легко, красиво, задушевно)

Всі ці вправи направлені на вдосконалення вміння , яке є важливою складовою частиною загального розуміння цілого тексту.

Працюючи над текстом, завдання добирались передусім використовуючи:

а ) метод виконання повної дії як засіб перевірки прочитаного;

б ) вибір правильного формулювання, правильної відповіді серед кількох запропонованих учителем;

в ) читання і осмислення аналізу тексту за допомогою певних умовних позначень тощо.

Для досягнення цієї мети використовувалися такі види роботи:

1. « Склади текст» Текст розділяється на частини, кожна з яких дається на окремій картці. Прочитай текст мовчки, визнач порядокфрагментів, пронумеруй картки. Прочитай текст вголос.

Вони з білими пелюстками та жовтуватими серединками.

На луках ростуть ромашки лікарські.

Квіточки розміщені на тоненьких гнучких стеблах.

2. « Дай назву» Вибери влучний заголовок:

Ромашка. Ромашки лікарські. Квіти на луках.

3. « Знайди вказану частину». Прочитай текст. Знайди і підкресли речення у якому розповідається про те кому і за що був вдячний пастух.

У лузі паслося стадо кіз. Пастух втомився й заснув. Вовк підкрався та й схопив одну козу. У пастуха був собака-вівчарка. Він наздогнав вовка і відбив козу.

Пастух був вдячний вірному другові.

4. «Постав запитання» Учневі пропонується самостійно прочитати текст,який попередньо розділений на частини і ставить запитання до кожної частини.

5. «Здогадайся що далі ?».Вправа спрямована на розвиток важливого читацького вміння-передбачати розвиток думки у тексті.

Ласунка

Мурка була дивною кішкою. Вона любила солодкий мед.

Одного разу Мурка грілась на сонечку. Тут вона почула знайомий запах. Кішка відкрила зелені очі й вирушила до заповітної мети…

(другу частину тексту пропонується прочитати після дитячих висловлювань).

Перед вуликом ласунка встала на задні лапки. Сунула мордочку у вулик.І раптом пролунало кошаче скімлення. Мурка кинулась у кущі і більше ніколи не лізла у вулик.

Учні початкових класів здатні аналізувати і комбінувати. Тому на наших уроках ми використовували вправи на реконструювання. Після кількох разів прочитання й аналізу оповідання дітям пропонувалося його реконструювати. Можна було замінити головного героя оповідання. Скажімо, в оповіданні йшлося про учня першого класу, як він не хотів учити уроки й отримав двійку. Ми замінимо героя (скажімо, буде дівчинка Галинка, яка дуже любила ходити до школи та була відмінницею).

Можна реконструювати слова, які «загубили» букви, загублені букви повинні бути на якесь правило. Під реконструкцією розуміють ще і зміну слів, сюжетів тощо. До всіх прикметників можна додати префікс «най-» і прочитати відомий текст у новому вигляді.

Також, нами використовувалися різноманітні дидактичні ігри, які з одного боку, сприяють формуванню уваги, спостережливості, розвитку пам’яті, мислення, самостійності та ініціативності. З іншого, розв’язують чітке дидактичне завдання: сприяють засвоєнню нового матеріалу чи повторенню та закріпленню вивченого, формуванню навчальних умінь і навичок.

Використання на уроках такого типу завдань допоможе розвинути в кожного учня гнучкість мислення, навчити кожну дитину логічно розмірковувати, нестандартно розв’язувати проблеми, не зубрити, а думати, самостійно робити висновки, знаходити оригінальні рішення.

Читання в парах:

«луна» (сильнiший учень читає речення, а слабший те саме речення пiсля прослуховування прочитує);

гра «Вовк i заєць» (першим читає речення «заєць» (середнiй чи слабший учень), другим «вовк» вступає, коли «заєць» уже прочитав одне чи пiвтора речення). Гра припиняється, коли обидва читають одне й те саме.)

Індивiдуальне читання:

гра «Засiчка — кидок» (по командi «кидок» дiти всi читають напiвголосно, пiсля команди «засiчка» зупиняються i помiчають останнє слово. Рахують, скiльки слiв за хвилину було прочитано);

гра «Дочитай кiнцiвку» (учитель чи учень читає початок речення чи строфи вiрша, решта класу шукає продовження i вишуканий дочитує);

гра «Прочитай початок» (учитель читає кiнцiвку речення — учень його початок);

«ланцюжок» (використовую ще ланцюжок дiвчаток, ланцюжок хлопчикiв, ланцюжок кожного ряду);

ланцюжок «Снiжок» (читає той, кому впаде снiжинка на пiдручник);

читання зi скороченням (прочитати речення, називаючи слова, що передають основний змiст. Попередньо вчитель визначае абзац тексту, дiти з олiвцями готуються до читання);

читання акторське (за завданням вчителя прочитати: здивовано, байдуже, захоплено, роздратовано, злякано);

читання дикторське (намагатись читати не вiдриваючись вiд тексту, перiодично поглядаючи на «глядачiв» (на клас);

Конкурсне читання (вiрша, оповiдання).

гра «Вчителi — учнi» (особливо з 3 i 4 класу), (сильнiшим дiтям доручаю перше читання тексту та добiр запитань за змiстом, вибiр додаткового цiкавого завдання). Допомагаю тiльки «вчителю» пiд час пiдготовки.

«Ялинка» (будуємо ялинку з слiв на задану тему (хвороба — лiки, огляд, лiжко, таблетки, мiкстура, лiкар, хворий, лiкарня тощо).

«Словесний аукцiон» (iз лiтер поданого слова побудувати всi можливi. Переможець – у кого найдовше слово).

«Суддi й адвокати».

«Суддi» – учнi, що повиннi звинуватити героятвору, знайти його негативнi риси, «адвокати» – виправдати, знайти позитивне у вчинках.

«Склади прислiв'я».

1. Медок, на, льодок, а, на, думцi, язицi.

2. Стеле, твердо, м’яко, спати.

3. Нiж, речам, бiльше, своϊм, вiр, очам, чужим.

Лисицею, дивиться, вовком, а, думає.